ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 серпня 2020 року м. Київ № 640/11896/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю ГЕЛІОС ІНВЕСТ ГРУП доДержавної податкової служби України (відповідач 1) Головного управління ДПС у м. Києві (відповідач 2) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії В С Т А Н О В И В:
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю ГЕЛІОС ІНВЕСТ ГРУП (далі також - позивач, ТОВ ГЕЛІОС ІНВЕСТ ГРУП , Товариство) з позовом до Державної фіскальної служби України (далі також - відповідач 1) та Головного управління ДФС у м. Києві (далі також - відповідач 2), в якому просило суд:
- визнати протиправними та скасувати рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 05.04.2019 №1133911/39823941 про відмову у реєстрації податкової накладної №5 від 12.03.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних, та рішення Комісії з питань розгляду скарг при ДФС України від 18.04.2019 №22895/39823941/2;
- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю ГЕЛІОС ІНВЕСТ ГРУП №5 від 12.03.2019 датою її направлення для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме - 12.03.2019.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що позивач після направлення засобами електронного зв`язку ряду податкової накладної №5 від 12.03.2019 (покупець - ПАТ Українська залізниця ) для реєстрації такої в Єдиному реєстрі податкових накладних, отримав квитанцію про зупинення реєстрації цієї податкової накладної. Зі змісту квитанції вбачалося, що податкова накладна відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 Критерії ризиковості платника податку. З метою усунення сумнівів контролюючого органу щодо реальності господарської операції, за наслідком якої була виписана податкова накладна, ТОВ ГЕЛІОС ІНВЕСТ ГРУП надіслало до органу ДФС письмове електронне повідомлення про подання пояснень разом із копіями підтверджуючих первинних документів. Проте орган ДФС безпідставно не враховував та не проаналізував зміст наданих позивачем документів і пояснень, прийнявши необґрунтоване та незаконне рішення про відмову в реєстрації податкової накладної ТОВ ГЕЛІОС ІНВЕСТ ГРУП . Не погоджуючись із правомірністю рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної №5 від 12.03.2019 Товариство подало відповідну скаргу до ДФС України з пакетом первинних, розрахункових та інших документів. Проте Комісія з питань розгляду скарг при ДФС України безпідставно залишила скаргу платника без задоволення.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва відкрито провадження у справі №640/11896/19 за вказаним позовом та дану справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Від представника відповідачів через канцелярію суду надійшли відзиви на позовну заяву, що схожі за своїм змістом. В обґрунтування своїх заперечень представник відповідачів навів пояснення виключно з питання правового врегулювання спірних правовідносин. Наведені у позовній заяві доводи щодо змісту та обсягу поданих платником до органів ДФС документів і пояснень для вирішення питання про реєстрацію зупиненої податкової накладної представник відповідачів взагалі не прокоментував.
Представник позивача подав до суду відповідь на відзив, де навів додаткові обґрунтування проти позиції органів ДФС.
Ухвалою від 27.08.2020 суд здійснив заміну відповідачів на їх правонаступників в порядку ст. 52 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: замінив Державну фіскальну службу України на Державну податкову службу України, а Головне управління ДФС у м. Києві - на Головне управління ДПС у м. Києві.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Між ТОВ ГЕЛІОС ІНВЕСТ ГРУП (як виконавцем) і АТ Українська залізниця (в особі начальника Виробничого підрозділу локомотивне депо Київ-Пасажирський регіональної філії Південно-Західна залізниця ПАТ Українська залізниця ) (як замовником) був укладений договір №29/01-2019 про надання послуг технічного обслуговування транспортних засобів та виконання ремонтних робіт від 29.01.2019. За умовами цього договору виконавець зобов?язується за завданнями замовника надавати послуги по технічному обслуговуванню рейкового автобусу PESA та виконувати ремонтні роботи, пов?язані з технічним обслуговуванням та ремонтом, які належать замовнику, своїми силами, а також із залученням підрядної організації з обов?язковим погодженням із замовником, і свого матеріалу або матеріалу замовника, а замовник зобов?язується оплачувати надані послуги та виконані роботи в порядку, розмірі та строки, передбачені даним договором. Місцем надання послуг та виконання робіт - м. Київ, пл. Петра Кривоноса, 4.
Роботи за цим договором вважаються виконаними, а послуги наданими належним чином після підписання сторонами акта виконаних робіт (наданих послуг).
Перелік наданих послуг та виконаних робіт (в т.ч. запасних частин, вузлів, агрегатів, видаткових матеріалів, що при цьому використовуються) та їх вартість вказуються в замовленні-наряді, що підписується сторонами по закінченню надання послуг та виконанні робіт.
На підставі замовлення-наряду виконавець виставляє замовнику рахунок на оплату наданих послуг, виконаних робіт. Розрахунки проводяться у безготівковій формі.
В тексті позовної заяви позивач пояснив, що ТОВ ГЕЛІОС ІНВЕСТ ГРУП в рамках виконання зазначеного вище договору №29/01-2019 від 29.01.2019 за зверненням замовника виконало роботи, про що оформлено та підписано уповноваженими представниками сторін замовлення-наряд №0000000020 від 12.03.2019 на загальну суму 95 112,50 грн., акт надання послуг №0000000020 від 12.03.2019 на суму 95 112,50 грн., приймально-передавальний акт виконаних робіт від 12.03.2019 та гарантійні запевнення до замовлення-наряду. Також ТОВ ГЕЛІОС ІНВЕСТ ГРУП виставило ПАТ Українська залізниця рахунок на оплату вартості робіт і послуг за №0000000019 від 12.03.2019 на суму 95 112,50 грн.
28.03.2019 ПАТ Українська залізниця згідно платіжного доручення №588 від 28.03.2019 перерахувало на користь позивача суму коштів 95 112,50 грн.
Керуючись приписами п. 187.1 ст. 187, п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України (щодо правила першої події ), ТОВ ГЕЛІОС ІНВЕСТ ГРУП виписало на адресу контрагента-замовника (ПАТ Українська залізниця ) податкову накладну від 12.03.2019 №5 на суму 95 112,50 грн. (в т.ч. ПДВ 15 852,08 грн.), покупець (отримувач) - ПАТ Українська залізниця , де визначено номенклатури товарів та послуги за переліком, що відповідає даним первинних документів - замовлення-наряду та акта про надання послуг від 12.03.2019..
За наслідками надіслання вказаної електронної податкової накладної до органу ДФС засобами електронного зв`язку з метою здійснення реєстрації такої в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі також - Реєстр), Товариство 01.04.2019 отримало електронну квитанцію про те, що цей документ прийнято, проте його реєстрацію зупинено. Зі змісту роздруківки електронної квитанції від 01.04.2019 вбачається, що єдиною підставою для зупинення реєстрації податкової накладної позивача стало наступне: податкова накладна відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 Критерії ризиковості платника податку . У зв?язку з чим платнику було запропоновано подати пояснення та/або копії документів (без наведення переліку таких документів), достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
03.04.2019 ТОВ ГЕЛІОС ІНВЕСТ ГРУП з метою спростування висновків контролюючого органу щодо наявності підстав для зупинення податкових накладних надіслало до ДФС України електронне повідомлення за №1 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено. Разом з такими Повідомленнями платник надіслав письмові пояснення та копії відсканованих договорів із замовником робіт і послуг - ПАТ Українська залізниця , постачальниками запчастин та субпідрядними організаціями, первинних документів.
Однак за результатами розгляду отриманих документів комісія ГУ ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія при ГУ ДФС у м. Києві), прийняла рішення від 05.04.2019 за №1133911/3982394 про відмову у реєстрації податкової накладної №5 від 12.03.2019. В тексті цього рішення в якості підстави для прийняття такого зазначено наступне: ненадання платником податків копій документів -
Первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження розвантаження продукції, складські документи (інвентиразаційні описи), у т.ч. рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити)
Розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків .
Не погоджуючись з правомірністю вказаного рішення регіональної комісії позивач подав скаргу до ДФС України разом з пакетом відсканованих копій первинних документів, договорів і банківської виписки. За результатами розгляду скарги платника Комісія з питань розгляду скарг ДФС України прийняла рішення вих. №22895/39823941/2 від 18.04.2019 про залишення такої скарги без задоволення, а рішення про відмову в реєстрації податкової накладної - без змін. В якості підстав для прийняття такого рішення зазначено наступну: надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття Комісією рішення про задоволення скарги .
Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.
Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Пунктом 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України (п. 201.16 ст. 201 ПК України).
Постановою Кабінету Міністрів України Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 21.02.2018 №117 (що набула чинності з 22.03.2018 та діяла до 01.02.2020) було затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №117); Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації; Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.
Згідно з п. 5, 6 Порядку №117 податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.
У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.
За змістом п. 2 Порядку №117 критерій оцінки ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник моніторингу, що характеризує ризик; ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складання та надання податкової накладної / розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту а / б пункту 185.1 статті 185, підпункту а / б пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 ПК України за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено у такій податковій накладній / розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість виконання свого податкового обов`язку.
Відповідно до п. 13 Порядку №117 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.
З наявних у справі матеріалів суд встановив, що реєстрація податкової накладної позивача була зупинена з наступної підстави: ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку .
У взаємозв`язку з цим суд зважає на те, що за змістом п. 10 Порядку №117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.
Отже, з аналізу наведених норм слідує, що критерії ризиковості мали визначатися ДФС України та обов`язково погоджуватися Міністерством фінансів України.
Державна фіскальна служба України листом №959/99-99-07-18 від 21.03.2018 визначила Критерії ризиковості платника податку та Критерії ризиковості здійснення операцій, а листом №960/99-99-07-18 від 21.03.2018 - Перелік показників, що визначають позитивну податкову історію платника податку.
Зокрема, пп. 1.6 п. 1 цього листа №959/99-99-07-18 від 21.03.2018 визначено, що платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо, зокрема: комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:
платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);
дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;
платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);
платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;
платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;
платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);
наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.
Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.
У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС.
Проаналізувавши наведені положення Критеріїв ризиковості платника податку, суд дійшов висновку, що пп. 1.6 п. 1 цих Критеріїв не визначає самостійні критерії ризиковості платника податків, а лише дає підстави комісіям головних управлінь ДФС обласного рівня винести відповідного платника податків на розгляд комісії, і лише за результатами проведення засідання Комісії - прийняти рішення про його віднесення до переліку ризикових суб`єктів господарювання.
В ході судового розгляду цієї справи відповідачі не подали до суду жодних належних і допустимих доказів того, що Комісією ГУ ДФС у м. Києві приймались рішення про віднесення ТОВ ГЕЛІОС ІНВЕСТ ГРУП до переліку ризикових суб`єктів господарювання.
Також судом встановлено, що Критерії ризиковості платника податку, визначені у листі ДФС України №959/99-99-07-18 від 21.03.2018, не були погоджені та затверджені Мінфіном.
У контексті з наведеним суд бере до уваги зміст постанов Верховного Суду від 20.11.2019 №560/279/19, від 02.04.2019 у справі №822/1878/18, від 21.05.2019 у справі №815/2791/18, від 09.07.2019 у справі №140/2093/18 та 30.07.2019 у справі №320/6312/18, у текстах яких Касаційний суд під час перегляду в порядку касаційного провадження схожих адміністративних справ надав наступну правову оцінку законності підстав зупинення реєстрації податкової накладної. Так, Касаційний суд зазначив, що акти, які затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством. Листи міністерств, інших органів виконавчої влади у розумінні ст. 117 Конституції України не є нормативно-правовими актами, а відтак не є джерелом права відповідно до ст. 7 Кодексу адміністративного судочинства України. У зв`язку з цим Верховний Суд дійшов висновку, що зупинення реєстрації податкових накладних на підставі критеріїв ризиковості, встановлених листом ДФС, порушує принцип правової визначеності та передбачуваності, а відтак, є неправомірним.
В силу положень ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до п. 12, 13 Порядку №117, у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.
Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів (п. 18 Порядку №117).
Суд звертає увагу на те, що у квитанції від 01.04.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної позивача не зазначено орієнтовного переліку документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної.
Приписами п. 19, 20 Порядку №117 визначено, що Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).
Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.
Відповідно до п. 21 Порядку №117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:
- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;
- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;
- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.
Дослідивши та проаналізувавши зміст поданого позивачем контролюючому органу пакету документів (повідомлень з додатками), зміст та обсяг яких не спростований відповідачами, суд вважає, що у розглядуваному випадку позивачем були надані контролюючим органам всі необхідні копії підтверджуючих документів, яких було цілком достатньо для прийняття тією чи іншою Комісією при органі ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної позивача.
Таким чином, зважаючи на наявність у позивача передбачених законодавством документів, які підтверджують реальність господарської операції, на підставі якої виписано зупинену податкову накладну, достатність таких документів для прийняття рішення про її реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також беручи до уваги висновок Верховного Суду про неправомірність дій органу ДФС щодо зупинення реєстрації податкових накладних платників податків на підставі Критерії ризиковості, суд дійшов висновку про відсутність у комісії ГУ ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, правових підстав для прийняття оспорюваного рішення від 05.04.2019 за №1133911/39823941.
Як наслідок суд погоджується із правомірністю заявленої позивачем вимоги про визнання протиправним та скасування цього рішення суб`єкта владних повноважень.
За змістом положень Порядку розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117, розгляд скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - комісії контролюючих органів), про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - скарга) здійснюється комісією ДФС з питань розгляду скарг, яка є постійно діючим колегіальним органом ДФС, за участю уповноваженої особи Мінфіну.
За результатами розгляду скарги комісія ДФС з питань розгляду скарг приймає одне з таких рішень:
задовольняє скаргу та скасовує рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;
залишає скаргу без задоволення та рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін;
залишає скаргу без розгляду.
Задоволення скарги є підставою для реєстрації зазначених у скарзі податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з урахуванням вимог пункту 200 1.3 статті 200 1 Кодексу.
Проаналізувавши зміст рішення Комісії ДФС України від 18.04.2019 №22895/39823941/2 суд встановив, що таке рішення суб?єкта владних повноважень не містить конкретної інформації щодо причин та підстав для його прийняття, а лише містить фразу загального змісту про те, що причиною прийняття цього рішення є: надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної.
Водночас у цьому рішенні Комісією ДФС України не зазначено, які саме первинні документи були складені з порушенням законодавства та/або яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.
Під час розгляду справи відповідач 1 не довів належними документальними доказами факт надання платником податку (позивачем) копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або були недостатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.
Таким чином, враховуючи наведене вище та висновок суду про безпідставність рішення комісії ГУ ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 05.04.2019 за №1133911/39823941, суд вважає вказане рішення Комісії ГУ ДФС у м. Києві, а також прийняте за наслідками його перегляду в порядку досудового оскарження, - рішення Комісії з розгляду скарг при ДФС України від 18.04.2019 №22895/39823941/2, - протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
Щодо правомірності заявленої позивачем вимоги про зобов`язання ДФС України здійснити реєстрацію податкової накладної від 12.03.2019 №5 в Єдиному реєстрі податкових накладних, то суд зазначає наступне.
За змістом ч. 3 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Оскільки в ході розгляду даної справи суд дійшов висновку про необхідність скасування рішення Комісії при ГУ ДФС у м. Києві про відмову у реєстрації вказаних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, то останнє тягне за собою необхідність зобов`язання ДПС України, як правонаступника ДФС України, вчинити дії з метою відновлення порушених прав позивача.
Відповідно до п.п. 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних (в останній чинній редакції), затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду).
У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому, датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (п. 20 Порядку №1246).
За таких обставин, суд вважає, що наявні обґрунтовані підстави для задоволення позовної вимоги позивача, шляхом зобов`язання ДПС України, як правонаступника ДФС України, зареєструвати податкову накладну Товариства від 12.03.2019 №5 датою її отримання ДФС (тобто: 29.03.2019 відповідно, що зафіксовано у квитанції щодо зупинення реєстрації податкової накладної), що, водночас, з урахуванням наведеного, не є втручанням в дискреційні повноваження відповідача 1, а є належним та достатнім способом відновлення порушеного права позивача.
Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України).
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих учасниками справи доказів, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.
За змістом ст. 244 Кодексу адміністративного судочинства України, одним із питань, які вирішує суд при ухваленні рішення, є те, як розподілити між сторонами судові витрати (п. 5 ч. 1 ст. 244 зазначеного Кодексу).
Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з наявного у матеріалах справи платіжного доручення від 24.05.2019 №36, ТОВ ГЕЛІОС ІНВЕСТ ГРУП під час звернення до суду з цим адміністративним позовом сплатило судовий збір у розмірі 3 842 грн.
У зв`язку з цим суд вказує про присудження на користь позивача відповідно до норм Кодексу адміністративного судочинства України за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у м. Києві та ДПС України вказану суму судових витрат по сплаті судового збору, в межах 1 921 грн. з кожного.
Керуючись статтями 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255, 257 - 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ГЕЛІОС ІНВЕСТ ГРУП (ідентифікаційний код 39823941, адреса: 04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 32-В, кв. 89) до Державної податкової служби України (ідентифікаційний код 43005393, адреса: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8) та Головного управління ДПС у м. Києві (ідентифікаційний код 43141267, адреса: 04655, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, при Головному управлінні ДФС у м. Києві від 05.04.2019 №1133911/39823941 про відмову у реєстрації податкової накладної №5 від 12.03.2019.
Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з розгляду скарг при Державній фіскальній службі України від 18.04.2019 №22895/39823941/2.
Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю ГЕЛІОС ІНВЕСТ ГРУП від 12.03.2019 №5 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її отримання, а саме - 29.03.2019.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ГЕЛІОС ІНВЕСТ ГРУП (ідентифікаційний код 39823941, адреса: 04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 32-В, кв. 89) понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 921 грн. (одна тисяча дев?ятсот двадцять одна гривня) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (ідентифікаційний код 43005393, адреса: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8).
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ГЕЛІОС ІНВЕСТ ГРУП (ідентифікаційний код 39823941, адреса: 04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 32-В, кв. 89) понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 921 грн. (одна тисяча дев?ятсот двадцять одна гривня) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (ідентифікаційний код 43141267, адреса: 04655, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19).
Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Т.О. Скочок
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 27.08.2020 |
Оприлюднено | 31.08.2020 |
Номер документу | 91174117 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Файдюк Віталій Васильович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Файдюк Віталій Васильович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Файдюк Віталій Васильович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Файдюк Віталій Васильович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Файдюк Віталій Васильович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Файдюк Віталій Васильович
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Скочок Т.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні