Постанова

від 18.08.2020 по справі 160/10511/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

18 серпня 2020 року м. Дніпросправа № 160/10511/19

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів:

судді-доповідача Чумака С.Ю. ,

суддів: Чабаненко С.В., Юрко І.В.,

секретар судового засідання Сколишева О.О.

за участі представника позивача Забари А.В., представника відповідача Подварченко А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпрі апеляційну скаргу Державної податкової служби України

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 3 січня 2020 року у справі № 160/10511/19 (суддя І інстанції - Букіна Л.Є.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельне підприємство "АГРОТРЕЙД-КОМПАНІ" до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (відповідач-1), Державної податкової служби України (відповідач-2) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ, РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ, ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позивач звернувся з позовом, в якому просив:

- скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, оформлене протоколом від 10 вересня 2019 року № 14, яким позивача віднесено до переліку ризикових платників податків;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкові накладні, які були складені позивачем та реєстрація яких була зупинена, а саме: податкові накладні від 02.09.2019 № 1 та № 2, від 04.09.2019 № 4, від 09.09.2019 № 6 та від 12.09.2019 № 8.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 3 січня 2020 року позов задоволений повністю.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач-2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржене судове рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги з посиланням на постанови Верховного Суду зазначив, що рішення про віднесення платника податків до ризикових є внутрішнім документом податкового органу і не створює для позивача жодних правових наслідків. Аналогічно не створює правових наслідків для позивача і зупинення реєстрації складених ним податкових накладних, а тому в позові необхідно відмовити.

Від позивача до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції-без змін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ВИЗНАЧЕНІ ВІДПОВІДНО ДО НИХ СПІРНІ ПРАВОВІДНОСИНИ

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельне підприємство "АГРОТРЕЙД-КОМПАНІ" (код ЄДРПОУ 41951330) зареєстроване як юридична особа 20.02.2018 та є платником податку на додану вартість. Одним із видів діяльності Товариства є неспеціалізована оптова торгівля (КВЕД 46.90).

За наслідками господарської діяльності та а виконання статей 187, 201 Податкового кодексу України позивачем складено та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 02.09.2019 № 1, від 02.09.2019 № 2, від 09.09.2019 № 6, від 04.09.2019 № 4, від 12.09.2019 № 8. (а.с. 21-25)

Проте, відповідачем-1 на адресу позивача надіслані квитанції, відповідно до яких на підставі пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація зазначених вище податкових накладних зупинена та зазначено наступні підстави для зупинення: ПН/РК відповідає пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН. (а.с. 21-25 зворотний бік)

Згідно з протоколом ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 10.09.2019 року № 14, Комісія Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації постановила, 10.09.2019 за результатами розгляду фінансово-господарської діяльності та схеми роботи підприємства, Комісією зроблено висновок про віднесення (внесення) суб`єкта господарювання ТОВ "Торгівельне підприємство "АГРОТРЕЙД-КОМПАНІ" (код ЄДРПОУ 41951330) до відповідного переліку (бази даних ІС Податковий блок ), як такого, що відповідає критеріям ризиковості. (а.с. 79)

Вважаючи рішення про віднесення його до переліку ризикових платників податків, а відповідно і зупинення реєстрації поданих ним податкових накладних протиправними, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що застосовані податковим органом Критерії ризиковості не затверджені у встановленому чинним законодавством порядку жодним нормативно-правовим актом, а тому їх застосування є протиправним. Також, обґрунтовуючи наявність порушення прав та інтересів позивача, суд зазначив, що внесення Товариства до переліку ризикових платників перешкоджає провадженню господарської діяльності останнього з огляду на те, що всі податкові накладні, які реєструє позивач в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, автоматично зупиняються і це створює додаткові перешкоди в здійсненні господарських операцій (а саме необхідність постійно витрачати додатковий час, трудові та матеріальні ресурси на підготовку пояснень та копій документів з метою розблокування податкових накладних), а також руйнує ділову репутацію позивача перед контрагентами. В частині зобов`язання відповідача-2 зареєструвати зупинені податкові накладні суд першої інстанції виходив з необхідності обрати ефективний спосіб захисту порушених прав та інтересів платника податків.

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ РЕГУЛЮЮТЬ СПІРНІ ПРАВОВІДНОСИНИ, ТА ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ СУДОМ

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України (тут і далі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою КМУ від 29 грудня 2010 року № 1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, Порядок № 1246), пунктом 12 якого передбачено, що після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема на наявність підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 (далі - Порядок № 117), яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до пунктів 5-7 Порядку № 117 податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Отже, підставами для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є відповідність:

1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку;

або

2) податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.

За змістом квитанцій про зупинення реєстрації податкових накладних підставою такого зупинення контролюючим органом вказано відповідність позивача пп. 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку. Посилань на офіційні реквізити Критеріїв квитанції не містять.

Згідно з пунктом 10 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Окремими положеннями Порядку № 117 не визначено конкретних критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, натомість на підставі пункту 10 цього Порядку зобов`язано Державну фіскальну службу України визначити такі критерії та погодити їх з Міністерством фінансів України.

У протоколі від 10.09.2019 № 14 відповідачем не вказані критерії ризиковості, які стали підставою для прийняття рішення про відповідність ним позивача, проте при вирішенні справи суд першої інстанцій виходив з Критеріїв ризиковості платника податків, визначених листом ДФС від 21 березня 2018 року № 959/99-99-07-18.

Натомість, відповідач у відзиві на позовну заяву та в апеляційній скарзі посилається на Критерії ризиковості платника податків, зареєстровані в ДФС від 7 серпня 2019 року № 1962/99-99-29-05-01-01 (далі - Критерії). (а.с. 75-77, 99-101)

З цього приводу колегія суддів зазначає, що на час прийняття відповідачем рішення про віднесення позивача до ризикових платників податків на офіційному веб-сайті ДФС України дійсно були оприлюднені Критерії ризиковості платника податків , затверджені 7 серпня 2019 року в.о. голови ДФС України Д. Гутенком. Зазначені Критерії ризиковості платника податку та критерії ризиковості здійснення операцій зареєстровані в ДФС за № 1962/99-99-29-01-01 від 07.08.2019 та введені в дію 08.08.2019.

У цих Критеріях (п. 1) вказано, що Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1-1.6 цих Критеріїв. Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Отже, ДФС України визначило, що для віднесення особи до переліку ризикових платників Комісією приймається відповідне рішення.

Разом з тим, Критерії ризиковості платників податків від 07.08.2019 № 1962/99-99-29-01-01 "Критерії ризиковості платника податків" існують виключно у виді оголошення на офіційному веб-сайті ДФС України, проте не затверджені наказом Державної фіскальної служби України чи Міністерства фінансів України та не зареєстровані в Міністерстві юстиції України.

Державна регуляторна служба у листі від 19.04.2018 № 3890/0/20-18 зазначила, що проекти таких документів обов`язково необхідно погоджувати, а листи мають лише інформаційний характер і не встановлюють правових норм. ДРС наголосила на необхідності проведення регуляторних процедур для затвердження таких Критеріїв.

У цьому листі також зазначено, що ДФС листами від 21.03.2018 р. № 959/99-99-07-18 та № 960/99-99-07-18 затверджено без дотримання регуляторних процедур критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій та перелік показників, що визначають позитивну податкову історію платника податку відповідно.

Листи міністерств, інших центральних органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами, вони лише мають інформаційний характер і не встановлюють правових норм.

Намагання регулювати спірні правовідносини листами суперечить положенням ч. 1 ст. 7 та ч. 1 ст. 23 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади".

Апеляційний суд з цього приводу зазначає, що листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України і не можуть бути підставою для прийняття рішення суб`єктом владних повноважень, як правильно вказав і суд першої інстанції.

Загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Крім того, акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян та інших осіб, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.

Оскільки критерії ризиковості платника податків не затверджені нормативно-правовим актом, а існують виключно у формі інформаційного листа від 07.08.2019 та оголошення на сайті ДФС від 08.08.2019, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що такі критерії взагалі не є затвердженими в установленому чинним законодавством порядку, а тому відповідач протиправно прийняв рішення про віднесення позивача до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Доводи апелянта, що прийняття рішення про внесення товариства до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, не порушує прав останнього суд апеляційної інстанції вважає помилковим, оскільки таке внесення є підставою для автоматичного зупинення реєстрації кожної наступної податкової накладної, і, як наслідок, створює перешкоди у здійсненні платником податків його господарської діяльності.

У спірних відносинах, як зазначалось вище, після прийняття оскарженого рішення та на його підставі податковим органом зупинено реєстрацію 5 податкових накладних, складених та поданих для реєстрації позивачем, що, як правильно зазначив суд першої інстанції, фактично руйнує ділову репутацію позивача та змушує контрагентів відмовлятися від співпраці з позивачем як ризиковим платником податків, який не може зареєструвати в ЄДР жодної податкової накладної, чим відповідно позбавляє контрагентів права на формування податкового кредиту. Фактично податковим органом прийняттям рішення про віднесення особи до переліку ризикових платників податків блокується вся господарська діяльність позивача, тому це рішення порушує його права та інтереси і надає такому платнику право звернутись до суду з відповідним позовом.

При цьому колегія суддів враховує висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 27 серпня 2019 року у справі № 540/2077/18 та від 20 листопада 2019 року у справі № 480/4006/18, та на які посилається відповідач, проте не погоджується з ними та не застосовує з огляду на таке.

Так, у справі № 540/2077/18 у задоволенні позову про скасування рішення податкового органу було відмовлено у зв`язку з відсутністю як самого рішення про включення позивача до переліку ризикових платників (оскільки на засіданні комісії ГУ ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, від 23 березня 2018 року було прийнято лише проект такого рішення), так і відсутністю в матеріалах справи доказів внесення Підприємства до переліку ризикових платників, через відсутність законодавчо врегульованого порядку створення та функціонування такого переліку/реєстру ризикових платників .

Проте у справі, що переглядається апеляційним судом, факт прийняття податковим органом відповідного рішення і внесення на підставі цього рішення позивача до переліку ризикових платників податків не є спірними і не заперечується відповідачем.

Отже, обставини справи, що переглядається апеляційним судом, не є тотожними обставинам справи № 540/2077/18, переглянутої Верховним Судом.

Натомість, у постанові у справі № 480/4006/18 Верховний Суд, посилаючись на аналогічну правову позицію щодо застосування норм матеріального права у постановах Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 826/1902/15, від 18 вересня 2018 року у справі № 818/398/15, дійшов висновку, що дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, незалежно від джерела її отримання (чи то отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, чи то за результатами засідання Комісії ГУ ДФС), є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків в порядку передбаченому ПК України. Способом здійснення таких дій є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до норм ПК України, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Відповідно, інформація, що надійшла за результатами податкового контролю, не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

Однак, колегія суддів зауважує, що предмет спору у справах № 826/1902/15 та № 818/398/15 був зовсім інший, ніж у справі, що наразі переглядається, оскільки товариство в цих справах оскаржувало дії податкового органу щодо внесення в інтегровану автоматизовану інформаційну систему Податковий блок інформацію про результати документальної позапланової виїзної перевірки, оформленої актом такої перевірки та зобов`язання податкового органу відновити в обліковій картці платника та в усіх електронних системах показники декларацій з ПДВ в частині визначених товариством показників податкових зобов`язань та податкового кредиту. Визнання протиправним і скасування рішення контролюючого органу про включення товариства до переліку ризикових платників податків предметом спору у зазначених вище справах, на які послався Верховний Суд, не було.

Натомість, Верховний Суд у справі № 480/4006/18 без будь-якого аналізу чи обґрунтування ототожнив ці предмети спору, не звернувши уваги, що у справі, яку переглядав, позивачем оскаржувались не дії податкового органу по внесенню певних відомостей в інформаційні системи, а оскаржувалось відповідне рішення, на підставі якого і були внесені такі відомості.

Апеляційний суд ще раз наголошує, що прийняття податковим органом у цьому випадку саме рішення передбачено Критеріями ризиковості платника податків, які застосовують у спірних відносинах податковим органом, а віднесення за таким рішенням особи до переліку ризикових платників податків Порядком № 117 імперативно визначено підставою для зупинення реєстрації будь-яких податкових накладних такого платника податків. Винятків з цього правила не існує.

Зупинення ж реєстрації податкових накладних беззаперечно порушує права та інтереси платника податків.

Так, Верховний Суд, зокрема у постановах від 30 липня 2019 року у справі № 200/14026/18-а та від 23 жовтня 2019 року у справі № 826/8693/18 при розгляді справ за позовами платника податків про скасування рішення про відмову у реєстрації податкових накладних зазначив, що первинним об`єктом судового дослідження у даній справі є обставини, за яких відповідачі вчинили дії щодо зупинення реєстрації податкових накладних та приймали рішення про відмову у їх реєстрації. Підставою для таких дій мають бути: чіткі критерії оцінки ступеня ризиків відповідних господарських операцій; конкретний перелік документів, встановлений податковим законодавством, який підлягав наданню контролюючому органу для дослідження при прийнятті ним оспорюваних рішень.

Отже, Верховний Суд у цих постановах зробив висновок, що саме зупинення реєстрації податкових накладних первинно порушує права платника податків і саме обставини такого зупинення, а саме його законність, повинні бути предметом дослідження у подібних спорах.

З огляду на вказане апеляційний суд вважає безпідставними доводи представника відповідача, що зупинення реєстрації податкових накладних, яке є наслідком віднесення особи до переліку ризикових платників податків, жодним чином не впливає на права, обов`язки та інтереси позивача.

У зв`язку з цим колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що прийняття податковим органом рішення про віднесення до переліку ризикових платників податків безумовно впливає на права та інтереси позивача, а тому останній відповідно до статті 5 КАС України має право на звернення до суду з позовом про оскарження такого рішення і на судовий захист шляхом визнання такого рішення протиправним і його скасування, оскільки саме такий спосіб захисту є ефективним і дієвим у спірних правовідносинах.

Разом з тим, апеляційний суд вважає передчасним рішення суду першої інстанції щодо зобов`язання відповідача-2 одразу зареєструвати подані товариством податкові накладні з огляду а таке.

Обґрунтовуючи позов у цій частині, позивач, зазначаючи, що податковим органом не прийнято рішення про відмову в реєстрації податкових накладних, послався на приписи абзацу 4 пункту 28 Порядку № 117, відповідно до якого Податкова накладна / розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з подій, зокрема, якщо протягом п`яти робочих днів не прийнято та/або не зареєстровано в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданих податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить менше 30 млн. гривень та які на дату зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі не відповідали критеріям ризиковості платника податку;

Проте, згідно з пунктом 15 Порядку № 117 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.

При цьому, відповідно до пункту 23 Порядку № 117 комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку, щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, менше 30 млн. гривень та які на дату зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі не відповідали критеріям ризиковості платника податку, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яке реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається платнику податку у порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Отже, за приписами Порядку № 117 рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкових накладних податковим органом приймається протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання від платника податків пояснень та копій документів відповідно до квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, проте під час розгляду апеляційной скарги судом встановлено, що позивачем пояснення та документи податковому органу не подавались, встановлений пунктом 15 термін у 365 днів для подання таких пояснень не сплинув, а тому у податкового органу станом як на час подання позову, так і на час розгляду справи судами обох інстанцій обов`язку прийняти відповідне рішення ще не виникло, у зв`язку з чим приписи абзацу 4 пункту 28 Порядку № 117 у спірних відносинах застосуванню не підлягають.

Як зазначалось вище, єдиною підставою для зупинення реєстрації податкових накладних, складених позивачем, стало віднесення останнього до Переліку ризикових платників податків, що є протиправним.

Проте, оскільки на податковий орган пунктом 12 Порядку № 1246 покладений обов`язок після надходження податкової накладної до ДФС в автоматизованому режимі здійснювати її розшифрування та проводити перевірку певних відомостей та обставин, які в цьому випадку ще не перевірялись, колегія суддів дійшла висновку, що позов в цій частині задоволений передчасно, а тому належним способом захисту прав та інтересів позивача в цьому випадку буде визнання дій податкового органу по зупиненню реєстрації податкових накладних протиправними та зобов`язання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повторно розглянути питання про реєстрацію в Єдиному реєстрі спірних податкових накладних, складених позивачем, з урахуванням висновків суду.

ВИСНОВОК АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального і порушені норми процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню в частині зобов`язання податкового органу зареєструвати в Єдиному державному реєстрі податкових накладних податкові накладні, складні позивачем, з прийняттям в цій частині нового судового рішення про часткове задоволення позову.

В частині визнання протиправним та скасування рішення про внесення позивача до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, рішення суду прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому в цій частині апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін.

Повний текст судового рішення складений 25 серпня 2020 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 242, 243, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової служби України задовольнити частково.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 3 січня 2020 року у справі № 160/10511/19 скасувати в частині зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подані Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельне підприємство "АГРОТРЕЙД-КОМПАНІ" податкові накладні від 02.09.2019 № 1 та № 2, від 04.09.2019 № 4, від 09.09.2019 № 6, від 12.09.2019 № 8 датою їх фактичного отримання скасувати і в цій частині позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області по зупиненню реєстрації податкових накладних від 02.09.2019 № 1 та № 2, від 04.09.2019 № 4, від 09.09.2019 № 6, від 12.09.2019 № 8, поданих Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельне підприємство "АГРОТРЕЙД-КОМПАНІ".

Зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області повторно розглянути питання щодо реєстрації в "Єдиному реєстрі податкових накладних" податкових накладних від 02.09.2019 № 1 та № 2, від 04.09.2019 № 4, від 09.09.2019 № 6, від 12.09.2019 № 8, поданих Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельне підприємство "АГРОТРЕЙД-КОМПАНІ", з урахуванням висновків суду.

В іншій частині Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 3 січня 2020 року у справі № 160/10511/19 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач С.Ю. Чумак

суддя С.В. Чабаненко

суддя І.В. Юрко