Постанова

від 26.08.2020 по справі 320/5215/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/5215/19 Суддя (судді) першої інстанції: Леонтович А.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Федотова І.В.,

суддів: Коротких А.Ю. та Сорочка Є.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Київської митниці Держмитслужби на рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2020 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Євротоп Плюс до Київської митниці ДФС Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Євротоп Плюс (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Київської митниці ДФС Державної митної служби України (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 12.09.2019 №UA125000/2019/000560/2.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2020 року позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи, на порушення норм матеріального і процесуального права, вважає його незаконним та необґрунтованим, просить його скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову. Також апелянт вказує на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та надання необ`єктивної оцінки всім аргументам учасників справи.

Апелянтом в апеляційній скарзі заявлено вимогу про заміну сторони у справі його правонаступником, а саме Київську митницю ДФС замінити на Київську митницю Держмитслужби.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2019 №858 Про утворення територіальних органів Державної митної служби утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної митної служби за переліком згідно з додатком 1 та реорганізовано деякі територіальні органи Державної фіскальної служби шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної митної служби за переліком згідно з додатком 2.

Згідно з додатком 2 до зазначеної постанови реорганізуються Житомирська митниця ДФС, Київська митниця ДФС, Київська міська митниця ДФС та Черкаська митниця ДФС шляхом приєднання до Київської митниці Держмитслужби.

Відповідно до Розпорядження КМ України від 04.12.2019 № № 1217-р Питання Державної митної служби КМ погодився з пропозицією Міністерства фінансів щодо можливості забезпечення здійснення з 8 грудня 2019 р. Державною митною службою покладених на неї постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 р. № 227 Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України функцій і повноважень Державної фіскальної служби, що припиняється, з реалізації державної митної політики, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань державної митної справи.

Отже, з 08 грудня 2019 року функції і повноваження Державної фіскальної служби з реалізації державної митної політики здійснюють відповідні територіальні органи Державної Митної служби України.

В Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців наявні відомості про те, що Київська митниця ДФС перебуває в стані припинення.

Статтею 52 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

У зв`язку з цим колегія суддів вважає наявними підстави задовольнити клопотання та здійснити заміну відповідача у порядку процесуального правонаступництва з Київської митниці ДФС на Київську митницю Держмитслужби.

Сторони у судове засідання не з`явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути заяву в порядку письмового провадження.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, товариство з обмеженою відповідальністю Євротоп Плюс , ідентифікаційний код 42228488, місцезнаходження: 04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, буд.22, офіс 24, зареєстроване як юридична особа 12.06.2018, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис №1071102000004124 (а.с.66-67).

Між ТОВ Євротоп плюс (Покупець) та ООО Транслойд РФ (Продавець), укладено зовнішньоекономічний контракт №TRL28-08-2019 від 28.08.2019 (далі - Контракт, згідно якого продавець поставляє, а покупець товар, зазначений у Специфікації на умовах передбачених Контрактом.

Контрактом поміж іншого встановлено, що: товар поставляється на умовах CPT Київ (Україна) (пункт 2); покупець здійснює повну оплату 100% передплату вартості Товару, вказану в специфікаціях протягом 7 днів з моменту підписання відповідних специфікацій (пункт 4). Договір діє до 31.12.2020 (а.с.15-16).

Специфікацією №1 від 02.09.2019 до Контракту визначено умови поставки, кількість та ціна Товару (а.с.17-20).

Загальна вартість товару по інвойсу №001-2019 від 02.09.2019 склала 18772, 39 дол. США; вартість упаковки входить у вартість Товару (а.с.28-39).

Платіжним дорученням №39 від 05.10.2019 підтверджується оплата Товару ТОВ Євротоп плюс за специфікацією №1 від 02.12.2019 та інвойсом №001-2019 від 02.09.2029 у розмірі 18772, 39 дол. США на платіжні реквізити продавця (а.с.41).

10.09.2019 позивачем подано до митного органу вантажну митну декларацію за №UA125110/2019/417497 з метою здійснення митного оформлення Товару. Рядок 22 валюта та загальна сума за рахунком: 18772, 39 дол. США. Рядок 31 найменування та кількість: одяг та додаткові речі до одягу, сток товар. Рядок 20 умови поставки: СРТ UA Київ (а.с.110-123).

Запитом від 11.09.2019, направленим засобами електронного зв`язку, інспектором Центнаруком О.О. повідомлено декларанта, зокрема, що: Відповідно до гр.31 митної декларації за №UA125110/2019/417497 вказано, що імпортований товар є стоковим, тобто залежаним на складі, нереалізованим в період попиту або таким, що не відповідає певним якісним вимогам, що в свою чергу впливає на ціну товару. Інші документи що підтверджують, що товар є стоковим, відсутні (а.с.52).

11.09.2019 декларантом направлено відділу митної вартості та адміністрування митних платежів Київської митниці ДФС лист №1/11/19, де повідомлено митний орган про відсутність правових підстав для надання додаткових документів.

На підставі вимог статей 53, 54 Митного кодексу України повідомлено декларанта про необхідність надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів (за наявності), а саме: - за наявності - інших платіжних та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - виписки з бухгалтерської документації; - копії митної декларації країни відправлення; - висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини (а.с.53).

Відповідачем прийнято рішення від 12.09.2019 №UA125000/2019/000560/2 про коригування митної вартості та скориговано митну вартість Товарів №11, №13, №16, №18 за резервним методом визначення митної вартості товарів (а.с.54-55).

Відповідачем прийнято рішення №UA125110/2019/00354 про відмову позивачу в митному оформленні (випуску) товару за митною декларацією №UA125110/2019/417497, у зв`язку з чим оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (а.с.56).

З метою здійснення митного оформлення товару та випуску товарів у вільний обіг, позивачем подано митну декларацію №UA125110/2019/417709 з наданням гарантій відповідно до розділу Х Митного кодексу України (а.с.57).

Не погоджуючись із таким рішенням відповідача про коригування митної вартості товарів, звернувся з адміністративним позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з наступних мотивів, з якими погоджується і колегія суддів.

Частиною 1 статті 54 МК України регламентовано, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 2 ст. 53 Митного кодексу України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У п.п. 3.16, 6.2 Загального додатку до Конвенції визначено, що на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Відповідно до пп. 4.5.10 п. 4.5 розділу 4 Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа затвердженого наказом Міністерством фінансів України № 631 перевірка правильності визначення митної вартості товарів належить до митних формальностей, що виконуються при митному оформленні митної декларації.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 25.01.2019 року у справі № 815/5398/17 та від 06.03.2019 року у справі № 809/278/17.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що ненадання повного пакету документів може бути підставою для коригування митної вартості лише тоді, коли подані документи є недостатніми або такими, що в сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації про заявлену митну вартість.

Аналогічний правовий висновок викладений в постановах Верховного Суду від 20.02.2018 р. у справі № 809/1884/16, від 03.04.2018 р. у справі № 826/8797/16.

Разом з тим, як свідчать матеріали справи та вірно встановлено судом першої інстанції, передбачені частиною другою статті 53 МК України документи, які були подані позивачем до митного оформлення, зокрема, зовнішньоекономічний контракт від №TRL28-08-2019 від 28.08.2019, специфікація №1 від 02.09.2019, комерційний інвойс №001-2019 від 02.09.2019 не містять у собі будь-яких розбіжностей чи недостовірних відомостей.

Доводи апелянта щодо розбіжностей, які містилися в документах, зокрема відсутність документів на підтвердження того факту, що товар є стоковим, колегія суддів відхиляє, оскільки такий факт підтверджується специфікацією №1 від 02.09.2019 (графа Наименование товара, Stock) та комерційним інвойсом №001-2019 від 02.09.2019 (графа Наименование товара, Stock).

При цьому, як вірно зазначено судом першої інстанції, до компетенції контролюючого органу не входить перевірка правильності визначення постачальником / продавцем по зовнішньоекономічному договору ціни товару чи віднесення постачальником такого товару до певних категорій, зокрема до стокового товару. В даному випадку контролюючий орган повинен здійснювати контроль за правильністю віднесення декларантом товару до певної товарної позиції на підставі Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 №428 Про затвердження Порядку ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України .

Також, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що згідно з умовами поставки товару СРТ-Київ (Україна) всі витрати, зокрема, доставка товару та ціна пакувальних матеріалів, включені у вартість таких товарів, а отже митна вартість імпортованих Товарів відповідає вартості визначеній у інвойсі №001-2019 від 02.09.2019, що спростовує доводи апелянта в цій частині.

У контексті наведеного колегія суддів вважає за необхідне підкреслити, що відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідачем не доведено, що подані позивачем документи для визначення митної вартості товару містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значенні складових вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Крім того, відповідач не обґрунтував та не довів неможливості визначення митної вартості за ціною контракту.

Так, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, контролюючий орган повинен також зазначити докладну інформацію і джерела, які ним використовувалися.

У оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості такі дані відсутні.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 12.09.2019 №UA125000/2019/000560/2 є протиправним та підлягає скасуванню.

Таким чином, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, яким повно встановлено обставини справи та правильно застосовано норми матеріального і процесуального права.

Крім того, судова колегія зазначає, що згідно п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.

Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Київської митниці Держмитслужби залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2020 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді: