Постанова

від 26.08.2020 по справі 560/1155/19

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/1155/19

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Лабань Г.В.

Суддя-доповідач - Курко О. П.

26 серпня 2020 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Курка О. П.

суддів: Шидловського В.Б. Матохнюка Д.Б. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Яремчук Л.С,

представника позивача: Мельник О.Д.,

представника відповідача: Ясніцької Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Державної податкової служби України на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 березня 2020 року (м. Хмельницький) у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Проскурів Агро" до Державної податкової служби України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

в березні 2020 року товариство з обмеженою відповідальністю "Проскурів Агро" звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 березня 2020 року клопотання представника позивача задоволено; зобов`язано Державну фіскальну службу України подати звіт про виконання рішення суду від 27.05.2019 у справі № 560/1155/19 у місячний строк з дня отримання цієї ухвали.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. Так, скаржник зазначає про те, що встановити судовий контроль за виконанням суб`єктом владних повноважень рішення, суд першої інстанції може лише під час прийняття рішення у справі. Проте, суд першої інстанції у рішенні від 27 травня 2019 року року не встановлював судовий контроль в порядку, визначеному статтею 382 КАС України. Інша підстава, яка, на думку апелянта, свідчить про незаконність ухвали суду першої інстанції, є те, що обов`язковість рішення суду, яке набрало законної сили, забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень, відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".

У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечив наведені доводи апеляційної скарги, зазначивши про їх необґрунтованість та повне спростування в ході розгляду даної справи судом першої інстанції.

В судовому засіданні представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав в повному обсязі та просив суд задовольнити її, а ухвалу суду першої інстанції - скасувати.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив суд залишити її без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що ТОВ "Проскурів Агро" звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до ДФС України, в якому просило визнати протиправними дії відповідача щодо внесення до Системи електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - СЕА ПДВ) інформації про ТОВ "Проскурів Агро" такого змісту: "загальна сума перевищення податкових зобов`язань зазначених платником податку у поданих контролюючому органу податкових деклараціях з податку, суми податку, зазначеної у складених таким платником податкових накладних, зареєстрованих у Реєстрі: сума - 1003991,00 грн; реєстраційний номер документу, відповідно до якого відбулася остання зміна - Перевищення/11.2018; дата реєстрації - 20.12.2018" та зобов`язати відповідача вилучити із СЕА ПДВ інформацію про ТОВ "Проскурів Агро" такого змісту: "загальна сума перевищення податкових зобов`язань зазначених платником податку у поданих контролюючому органу податкових деклараціях з податку, суми податку, зазначеної у складених таким платником податкових накладних, зареєстрованих у Реєстрі: сума - 1003991,00 грн; реєстраційний номер документу, відповідно до якого відбулася остання зміна - Перевищення/11.2018; дата реєстрації - 20.12.2018".

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 травня 2019 року позов задоволено.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2019 року визнано неповажними причини пропуску строку, наведені в клопотанні Державної податкової служби України про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 травня 2019 року та залишено клопотання про поновлення цього строку без задоволення та відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної фіскальної служби України на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 травня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Проскурів Агро" до Державної фіскальної служби України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Представником позивача 17 березня 2020 року подано заяву до суду першої інстанції про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.

У своїй заяві про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду представником позивача зазначено, що рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 травня 2019 року не виконано.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції прийшов до висновку про необхідність зобов`язання Державну фіскальну службу України подати звіт про виконання судового рішення з метою недопущення порушення прав позивача.

Перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції про встановлення судового контролю в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги, з огляду на таке.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з ч.1 ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Відповідно до ч.1 ст.382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Згідно з ч.2 ст.382 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Так, виходячи з положень ч.1 ст.382 КАС України, встановлення судового контролю за виконанням судового рішення є правом суду.

Колегією суддів враховано, що відповідачем не надано доказів, які б свідчили про виконання рішення суду по вказаній справі, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність зобов`язання Державну фіскальну службу України подати звіт про виконання судового рішення з метою недопущення порушення прав позивача.

Доводи апелянта про те, що такий контроль може бути встановлений лише під час прийняття рішення у справі не узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду у справі № 800/592/17, де судовий контроль встановлений після прийняття рішення щодо обов`язку суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії.

Стосовно посилання відповідача на те, що обов`язковість рішення суду, яке набрало законної сили, забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень, відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", то колегія суддів зазначає, що відкриття виконавчого провадження не позбавляє права суд встановити судовий контроль за виконанням судового рішення в порядку статті 382 КАС України.

Так, головна мета судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах полягає перш за все в реалізації основних завдань адміністративного судочинства при здійсненні адміністративними судами правосуддя, оскільки воно не обмежується винесенням судового рішення, а також передбачає його виконання. Кожен судовий процес повинен завершуватися реалізацією судового рішення в спірних правовідносинах між його сторонами. Тому після рішення публічно-правового спору та набрання судовим рішенням законної сили суд продовжує відігравати активну роль в реалізації сторонами прав і законних інтересів, з приводу захисту яких він прийняв судове рішення. Від здійснення судом належного контролю за виконанням судового рішення безпосередньо залежить ефективність правосуддя. Адже головним ефектом судового рішення повинно бути його ефективність у відновленні порушених прав і свобод особистості.

Таким чином, застосування механізмів судового контролю сприяє забезпеченню ефективності судового рішення.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод (право на ефективний засіб правового захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, порушуються, має право на ефективний засіб правового захисту у відповідному національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні. При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі ЛАХА проти Сполученого Королівства ЄСПЛ зазначив, що дана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Статтею 316 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні заяви не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, наявні підстави для відмови в задоволенні апеляційної скарги та залишенні ухвали суду першої інстанції без змін.

Згідно з частиною другою статті 328 КАС України в касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені в пунктах 3, 4, 5, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Постанова суду апеляційної інстанції, прийнята за результатом розгляду скарги на ухвалу суду першої інстанції, що прийнята в порядку ст. 382 КАС України, а відтак не відноситься до переліку тих, що підлягають касаційному оскарженню в розумінні приписів частини 2 статті 328 КАС України.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Державної податкової служби України залишити без задоволення, а ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 березня 2020 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Постанова суду складена в повному обсязі 27 серпня 2020 року.

Головуючий Курко О. П. Судді Шидловський В.Б. Матохнюк Д.Б.