Постанова

від 02.08.2007 по справі а6/194-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

А6/194-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16тел. 230-31-77

ПОСТАНОВА

Іменем України

"02" серпня 2007 р.                                                                   Справа № А6/194-07

14-30 год.

Господарський суд Київської області в складі:

                                                       Головуючий суддя   Маляренко А.В.

                                                                               Судді   Чорна Л.В.

                                                                                            Карпечкін Т.П.

при секретарі Поднебес О.В.

розглянувши адміністративну справу № А 6/194-07

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пегас", м. Біла Церква

до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції, м. Біла Церква

про визнання дій Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції щодо направлення першої податкової вимоги від 05.04.07 р. № 1/110 неправомірними, визнання нечинною першої податкової вимоги № 1/110 від 05.04.07 р. та скасування акту опису активів № 21 від 23.04.07 р., на які поширюється право податкової застави.

Представники:

від   позивача: Москаленко І. О. (довіреність № 17/2 від 05.05.2007р.)

відповідача: не з'явився

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Пегас" (далі - Позивач) звернулося з адміністративним позовом до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції в Київській області (далі - Відповідач) про визнання дій Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції, щодо направлення першої податкової вимоги від 05.04.07 р. № 1/110, неправомірними, визнання нечинною першої податкової вимоги № 1/110 від 05.04.07 р. та скасування акту опису активів № 21 від 23.04.07 р., на які поширюється право податкової застави.

Провадження у справі було відкрите відповідно до ухвали від 21.05.07 р. за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України).

Ухвалою в.о. голови господарського суду Київської області від 18.07.2007 р. призначено колегіальний розгляд справи № А 6/194-07 в складі головуючого судді Маляренко А.В., суддів Чорної Л.В. та Карпечкіна Т.П.

Позивачем, в процесі імпорту товарів на митну територію України, було надано органам митного контролю 58 податкових веселів на загальну суму        2 142 972,76 грн.

Відповідно до п.11.5 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість»позивачем у березні 2007 року були видані податкові векселі на суму 2 142 972,76 грн. Загальна сума виданих векселів не перевищує суму бюджетного відшкодування. До настання граничного терміну погашення виданих податкових векселів позивач, маючи станом на 01.03.07 р. підтверджену податковим органом суму бюджетного відшкодування у розмірі 3 422 479, 62 грн., що підтверджується актом звірки розрахунків з бюджетом, скористався правом передбаченим абзацом 4 п. 11.5 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість»та подав до податкового органу заяву   № 28/03-1 від 28.03.07 р. про дострокове погашення виданих у березні 2007 року податкових векселів на суму 2 142 912,16 грн. шляхом заліку суми бюджетного відшкодування.

Проте, відповідач не здійснив залік суми бюджетного відшкодування в рахунок погашення податкових векселів, як це передбачено Законом України «Про податок на додану вартість», а навпаки в порушення ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»самостійно здійснив розрахунок податкового зобов'язання і донарахував позивачеві зобов'язання зі сплати ПДВ у розмірі 1 851 628, 50 грн.

Відповідач позов не визнає. В своїх запереченнях, викладених письмово та наявних у матеріалах справи, відповідачем не було наведено суду жодних належних доказів які б спростовували вимоги позивача, а лише здійснено довільне тлумачення норм матеріального права.

Представник відповідача без поважних причин в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, що підтверджується реєстрами відправки вихідної рекомендованої кореспонденції суду від 20.07.07 р. за № 611.

Позивач не заперечував відносно розгляду справи за відсутності відповідача при наявності доказів того, що відповідач  був завчасно та належним чином повідомлений про дату та час слухання справи.

Відповідно до вимог ст. 128 КАС України, неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули в судове засідання, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.

Таким чином, відповідач не реалізував своє процесуальне право на участь в судовому засіданні господарського суду.

Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутністю відповідача.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -

встановив:

Білоцерківською ОДПІ була виставлена перша вимога №1/110 від 05.04.07 р. до ТОВ «Пегас»де зазначено, що сума податкового боргу за узгодженими податковими зобов'язаннями становить 1 851 628, 50 грн.

Позивач її не визнає оскільки станом на 01.03.07 р. мала місце підтверджена  податковим органом сума бюджетного відшкодування у сумі     3 422 479, 62 грн., що підтверджується актом звірки розрахунків з бюджетом.

Відповідно до п.11.5 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість»ТОВ «Пегас»у березні 2007 року були видані податкові векселі на суму 2 142 972,76 грн. На адресу податкового органу від митного органу на виконання п.10 Постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.1997 року №1104 «Про затвердження Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України»(далі по тексту - Порядок) надійшли податкові векселі на загальну суму 2 142 972, 76 грн. ТОВ «Пегас». Загальна сума виданих векселів не перевищує суму бюджетного відшкодування підтверджену актами звірки розрахунків з бюджетом (Акти від 01.03.07 р. та від 04.05.07 р.). До настання граничного терміну погашення виданих податкових векселів позивач скористався правом передбаченим абзацом 4 п. 11.5 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість»і подав заяву № 28/03-1 від 28.03.07 р. до податкового органу про дострокове погашення виданих у березні 2007 року податкових векселів на суму 2 142 912,16 грн. шляхом заліку суми бюджетного відшкодування.

Товариством з обмеженою відповідальністю Універсальний комерційний банк «Камбіо»було авальовано 58 простих податкових векселів ТОВ „Пегас" на загальну суму 2 142 972, 76 грн. та здійснено гарантійні написи. 13.04.07 р. відповідачем було направлено листа до ТОВ УКБ «Камбіо», в якому вимагав від банка терміново оплатити податкові векселі на загальну суму 2 142 972,76 грн.

Відповідно до пункту 2 Порядку аваль - вексельне поручительство, згідно з яким комерційний банк бере на себе відповідальність за оплату податкового векселя перед векселедержателем і яке оформляється гарантійним написом банку на векселі чи на спеціальному додатковому аркуші (алонж) окремо для кожного окремого примірника кожного векселя.

Відповідно до п. 11.5 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість»комерційні банки, що вчинили гарантійний напис шляхом авалю на податковому векселі зобов'язані оплатити податковий вексель у разі його непогашеним платником у строк.

Принагідно відзначити, що відповідно до п. 11.5 ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 № 168/97, із змінами та доповненнями, з моменту набрання чинності цим Законом платники податку при імпорті товарів на митну територію України, за умови оформлення митної декларації (за винятком тимчасової чи неповної, періодичної чи попередньої декларації), можуть за власним бажанням надавати органам митного контролю податковий вексель на суму податкового зобов'язання зі строком погашення на тридцятий календарний день з дня його поставки органу митного контролю, один примірник якого залишається в органі митного контролю, другий надсилається органом митного контролю на адресу органу державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку, а третій залишається платнику податку;

податковий вексель підлягає обов'язковому підтвердженню комерційними банками шляхом авалю;

комерційні банки зобов'язані оплатити податковий вексель у разі його непогашення платником у строк;

платник податку може за самостійним рішенням достроково погасити вексель шляхом перерахування коштів до бюджету або шляхом заліку сум бюджетного відшкодування, підтвердженого податковим органом;

якщо термін сплати зобов'язань по податковому векселю виникає до закінчення терміну подачі декларації до податкового органу за звітний (податковий) період, у якому відбулася його поставка органу митного контролю, платник податку не включає суму зобов'язань по векселю до складу податкових зобов'язань та погашає вексель шляхом перерахування коштів до бюджету. При цьому платник податку має право на включення перерахованої суми зобов'язань по векселю до складу податкового кредиту у звітному (податковому) періоді, в якому відбулася така сплата;

якщо термін сплати зобов'язань по податковому векселю виникає після закінчення терміну подачі декларації до податкового органу за звітний (податковий) період, в якому відбулася його поставка органу митного контролю, сума зобов'язань по такому податковому векселю включається до складу податкових зобов'язань платника в звітному (податковому) періоді, в якому відбулася його поставка органу митного контролю. При цьому платник податку має право на включення до складу податкового кредиту суми зобов'язань по податковому векселю у наступному звітному (податковому) періоді за умови погашення суми податкових зобов'язань шляхом перерахування коштів до бюджету;

якщо платник податку на дату поставки податкового векселя органу митного контролю має підтверджену податковим органом суму бюджетного відшкодування, яка дорівнює або більша ніж сума зобов'язання по такому векселю, платник податку має право включити суму зобов'язань по податковому векселю до складу податкових зобов'язань за звітний (податковий) період, в якому відбулася його поставка органу митного контролю. При цьому податковий вексель вважається погашеним та платник податку має право на включення до складу податкового кредиту суми зобов'язань по податковому векселю у наступному звітному (податковому) періоді;

Розглядаючи спір по суті, суд відзначає, що відповідно до вищевказаного пункту 11.5 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість»у випадку коли платник податку на дату поставки податкового векселя органу митного контролю має підтверджену податковим органом суму бюджетного відшкодування, яка дорівнює або більша ніж сума зобов'язання по такому векселю, платник податку має право включити суму зобов'язань по податковому векселю до складу податкових зобов'язань за звітний (податковий) період, в якому відбулася його поставка органу митного контролю. При цьому податковий вексель вважається погашеним та платник податку має право на включення до складу податкового кредиту суми зобов'язань по податковому векселю у наступному звітному (податковому) періоді.

Платник податку також може за самостійним рішенням достроково погасити вексель шляхом перерахування коштів до бюджету або шляхом заліку суми бюджетного відшкодування, підтвердженого податковим органом.

Як підтверджено матеріалами справи позивач, враховуючи зазначену норму Закону, звертався до відповідача з заявою про залік суми бюджетного відшкодування в рахунок погашення векселів.

Відповідач не здійснив залік суми бюджетного відшкодування в рахунок погашення податкових векселів, як передбачає Закон України «Про податок на додану вартість», а навпаки в порушення ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»самостійно здійснив розрахунок податкового зобов'язання і донарахував зобов'язання зі сплати ПДВ у сумі 1 851 628, 50 грн. без надіслання податкового повідомлення, де зазначалися б підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору, належного до сплати, та штрафні санкції за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк.

Слід зазначити і те, що, відповідно до п. 2 частини першої статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки.

З огляду на положення пп. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", яким встановлено, що протягом ЗО днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

З вказаної норми закону вбачається, що податковий орган має право на проведення позапланової виїзної перевірки (документальної) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом також ЗО днів і за наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства.

Таким чином, відповідач, у разі виникнення сумнів щодо достовірності нарахування позивачем бюджетного відшкодування за попередні звітні періоди, мав здійснити перевірку товариства протягом двомісячного строку, чого відповідачем зроблено не було. Проте відповідач, після виставлення першої податкової вимоги, повідомив позивача листом від 10.04.07 р., що податковий борг становить не 1 851 628, 50 грн., а 2          142 972,76 грн., та склав акт опису активів, на які поширюється право податкової застави від 23.04.07 р. № 21 на суму 4 285 945,92 грн.

Посилання відповідача у запереченні про наявність непогашених векселів за попередні періоди не знайшли свого підтвердження (немає ні листів, ні розрахунків) і до матеріалів справи не додані, а також спростовується наявними в матеріалах справи Актами звірки розрахунків з бюджетом, складені між сторонами (з відмітками про підтвердження) станом на 01.03.07 р. та від 04.05.07 р. податковий борг з цього податку у позивача був відсутній. Більш того, як вбачається з акту звірки розрахунків з бюджетом станом на 01.03.07 р. за позивачем рахується переплата з ПДВ у розмірі 3422479,62 грн. А, відповідно до Акту звірки розрахунків з бюджетом станом на 04.05.07 р. за позивачем рахується переплата з ПДВ у розмірі 3310444,21 грн., а недоїмка всього –2142972,76 грн. Тобто, віднявши від суми переплати – 3310444,21 грн., суму недоїмки –2142972,76 грн., отримуємо суму переплати з ПДВ у розмірі 1167471,45 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Дослідивши фактичні обставини справи, перевіривши подані сторонами докази, заслухавши пояснення представників сторін суд вважає позовні вимоги ТОВ «Пегас»обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 167 КАС України передбачено, що копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення направляється лише особі, яка бере участь у справі, але не була присутня в судовому засіданні. У разі проголошення в судовому засіданні тільки вступної та резолютивної частини постанови суд повідомляє час виготовлення постанови суду в повному обсязі. Особи, які беруть участь у справі, можуть отримати копію постанови чи ухвали в суді.

Враховуючи наведене, керуючись статтею 61,124 Конституції України, ст.ст.71, 158-167 КАС України, суд –

постановив :

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Визнати дії позивача щодо  направлення  позивачеві  першої  податкової вимоги від 05.04.2007 року № 1/110 неправомірними.

3.          Скасувати першу податкову вимогу № 1/110 від 05.04.2007 року.

4.          Визнати недійсним акт опису активів, на які поширюється право податкової застави від 23.04.2007 р. № 21.

5.          Стягнути   з   Державного   бюджету   України   на   користь   Товариства   з обмеженою відповідальністю „Пегас" (09117, Київська область, м. Біла Церква, вул. Б.Хмельницького 35, код ЄДРПОУ 32831817) 3 (три) грн. 40 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржені в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя                                                             Маляренко А.В.

Суддя                                                                                           Чорна Л.В.

Суддя                                                                                   Карпечкін Т.П.

Дата складання та підписання постанови в повному обсязі 03.08.2007 р.