Рішення

від 18.08.2020 по справі 319/1481/19

КУЙБИШЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

КУЙБИШЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 319/1481/19

Номер провадження2/319/61/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 серпня 2020 року смт. Більмак

Куйбишевський районний суд Запорізької області у складі головуючого судді Ходька В.М., за участі секретаря судового засідання Сіляєвої Н.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Новоукраїнської сільської ради Більмацького району Запорізької області, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, без участі учасників справи, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , через представника ОСОБА_2 , звернулась до суду з вищевказаним позовом, в якому просить визначити їй додатковий строк в два місяці, достатній для подачі нотаріусу заяви про прийняття спадщини за законом після смерті її баби - ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач не звернулась вчасно до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини із поважних причин, оскільки їй не було відомо про існування даної земельної ділянки, вона неодноразово одружувалася і змінювала своє місце проживання, народила дитину, тому відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України суд може визначити їй додатковий строк, достатній для подання нею заяви про прийняття спадщини.

Ухвалою суду від 17.12.2019 позовну заяву прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження та відкрито провадження з викликом учасників справи в підготовче засідання, що було призначене на 15.01.2020, яке неодноразово відкладалось за клопотанням представника позивача, також цією ухвалою були витребувані певні докази. Ухвалою суду від 19.05.2020 підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті в судове засідання на 16.06.2020, яке відкладалось за клопотанням представника позивача.

Учасники справи в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, надали заяви про розгляд справи за їх відсутності, представник позивача позов підтримав, відповідач заперечень проти задоволення позовних вимог не надав, прохав їх задовольнити. За таких обставин, суд вважає можливим розглянути справу без фіксування судового засідання технічними засобами у відсутності учасників справи на підставі доказів, які є в матеріалах справи що відповідає положенню ч.3 ст.211 та ч.2 ст.247 ЦПК України.

Судом встановлені наступні факти і відповідні їм правовідносини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла у с. Новоукраїнка Більмацького району Запорізької області, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Більмацькому та Розівському районах Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області 27.11.2018 (а.с.9).

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на все належне їй майно, в тому числі і на земельну ділянку площею 8,4793 га (ділянка № НОМЕР_2 , кадастровий номер 2322785400:09:001:0019), розташовану на території Новоукраїнської сільської ради Куйбишевського району Запорізької області, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала спадкодавцю на підставі державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ЗП №028787, виданого Куйбишевською районною державною адміністрацією Запорізької області 07.092005 року та зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 010527100165 (а.с.14).

ОСОБА_4 є внучкою ОСОБА_3 , що підтверджується: свідоцтвом про її народження серії НОМЕР_3 , виданим 22.03.1980 Новоукраїнською сільською радою Куйбишевського району Запорізької області (актовий запис № 6) та свідоцтвом про народження її батька - ОСОБА_5 , серії НОМЕР_4 , виданим 30.06.1962 Новоукраїнською сільською радою Куйбишевського району Запорізької області (актовий запис № 29); свідоцтвом про одруження між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 серії НОМЕР_5 , виданим 22.02.2001 Лецьківською сільською радою Переяслав-Хмельницького району Київської області (актовий запис № 3) та свідоцтвом про його розірвання серії НОМЕР_6 , виданим 22.07.2004 Відділом реєстрації актів цивільного стану Переяслав-Хмельницького міського управління юстиції Київської області (актовий запис № 66); свідоцтвом про шлюб між ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , серії НОМЕР_7 , виданим 30.12.2009 Відділом реєстрації актів цивільного стану Краснодонського міськрайонного управління юстиції Луганської області (актовий запис № 407) та рішенням Ізяславського районного суду Хмельницької області від 16.02.2017 у справі № 675/36/17 про розірвання вказаного шлюбу; свідоцтвом про шлюб між ОСОБА_10 та ОСОБА_11 серії НОМЕР_8 , виданим 01.06.2017 Виконавчим комітетом Тишевицької сільської ради Ізяславського району Хмельницької області (актовий запис № 3) (а.с.8, 15-21).

Як вбачається з відповіді Відділу державної реєстрації актів цивільного стану по Більмацькому та Розівському районах Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) №651/21.20-04.25 від 15.08.2020 (а.с.113), наданої на адвокатський запит адвокату Кобцю К.В., за даними архівного фонду відділу та Державного реєстру актів цивільного стану громадян відносно громадянки ОСОБА_3 виявлено двох повнолітніх синів: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , а тому позивач за загальним правилом може бути спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_3 , інших спадкоємців окрім неї згідно матеріалів спадкової справи № 90/2019 не встановлено (а.с.35-48).

05.07.2019 ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Більмацького районного нотаріального округу у Запорізькій області Дашевської Антоніни Олексіївни з нотаріально засвідченою заявою від 11.06.2019 про прийняття спадщини за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , проте згідно з постановою приватного нотаріуса від 05.07.2019 їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв`язку з пропуском шестимісячного строку з часу відкриття спадщини (а.с.12).

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_9 , виданого Ізяславським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області 15.06.2017, у позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_6 народився син ОСОБА_13 (а.с.89).

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до змісту ст.ст.1216-1218, 1220-1221, 1223 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.1266 ЦК України внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Відповідно до ст.ст.1268-1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

Статтею 1272 ЦК України передбачено, що якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року по справі № 6-1320цс17.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" від 30.05.2008 року №7 вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку для прийняття спадщини, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Закон не містить вичерпного переліку обставин, які можуть бути визнані поважними причинами, з яких спадкоємець не подав заяву про прийняття спадщини у встановлений законом шестимісячний строк, однак ці обставини мають бути такими, що унеможливлювали або утруднювали її своєчасне подання.

Також, при вирішенні питання поважності причин пропущення позивачем законодавчо встановленого строку для прийняття спадщини, судом враховане наступне.

Принцип "пропорційності" тісно пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип "пропорційності", натомість принцип "пропорційності" є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип "пропорційності" як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.

Дотримання принципу "пропорційності" передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

Згідно наявних матеріалів справи, позивач не могла вчасно подати заяву про прийняття спадщини через здійснення догляду за малолітньою дитиною, якій на час відкриття спадщини було менше ніж півтора роки, що очевидно унеможливлювало або значно утруднювало своєчасне подання такої заяви, при цьому пропущений строк є незначним, а тому суд погоджується із тим, що позивач пропустила строк для прийняття спадщини з поважної причини, і вважає за можливе ухвалити рішення про задоволення позовних вимог. Крім того, суд враховує позицію Новоукраїнської сільської ради Більмацького району Запорізької області, яка визнала позов і таке визнання не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Питання розподілу судових витрат сторонами не порушувалось та судом не вирішувалось.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 89, 259, 263-265, 268 ЦПК України, ст.ст.11, 15, 1216-1218, 1220, 1266, 1269, 1270, 1272, 1297 ЦК України, суд -

У Х В АЛ И В:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , додатковий строк у два місяці з дня набрання судовим рішенням законної сили, для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Рішення суду може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду через Куйбишевський районний суд Запорізької області, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_10 .

Відповідач - Новоукраїнська сільська рада Більмацького району Запорізької області, місцезнаходження: вул. Снитка, буд. 63, с. Новоукраїнка, Більмацький район, Запорізька область, 71012; ЄДРПОУ 04352629.

Повний текст рішення складено 27 серпня 2020 року.

Суддя В.М. Ходько