Рішення

від 20.08.2020 по справі 382/1838/19

ЯГОТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Яготинський районний суд Київської області

Справа № 382/1838/19

Провадження № 2/382/184/20

РІШЕННЯ

Іменем України

20 серпня 2020 року Яготинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Кисіль О.А.

при секретарі Твердохліб Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Яготин Київської області справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Яготинського районного управління юстиції, третя особа: Публічне акціонерне товариство Комерційний банк Експобанк про зняття арешту з нерухомого майна,

ВСТАНОВИВ:

До Яготинського районного суду Київської області подано позов ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Яготинського районного управління юстиції, третя особа: Публічне акціонерне товариство Комерційний банк Експобанк про зняття арешту з нерухомого майна. Позивач свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 30 вересня 2014 року Яготинським районним судом Київської області прийнято заочне рішення за результатом розгляду позову Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Експобанк до нього про стягнення заборгованості за кредитним договором. Даним рішенням позов ПАТ Комерційний банк Експобанк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково та стягнуто з нього на користь ПАТ Комерційний банк Експобанк заборгованість за договором кредиту N 345/АК-2008 від 20.02.2008 року в розмірі 635 478,92 грн. 92 коп. та 3 654,00 грн. судового збору. 17.07.2019 року Відділом державної виконавчої служби Яготинського районного управління юстиції ОСОБА_1. надано копію інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта за № 174164297. З вказаної інформації йому стало відомо, що 18.05.2015 року Відділом державної виконавчої служби Яготинського районного управління юстиції винесено постанову про арешт його нерухомого майна в інтересах ПАТ Комерційний банк Експобанк , який нібито знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а саме 11.05.2018 року накладено арешт на належну йому на праві власності земельну ділянку надану для ведення особистого селянського господарства площею 2 га, кадастровий номер 3225586500:04:003:0398, яку він отримав у власність, як учасник бойових дій. З даних інтернету позивачу стало відомо, що на підставі постанови Правління Національного банку України від 24.09.2014 року № 597 ліквідовано ПАТ Комерційний банк ЕКСПОБАНК як неплатоспроможний, дата завершення його ліквідації - 30 березня 2019 року. Про відкриття виконавчого провадження відносно нього, ОСОБА_1 увідомлений не був. Чи проведена була грошова оцінка вищевказаної земельної ділянки і коли саме, йому ніхто не повідомляв. Крім того, з інформації про державну реєстрацію обтяжень від 18.05.2015 року вбачається, що особу, майно/права якої обтяжуються зазначено як ОСОБА_1 , що немає ніякого відношення до позивача, оскільки він згідно паспорта є ОСОБА_1 . Враховуючи викладене, просив зняти арешт з його нерухомого майна, а саме земельної ділянки, яка призначена для ведення особистого селянського господарства площею 2 га, кадастровий номер 3225586500:04:003:0398, державна реєстрація обтяження має номер запису 26087906 від 18.05.2015 року та виключити з Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна запис від 18.05.2015 року за № 9704416 про арешт всього нерухомого майна ОСОБА_1 , враховуючи, що у записі невірно вказано його по батькові ОСОБА_1 замість ОСОБА_1 .

У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали та просили суд його задовольнити.

У судове засідання представник відповідача не з`явився, про місце, дату то час судового розгляду належним чином повідомлений, подав до суду відзив в якому просив відмовити в позові та зазначив, що на виконанні у Яготинському районному відділі ДВС ГТУЮ у Київській області перебувє виконавчий лист № 382/1568/14-ц від 29.01.2015 року, виданий Яготинським районним судом Київської області про стягнення із ОСОБА_1 на користь ПАТ Комерційни Банк "Експобанк" борг в сумі 292 295,63 грн. 04.10.2016 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та сторонам направлено копії. 21.10.2016 року боржник з`явився до відділу ДВС та був ознайомлений з правами і обов`язками сторони виконавчого провадження. Згідно з інформаційною довідкою від 24.10.2016 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчужень об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта накладено арешт на все нерухоме майно боржника від 18.05.2015 року для забезпечення реального виконання рішення суду. Рішення на сьогоднішній день боржником не виконано, достатніх дій спрямованих на його виконання, не здійснено, що суперечить вимогам частини п`ятої статті 19 Закону України Про виконавче провадження і що привело до вжиття відносно нього вищевказаного заходу примусового виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону України Про виконавче проваджень виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підеставі виконавчого документа за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Згідно із ст. 10 Закону України Про виконавче провадження заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають у інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; інші заходи примусове характеру, передбачені Законом. Згідно зі ст. 48 Закону України Про виконавче провадження звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про зверненні стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч.1 ст. 223 ЦПК України).

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та позивача та всебічно дослідивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступних підстав.

Так, в судовому засіданні встановлено, що відповідно до постанови Правління Національного банку України від 22.01.2015 року № 41 Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію публічного акціонерного товариства КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК ЕКСПОБАНК виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд гарантування) прийнято рішення від 26.01.2015 року № 15 Про початок процедури ліквідації АТ КБ ЕКСПОБАНК та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку , згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації публічного акціонерного товариства КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК ЕКСПОБАНК з відшкодуванням з боку Фонду коштів за вкладами фізичних осіб. Рішенням від 14 березня 2019 року № 576 Виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб продовжено строки здійснення процедури ліквідації АТ КБ Експобанк з 31 березня 2019 року до 25 січня 2020 року включно. 15 лютого 2020 року внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про державну реєстрацію припинення АТ КБ Експобанк як юридичної особи, а отже, ліквідація банку вважається завершеною, а банк ліквідованим. (а.с. 24, 25, 62, 73).

З копії довідки (а.с.71) вбачається, що 06.10.2014 року внесено до ЄРДР та розпочато досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, за заявою ОСОБА_1 щодо вчинення шахрайських дій невстановлених оісб ТОв "Авто бізнес Україна", що мало місце у 2008 році при укладені договору кредиту з ВАт КБ "Експобанк".

З копії паспорта (а.с. 72) вбачається, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Яготин Київської області, зареєстрований в АДРЕСА_2 .

З копії наказу Головного управління Держгеокадастру у Київській області "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність" (а.с. 4) вбачається, що даним наказом затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та надано ОСОБА_1 у власність земельну ділянку площею 2,0000 га (кадастровий номер 3225586500:04:003:0398) із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Сотниківської сільської ради Яготинського району Київської області.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна вбачається, що на земельну ділянку, яка призначена для ведення особистого селянського господарства площею 2 га, кадастровий номер 3225586500:04:003:0398, розташована на території Сотниківської сільської ради Яготинського району Київської області, накладений арешт, накладений арешт постановою Відділу Державної виконавчої служби Яготинського районного управління юстиції номер 47534033 від 18.05.2015 року, номер запису про обтяження 26087906. (а.с. 6, 7, 13, 14, 69-70).

З копії посвідчення серія НОМЕР_1 від 21.10.2015 року (а.с. 5) вбачається, що ОСОБА_1 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війнт - учасників бойових дій.

Відповідно до ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Згідно ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійснені лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 16 ЦК України встановлено, що власник має право вимагати відновлення свого порушеного права, в даному випадку - звільнення з-під арешту майна, яке належить йому на праві власності.

Між тим, ст. 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої України приєдналась 17.07.1997 року відповідно до Закону України Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції , закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо нього будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

У рішенні Європейського суду з прав людини в справі Вендітеллі проти Італії суд відзначив порушення в тому, що уряд не вжив швидких заходів для того, щоб знову надати в повноправне користування власність після закінчення відповідних розслідувань.

Також, Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

Тобто, наявність арешту на майно за відсутності правових підстав для цього порушує право власності позивачів, внаслідок чого вони позбавлені змоги в повному обсязі користуватися та розпоряджатися своїм майном та власний розсуд.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 39 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження підлягає закінченню у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника.

Про закінчення виконавчого провадження у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника виноситься державним виконавцем в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю відомо про такі обставини.

Інформація стосовно ліквідації публічного акціонерного товариства КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК ЕКСПОБАНК є публічною, загальнодоступною, розміщена на офіційному сайті Національного Банку України, відповідне оголошення надруковано в офіційному виданні Голос України .

Відповідно до ч. 4 ст. 39 Закону України Про виконавче провадження постанова про закінчення виконавчого провадження разом з виконавчим документом надсилається до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Частиною 1, 2 ст. 40 Закону України Про виконавче провадження зазначено, що у разі закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключається з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

Згідно Закону України Про виконавче провадження контроль за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень здійснює начальник відділ, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, а також керівник вищого органу державної виконавчої служби.

Отже, згідно ст. 59 Закону України Про виконавче провадження : Особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини .

Відповідно ч. 4 ст. 59 Закону України Про виконавче провадження передбачено виключний перелік підстав для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини, а саме: отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.

При цьому, ч. 5 ст. 59 Закону України Про виконавче провадження встановлює, що у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ст. 81 ЦПК України).

Отже, в силу вимог ст. ст. 2, 4, 12, 76-81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести належними та допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, та враховуючи, що відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження, божником є ОСОБА_1 , а відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, особою, майно якої обтяжують, відповідно до даного виконавчого провадження є ОСОБА_1 , а не особа відносно якої відкрито виконавче провадження, отже враховуючи вище викладене та наявність проведення досудового слідства з вище зазначених обставин, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону і підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 10, 12, 13, 76-81, 82, 141, 258, 263, 265, 273, 274, 354 ЦПК України, ст. ст. 16, 223, 317, 319, 321, 391 ЦК України, ст. ст. 39, 40, 59, 74 Закону України Про виконавче провадження , ст. 41 Конституції України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Яготинського районного управління юстиції про зняття арешту з нерухомого майна, задовольнити.

Зняти арешт із земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, площею 2 га, кадастровий номер 3225586500:04:003:0398, що належить на праві власності ОСОБА_1 , номер запису державної реєстрації обтяження 26087906 від 18.05.2015 року, виключивши запис № 9704416 про арешт земельної ділянки з Єдиного державного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, що зареєстрований 18.05.2015 року на підставі постанови Відділу державної виконавчої служби Яготинського РУЮ від 18.05.2015 року, де особою майно якої обтяжується є ОСОБА_1 .

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі через Яготинський районний суд апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення повного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, після проголошення повного рішення 27 серпня 2020 року, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Кисіль О.А.