Рішення
від 23.08.2007 по справі 15/182пд
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/182пд

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

23.08.07 р.                                                                               Справа № 15/182пд                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Богатиря К.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом закритого акціонерного товариства  “АРК-96” м. Донецьк (код ЄДРПОУ 24314128)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю “ТРК “Міське кабельне телебачення” м. Донецьк (код ЄДРПОУ 32757087)

про визнання дій відповідача по використанню основних елементів та конструкцій жилого фонду позивача незаконними та зобов'язання укласти договір про відшкодування витрат

третя особа-1 на стороні позивача без права заявляти самостійні вимоги на предмет спору Донецька міська рада

третя особа-2 на стороні позивача без права заявляти самостійні вимоги на предмет спору Управління жилого господарства Донецької міської ради

третя особа-3 на стороні позивача без права заявляти самостійні вимоги на предмет спору  комунальне підприємство “Служба єдиного замовника Київського району м. Донецька”

третя особа-4 на стороні позивача без права заявляти самостійні вимоги на предмет спору відкрите акціонерне товариство “Донецькобленерго” в особі Донецьких електричних мереж

за участю представників сторін:

від позивача: Финогенов В.О. за довіреністю № б/н від 01.02.2007 р..

від відповідача: Новіков В.І. за довіреністю № б/н від 01.02.2007 р.

від третьої особи-1: не з'явився

від третьої особи-2: не з'явився

від третьої особи-3: Мішина Н.Г. за довіреністю № 01/4-77 від 17.01.07 р.

від третьої особи-4: Охременко Ю.В. за довіреністю № 361-06 від 05.12.2006 р.

До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява закритого акціонерного товариства  “АРК-96” м. Донецьк до товариства з обмеженою відповідальністю “ТРК “Міське кабельне телебачення” м. Донецьк про визнання дій відповідача по використанню основних елементів та конструкцій жилого фонду позивача незаконними та зобов'язання укласти договір про відшкодування витрат

Ухвалою суду від 25.05.2007 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 15/182пд, сторони зобов'язані надати документи та виконати певні дії.  

Ухвалою заступника голови господарського суду від 19.06.2007 р. строк вирішення спору продовжений до 25.08.2007 р.

Від відповідача 30.07.2007 року надійшов відзив на позовну заяву, яким позовні вимоги не визнає.

Ухвалою від 02.08.2007 року до участі у справі залучено третю особу-1 на стороні позивача без права заявляти самостійні вимоги на предмет спору Донецьку міську раду як власника жилих будинків, третю особу-2 на стороні позивача без права заявляти самостійні вимоги на предмет спору Управління жилого господарства Донецької міської ради, третю особу-3 на стороні позивача без права заявляти самостійні вимоги на предмет спору державне комунальне підприємство “Житлово-експлуатаційна організація Київського району м. Донецька”, третю особу-4 на стороні позивача без права заявляти самостійні вимоги на предмет спору відкрите акціонерне товариство “Донецькобленерго” в особі Донецьких електричних мереж та зобов'язано надати документи та виконати певні дії.

У порушення вимог ухвали суду від 02.08.2007 р. третя особа-1, третя особа-2  в судове засідання 23.08.2007 р. не з'явилися без повідомлення про причину неявки, витребувані судом документи до суду не представили.

Ухвалою від 23.08.2007 року державне комунальне підприємство “Житлово-експлуатаційна організація Київського району м. Донецька” замінено на правонаступника комунальне підприємство “Служба єдиного замовника в Київському районі м. Донецька”  

Відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.

У відповідності до пунктів 2, 3, 4 частини 2 статті 129 Конституції України, основними засадами  судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення  доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні  перед судом їх переконливості.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін та третіх осіб, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Управління жилого господарства Донецької міської ради (замовник), державне комунальне підприємство „Житлово-експлуатаційна організація Київського району м. Донецька” (володар) та закрите акціонерне товариство „АРК-96” (виконавець) уклали договір про передачу на обслуговування жилого фонду від 15.07.2002 р. Згідно п. 1.1 цього договору предметом договору є передача „володарем” за дорученням „замовника” „виконавцю” усіх функцій щодо утримання, експлуатації та ремонту жилого фонду та прибудинкової території загальної площею 186921,52 кв. м. (список будинків додається). Метою цього Договору є забезпечення кваліфікованого обслуговування, утримання та ремонт жилого фонду, його технічного обладнання, санітарного стану прибудинкових територій для створення належних умов проживання громадян. Вказаний договір укладений терміном на 5 років та вступає в дію з моменту його підписання.

У період судового розгляду цієї справи закінчився строк дії вказаного договору (15.07.2007 р.) Ухвалою від 26.06.2007 р. суд зобов'язував позивача надати додаткову угоду до договору від 15.07.2002 р. про продовження терміну його дії після 15.07.2007 р. На виконання вказаних вимог суду позивач надав засвідчену копію договору від 15.07.2007 р. про передачу на обслуговування жилого фонду, укладеного між управлінням жилого господарства Донецької міської ради (замовник), комунальним підприємством „Служба єдиного замовника Київського району м. Донецька” (володар), закритим акціонерним товариством „АРК-96” (виконавець). Предметом цього договору є передача володарем за доручення замовника усіх функцій до утримання , експлуатації та ремонту жилого фонду та прибудинкової території загальною площею 186921,52 кв. м (список будинків додається). Договір укладений строком до 31.12.2007 р., вступає в дію з моменту його підписання.

З метою повного та об'єктивного розгляду обставин справи суд залучив до участі у справі в якості третіх осіб на стороні позивача без права заявляти самостійні вимоги на предмет спору Донецьку міську раду як власника жилих будинків, Управління жилого господарства Донецької міської ради, ДКП „Житлово-експлуатаційна організація Київського району м. Донецька” як безпосередньо сторін за договором про передачу на обслуговування жилого фонду від 15.07.2002 р. Але третя особа-1 та третя особа-2 своїм правом приймати участь у судових засіданнях не скористалися, витребувані судом документи та будь-які пояснення не представили. Представник правонаступника третьої особи-3 та представник третьої особи-4 приймали участь у судовому розгляді справи та давали пояснення з питань, які пов'язані з предметом позову.

Суть позовних вимог ЗАТ „АРК-96” до відповідача полягає в наступному:

З лютого 2004 р., як стверджує позивач в позовній заяві, ТОВ „Телерадіокомпанія „Міське кабельне телебачення” без погодження з позивачем на використання жилого фонду, без будь-яких договірних стосунків з ним, протягнуло свої комунікації та встановило обладнання в будинках, які обслуговуються позивачем, для надання послуг кабельного телебачення мешканцям. При цьому, на думку позивача, вказані дії відповідача є незаконними, тому як вони привели до пошкодження стін та бетонних перекриттів у будинках, порушують законне право позивача як власника будинків використовувати їх на законних підставах на свій власний намір..

Крім того, відповідач здійснив несанкціонований відбір електроенергії шляхом підключення своїх приладів до електричних мереж жилих будинків без укладання будь-якого договору як субспоживач з основним споживачем, яким є позивач відповідно до договору № 2607 від 27.01.1998 р. про постачання електричної енергії, укладеного з ВАТ „Донецькобленерго” в особі Донецьких електричних мереж. Вказані дії відповідача позивач підтверджує актами, які мають однобокий характер, тому як складені без участі представників відповідача. Також позивач не надав доказів того, що ним вживалися заходи до виклику представників відповідача до участі у роботі комісії по встановленню фактів несанкціонованого підключення інших осіб до електромереж позивача.

Незаконний відбір електроенергії шляхом підключення комунікацій кабельного телебачення, як стверджує позивач, утворив додаткові матеріальні витрати щодо утримання електрощитової, витрати на виплату заробітної плати електрику та утримання диспетчерської служби. Також у зв'язку з несанкціонованим використанням комунікацій жилих будинків відповідачем, позивач зобов'язаний утримувати цілодобову аварійну службу. Витрати на її утримання позивач вважає для себе матеріальними збитками.

Таким чином, усього за період з 01.02.2004 р. до 01.03.2007 р. вказаними витратами був нанесений матеріальний збиток на суму 4073,56 грн.

Загальна сума матеріальних збитків у зв'язку з пошкодженням стін, перекриттів жилих будинків, а також понесених витрат на утримання аварійної та диспетчерської служби, електрощитової складає за розрахунком позивача 11668,81 грн.

Позивач мав з відповідачем тривалу переписку, де позивач наполягав на укладенні між ними договору про використання відповідачем конструкцій жилих будинків на законних підставах, тобто з дозволу позивача, за що відповідач повинен відшкодовувати позивачу дольову участь у витратах на утримання та експлуатацію жилих будинків. З цією метою позивач направляв відповідачу на розгляд та підписання проект договору № 57/01 від 01.08.2006 р., що підтверджується листами № 407, 408 від 17.07.2006 р. та повідомленням про вручення поштового відправлення відповідачу 21.07.2006 р. Відповідач проект договору не підписав та будь-яку відповідь з цієї пропозиції не надав, що також на думку позивача не відповідає вимогам діючого законодавства, яке регулює господарські правовідносини між сторонами та захищає право власності. Вказане змусило позивача звернутися до суду за захистом порушеного права з позовом про спонукання відповідача укласти з позивачем вищевказаний договір (переддоговірний спір).

Під час судового розгляду справи 15.06.2007 р. позивач надав до суду заяву, згідно ст.. 25 ГПК України про заміну відповідача ТОВ „ТРК „Міське кабельне телебачення” його правонаступником – ТОВ „Телерадіокомпанія „Цифра плюс”. З метою повного та об'єктивного розгляду вказаної заяви суд ухвалою від 26.06.2007 р. зобов'язав позивача підтвердити належними юридичними документами правонаступництво відповідача, а відповідачу – надати письмові пояснення щодо переходу прав та обов'язків до вказаного позивачем правонаступника, до пояснень додати підтверджуючі документи. Позивач будь-яких документів у підтвердження правонаступництва до суду не надав, відповідач у відзиві на позовну заяву вказане правонаступництво заперечує, оскільки ТОВ „ТРК „Цифра плюс” є самостійним суб'єктом підприємницької діяльності, який не має ніякого відношення до відповідача і відповідно не є його правонаступником. Заяву позивача про заміну відповідача правонаступником відповідач вважає необґрунтованою належними доказами, тому просить її відхилити.

За таких обставин суд відмовляє у задоволенні заяви позивача про заміну відповідача його правонаступником.

Що стосується позовних вимог, то відповідач у своєму відзиві від 30.07.2007 р. просить залишити позовні вимоги без задоволення у зв'язку з наступним:

Підприємство ТОВ „ТРК „Міське кабельне телебачення” на законних підставах зареєстроване виконавчим комітетом Донецької міської ради, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи, яке додане до відзиву. Відповідач як провайдер здійснює свою діяльність у сфері телебачення та радіомовлення (формування пакетів телевізійних програм, ретрансляція телевізійних програм у мережі кабельного телебачення на підставі абонентських договорів). Також відповідач як оператор згідно Закону України „Про телекомунікації” та на підставі ліцензії від 14.10.2005 р. здійснює технічне обслуговування та експлуатацію кабельної телевізійної мережі, розташованої на території Київського та Ворошиловського районів м. Донецька, відповідно до розпорядження голови Донецької обласної державної адміністрації №179 від 19.04.2004 р. про надання дозволів на створення мереж кабельного (проводового) телерадіомовлення, копія розпорядження додана до матеріалів справи.

На думку відповідача, позивач не надав суду належних доказів у підтвердження факту заподіяння йому матеріальних збитків саме відповідачем. У свою чергу, усі роботи, пов'язані з прокладкою телевізійного кабелю та інших комунікацій у жилих будинках здійснювалися відповідачем тільки за погодженням мешканців цих будинків (абонентів) після підписання договорів щодо надання послуг кабельного телебачення. При цьому ніяких збитків ні мешканцям будинків, ні позивачу відповідач своїми діями не заподіяв. Посилання позивача як на належні докази заподіяних збитків у вигляді пошкодження стін та перекриття на локальні кошториси запланованих на майбутнє робіт щодо усунення вказаних пошкоджень не може бути доказами фактично заподіяної матеріальної шкоди згідно чинного законодавства. Усі комунікації, як стверджує відповідач, він проводив у будинках у межах існуючих технологічних пройомів (отворів), які раніше були створені для телефонних, електричних та інших інженерно-технічних мереж. Крім того, сам факт заподіяння шкоди, але виключно при наявності належних доказів протиправної поведінки особи та її вини, за своєю правовою природою є незаконними діями цієї особи і не потребує якогось окремого визнання через суд таких дій незаконними, тому позовні вимоги по п.1 позовної заяви на думку відповідача задоволенню не підлягають.

Діючим законодавством України не передбачено погодження такого виду підприємницької діяльності як надання послуг кабельного телебачення безпосередньо з виконавцем робіт по утриманню та обслуговуванню (балансоутримувачем) жилих будинків. Також законом не передбачено обов'язковості укладання будь-якого договору особи, яка надає послуги кабельного телебачення, з виконавцем робіт по утриманню жилих будинків, яким є позивач. Такий договір може бути укладений виключно в добровільному порядку при досягненні домовленостей між сторонами з цього приводу згідно загального порядку укладення договорів між господарюючими суб'єктами відповідно до вимог чинного законодавства.

Позивач у позовній заяві як на підставу правомірності позовних вимог посилається на норми статті 386 ЦК України, яка регламентує питання захисту права власності, але сам позивач не є власником вказаних жилих будинків, а тільки отримав вказані будинки на тимчасове обслуговування відповідно до умов договорів від 15.07.2002 р., від 15.07.2007 р.

Також відповідач вважає, що позивач  намагається перекласти свої витрати на утримання аварійної та диспетчерської служби, а також чергового електрика та обслуговування електрощитової на відповідача. Обов'язковість утримання вказаних служб обумовлено специфікою діяльності самого позивача, пов'язаною з обслуговуванням комунікацій жилих будинків. У відповідача будь-яких потреб на утримання аварійної та диспетчерської служби та чергового електрика для забезпечення функціонування кабельної мережі телебачення ніколи не виникало. Для цього у відповідача є власний штат кваліфікованих робітників, які здійснюють планове та аварійне обслуговування кабельної мережі та іншого обладнання телекомунікацій.

Власні витрати на утримання аварійної та диспетчерської служби, проведення планових, поточних ремонтів у жилих будинках позивач відшкодовує згідно Закону України „Про житлово-комунальні послуги” та Постанови КМУ №560 від 12.07.2005 р. „Про затвердження порядку формування тарифів на послуги по утриманню будинків, споруд та прибудинкових територій, а також типового договору про надання послуг по утриманню будинків, споруд та прибудинкових територій” шляхом укладення договорів з власниками квартир та квартиронаймачами, орендаторами нежилих приміщень у жилих будинках та отримання від них відповідної плати.

Крім того, частина жилих приміщень у спірних будинках приватизована їх мешканцями, що надає їм право співвласності на усі допоміжні приміщення їх будинку, в тому числі сходів, підвалів, горища, даху та інших. Вказані обставини позивач не врахував при подачі позову до суду.

Що стосується правомірності використання відповідачем електричної енергії на вищевказаній території, то з 24.11.2006 р. між відповідачем та ВАТ „Донецькобленерго” був укладений договір №1685 на поставку електричної енергії, відповідно до якого відповідач є основним споживачем електричної енергії. У додатках до вказаного договору є перелік будинків, де встановлено обладнання відповідача, яке є об'єктом постачання електричної енергії.

Вказані обставини щодо укладення прямих договорів на поставку електроенергії як з  позивачем, так і з відповідачем, підтвердив представник ВАТ „Донецькобленерго” у своїх поясненнях у судовому засіданні. При цьому об'єктами постачання електроенергії є житлові будинки у Київському районі м. Донецька, що підтверджується договорами та додатками до них.

Представник КП „СЕЗ Київського району м. Донецька” підтримав по суті позовні вимоги позивача та підтвердив фактичне укладення договорів з позивачем про передачу йому для утримання та експлуатації жилих будинків, навколо яких ведеться спір між сторонами.

Розглянувши позовні вимоги та заперечення на них відповідача, господарський суд вважає позовні вимоги необґрунтованими з наступних підстав:

- Позивач не довів належним чином факт заподіяння йому саме відповідачем збитків, що підтверджується рішенням господарського суду у тому ж складі між тими ж сторонами по справі № 15/166 від 15.08.2007 р., яке вступило у законну силу 27.08.2007 р.

- Позивач не довів належними доказами протиправність поведінки відповідача, не обґрунтував свої доводи в цій частині правовими нормами. Посилання позивача на порушення його права власності на передані йому на обслуговування будинки є недостатнім при наявності укладених прямих договорів відповідача з мешканцями будинків як абонентами послуг кабельного телебачення та на отримання електроенергії від її постачальника. Наявність законного права відповідача здійснювати підприємницьку діяльність у галузі послуг кабельного телебачення на території Київського району м. Донецька підтверджується документами, які додані до матеріалів справи.

- Позивач в даному випадку неправильно обрав спосіб судового захисту шляхом визнання через суд в позовному провадженні дій відповідача, пов'язаних із здійсненням ним підприємницької та господарської діяльності,  незаконними. Такий спосіб судового захисту не відповідає вимогам статті 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України. Вказані норми матеріального права містять перелік способів судового захисту порушених прав суб'єктів господарювання, де відсутнє таке право як вимагати визнання у судовому порядку незаконними дій іншої особи. У вказаних статтях Законів є норми, якими порушене право може бути захищено іншими способами, які прямо не зазначені у цих статтях, але які передбачені договором або законом. Будь-який договір між сторонами або закон не передбачають обрання такого способу судового захисту, як визнання незаконними дій при порушенні права у господарських та цивільних правовідносинах між сторонами.

- Згідно статті 649 Цивільного кодексу України, статей 179, 181, 187 Господарського кодексу України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору. В даному випадку прямої вказівки закону щодо обов'язковості укладати договір між сторонами на користування відповідачем конструкціями жилих будинків для проведення мереж кабельного телебачення та відшкодування витрат позивача відповідачем, пов'язаних з утриманням цих будинків, не існує. Будь-яких попередніх  домовленостей між сторонами з цього приводу не було, згоди на передачу переддоговірного спору до суду відповідач позивачу не надавав. Таким чином позивач без будь-яких законних підстав звернувся до суду з позовом про спонукання укласти господарський договір між двома господарюючими суб'єктами.

 

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна  довести  ті обставини,  на  які  вона

посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими   учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України  господарський суд  приймає  тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які  відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин суд відмовляє у задоволенні позову в повному обсязі.

Згідно ст. 49 ГПК України у зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12; 25; 32-34; 36; 43; 45; 46; 49; 82-85; Господарського процесуального кодексу України господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відмовити у задоволенні заяви позивача про заміну відповідача його правонаступником.

У судовому засіданні за згодою сторін  оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписаний судом  27.08.2007 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

У разі  подання  апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення,  якщо його не скасовано,  набирає  законної  сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

          

Суддя                                                                                                        

СудГосподарський суд Донецької області
Дата ухвалення рішення23.08.2007
Оприлюднено05.09.2007
Номер документу911813
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —15/182пд

Ухвала від 23.08.2007

Господарське

Господарський суд Донецької області

Богатир К.В.

Рішення від 23.08.2007

Господарське

Господарський суд Донецької області

Богатир К.В.

Ухвала від 19.06.2007

Господарське

Господарський суд Донецької області

Богатир К.В.

Ухвала від 25.05.2007

Господарське

Господарський суд Донецької області

Богатир К.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні