Рішення
від 20.08.2020 по справі 472/133/20
ВЕСЕЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 472/133/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" серпня 2020 р. смт. Веселинове

Веселинівський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді Чаричанського П.О.,

за участю секретаря Фігурської К.М.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Веселинове Миколаївської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про виділ частки з майна, яке знаходиться в спільній частковій власності,

В С Т А Н О В И В:

10 лютого 2020 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про виділ частки з майна, яке знаходиться в спільній частковій власності.

В позові зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Новосвітлівка Веселинівського району Миколаївської області помер - ОСОБА_6 , про що в книзі реєстрації смертей було зроблено відповідний актовий запис за №7, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 19.03.2010 року Новосвітлівською сільською радою Веселинівського району Миколаївської області.

Внаслідок його смерті відкрилася спадщина, до складу якої увійшло право власності на земельну ділянку, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 9,0952 га, розташовану на території Новосвітлівської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області, кадастровий номер земельної ділянки: 4821783000:03:000:0334 належну спадкодавцю на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІV- МК №020035, виданого Новосвітлівською сільською радою Веселинівського району Миколаївської області 01 березня 2001 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №142.

Спадщину після смерті ОСОБА_6 прийняли: батьки померлого, тобто позивач, мати померлого, - ОСОБА_2 та батько померлого - ОСОБА_7 , а також його діти: син - ОСОБА_4 та син - ОСОБА_5 .

01 листопада 2017 року, на виконання вимог ст. 1297 ЦК України, позивач звернулася до нотаріуса за місцем відкриття спадщини та отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на ј частку успадкованої нею земельної ділянки.

Батько спадкодавця свідоцтво про право на спадщину за законом на свою частку успадкованого майна не отримав, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_2 помер, його смерть була зареєстрована Новосвітлівською сільською радою, про що складено відповідний актовий запис за номером 19, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 .Спадщину після смерті ОСОБА_7 , в силу вимог ч. 3 ст. 1268 ЦК України, прийняв його онук - ОСОБА_3 , який постійно проживав з ним на час відкриття спадщини. Проте на день звернення позивачем до суду ОСОБА_3 так і не отримав свідоцтво про право на спадщину за законом. Зважаючи на те, що останній фактично прийняв спадщину після смерті ОСОБА_7 та є його правонаступником. Діти спадкодавця: сини - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 свідоцтво про право на спадщину не бажають отримати.

На сьогоднішній день позивач бажає передати належну їй частку земельної ділянки в оренду, однак без згоди співвласників земельної ділянки не має можливості скористатися своїм правом самостійно.

Зважаючи на бездіяльність відповідачів, ОСОБА_2 позбавлена можливості в повній мірі користуватися, володіти та розпоряджатися своєю власністю, а тому змушена звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.

Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Представник позивача ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги повністю, просила позовну заяву задовольнити.

Відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується оголошенням на сайті Веселинівського районного суду Миколаївської області. Про причини неявки суд не повідомили. Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи у їх відсутність не надходило.

Суд, заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, в межах заявлених вимог та наданих доказів, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Новосвітлівка Веселинівського району Миколаївської області помер ОСОБА_6 , про що в книзі реєстрації смертей зроблено відповідний актовий запис за №07, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .

Після його смерті відкрилась спадщина, до складу якої зокрема увійшло право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 9,0952 га, розташовану на території Новосвітлівської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області з кадастровим номером: 4821783000:03:000:0334, належну спадкодавцю на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІV-МК №020035, виданого Новосвітлівською сільською радою Веселинівського району Миколаївської області 01 березня 2001 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №142.

Спадщину після смерті ОСОБА_6 прийняли: батьки померлого, мати померлого, - ОСОБА_2 та батько померлого - ОСОБА_7 , а також його діти: син - ОСОБА_4 та син - ОСОБА_5 .

01 листопада 2017 року, на виконання вимог ст. 1297 ЦК України, позивач звернулася до нотаріуса за місцем відкриття спадщини та отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на ј частку успадкованої нею земельної ділянки.

Батько спадкодавця свідоцтво про право на спадщину за законом на свою частку успадкованого майна не отримав, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_2 помер, його смерть була зареєстрована Новосвітлівською сільською радою, про що складено відповідний актовий запис за номером 19, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 .Спадщину після смерті ОСОБА_7 , в силу вимог ч. 3 ст. 1268 ЦК України, прийняв його онук - ОСОБА_3 , який постійно проживав з ним на час відкриття спадщини.

Відповідно до довідки Новосвітлівської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області №889 від 24.10.2016 року ОСОБА_7 ,1944 року народження постійно проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 25 лютого 1980 року по день смерті - ІНФОРМАЦІЯ_2 . Знятий з реєстраційного обліку, як померлий. За цією ж адресою разом з померлим на день його смерті зареєстрований і проживає з 14 лютого 2002 року до теперішнього часу онук ОСОБА_3 , 1985 року народження.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 01.11.2017 року та копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрації права власності ОСОБА_2 належить 1/4 частина земельної ділянки № НОМЕР_3 , кадастровий номер 4821783000:03:000:0334, яка розташована на території Новосвітлівської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області розміром 9,0952 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 8).

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №ВН-4808452122020 від 15.01.2020 року та кадастрового плану земельної ділянки за заявою ОСОБА_2 було присвоєно кадастровий номер земельної ділянки 4821783000:03:000:0334, яка розташована на території Новосвітлівської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області розміром 9,0952 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та встановлено межі.

Співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності у відповідності до положення ч 1ст.364 ЦК.

Відповідно до положеньстатті 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Суб`єктами права спільної часткової власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади.

Тобто, з аналізу вказаних вище правовстановлюючих документів та положень статті 356 ЦК України вбачається, що позивач та відповідачі і є суб`єктами спільної часткової власності.

Статтею 358 ЦК України передбачено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації. Якщо договір між співвласниками про порядок володіння та користування спільним майном відповідно до їхніх часток у праві спільної часткової власності посвідчений нотаріально, він є обов`язковим і для особи, яка придбає згодом частку в праві спільної часткової власності на це майно.

Положеннями статті 364 цього ж Кодексувстановлено, що співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Договір про виділ у натурі частки з нерухомого спільного майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Поділ майна між співвласниками є однією з підстав для припинення права спільної часткової власності. Таким чином, юридичним наслідком поділу майна завжди є припинення права спільної часткової власності між колишніми учасниками. Спорідненість правовідносин поділу та виділу ґрунтується на тому, що можливість поділу, як і виділу, залежить від того, чи є річ за своїми характеристикам подільною або не подільною.

Згідно ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

За умовами ч. 1 ст. 321 ЦК Україниправо власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ч. 1 ст. 86 Земельного Кодексу України передбачено земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність).

Відповідно до ч. 1 ст. 88 Земельного Кодексу України володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку.

Відповідно до ч. 4 ст. 89 Земельного кодексу України передбачено, що співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або на виділення з неї окремої частки.

За таких підстав позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 76-81, 89, 141, 258-259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_2 про виділ частки з майна, яке знаходиться в спільній частковій власності - задовольнити.

Виділити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 , яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , із земельної ділянки площею 9,0952 га (кадастровий номер 4821783000:03:000:0334) призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в межах території Новосвітлівської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області, що перебуває у спільній частковій власності, земельну ділянку площею 2,2738 га, яка відповідає належній їй ј частці земельної ділянки, та визначена на запропонованій схемі поділу земельної ділянки під номером 1 (один).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Веселинівського районного суду Миколаївської областіП. О. Чаричанський

Дата складання повного судового рішення 27.08.2020 року.

СудВеселинівський районний суд Миколаївської області
Дата ухвалення рішення20.08.2020
Оприлюднено28.08.2020
Номер документу91183341
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —472/133/20

Рішення від 20.08.2020

Цивільне

Веселинівський районний суд Миколаївської області

Чаричанський П. О.

Рішення від 20.08.2020

Цивільне

Веселинівський районний суд Миколаївської області

Чаричанський П. О.

Ухвала від 30.03.2020

Цивільне

Веселинівський районний суд Миколаївської області

Чаричанський П. О.

Ухвала від 20.02.2020

Цивільне

Веселинівський районний суд Миколаївської області

Чаричанський П. О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні