Рішення

від 05.07.2007 по справі 22/230/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

22/230/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.07.07                                                                                        Справа №  22/230/07

Суддя   Скиданова Ю.О.

Позивач:Приватне підприємство “Спеціальний підрозділ “Радар”,69035, м. Запоріжжя, вул. Лермонтова, 26,

Відповідач: Закрите акціонерне товариство “БАН”, 69057, м. Запоріжжя, вул. Тамбовська, 3

Суддя

: Скиданова Ю.О

Представники

Позивача:Колодка В.Д. –довіреність №31/1 від 22.05.2007 р.

Відповідача:Соколов Ю.К. –довіреність №262 від 11.06.2007 р.

СУТНІСТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області звернулося приватне підприємство “Спеціальний підрозділ “Радар” з позовною заявою до закритого акціонерного товариства “БАН” про стягнення  20774,00 грн. боргу за надані за Договором №208 від 29.09.2006 р.  послуги з охорони, 219,03 грн. інфляції, 267,20 грн. 3% річних, 1525,90 грн. пені. Судові витрати просить покласти на відповідача.

Ухвалою суду від 30.05.2007 р. порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 04.07.2007 р. У судовому засіданні, в порядку ст. 77 ГПК України, оголошувалась перерва до 05.07.2007 р..

У судовому засіданні 05.07.2007 р. розгляд справи судом закінчено, на підставі ст. 85 ГПК України суддею оголошено вступну та резолютивну частину рішення. за згодою представника позивача.

Позивач підтримує вимоги з підстав, викладених у позові, в обґрунтування вимог вказує, що на виконання умов договору від 29.09.2006 р. №208 укладеного між сторонами, позивачем здійснювалась охорона  ЗАТ “БАН”. Відповідно до п. 3.2. зазначеного договору оплата за надані послуги з охорони здійснюється на підставі актів приймання виконаних робіт, згідно рахунків позивача у строк не пізніше 25-го числа місяця, у якому були надані послуги.  Однак відповідачем взяті на себе зобов'язання по договору щодо оплати виконані не належним чином, рахунки №173 від 15.12.2006 р. на суму 10416,00 грн., №14 від 29.01.2007 р. на суму 10416,00 грн., №29 від 16.02.2007 р. на суму 4942,00 грн.  своєчасно та у повному обсязі не сплачено, у зв'язку з чим за останнім рахується заборгованість  у суму 20774,00 грн.. На суму боргу позивачем нараховано 219,03 грн. втрат від інфляційних процесів, 267,20 грн. 3% річних та 1525,90 грн. пені за несвоєчасне виконання відповідачем грошового зобов'язання. Зазначені суми позивач просить стягнути з ЗАТ “БАН”.

Відповідач виклав свою правову позицію по суті спору  у письмовому відзиві на позовну заяву (вих. б/н від 04.07.2007 р.), у якому заперечив проти позовних вимог у повному обсязі, оскільки на момент подачі позову між сторонами не вирішено питання матеріальної відповідальності позивача перед відповідачем відповідно до п.6.1. договору №208 від 29.09.2006 р. за скоєну крадіжку.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив, що 29 вересня 2006 р. між приватним підприємством “Спеціалізований підрозділ “Радар” ( охорона, позивач по справі) та закритим акціонерним товариством “БАН” (замовник, відповідач по справі) було укладено Договір №208 про охорону ( надалі Договір). Відповідно до умов п.1.1 Договору охорона здійснює охорону ЗАТ “БАН”, що розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Тамбовська 3 ( надалі об'єкт), із завданням недопущення крадіжок матеріальних цінностей, та забезпечення правопорядку, здійснення контролю внутріоб'єктного та пропускного режимів та території замовника.

Пунктом 3.1. сторони визначили, що розмір оплати за одну годину охорони за цим Договором складає сім грн.., в тому числі ПДВ 1,40 грн., на підставі узгодженої протоколом сторонами договірної ціни охорони ( додаток до договору №3).

Оплата за охорону відповідно до визначених тарифів та кількості годин охорони здійснюється замовником щомісячно, але не пізніше 25 числа місця, в якому біли надані послуги, згідно рахунку виставленого охороною на підставі актів прийому виконаних робіт.

Статтею 174 ГК України передбачено, що господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до п.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як свідчать вивчені матеріали, за період з грудня 2006 р. по лютий 2007 р. приватним підприємством  “СП “Радар” (позивачем по справі) надані відповідачу послуги з охорони об'єкту, передбачені Договором, послуги прийняті товариством “БАН” без зауважень, що підтверджується актами прийняття виконаних робіт від 29.12.2006 р.,  від 31.01.2007 р., від 15.02.2007 р.. На оплату зазначених послуг позивачем було виставлено рахунки №173 від 15.12.2006 р. на суму 10416,00 грн., №14 від 29.01.2007 р. на суму 10416,00 грн., №29 від 16.02.2007 р., отримання яких не оспорюється відповідачем (оригінали яких оглянуто судом у судовому засіданні, копії залучено до матеріалів справи). Однак відповідач порушив взяті на себе за договором зобов'язання, вимоги щодо оплати належним чином не виконав, перерахував на розрахунковий рахунок позивача 03.05.2007 р. 5000,00 грн. боргу,  у зв'язку з чим за ним на час розгляду справи у суді рахується заборгованість в сумі 20774,00 грн..

Згідно зі  ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог–відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач не надав суду доказів виконання зобов'язання щодо сплати наданих позивачем послуг охорони об'єкту у повному обсязі та у визначені строки.  Факт заборгованості відповідача  в сумі 20774,00  грн. визнано представником відповідача в судовому засіданні. З урахуванням встановленого, суд вважає вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 20774,00  грн. обґрунтованими, підтвердженими доданими розрахунками та матеріалами та такими, що підлягають задоволенню. Судом не приймається до уваги посилання відповідача на п.6.1. Договору, щодо майнової відповідальності позивача за завдані збитки, оскільки зазначений факт не є предметом розгляду даної справи та не залежить від обов'язку відповідача оплатити надані послуги які прийняті за актами виконаних робіт.

Окрім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 1525,90 грн. за загальний період з 26.12.2006 р. по 30.05.2007 р..

Згідно зі ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошових сум (неустойка, штраф, пеня), які учасник господарських правовідносин зобов'язується сплатити в разі невиконання або неналежного виконання господарських зобов'язань.

Згідно п.6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 6.4. Договору   у разі несвоєчасної оплати наданих охороною послуг замовник сплачує охороні  пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежів.

  Згідно з вимогами Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” № 543/96-ВР від 22.11.1996 р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Судом перевірений розрахунок суми пені, що наданий позивачем, та встановлено, що за неналежне виконання взятих на себе зобов'язань відповідачем, з останнього на користь позивача підлягає стягненню 1525,90 грн. пені за вище визначений період.

Позивачем заявлено до стягнення 219,03 грн. інфляційних втрат за період з грудня 2006 р. по лютий 2007 р. ( включно) та 267,20 грн. 3% річних за період з 26.12.2006 р. по 30.05.2007 р..

Стаття 612 Господарського кодексу України передбачає, якщо боржник не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у встановлений договором або законом строк, він вважається таким, що прострочив.

Відповідно до п.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вище викладене, суд вирішив задовольнити позовні вимоги позивача у цій частині, стягнути  з відповідача на користь позивача 219,03 грн. інфляційних втрат та 267,20 грн. 3%  річних за вище визначені періоди.

Окрім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 1500,00 грн. витрат за надані послуги адвоката.

Стаття 44 ГПК України передбачає, що судові витрати складаються з  державного  мита,  сум,  що підлягають сплаті за проведення  судової  експертизи,  призначеної господарським судом,  витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, ...

В контексті цієї норми, судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

В матеріалах справи міститься копії  Договору  №31 від 22.05.2007 р. укладеного між ПЮФ “Гестор” та позивачем про юридичне обслуговування, і Додаткової угоди №1 від 22.05.20007 р. до зазначеного договору, відповідно до п.2 якої виконавець доручає ведення справи своєму працівнику –адвокату Колодці В.Д, який діє на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю від 27.01.1995 р. №249 (копія зазначеного свідоцтва  міститься в матеріалах справи). Окрім того до матеріалів справи приєднано  платіжний документ про перерахування позивачем за послуги адвоката 1500,00 грн..

Таким чином, з  вищезазначеного можливо зробити висновок, що юридичні послуги по даній справі  позивачу надано саме адвокатом, а понесені витрати відносяться судом до складу судових та підлягають стягненню з відповідача.

Заперечення відповідача проти позовних вимог спростовуються матеріалами справи, доказів іншого відповідачем не надано.

Судові витрати, на підставі ст. 49 ГПК України,  покладаються на відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з закритого акціонерного товариства “БАН” (69057, м. Запоріжжя, вул. Тамбовська, 3, п/р 2600501300210 в ЗФ ТОВ “Укрпромбанк” у м. Запоріжжя, МФО 313935, ЄДРПОУ 00379749,) на користь приватного підприємства “Спеціалізований підрозділ “Радар” (69035, м. Запоріжжя, вул. Лермонтова, 26, п/р 26000272101 в АБ “Металург” м. Запоріжжя, МФО 313582, код ЄДРПОУ 30744516) 20774,00  грн. заборгованості за надані послуги охорони, 1525,90 грн. пені, 219,03 грн. інфляційних втрат, 267,20 грн. 3% річних,  227,86  грн. державного мита, 118,00 грн. витрат на  інформаційно-технічне  забезпечення судового процесу, 1500,00 грн. витрат на послуги адвоката. Видати наказ.

Рішення господарського суду  набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання.

Рішення оформлено і підписано згідно з вимогами ст. 84  ГПК України  06.08.2007 р.   

Суддя                                                                           Ю.О. Скиданова