Рішення

від 26.08.2020 по справі 903/62/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26 серпня 2020 року Справа № 903/62/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «БМ ЛТД» , м. Тернопіль

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМВУД» , м. Луцьк

про стягнення 22 287 грн. 20 коп.

Суддя Шум М. С.

Секретар судового засідання Коваль О. М.

За участю представників сторін:

від позивача: н/з

від відповідача: н/з

встановив: Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «БМ ЛТД» в позовній заяві від 27.01.2020 просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМВУД» 22 287 грн. 02 коп. в т. ч. 20 000 грн. 00 коп. основного боргу, 2 076 грн. 00 коп. пені, 211 грн. 20 коп. 3% річних та 2 102 грн. 00 коп. в повернення витрат по сплаті судового збору.

Позовна заява обґрунтована не виконанням відповідачем взятих на себе згідно договору перевезення вантажів автомобільним транспортом від 05.07.2018 №05/07/18 зобов`язань в частині оплати наданих послуг.

Ухвалою суду від 03.02.2020 прийнято позовну заяву до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, розгляд справи по суті призначено на 25.02.2020.

У зв`язку із введенням карантину ухвалою суду від 24.03.2020 розгляд справи відкладено, постановлено, що про час та дату наступного судового засідання сторони будуть повідомлені додатково ухвалою суду.

Ухвалою суду від 20.07.2020 розгляд справи по суті призначено на 11.08.2020, запропоновано відповідачу подати суду в порядку статей 165, 178 Господарського процесуального кодексу України до наступного судового засідання відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову при їх наявності, одночасно копію відзиву надіслати позивачу, докази чого подати суду; належно засвідчену копію Витягу з ЄДР про державну реєстрацію.

Враховуючи клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, виключні обставини, пов`язані з карантинними обмеженням, суд протокольною ухвалою від 11.08.2020 відклав розгляд справи по суті на 26.08.2020 на 15 год. 00 хв.

Суд ухвалою від 11.08.2020 постановив повідомити сторони про те, що розгляд справи по суті відкладено на 26.08.2020.

Позивач ухвалу суду від 11.08.2020 отримав 19.08.2020, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Згідно інформації з офіційного сайту АТ Укрпошта трекінг поштових відправлень, ухвала суду від 11.08.2020, що надіслана на юридичну адресу відповідача, 25.08.2020 повернуто за зворотною адресою з відміткою інші причини (номер поштового відправлення 4301038885060).

Відповідно до п. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи, що норми ст. 74 ГПК України щодо обов`язку суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що ним, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розгляд справи проводити за наявними в ній матеріалами.

Крім того, суд бере до уваги ту обставину, що провадження у справі відкрито 03.02.2020.

Постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 , з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу, з 12.03.2020 по 03.04.2020 на всій території України встановлено карантин.

Пунктом 4 Прикінцевих положень ГПК України визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Клопотання про поновлення процесуального строку для подачі відзиву у зв`язку із карантинними обмеженнями на території України чи у зв`язку з іншими обставинами до суду не надходило.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

в с т а н о в и в:

05.07.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми БМ ЛТД та Товариством з обмеженою відповідальністю Промвуд укладено договір перевезення вантажів автомобільним транспортом №05/07/18

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з договору.

Між сторонами зобов`язання виникли з договору перевезення вантажів автомобільним транспортом №05/07/18 від 05.07.2018.

Згідно п. п. 2.1, 4.1, 6.1, 8.1 договору позивач зобов`язується доставляти (перевозити) автомобільним транспортом довірений йому відповідачем вантаж з пункту відправлення до пункту призначення і видавати вантаж уповноваженій на одержання вантажу особі, а відповідач зобов`язується оплачувати за перевезення вантажу плату. Оплата відповідачем здійснюється шляхом перерахування належних сум на розрахунковий рахунок позивача протягом 3-5 банківських днів з моменту отримання ним оригіналів рахунку, ТТН, CMR, податкової накладної, акту виконаних робіт позивача, якщо інше не вказане у заявці. За невиконання або неналежне виконання умов даного договору сторони несуть відповідальність, передбачену діючим законодавством України. Даний договір вступає в силу з дня підписання і діє до 31.12.2018.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 ГК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з долученою до матеріалів справи заявкою на міжнародне перевезення від 23.08.2019 ТзОВ Промвуд як замовник замовив ТзОВ ВКФ БМ ЛТД як перевізнику виконання міжнародного перевезення за маршрутом м.Ківерці (Волинська обл. Україна) - м.Кишинів (Молдова) із зазначенням вартості перевезення 22 500 грн. 00 коп. з терміном оплати: після розвантаження по отриманні скан копії СМР та рахунка і акта виконаних робіт. Відповідна заявка підписана представниками сторін та скріплена печатками підприємств.

На виконання умов договору та зазначеної заявки позивач надав послуги, а відповідач прийняв відповідні послуги на загальну суму 22 500 грн. 00 коп., що підтверджується актом надання послуг №1909-03 від 03.09.2020, складеним на підставі договору №05/07/18 від 05.07.2018, рахунком на оплату №1909-03 від 03.09.2019, податковою накладною від 03.09.2019, CMR від 30.08.2019 (а. с. 8-11).

Відповідач свої зобов`язання по оплаті наданих послуг виконав частково, сплатив за надані послуги перевезення 2 500 грн. 00 коп.

Враховуючи обумовлені сторонами в заявці на міжнародне перевезення терміни оплати, а саме після розвантаження по отриманні скан копії СМР та рахунка і акта виконаних робіт , долучений до матеріалів справи підписаний та скріплений печаткою ТзОВ Промвуд акт надання послуг від 03.09.2019, суд дійшов висновку, що заборгованість відповідача в розмірі 20 000 грн. 00 коп. згідно з договором перевезення вантажів автомобільним транспортом №05/07/18 від 05.07.2018 та заявки на міжнародне перевезення від 23.08.2019, підтверджена матеріалами справи, підставна та підлягає до стягнення, оскільки згідно ст. 193 ГК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 211 грн. 20 коп. 3% річних, нараховані на суму боргу в розмірі 20 000 грн. 00 коп. за період з 18.09.2019 по 27.01.2020 (розрахунок, а. с. 27).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Нараховані позивачем 211 грн. 20 коп. 3% річних підставні та підлягають до стягнення (розрахунок позивачем 3% річних перевірено судом). Розрахунки відповідачем не оспорені. Щодо періоду нарахування 3% річних судом взято до уваги обумовлені в заявці на міжнародне перевезення терміни оплати наданих послуг та підписаний відповідачем акт надання послуг від 03.09.2020 , а також диспозитивне право сторони щодо періоду нарахування річних в межах періоду прострочення грошового зобов`язання.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 2 076 грн. 00 коп., що нарахована в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

При цьому, позивач посилається на п. 6.1 договору, відповідно до якого за невиконання або неналежне виконання умов даного договору сторони несуть відповідальність, передбачену діючим законодавством України.

Суд дослідивши умови договору дійшов висновку про відмову у стягненні пені повністю з огляду на таке:

Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (частини перша та друга статті 217 ГК України).

За частиною першою статті 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, зокрема і в постанові від 10.12.2019 №904/4156/18, що за наведеними вище положеннями ГК України господарське правопорушення може полягати як у порушенні нормативно встановлених правил здійснення господарської діяльності, так і у порушенні договірних зобов`язань. Господарсько-правова відповідальність за порушення договірних зобов`язань також поділяється на встановлену законом і договірну. Необхідною умовою застосування такої відповідальності є визначення у законі чи у договорі управненої та зобов`язаної сторони, виду правопорушення, за вчинення якого застосовується відповідальність, штрафні санкції і конкретний їх розмір.

За частиною другою статті 343 ГК України, як спеціальною нормою, яка регулює відповідальність за порушення строків розрахунків, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Також за статтями 1 та 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Нарахування пені у відповідному відсотковому розмірі від суми простроченого платежу на підставі спеціального нормативного акта, який регулює відповідні правовідносини, передбачено, зокрема, частиною першою статті 1 Закону України Про відповідальність суб`єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій , частинами чотирнадцятою-шістнадцятою статті 14 Закону України Про державний матеріальний резерв , частиною другою статті 36 Закону України Про телекомунікації .

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 10.12.2019 №904/4156/18 зазначає, що за змістом наведених вище положень законодавства розмір пені за порушення грошових зобов`язань встановлюється в договорі за згодою сторін. У тому випадку, коли правочин не містить в собі умов щодо розміру та бази нарахування пені, або містить умову про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, сума пені може бути стягнута лише в разі, якщо обов`язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.

Умовами договору перевезення вантажів автомобільним транспортом №05/07/18 від 05.07.2018 не встановлений розмір пені за порушення виконання грошового зобов`язання, а відтак відсутні підстави для застосування такої міри відповідальності як договірна санкція за відсутності конкретно визначеного її розміру в договорі та законі , тому у позові в частині стягнення пені слід відмовити повністю.

Оскільки спір до розгляду судом доведено з вини відповідача, сплачений позивачем судовий збір в силу ст.129 ГПК України, пропорційно до задоволених вимог в сумі 1 906 грн. 20 коп., слід покласти на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 129, 232, 237, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОМВУД (м.Луцьк, Електроапаратна, 3, офіс 15, код ЄДРПОУ 39319716) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю БМ ЛТД (м. Тернопіль, пров.Галицький, 3, код ЄДРПОУ 14049984)

- 20 000 грн. 00 коп. основного боргу, 211 грн. 20 коп. 3% річних та 1 906 грн. 20 коп. судового збору, а всього: 22 117 грн. 40 коп. (двадцять дві тисячі сто сімнадцять грн. 40 коп.).

3. В позові на суму 2 076 грн. 00 коп. пені відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст. ст. 255, 256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

повний текст рішення

складений 28.08.2020

Суддя М. С. Шум