ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.08.2020м. ДніпроСправа № 904/3268/20
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Панни С.П. за участю секретаря судового засідання Полевичек Д.А.
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КПП ЦЕНТР", с.Черляни, Городоцький район, Львівська область
про стягнення заборгованості в розмірі 1565,04 грн.
Без виклику представників сторін.
СУТЬ СПОРУ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "КПП ЦЕНТР" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КАШТАН ТІР СЕРВІС" про стягнення заборгованості в розмірі 1565,04 грн. та судового збору.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх обов`язків за договором поставки № 545180 від 07.11.2017 р. в частині повного та своєчасного розрахунку.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.06.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач відзив на позовну заяву не надав, про наявність відкритого провадження повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення №4930011886126.
Згідно ч. 2 ст.178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідно до ч.5 ст.252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Згідно з п.4 ч.2 ст.240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши надані документи і матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
ВСТАНОВИВ:
07.11.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю КПП Центр (Позивач, Постачальник), та Товариством з обмеженою відповідальністю Каштан Тір Сервіс (Відповідач, Покупець), укладено Договір поставки № 545180 (надалі - Договір).
Згідно з п. 1.2. Договору, предметом Договору є поставка запасних частин до транспортних засобів, далі за текстом Товар , за погодженою кількістю, асортиментом та ціною, згідно виставленого рахунку-фактури Постачальника.
Відповідно до п. 3.1. Договору, товар передається Постачальником Покупцю за асортиментом, ціною та якістю відповідно до замовлення останнього.
У п. 2.2. Договору, кількість фактично переданого товару вказується у видатковій накладній, що видасться на кожну партію товару.
Відповідно до п. 3.1. Договору, постачальник зобов`язаний передати товар Покупцю відповідно до його замовлення у строк, в кількості та в асортименті, узгодженому Сторонами.
Пунктом 4.3. Договору визначено, що передача товару оформлюється видатковою накладною, в якій зазначається найменування (асортимент) товару, його кількість, ціна та загальна вартість, а згідно з п. 4.4. Договору, право власності па товар, а також ризик його випадкової загибелі переходить від і Постачальника до Покупця з моменту передачі йому товару.
Відповідно до п. 5.9. Договору, моментом отримання Товару вважається момент підписання представником Покупця видаткової накладної на проданий Товар чи здачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві (кур`єрським фірмам) у порядку п.2 ст. 664 Цивільного кодексу України.
Як встановлено матеріалами справи, позивачем, на виконання умов укладеного договору, здійснено поставку відповідачу товару за видатковою накладною №FTM00051926/20 від 06.03.2020 на суму 1240,01 грн..
Згідно з п. 5.5. Договору, оплата товару здійснюється Покупцем на основі цього Договору і видаткових накладних до нього шляхом безготівкового перерахунку коштів на рахунок Постачальника. Покупець здійснює оплату протягом 7 (семи) календарних днів з моменту отримання товару.
У п. 5.6. Договору зазначено, що оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів Покупця на банківський рахунок Постачальника.
Позивач, звертаючись із даною позовною заявою зазначає, що відповідач оплату за отриманий товар не здійснив, у зв`язку із чим просить суд стягнути суму заборгованості в розмірі 1240,01 грн..
Суд, розглянувши заявлену позовну вимогу, зазначає наступне.
Згідно ст.11 ЦК України , підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань) є, зокрема, договір.
Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар і сплати за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України, до відносин поставки, не врегульованих Господарським кодексом України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Відповідно до положень ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором не встановлений інший термін оплати товару.
Статтею 193 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 525 , 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України , якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Як вже було встановлено судом, строк здійснення відповідачем оплати визначено п. 5.5. Договору згідно з яким Покупець здійснює оплату протягом 7 (семи) календарних днів з моменту отримання товару.
З наявної в матеріалах справи видаткової накладної №FTM00051926/20 від 06.03.2020 на суму 1240,01 грн. вбачається, що відповідачем товар отримано 06.03.2020, про що свідчить відбиток печатки Товариства з обмеженою відповідальністю Каштан Тір Сервіс та підпис, а отже строк визначений п.5.5Договору є таким, що настав.
Таким чином, заявлена позивачем вимога про стягнення з відповідача суми заборгованості в розмірі 1240,01 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Позивач у даній позовній заяві також просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 54,34 грн. за період з 14.03.2020 по 11.06.2020 р..
Суд, розглянувши заявлену позовну вимогу зазначає наступне.
Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України , порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України , учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність.
Відповідно до ч. 1. ст. 216 Господарського кодексу України , учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України , застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
Відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України , неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
В п.6.1. Договору, сторонами погоджено, що у разі порушення термінів оплати Товару Покупець зобов`язується сплатити Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на період прострочення виконання зобов`язання, від суми заборгованості за кожен день прострочення. Пеня нараховується за весь період прострочення виконання зобов`язання.
Судом здійснено перерахунок заявленої до стягнення пені за допомогою системи Законодавство та встановлено, що розрахунок пені виконаний позивачем вірно, а отже позовна вимога про стягнення пені в розмірі 54,34 грн. за період з 14.03.2020 по 11.06.2020 підлягає задоволенню.
Позивачем також заявлено до стягнення з відповідача штрафу в розмірі 248 грн. нарахованого у зв`язку із простроченням оплати товару більш ніж на 30 календарних днів.
Розглядаючи вказану позовну вимогу, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 6.3. Договору, у випадку прострочення оплати поставленого товару понад 30 календарних днів Покупець окрім пені сплачує Постачальнику штраф у розмірі 20% від вартості неоплаченого товару.
Верховний Суд у своїй постанові від 02.04.2019 у справі 917/194/18 вказав, що одночасне стягнення зі сторони, яка порушила господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст. 61 Конституції , оскільки вони є формами неустойки та видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій. Аналогічну правову позицію, Верховний Суд викладав у постановах № 911/2813/17 від 9.02.1018, № 911/1351/17 від 22.03.2018, № 922/1720/17 від 25.05.2018.
Таким чином, враховуючи те, що прострочення виконання зобов`язання з боку відповідача є тривалим, а строк строк його порушення складає більш ніж 30 календарних днів, то заявлена позивачем вимога про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 248 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Позивачем також заявлено до стягнення з відповідача 9,05 грн. 3% річних за період з 14.03.2020 по 11.06.2020.
Згідно з положеннями ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Господарський суд, перерахувавши згідно системи Законодавство розрахунок 3 % річних наданий позивачем, встановив, що він є обґрунтованим, а отже стягненню з відповідача підлягає 3% річних за період з 14.03.2020 по 11.06.2020 в сумі 9,05 грн..
Окрім вищезазначеного, позивач також просить стягнути з відповідача 13,64 грн. інфляційних втрат за період з квітня по травень 2020 р..
Як було вищезазначено, згідно з ст.625 ЦК України боржник зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
Господарський суд, перерахувавши згідно системи Законодавство розрахунок інфляційних втрат за період з квітня по травень 2020 р. вважає його обґрунтованим, а тому стягненню з відповідача підлягає 13,64 грн. інфляційних втрат за період з квітня по травень 2020 р..
Відповідачем жодних доказів на спростування обставин, викладених в позовній заяві, не надано.
Європейський суд з прав людини у справі Мантованеллі проти Франції звернув увагу суду на те, що одним із складників справедливого судового розгляду у розумінні ст.6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод є право на змагальне провадження.
Статтею 13 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах України здійснюється на засадах змагальності сторін. Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Суд відповідно до статті 237 ГПК України під час розгляду справи з`ясував чи мали місце обставини (факти) якими обґрунтовувались позовні вимоги та якими доказами вони підтверджуються.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України , витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, а тому стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 2102 грн. судового збору.
Стосовно зазначених позивачем витрат на правову допомогу в розмірі 3000 грн., то суд не вбачає підстав для стягнення цієї суми з відповідача, з огляду на наступне.
Так, згідно ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно зі ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Так, виходячи з аналізу ст. 126 Господарського процесуального кодексу України можливе покладення на сторони у справі судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні п. 1 ст. 1 та ч. 1 ст. 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" ), а не будь якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.
Витрати сторін, пов`язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об`єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених 129 Господарського процесуального кодексу України .
Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04)
Підсумовуючи вищенаведене, суд зазначає, що матеріали справи не містять жодного доказу на підтвердження понесення позивачем витрат на правову допомогу в розмірі 3000 грн., що є підставою для відмови в цій частині.
Керуючись статтями 129, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КАШТАН ТІР СЕРВІС" (52005, Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт.Слобожанське, вул.Харківська, б.31, код ЄДРПОУ 41079570) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КПП ЦЕНТР" (81500, Львівська область, Городоцький район, с.Черляни, вул.Польова, б.97, код ЄДРПОУ 38169102) суму заборгованості в розмірі 1240,01 грн., пеню в розмірі 54,34 грн. за період з 14.03.2020 по 11.06.2020, штраф в розмірі 248 грн., 3% річних за період з 14.03.2020 по 11.06.2020 в сумі 9,05 грн.., інфляційні втрати за період з квітня по травень 2020 р. в розмірі 13,64 грн. та 2102 грн. судового збору.
В частині стягнення 3000 грн. витрат на правову допомогу відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом 20-ти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 28.08.2020
Суддя С.П. Панна
Суд | Господарський суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 25.08.2020 |
Оприлюднено | 31.08.2020 |
Номер документу | 91191494 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Панна Світлана Павлівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Панна Світлана Павлівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні