Рішення

від 28.08.2020 по справі 904/2349/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.08.2020р. Справа № 904/2349/20 За позовом: Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк , м. Київ

До: Товариства з обмеженою відповідальністю Примус Компани , м. Кам`янське

Про: розірвання договору оренди приміщення та зобов`язання вчинити певні дії

Суддя Васильєв О.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ : не викликались

СУТЬ СПОРУ:

АТ КБ Приватбанк (позивач) звернувся до суду з позовом до ТОВ Примус Компани ( відповідач) про розірвання договору оренди приміщення від 06.12.17р. (укладеного між сторонами) та зобов`язання відповідача здійснити заходи щодо реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, змінивши адресу місцезнаходження. Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на ухилення відповідача від розірвання договору після направлення відповідачем листа позивачу про розірвання договору.

Ухвалою суду від 22.05.20р. було відкрите провадження у справі №904/2349/20 за правилами спрощеного позовного провадження, встановленими ГПК України , без призначення судового засідання та виклику сторін - за наявними у ній матеріалами.

ТОВ Примус Компани (відповідач) своїм правом на подання до суду відзиву на позов, не скористався, про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим поштовим повідомленням направленим на адресу відповідача ( зазначену у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб -підприємців та громадських формувань станом на 10.05.20р., а.с.43) та повернутим органами зв`язку з посиланням за закінченням терміну зберігання ( а.с. 55-58).

За визначенням п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За загальними вимогами п. 91 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2009 № 270 (далі Правила), поштові відправлення, поштові перекази доставляються оператором поштового зв`язку адресатам на поштову адресу або видаються/виплачуються в об`єкті поштового зв`язку. Рекомендовані поштові відправлення підлягають доставки до дому (п. 92. Правил). Вручення рекомендованих листів з позначкою Судова повістка в об`єкті поштового зв`язку не передбачено (п. 102 Правил).

У разі невручення рекомендованого листа з позначкою Судова повістка з поважних причин, рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причини невручення (п. 116 Правил).

Здійснення зберігання рекомендованих листів із позначкою Судова повістка , які не вручені під час доставки до дому із причин відсутності адресата, Правилами не передбачено, а отже, повернення такого повідомлення із зазначенням причини невручення закінчення встановленого строку зберігання , суперечить вимогам Правил, та фактично відповідає причині повернення у зв`язку з відсутністю адресата .

Аналізуючи зазначені вище положення Правил надання послуг поштового зв`язку, слід дійти висновку, що повернення судового рішення із проставленням у поштовому повідомленні відмітки про закінчення строку зберігання поштового відправлення, є підтвердженням відсутності особи - адресата за адресою, а отже, день проставлення такої відмітки в поштовому повідомленні, слід вважати днем вручення судового рішення в порядку, п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у раз неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Також , суд враховує , що відповідно до вимог ст.248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку , але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. Законом не надано право судді продовжити цей строк ( встановлений законом ).

Суд враховує висновок Верховного суду, викладений у постанові від 25.06.2018 у справі № 904/9904/17: у разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S. A. v. Spain) від 07.07.1989).

У рішенні від 03.04.2008 у справі Пономарьов проти України Європейський суд з прав людини зробив, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

З урахуванням вищенаведених обставин, суд дійшов висновку щодо належного повідомлення відповідача про наявність в провадженні суду цієї справи та необхідність надання відзиву на позовну заяву.

Відповідно до вимог ст.248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку , але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. Законом не надано право судді продовжити цей строк ( встановлений законом ). Однак, господарським судом під час розгляду даної справи враховано, що на підставі рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020 та відповідно до положень статті 29 Закону України Про захист населення від інфекційних хвороб , постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 , із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 16.03.2020 № 215, від 25.03.2020 № 239, від 04.05.2020 № 343, з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19, з 12.03.2020 по 22.05.2020 на всій території України встановлено карантин. Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 № 392 було внесено зміни до постанови від 11.03.2020 № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 , а саме: продовжено період карантину до 22.06.2020. В подальшому постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 № 500 продовжено період карантину до 31.07.2020; постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 641 продовжено період карантину до 31.08.2020.

Стаття 27 Конституції України передбачає, що обов`язок держави - захищати життя людини.

Разом з тим, у відповідності до вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

В той же час, відповідно до пункту 4 Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України (в редакції, що діяла до 17.07.2020) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину .

Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) № 731-IX від 18.06.2020, який набрав чинності 17.07.2020, та яким були внесені зміни до пункту 4 Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України, - процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X Прикінцеві положення Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII Прикінцеві положення Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) № 540-IX від 30.03.2020, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом . Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом. Від сторін жодних заяв, клопотань на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених вищезазначеним Законом не надходило.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд , -

ВСТАНОВИВ:

06.12.17р. між ПАТ КБ Приватбанк (орендодавець) та ТОВ Примус Компані (орендар) укладено договір оренди приміщення, відповідно до умов якого орендодавець передав , а орендар прийняв за плату у тимчасове користування (оренду) приміщення за адресою: м. Кам`янське, просп. Свободи, 43 загальною площею 20, 9 кв.м. (що підтверджується відповідним актом здачі-приймання приміщення від 07.12.17р.).

Відповідно до п.2.2. договору орендна плата підлягає сплаті до 20 числа поточного місяця за наступний місяць оренди (розрахунковий), із розрахунку 90, 00 грн. за 1 кв.м., в т.ч. ПДВ 15, 00 грн., всього 1 881, 00 грн. , в т.ч. ПДВ 313, 50 грн. за перший місяць оренди та починає нараховуватися з моменту підписання акту здачі-приймання приміщення; розмір орендної плати за кожний наступний місяць підлягає індексації з коефіцієнтом рівним 1 (одиниці).

В п.3.1.2. сторони погодили, що орендодавець має право в односторонньому порядку розірвати цей договір та вимагати повернення приміщення, якщо орендар не сплатив ( не повністю сплатив) орендну плату протягом двох чергових строків, а також і інших випадках, передбачених цим договором.

Згідно п. п. 5.1, 5.2 договору передача орендодавцем та прийняття орендарем приміщення у оренду надається та засвідчується актом здачі-приймання приміщення у оренду, за умови виконання орендарем своїх зобов`язань по сплаті за перший місяць оренди, та авансового платежу визначеного п.2.3 договору, у розмірі передбаченому п. 2.2 договору.

Приміщення та інше майно вважаються фактично переданими з моменту підписання акта здачі-приймання.

Відповідно до п. 7.1 договору цей договір вважається укладеним з моменту його підписання шляхом накладення електронного-цифрового підпису усіма його сторонами і діє з 07.12.2017р по 06.12.2018р. (а.с.11-17).

27.04.18 року відповідач в особі директора Потапенка О.О. направив на адресу позивача лист з проханням розірвати вищезазначений договір з 31.05.18 р.(а.с.25)

За твердженням позивача, у процесі узгодження розірвання договору в ході телефонної розмови з орендарем було узгоджено змінити дату розірвання договору на прохання останнього та погоджена нова дата - 15.06.18р. Позивачем було підготовлено відповідну додаткову угоду до Договору, де окремо було зазначено: …Викласти п.7.1. Договору оренди приміщення від 06 грудня 2017р. у наступній редакції: 7.1. Цей Договір укладається на строк з 07 грудня 2017р по 15 червня 2018р. На момент закінчення дії цього Договору, тобто 15.06.2018р. Орендар зобов`язується змінити свою юридичну адресу на нову юридичну адресу у зв`язку з розірванням даного Договору.

Однак, документи, які були виставлені в комплекс Рареrless для підписання з ЄЦП, підписані не були, борг за 15 днів оренди не було погашено. Орендар виходив на зв`язок, обіцяв погасити борг і підписати документи, але не виконав цього.

В одній з розмов він повідомив, що підписати документи з ЄЦП йому складно і попросив підписати відповідні документи на паперовому носії. Враховуючи певні складнощі відповідача, позивач пішов на поступку та відповідно підготував аналогічні документи на паперовому носії. Однак, після погодження підписання документів на паперовому носії орендар перестав виходити на зв`язок та ігнорував будь-які спроби комунікувати з позивачем.

У зв`язку з вищезазначеним у вересні 2018 року позивачем було відправлено рекомендований лист з описом і сповіщенням Укрпоштою на адресу прописки директора ТОВ Примус Компані Потапенко О.О. про розірвання договору оренди у зв`язку з наявністю заборгованості з орендної плати в розмірі 910, 16 грн. (за період з 01.06.18р. по 15.06.2018р.) та надіслано на підписання додаткову угоду від 15.06.18р.(а.с.26-29).

Однак, відповідач жодним чином не надав відповіді на повідомлення, на зв`язок з позивачем не вийшов, а тому позивач звернувся з цим позовом до суду про розірвання цього договору.

Окрім того, позивач, враховуючи те, що відповідач фактично не орендує приміщення, не проводить свою господарську діяльність та не має розташованого офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю та здійснення управління і обліку юридичної особи за адресою приміщення (яке належить на праві власності позивачу), просить зобов`язати відповідача здійснити заходи щодо державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб -підприємців та громадських формувань, змінивши адресу місцезнаходження.

Відповідно до ст. 93 ЦК України, місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (перевалено знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

За частиною другою статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Зміна умов договору (чи його розірвання) в судовому порядку з причин істотного порушення договору є правовим наслідком порушення зобов`язання іншою стороною договору у відповідності до пункту 2 частини першої статті 611 ЦК України , тобто, способом реагування та захисту права від порушення договору, яке вже відбулося.

Іншими підставами для зміни або розірвання договору в судовому порядку (крім істотного його порушення) відповідно до частини другої статті 651 ЦК України є випадки, встановлені законом або договором, і настання таких випадків зумовлює право сторони ініціювати в судовому порядку питання зміни чи припинення відповідних договірних правовідносин.

Натомість статтею 188 ГК України врегульовано порядок зміни розірвання господарських договорів, за яким сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду (частини друга-четверта статті 188 ГК України ).

Правила, передбачені частинами другою-четвертою статті 188 ГК України , є матеріально-правовими, а не процесуальними. Процедура, передбачена ними, не відноситься до випадків обов`язкового досудового врегулювання спору в розумінні частини третьої статті 124 Конституції України та не спричиняє наслідків у вигляді повернення позовної заяви відповідно до приписів пункту 6 частини п`ятої статті 174 ГПК України .

Частинами другою та третьою статті 188 ГК України встановлений порядок проведення сторонами договору переговорів щодо добровільної зміни чи розірвання договору. Частиною четвертою цієї статті визначено, заінтересована сторона може звернутися до суду, якщо виник спір.

Те, що сторона спору не скористалася процедурою його позасудового врегулювання, не позбавляє її права реалізувати своє суб`єктивне право на зміну чи припинення договору та вирішити існуючий конфлікт у суді в силу прямої вказівки, що міститься у частині другій статті 651 ЦК України .

Підставами для виникнення юридичного спору про внесення змін у договір чи про його розірвання, який підлягає вирішенню судом є обставини, наведені у частині другій статті 651 ЦК України , і ці обставини виникають в силу прямо наведених у цій нормі фактів та подій, що зумовлюють правову невизначеність у суб`єктивних правах чи інтересах. Такі підстави та умови виникнення юридичного спору у правовідносинах є однаковими незалежно від їх суб`єктного складу (за участі фізичних чи юридичних осіб) та змісту правовідносин (цивільні чи господарські).

Право особи на звернення до суду для розірвання договору у передбаченому законом випадку відповідає статті 16 ЦК України , способам, передбаченим нею (зміна чи припинення правовідношення) та не може ставитися в залежність від поінформованості про позицію іншої сторони чи волевиявлення іншої сторони.

Згідно ч.3-4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Здійснивши оцінку наданих позивачем доказів за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що такі докази більш вірогідно підтверджують обставини, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, оскільки відповідач на їх спростування не подав суду жодного доказу.

За перелічених вище обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог, що відповідно є підставою для задоволення позову у повному обсязі.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2,13, 73, 74, 76-79, 86, 129, 233, 238, 240, 241, 247-252 ГПК України, господарський суд , -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2.Розірвати договір оренди приміщення від 06.12.2017р. , укладений між Акціонерним товариством Комерційний банк Приватбанк ( 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д; код ЄДРПОУ 14360570) та Товариством з обмеженою відповідальністю Примус Компани (51931, м. Кам`янське, проспект Свободи, буд. 43; код ЄДРПОУ: 39805786).

3. Зобов`язати відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю Примус Компани (51931, м. Кам`янське, проспект Свободи, буд. 43; код ЄДРПОУ: 39805786) здійснити заходи щодо державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, змінивши адресу місцезнаходження.

4.Стяґнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Примус Компани (51931, м. Кам`янське, проспект Свободи, буд. 43; код ЄДРПОУ: 39805786) на користь позивача - Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк ( 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д; код ЄДРПОУ 14360570): 4 204, 00 грн. - витрат на сплату судового збору.

Видати відповідні накази після набрання рішенням чинності.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення складено та підписано без його проголошення 28.08.2020р.

Відповідно до вимог ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно до вимог ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення . Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду , зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення .

Відповідно до вимог ст. 257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції .

Суддя О.Ю.Васильєв