Рішення

від 28.08.2020 по справі 904/3117/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.08.2020р. Справа № 904/3117/20 За позовом: Фермерського господарства Сила , м. Тернівка

До: Приватного підприємства Хім-Агро-60 , м. Павлоград

Про: стягнення 344 398, 49 грн.

Суддя Васильєв О.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ : не викликалися

СУТЬ СПОРУ :

ФГ Сила (позивач) звернувся до суду з позовом до ПП Хім-Агро-60 (відповідач) про стягнення 344 398, 49 грн. ( в т.ч.: 287 327, 50 грн. - основна заборгованість; 42 359, 16 грн. - пеня; 8 122, 98 грн. - інфляційні нарахування та 6 588, 85 грн. - 3% річних) заборгованості, що виникла внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов`язань з поставки товару та безпідставним утриманням передплати позивача за товар за договором №18/1 від 12.03.2019р. (укладеним між сторонами). Окрім того - позивач просив стягнути з відповідача 3 000, 00 грн. - витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою суду від 15.06.20р. було відкрите провадження у справі №904/3117/20 за правилами спрощеного позовного провадження, встановленими ГПК України , без призначення судового засідання та виклику сторін - за наявними у ній матеріалами.

ТОВ Пром Гарант Плюс (відповідач) своїм правом на подання до суду відзиву на позов не скористався , про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі був повідомлений належним чином на адресу , зазначену у позовній заяві та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 15.06.20р., а.с.38 ( що підтверджується рекомендованим повідомленнями про вручення відповідачу 24.06.20р. ухвали суду від 15.06.20р. про відкриття провадження у справі (а.с.41).

Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у раз неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Також , суд враховує , що відповідно до вимог ст.248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку , але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. Законом не надано право судді продовжити цей строк ( встановлений законом ). Однак, господарським судом під час розгляду даної справи враховано, що на підставі рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020 та відповідно до положень статті 29 Закону України Про захист населення від інфекційних хвороб , постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 , із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 16.03.2020 № 215, від 25.03.2020 № 239, від 04.05.2020 № 343, з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19, з 12.03.2020 по 22.05.2020 на всій території України встановлено карантин. Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 № 392 було внесено зміни до постанови від 11.03.2020 № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 , а саме: продовжено період карантину до 22.06.2020. В подальшому постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 № 500 продовжено період карантину до 31.07.2020; постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 641 продовжено період карантину до 31.08.2020.

Стаття 27 Конституції України передбачає, що обов`язок держави - захищати життя людини.

Разом з тим, у відповідності до вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

В той же час, відповідно до пункту 4 Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України (в редакції, що діяла до 17.07.2020) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину .

Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) № 731-IX від 18.06.2020, який набрав чинності 17.07.2020, та яким були внесені зміни до пункту 4 Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України, - процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X Прикінцеві положення Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII Прикінцеві положення Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) № 540-IX від 30.03.2020, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом . Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом. Від сторін жодних заяв, клопотань на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених вищезазначеним Законом не надходило.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

12.03.20р. між ПП Хім-Агро-60 (продавець) та ФГ Сила (покупець) укладено договір №18/1, відповідно до умов якого продавець зобов`язався передати у власність покупця продукцію виробничо-технічного призначення, а покупець прийняти та оплатити продавцю його вартість відповідно до умов цього договору. (п.1.1. договору).

Найменування товару та його кількість, ціна одиниці товару та його загальна вартість, інші необхідні умови зазначаються у Специфікаціях, які є невід`ємною частиною договору (п.1.2. договору). За відсутності Специфікації погодженими істотними умовами поставки сторони визнають дані, зазначені у документі, що підтверджує факт отримання товару покупцем, (п. 1.3).

Поставка здійснюється узгодженими партіями протягом 10-15 днів після отримання відповідної заявки покупця (п.2.2 договору).

Згідно п. 3.1 договору оплата товару здійснюється, як правило, на умовах 100% передплати, а відповідно до п. 3.4. договору така оплата здійснюється на підставі виставлених продавцем рахунків. (а.с.16-17).

На виконання умов договору позивач зробив відповідачу заявку на постачання добрива складного мінерального КР 12:24 у кількості 21,85 тон та відповідно до наданого продавцем рахунку - фактури №СФ-0000375 від 09.08.19р. (а.с.18), здійснив 100% передплату за партію у сумі 287 327,5 грн. ( що підтверджується платіжним дорученням №262 від 15.08.19р., а.с.19).

Однак відповідач в порушення прийнятих на себе зобов`язань товар не поставив та кошти, сплачені за їх поставку , позивачу не повернув. У зв`язку з чим (згідно наданого позивачем розрахунку), за відповідачем рахується заборгованість з передплати за товар в розмірі 287 327, 50 грн.

З матеріалів справи вбачається, що на вимогу позивача про повернення суму повернення суми попередньої оплати або виконати поставку товару від 23.10.19р. (а.с.20), відповідач у своїй відповіді вих.№73 від 26.11.19р. зобов`язався погасити вищезазначену заборгованість перед позивачем після погашення заборгованості його контрагентами перед ним. (а.с.21).

21.05.20р. позивач вдруге звернувся з вимогою до відповідача про повернення на протязі 7 днів сплачених грошових коштів в розмірі 287 327, 50 грн. (а.с.22), яку відповідач залишив без задоволення. У зв`язку з чим, позивач керуючись приписами ст.3 ЗУ Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань та ст.625 ЦК України нарахував відповідачу: 42 359, 16 грн. - пеня; 8 122, 98 грн. - інфляційні нарахування та 6 588, 85 грн. - 3% річних. (а.с.9-11).

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму ( ст.655 ЦК України ). Відповідно до ст.663 цього кодексу продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк , встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Статтею 530 ЦК України передбачено , що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно із ст.693 ЦК України : якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно ч.3-4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Оскільки відповідач , який одержав від позивача суму попередньої оплати товару, у семиденний строк від пред`явлення цієї вимоги не поставив на адресу позивача товар та не повернув кошти, то позивач обґрунтовано вимагає від нього повернення суми попередньої оплати.

Враховуючи вищезазначене позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача на користь позивача: 287 327, 50 грн. - основна заборгованість; 8 122, 98 грн. - інфляційні нарахування та 6 588, 85 грн. - 3% річних. В той же час, суд не вбачає достатньо правових підстав для стягнення з відповідача пені в розмірі 42 359, 16 грн. (оскільки умовами договору №18/1 від 12.03.19р. не передбачено стягнення пені за порушення відповідачем своїх зобов`язань з непоставки товару або неповернення суми попередньої оплати; чинне законодавство також не містить обов`язок та умови сплати пені за порушення таких правовідносин); а тому в цій частині позовних вимог суд вважає за необхідне відмовити.

Також, вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат в розмірі 3000,00 грн. на послуги адвоката , суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст.126 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст.1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Позивачем в обґрунтування понесення ним витрат на оплату послуг адвоката надано договір №01.06.20р. про надання правничої (правової) допомоги від 01.06.20р., додаткову угоду до нього, акт прийому-здачі виконаних робіт від 02.06.20р. на суму 3000, 00 грн., свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю на ім`я Постольник В.Л. (а.с.24-31).

Враховуючи вищезазначене та задоволення позову, суд вважає за доцільне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на послуги адвоката в розмірі 3 000,00 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 178, 233, 238, 240, 241, 247-252 ГПК України, господарський суд , -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з відповідача - Приватного підприємства Хім-Агро-60 (51400, м. Павлоград, вул. Світличної Ганни, б.59-Є; код ЄДРПОУ 39687928) на користь позивача - Фермерського господарства Сила ( 51500, м. Тернівка Дніпропетровської області, вул. І. Петрова, б.11; код ЄДРПОУ 30897308): 287 327, 50 грн. - заборгованості з передплати; 8 122, 98 грн. - інфляційних втрат; 6 588, 85 грн. - 3% річних; 4 530, 59 грн. - витрат сплату судового збору та 3 000, 00 грн. - витрат на професійну правничу допомогу.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням чинності.

3. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити, судові витрати в цій частині покласти на позивача.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення складено та підписано без його проголошення 28.08.2020р.

Відповідно до вимог ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно до вимог ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення . Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду , зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення .

Відповідно до вимог ст. 257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції .

Суддя О.Ю.Васильєв