Рішення

від 28.08.2020 по справі 904/2495/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.08.2020р. Справа № 904/2495/20 За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Транспортна компанія Бласко , с. Усатове

До: Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства Резинотехнік , м. Дніпро

Про: стягнення 10 488, 07 грн.

Суддя Васильєв О.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ : не викликалися

СУТЬ СПОРУ :

ТОВ Транспортна компанія Бласко (позивач) звернувся до суду з позовом до ТОВ НВП Резинотехнік (відповідач) про стягнення 10 488, 07 грн. ( в т.ч.: 10 000, 00 грн. - помилково перераховані грошові кошти; 149, 44 грн. - інфляційні втрати та 338, 63 грн. - 3% річних ) безпідставно набутих грошових коштів, перерахованих згідно платіжного доручення №1975 від 19.03.19р. Позовні вимоги обґрунтовані посилання на безпідставне утримання відповідачем грошових коштів позивача, які були помилково перераховані відповідачу.

Ухвалою від 18.05.20р. було відкрите провадження у справі №904/2495/20 за правилами спрощеного позовного провадження, встановленими ГПК України, без призначення судового засідання та виклику сторін - за наявними у ній матеріалами.

ТОВ НВП Резинотехнік (відповідач) своїм правом на подання до суду відзиву на позов не скористався , про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі був повідомлений належним чином , на адресу , зазначену у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 18.05.20р., а.с.22 (про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення про вручення представнику відповідача 01.07.20р. копії ухвали суду про відкриття провадження у справі, а.с.25).

Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у раз неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Також , суд враховує , що відповідно до вимог ст.248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку , але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. Законом не надано право судді продовжити цей строк ( встановлений законом ). Однак, господарським судом під час розгляду даної справи враховано, що на підставі рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020 та відповідно до положень статті 29 Закону України Про захист населення від інфекційних хвороб , постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 , із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 16.03.2020 № 215, від 25.03.2020 № 239, від 04.05.2020 № 343, з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19, з 12.03.2020 по 22.05.2020 на всій території України встановлено карантин. Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 № 392 було внесено зміни до постанови від 11.03.2020 № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 , а саме: продовжено період карантину до 22.06.2020. В подальшому постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 № 500 продовжено період карантину до 31.07.2020; постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 641 продовжено період карантину до 31.08.2020.

Стаття 27 Конституції України передбачає, що обов`язок держави - захищати життя людини.

Разом з тим, у відповідності до вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

В той же час, відповідно до пункту 4 Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України (в редакції, що діяла до 17.07.2020) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.

Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) № 731-IX від 18.06.2020, який набрав чинності 17.07.2020, та яким були внесені зміни до пункту 4 Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України, - процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X Прикінцеві положення Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII Прикінцеві положення Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) № 540-IX від 30.03.2020, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом. Від сторін жодних заяв, клопотань на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених вищезазначеним Законом не надходило.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ :

За твердженням позивача, ним було помилково перераховано на банківський рахунок відповідача грошові кошти у сумі 10 000,00 грн. відповідно до платіжного доручення №1975 від 19.03.2019р. ( в графі призначення платежу було зазначено: за монтаж шин зг. дог. №15047ССО від 05.05.15р. У сумі 8 333, 33 грн., ПДВ-20% 1666, 67 грн. , а.с.17. ) Станом на дату списання коштів з банківського рахунку позивача на користь відповідача, а також станом на дату подачі позовної заяві між позивачем та відповідачем не існувало та не існує жодних договірних відносин або інших взаємовідносин.

24.05.19р. позивачем на адресу відповідача було направлено вимогу про повернення помилково перерахованої суми (а.с.18.). Дана вимога відповідачем задоволена не була та жодної відповіді від відповідача на адресу позивача не надходило (доказів іншого відповідачем надано не було). У зв`язку з чим, позивач був вимушений звернутися з цим позовом до суду. Окрім того , позивач відповідно до приписів ст.625 ЦК України, нарахував відповідачу: 149, 44 грн. - інфляційних втрат та 338, 63 грн. - 3% річних

Відповідно до ч.2 ст. 530 ЦК України, якщо строк виконання зобов`язання не встановлений, кредитор вправі вимагати виконання, а боржник вправі провести виконання в будь-який час. При цьому боржник повинен виконати таке зобов`язання у семиденний строк з дня пред`явлення вимоги кредитором.

Статтею 1212 Цивільного кодексу України передбачено, що особа яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Пунктом 2 цієї статті зазначено, що положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Відповідно п. 1.23. ст. 1 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні та п. 1.4. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, (затвердженої постановою Національного Банку України від 21.01.2004 р. № 22 ) неналежний отримувач - особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі.

Згідно ч.3-4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Оскільки станом на день вирішення спору, відповідачем не повернуто позивачу помилково перераховані кошти в розмірі 10 000,00 грн., при цьому відповідач факт відсутності договірних чи зобов`язальних правовідносин з позивачем на час перерахування грошових коштів ( згідно платіжного доручення №1975 від 19.03.19р.) не спростував, а тому суд приходить до висновку, що в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі. Одночасно, суд не вбачається достатньо правових підстав для задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача 149, 44 грн. - інфляційних втрат та 338, 63 грн. - 3% річних (оскільки позивачем не було надано належних доказів надсилання на адресу відповідача вимоги про повернення помилково перерахованих коштів).

Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги підлягають задоволенню в частини стягнення з відповідача на користь позивача 10 000, 00 грн. - помилково перерахованих коштів. В задоволенні іншої частини позовних вимог суд вважає за необхідне відмовити, з вищенаведених підстав.

Судовий збір відповідно до приписів ст.129 ГПК України покладається на відповідача у повному обсязі, оскільки спір виник внаслідок не правильних дій відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 178, 233, 238, 240, 241, 247-252 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства Резинотехнік (49089, м. Дніпро, вул. Богдана Хмельницького, буд. 38А; код ЄДРПОУ 21917300) на користь позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю Транспортна компанія Бласко (67663, с. Усатове Біляївського району Одеської області, вул. Енергетиків, буд.11; код ЄДРПОУ 39383336): 10 000, 00 грн. - помилково перерахованих грошових коштів та 2 102, 00 грн. - витрат на сплату судового збору.

3. В задоволенню іншої частини позовних вимог - відмовити.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням чинності.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення складено та підписано без його проголошення 28.08.2020р.

Відповідно до вимог ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно до вимог ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення . Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду , зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення .

Відповідно до вимог ст. 257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.Ю.Васильєв