Рішення

від 19.08.2020 по справі 908/1353/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 27/102/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.08.2020 Справа № 908/1353/20

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Дроздової С.С., секретаря судового засідання Шолохова С.В., розглянувши матеріали справи

за позовом: Акціонерного товариства "Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування "Насосенергомаш" (40011 м. Суми, пл. Привокзальна, буд. 1, ідентифікаційний номер юридичної особи 05785448)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Сейлс Сервіс" (69035 м. Запоріжжя, вул. Лермонтова, буд. 18, кв. 64, ідентифікаційний номер юридичної особи 42233765)

про стягнення суми 32 224 грн. 97 коп.

представники сторін

від позивача: Семібратов С.В., ордер ПТ № 177823 від 26.05.2020

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Акціонерне товариство "Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування "Насосенергомаш" звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Сейлс Сервіс" 21 900 грн. 00 коп. передплати за договором № 28-4/05-19 від 15.05.2019, 416 грн. 86 коп. 3 % річних, 5 528 грн. 11 коп. інфляційних витрат, 4 380 грн. 00 коп. пені.

Відповідно до витягу з протоколу розподілу судової справи між суддями від 01.06.2020 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/1353/20 та визначено до розгляду судді Дроздовій С.С.

Ухвалою суду від 02.06.2020 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків.

10.06.2020 на адресу Господарського суду Запорізької області від Акціонерного товариства "Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування "Насосенергомаш" надійшли докази усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 12.06.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1353/20, присвоєно справі номер провадження 27/102/20. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження на 06.07.2020.

Ухвалою суду від 06.07.2020 продовжено строк розгляду справи № 908/1353/20 відповідно до Конвенції про захист прав людини і основних свобод, розгляд справи відкладено на 19.08.2020.

31.07.2020 до суду від позивача надійшла уточнена позовна заява (№26-07/24 від 28.07.2020), відповідно до якої позивач надав детальні розрахунки нарахованих сум та просить суд стягнути з відповідача на свою користь 27525 грн. 75 коп. заборгованості, з яких: 21900 грн. - передплати, 717 грн. 17 коп. - 3 % річних, 528 грн. 58 коп. - втрат від інфляції, 4380 грн. пені.

Суд прийняв до розгляду уточнену позовну заяву. Судом розглядаються позовні вимоги про стягнення 21900 грн. - передплати, 717 грн. 17 коп. - 3 % річних, 528 грн. 58 коп. - втрат від інфляції, 4380 грн. пені.

У судовому засіданні 19.08.2020 справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні 19.08.2020, відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України здійснювалося повне фіксування судового засідання з допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу "Оберіг".

Суддею оголошено, яка справа розглядається, склад суду, та роз`яснено представнику позивача, який прибув в судове засідання, його права, у тому числі право заявляти відводи.

Відводів складу суду не заявлено.

Позивач заявлені вимоги підтримав, на підставах викладених у позовній заяві, просив суд позов задовольнити.

Відповідач у судове засідання двічі не прибув, про визнання позову не заявив, відзив на позовну заяву, витребувану ухвалою суду по справі документи і матеріали суду не надав, про поважність причин неявки уповноваженого представника або ненадання витребуваних документів суд не попереджав, ухвали, що надсилались на його адресу повернуто до суду з позначкою пошти за закінчення терміну зберігання .

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд вважає, що ним були вжиті достатні заходи для повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З урахуванням викладеного, суд вирішив за доцільне розглянути справу по суті за наявними матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю відповідача.

Справу розглянуто в порядку ст. 178 ГПК України, відповідно до якої, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи, за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, заслухавши представника позивача, суд

УСТАНОВИВ:

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути - визнання права.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

15.05.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бест Сейлс Сервіс" (постачальник) та Акціонерним товариством "Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування "Насосенергомаш" (покупець) укладено договір поставки № 28-4/05-19.

Відповідно п. 1.1 договору постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити на умовах договору продукцію, надалі "Товар", кількісні та якісні характеристики якого викладені в специфікаціях, то є невід`ємними частинами договору.

Згідно п. 1.2 договору якість товару повинна відповідати вимогам ДСТУ, ТУ, вказаним в специфікаціях, і які відносяться до товару даного типу, виду.

Поставка товару частинами допускається. Постачальник поставляє товар (партію

товару) автомобільним транспортом на умовах DDP - м. Суми, склад покупця. При тлумаченні умов поставки мають силу Міжнародні правила тлумачення торгівельних термінів ІНКОТЕРМС в редакції 2010 року.

Відповідно до п. 2.3 договору строк поставки товару - протягом 10 календарних днів з дати підписання специфікації сторонами, якщо інше не зазначено в специфікації.

Згідно п. 2.4 договору датою поставки товару вважається дата, вказана у видатковій накладній та в товарно-транспортні її накладній.

Розділом 3 договору сторони узгодили, що орієнтовна вартість договору становить 300 000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 50 000,00 грн., і включає в себе вартість товару та витрати в залежності від умов постачання. Загальна сума договору визначається як сума всіх підписаних уповноваженими представниками сторін Специфікацій, що є невід`ємного частиною цього договору.

Покупець здійснює оплату:

- попередплата в розмірі 50% загальної вартості товару (партії товару) відповідно до рахунку-фактури на банківський рахунок постачальника на протязі 5 днів з дати підписання специфікації, якщо інше не вказано в специфікації;

- оплата в розмірі 50% загальної вартості товару (партії товару) відповідно до рахунку-фактури на банківський рахунок постачальника на протязі 5 днів з дати отримання товару, якщо інше не вказано в специфікації.

Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з банківського рахунка покуп ця (п. 3.3 договору).

Відповідно до Специфікації № СФ-0000040 від 15.05.2019 постачальник повинен поставити покупцю наступний товар: місорубку Торгмаш МИМ600М у кількості 1 гт, холодильни й шкаф POLAIR CV110-S, виробник: Італія, Росія у кількості 1 шт., на загальну суму 43 800 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ.

На виконання п. 3.2 договору 23.05.2019 позивач здійснив передплату у сумі 21 900 грн. 00 коп. (50 % від загальної вартості товару), що підтверджується платіжним дорученням № 86428 від 23.05.2019.

Відповідач свої зобов`язання по договору не виконав, а саме не здійснив поставку товару, відповідно до договору та Специфікації № СФ-0000040 від 15.05.2019.

10.06.2019 позивач звернувся до відповідача з претензією № ИСХ-28-19/04911 про повернення передплати в розмірі 21 900 грн. 00 коп.

13.06.2019 вих. № 0613/19/2 відповідач надіслав відповідь на претензію позивача, якою гарантував повернення передплати у сумі 21 900 грн. 00 коп.

21.06.2019 між позивачем та відповідачем укладено Додаткову угоду № 1 до договору від 15.05.2019 № 28-4/05-19, відповідно до сторони дійшли згоди розірвати договір № 28-4/05-19 від 15.05.2019 з 10.07.2019 та у зв`язку з розірванням договору № 28-4/05-19 від 15.05.2019 з 20.06.2019 авансовий платіж в розмірі 21900,00 грн. з ПДВ постачальник повертає на розрахунковий рахунок покупця протягом трьох банківських днів після підписання даної додаткової угоди.

Станом на день розгляду справи відповідач не повернув суму передплати в розмірі 21 000 грн. 00 коп.

Отже, матеріалами справи підтверджено, що позивач прийняті на себе зобов`язання виконав належним чином, здійснив передоплату товару в розмірі 21 000 грн. 00 коп.

Відповідач в порушення розділу 2 договору не здійснив поставку товару та не повернув позивачу суму передоплати в розмірі 21 900 грн. 00 коп.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, згідно ч. 1 статті 627 Цивільного кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору (ч. 1 ст. 631 ЦК).

Правовідносини сторін врегульовано договором № 28-4/05-19 від 15.05.2019, який за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона -постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно у власність другій стороні (покупцю), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Ст. 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач не виконав умови договору № 28-4/05-19 від 15.05.2019 в частині поставки товару та повернення передоплати вартості товару у розмірі 21 900 грн. 00 коп., факт виконання зобов`язань за договором відповідач належним чином не довів.

З урахуванням наведеного, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Сейлс Сервіс" 21 900 грн. 00 коп. передплати за договором № 28-4/05-19 від 15.05.2019.

У зв`язку із невиконанням відповідачем умов договору в повному обсязі, позивачем нараховано до стягнення з відповідача 717 грн. 17 коп. - 3 % річних, 528 грн. 58 коп. - втрат від інфляції, 4380 грн. пені.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

На особу, яка допустила неналежне виконання зобов`язання, покладаються додаткові юридичні обов`язки, в тому числі передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України.

Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата 3% річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки.

Наданий розрахунок 3 % річних та втрат від інфляції перевірений за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи "Законодавство" та встановлено, що нарахування позивачем даних сум, у зв`язку з порушенням умов договору не суперечать нормам діючого законодавства України, розрахунок є вірним, тому судом задовольняється вимога позивача про стягнення з відповідача 717 грн. 17 коп. - 3 % річних, 528 грн. 58 коп. - втрат від інфляції.

У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов`язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею).

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною шостою ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Згідно з ст. 549 цього Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Статтею 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Суд, перевіривши розрахунок позивача щодо сплати відповідачем пені у розмірі 4 380 грн. 00 коп. за період прострочення, щодо порушення строків поставки товару встановив, що позивач при здійснені даного розрахунку допустив помилку, а саме здійснив нарахування пені більше ніж за 182 дні.

Однак, відповідно до п. 6.3 договору у разі прострочення (182 дні) поставки та/або виготовлення товару покупця, сплачує покупцеві пеню в розмірі 0,2% вартості товару, що підлягає виготовленню та / або поставці за кожний день прострочення, але не більше 10% вартості товару поставленого з простроченням / або не виготовленого.

За перерахунком суду пеня за період з 26.06.2019 по 24.12.2019 складає 7 107 грн. 60 коп.

Однак, враховуючи п. 6.3 договору, розмір пені складає 4 380 грн. 00 коп., оскільки сторони узгодили, що постачальник сплачує пеню в розмірі 0,2% вартості товару, що підлягає поставці за кожний день прострочення, але не більше 10% вартості товару поставленого з простроченням (43 800 грн. 00 коп. (вартість поставленого товару)* 10%).

Отже, заявлена позивачем сума пені в розмірі 4380 грн. задовольняється судом.

Відповідач у судові засідання жодного разу не з`явився, не заперечив проти позовних вимог.

Кожна із сторін договору приймає на себе відповідні ризики можливого погіршення економічної ситуації та фінансового становища свого підприємства, підприємств своїх контрагентів та країни в цілому. Учасник договору не повинен відповідати за прорахунки суб`єкта підприємницької діяльності, з яким він уклав договір.

З урахуванням наведеного, суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі.

Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов`язання, зокрема, статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішенні Європейского суду з прав людини від 19.03.1997 р. (п. 40) по справі "Горнсбі поти Греції" зазначено: "…Право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду однієї зі сторін. Важко уявити ситуацію, щоб пункт 1 статті 6 докладно описував процедурні Гарантії, що надаються сторонам цивільного судового процесу - у провадженні, що є справедливим, відкритим і оперативним - і не передбачив при цьому гарантій виконання судових рішень; тлумачення статті 6 як такої, що стосується виключно права на звернення до суду і проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуацій, несумісних із принципом верховенства права, що його Договірні сторони зобов`язалися дотримуватися, коли вони ратифікували Конвенцію.

Відповідно до ст.ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.ст. 73, 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями усім належним їй майном.

В порядку ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 238, 240, 241, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Акціонерного товариства "Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування "Насосенергомаш", м. Суми до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Сейлс Сервіс", м. Запоріжжя задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Сейлс Сервіс" (69035 м. Запоріжжя, вул. Лермонтова, буд. 18, кв. 64, ідентифікаційний номер юридичної особи 42233765) на користь Акціонерного товариства "Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування "Насосенергомаш" (40011 м. Суми, пл. Привокзальна, буд. 1, ідентифікаційний номер юридичної особи 05785448) 21 900 (двадцять одну тисячу дев`ятсот) грн. 00 коп. передплати, 717 (сімсот сімнадцять) грн. 17 коп. 3 % річних, 528 (п`ятсот двадцять вісім) грн. 58 коп. - інфляційних витрат, 4 380 (чотири тисячі триста вісімдесят) грн. 00 коп. пені, 2102 (дві тисячі сто дві) грн. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення оформлено та підписано 25.08.2020.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.С. Дроздова