Рішення

від 21.08.2020 по справі 908/1455/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 27/115/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.08.2020 Справа № 908/1455/20

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Дроздової С.С., секретаря судового засідання Шолохова С.В., розглянувши матеріали справи

за позовом: Державного підприємства «Новатор» (29018 м. Хмельницький, вул. Тернопільська, 17, ідентифікаційний номер юридичної особи 22987900)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест Сейлс Сервіс» (69035 м. Запоріжжя, вул. Лермонтова, 18/64, ідентифікаційний код юридичної особи 42233765)

про стягнення суми 24 529 грн. 20 коп.

представники сторін

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Державне підприємство «Новатор» звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест Сейлс Сервіс» 20 389 грн. 57 коп. суми попередньої оплати, 4139 грн. 63 коп. пені.

Відповідно до витягу з протоколу розподілу судової справи між суддями від 10.06.2020 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/1455/20 та визначено до розгляду судді Дроздовій С.С.

Ухвалою суду від 11.06.2020 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків.

22.06.2020 на адресу Господарського суду Запорізької області від Державного підприємства «Новатор» надійшли докази усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 23.06.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1455/20, присвоєно справі номер провадження 27/115/20. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження на 15.07.2020.

07.07.2020 позивач надіслав на адресу суду заяву № 081/2045 від 01.07.2020 про розгляд справи за відсутністю представника, за наявними у справі матеріалами, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач клопотань про розгляд справи без представника або про відкладення розгляду справи на адресу суду не направляв, письмового відзиву не надав.

За приписами ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ст. 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Ухвалою суду від 15.07.2020 на підставі ст. 216 ГПК України розгляд справи відкладено на 21.08.2020.

18.08.2020 без електронного цифрового підпису та 20.08.2020 з електронним цифровим підписом на електронну пошту від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, в зв`язку з неможливістю прибути в судове засідання.

Беручі до уваги обмеженість строку розгляду даної справи, враховуючи особливості спрощеного провадження, відсутність доказів на обґрунтування поданого клопотання та достатність матеріалів для розгляду справи, суд відмовив в задоволенні клопотання позивача про відкладення судового засідання та відповідно про проведення наступних судових засідань в режимі відеоконференції.

У судовому засіданні 21.08.2020 справу розглянуто, винесено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідач у судові засідання не з`являвся, про визнання позову не заявив, відзив на позовну заяву, витребуваний ухвалою суду по справі документи і матеріали суду не надав, про поважність причин неявки уповноваженого представника або ненадання витребуваних документів суд не попереджав. Ухвала, що надсилались на його адресу про відкриття провадження у справі повернулась до суду з позначкою пошти за закінчення терміну зберігання .

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд вважає, що ним були вжиті достатні заходи для повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З урахуванням викладеного, суд вирішив за доцільне розглянути справу по суті за наявними матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю позивача та відповідача.

Справу розглянуто в порядку ст. 178 ГПК України, відповідно до якої, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи, за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, суд

УСТАНОВИВ:

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути - визнання права.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

10.07.2019 між Державним підприємством Новатор (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «БЕСТ СЕЙЛС СЕРВІС» (Продавець) укладено Договір поставки № 48/07 (Договір).

Відповідно до пункту 1.1 Договору, Продавець зобов`язується передати у власність Покупцю, а Покупець зобов`язується прийняти і оплатити на умовах, викладених у Договорі Товар, згідно Специфікацій (видаткових накладних по Договору або в інших аналогічних документах), які є невід`ємною частиною даного Договору.

Товар по даному Договору постачається партіями, згідно Специфікації (п. 1.2 Договору).

10 липня 2019 до Договору поставки за № 48/07 підписано Специфікацію № 1. умови сторонами виконанні в повному обсязі.

29 липня 2019 до Договору підписано Специфікацію № 2, відповідно до якої Продавець повинен поставити, а Покупець прийняти наступний Товар: Шафа холодильна ШХСД 1.6 Технохолод (Україна).

Пунктом 3 Специфікації № 2 сторонами узгоджено, що Умови оплати: Покупець здійснює передплату у розмірі 50% на протязі 5 календарних днів з моменту підписання Специфікації, Покупець сплачує другий платіж у розмірі 50% на протязі 5 календарних днів з моменту отримання Товару, його перевірки та підписання видаткової накладної.

Пунктом 2 Специфікації № 2 сторонами встановлено, що строк поставки: 15 робочих днів з моменту отримання попередньої оплати в розмірі 50 %.

Згідно Специфікації № 2 до Договору загальна вартість склала 33982 грн. 62 коп. (з ПДВ).

На виконання умов укладеної між сторонами Специфікації №2. Покупцем відповідно до платіжного доручення № 6196 від 31.07.2019 перераховано на поточний рахунок Продавця передоплату в сумі 20 389 грн.57 коп. ,з урахуванням чого поставка Товару мала бути виконана до 21.08.2019.

Відповідач свої зобов`язання по Договору не виконав, а саме не здійснив поставку товару, відповідно до умов Договору та Специфікацій.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем надсилались на адресу відповідача претензії № 081/4066 від 24.10.2019, № 081/190 від 20.01.202, № 081/849 від 13.03.2020 вимогою повернути суму попередньої оплати та пені.

Відповіді на вказані вище претензії від Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест Сейлс Сервіс» матеріали справи не містять.

Отже, матеріалами справи підтверджено, що позивач прийняті на себе зобов`язання виконав належним чином, здійснив попередню оплату товару в розмірі 20389 грн. 57 коп.

Відповідач в порушення умов Договору не здійснив поставку товару та не повернув позивачу суму передоплати в розмірі 20389 грн. 57 коп.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, згідно ч. 1 статті 627 Цивільного кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору (ч. 1 ст. 631 ЦК).

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона -постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно у власність другій стороні (покупцю), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Ст. 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідач не виконав умови Договору в частині поставки товару та повернення передоплати вартості товару у розмірі 20389 грн. 57 коп., факт виконання зобов`язань за договором відповідач належним чином не довів.

З урахуванням наведеного, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест Сейлс Сервіс» 20389 грн. 57 коп. попередньої оплати за Договором.

У зв`язку із невиконанням відповідачем умов Договору в повному обсязі, позивачем нараховано до стягнення з відповідача 4139 грн. 63 коп. пені за загальний період з 22.08.2019 по 05.06.2020.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов`язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею).

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною шостою ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Згідно з ст. 549 цього Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Статтею 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 6.1 Договору за порушення термінів поставки, передбачених п. 3.3 Договору, Продавець сплачує Покупцю штраф в розмірі подвійної ставки НБУ від суми недопоставленого Товару за кожен день прострочення поставки.

Наданий розрахунок пені перевірений за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» та встановлено, що нарахування позивачем даних сум, у зв`язку з порушенням умов Договору не суперечать нормам діючого законодавства України, а розрахунок є вірним. Отже, заявлена позивачем сума пені в розмірі 4139 грн. 63 коп. задовольняється судом.

Відповідач у судові засідання жодного разу не з`явився, не заперечив проти позовних вимог.

Кожна із сторін договору приймає на себе відповідні ризики можливого погіршення економічної ситуації та фінансового становища свого підприємства, підприємств своїх контрагентів та країни в цілому. Учасник договору не повинен відповідати за прорахунки суб`єкта підприємницької діяльності, з яким він уклав договір.

З урахуванням наведеного, суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі.

Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов`язання, зокрема, статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішенні Європейского суду з прав людини від 19.03.1997 р. (п. 40) по справі «Горнсбі поти Греції» зазначено: «…Право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду однієї зі сторін. Важко уявити ситуацію, щоб пункт 1 статті 6 докладно описував процедурні Гарантії, що надаються сторонам цивільного судового процесу - у провадженні, що є справедливим, відкритим і оперативним - і не передбачив при цьому гарантій виконання судових рішень; тлумачення статті 6 як такої, що стосується виключно права на звернення до суду і проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуацій, несумісних із принципом верховенства права, що його Договірні сторони зобов`язалися дотримуватися, коли вони ратифікували Конвенцію.

Відповідно до ст.ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.ст. 73, 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями усім належним їй майном.

В порядку ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Державного підприємства «Новатор» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест Сейлс Сервіс» задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест Сейлс Сервіс» (69035 м. Запоріжжя, вул. Лермонтова, 18/64, ідентифікаційний код юридичної особи 42233765) на користь Державного підприємства «Новатор» (29018 м. Хмельницький, вул. Тернопільська, 17, ідентифікаційний номер юридичної особи 22987900) суму попередньої оплати в розмірі 20389 (двадцять тисяч триста вісімдесят дев`ять) грн. 57 коп., 4139 (чотири тисячі сто тридцять дев`ять) грн. 63 коп. пені та 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення оформлено та підписано 27.08.2020.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.С. Дроздова