Рішення

від 27.08.2020 по справі 910/6268/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.08.2020Справа № 910/6268/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Спичака О.М.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу

За позовом Акціонерного товариства "Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Благо-Інвест"

про стягнення 119 043, 29 грн.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство "Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Благо-Інвест" про стягнення 119 043, 29 грн, з яких 87 100,12 грн основного боргу, 11 880, 35 грн пені, 1 508,86 грн 3% річних, 1 133,93 грн інфляційних втрат та 17 420,03 грн шрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем своїх грошових зобов`язань за договором поставки №1 від 01.03.2019, в частині своєчасної оплати товару.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.2020 у справі № 910/6268/20 позовну заяву Акціонерного товариства "Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської" залишено без руху.

28.05.2020 на адресу Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про усунення недоліків позовної заяви на виконання вимог ухвали суду від 12.05.2020 про залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.06.2020р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/6268/20. При цьому, з огляду на характер спірних правовідносин, заявлені позивачем вимоги та предмет доказування, суд дійшов висновку про можливість здійснювати розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою від 02.06.2020р. встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження.

Відповідач відзиву на позов не подав, клопотання про продовження строку на подачу відзиву не заявив.

Суд звертає увагу, що відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За приписами ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами.

З огляду на те, що до суду не надходило клопотань учасників справи або одного з них в порядку частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін, з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, господарський суд розглядає справу без проведення судового засідання.

Відповідно до ч.4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

01.03.2019р. між Акціонерним товариством "Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Благо-Інвест" (покупець) було укладено договір поставки товару №1, за умовами п.1.1 якого постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених чим договором, передати у власність покупцю замовлений товар (бетон, бетонні і залізобетонні вироби та конструкції, інший товар, відповідно до прайс-листа постачальника), а покупець зобов`язується своєчасно прийняти замовлений товар та здійснити його оплату на умовах даного договору.

У п.3.1 договору №1 від 01.03.2019р. вказано, що загальна сума цього договору складає загальну вартість поставленого товару, яка визначена в усіх видаткових накладних постачальника.

Згідно п.6.7 договору №1 від 01.03.2019р. поставка товару здійснюється за видатковою накладною та товарно-транспортною накладною.

Про отримання товару на об`єкті поставки (замовлена адреса), уповноважена особа покупця зобов`язана розписатись у видатковій накладній чи товарно-транспортній накладній та поставити штамп (п.6.10 договору №1 від 01.03.2019р.).

За умовами п.7.6 договору оплата здійснюється покупцем на підставі цього договору та рахунків-фактур, виставлених постачальником на вартість товару. При здійсненні розрахунків покупець зобов`язаний зазначити в платіжному документі номер та дату даного договору.

Пунктом 7.11 укладеного між сторонами правочину передбачено, що у порядку виключення продавець може надати покупцю відстрочку оплати за товар на термін до 5 банківських днів. Покупець зобов`язаний оплатити отриманий товар протягом 5 банківських днів з моменту його поставки, згідно умов розділів 5 та 6 даного договору.

Відповідно до п.п.8.2, 8.4 договору №1 від 01.03.2019р. за прострочення платежу покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу за кожен день прострочененя. У разі порушення покупцем строку платежу, встановленого п.7.11 цього договору, більш ніж на 5 банківських днів, покупець зобов`язаний сплатити крім пені, штраф у розмірі 20% від суми простроченого платежу.

Зі змісту п.10.1 договору №1 від 01.03.2019р. вбачається, що останній набуває чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення його печатками сторін і в частині взаєморозрахунків діє до повного розрахунку між сторонами. Якщо за один місяць до закінчення терміну дії договору жодна зі сторін не повідомила іншу сторону про свій намір припинити дію договору, його дія автоматично продовжується на кожний наступний календарний рік на тих самих умовах.

З огляду на встановлений ст.204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги договір №1 від 01.03.2019р. як належну підставу, у розумінні норм ст.11 названого Кодексу України, для виникнення у сторін взаємних цивільних прав та обов`язків з поставки товару.

Як свідчать матеріали справи, на виконання умов договору №1 від 01.03.2019р. Акціонерним товариством "Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської" було поставлено, а Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Благо-Інвест" прийнято товар згідно видаткових накладних №1/79046 від 11.09.2019р. на суму 24392,04 грн., №1/80939 від 17.09.2019р. на суму 42409,68 грн. та №1/79485 від 20.09.2019р. на суму 30386,96 грн. , що загалом складає 97 188,68 грн. Вказані видаткові накладні підписані представниками обох сторін без жодних зауважень та заперечень.

Проте, за поясненнями позивача, відповідачем в повному обсязі розрахунків за отриманий згідно вказаних вище видаткових накладних товар проведено в повному обсязі не було, внаслідок чого у Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Благо-Інвест" утворилась заборгованість в сумі 87 700,12 грн.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.1 ст.691 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

За приписами частини першої статті 692 Цивільного кодексу України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред`явив йому кредитор пов`язану з цим вимогу. При цьому передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов`язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору. Відповідні висновки випливають зі змісту частини другої статті 530 Цивільного кодексу України. Вказану правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 11.04.2019р. по справі №904/2164/18.

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України).

За приписами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Пунктом 7.11 укладеного між сторонами правочину передбачено, що у порядку виключення продавець може надати покупцю відстрочку оплати за товар на термін до 5 банківських днів. Покупець зобов`язаний оплатити отриманий товар протягом 5 банківських днів з моменту його поставки, згідно умов розділів 5 та 6 даного договору.

Отже, виходячи з фактичних обставин справи, з огляду на приписи ст.692 Цивільного кодексу України та умови укладеного між сторонами правочину, суд дійшов висновку, що строк оплати покупцем товару, який було поставлено згідно видаткових накладених №1/79046 від 11.09.2019р., №1/80939 від 17.09.2019р., №1/79485 від 20.09.2019р., настав.

Проте, як було встановлено судом вище, відповідачем не було проведено розрахунок за договором в повному обсязі, внаслідок чого у Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Благо-Інвест" перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 87 700,12 грн.

Згідно з ч.ч.1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Руїс-Матеос проти Іспанії від 23 червня 1993 р.).

Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.

Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов`язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.

До того ж, суд зазначає, що однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до ст.2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом

Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні справедливого балансу між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.33 Рішення віл 27.10.1993р. Європейського суду з прав людини у справі Домбо Бегеер Б.В. проти Нідерландів ).

У п.26 рішення від 15.05.2008р. Європейського суду з прав людини у справі Надточій проти України суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Проте, відповідачем доказово обставини, які повідомлені позивачем, спростовано не було, доказів оплати в повному обсязі товару за договором №1 від 01.03.2019р. не надано.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, враховуючи те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, доказово не спростував, та доказів виконання в повному обсязі своїх обов`язків за договором №1 від 01.03.2019р. не надав, господарський суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог Акціонерного товариства "Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Благо-Інвест" в частині стягнення основного боргу в сумі 87700,12 грн.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об`єктивного розгляду всіх обставин справи, суд дійшов висновку щодо задоволення вимог позивача про стягнення 11 880, 35 грн пені, 1 508,86 грн 3% річних, 1 133,93 грн інфляційних втрат та 17 420,03 грн шрафу. При цьому, господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) ст. 610 Цивільного кодексу України кваліфікує як порушення зобов`язання.

Згідно з ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов`язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. (ч.ч. 2, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

У ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України зазначено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Разом з тим, згідно зі ст.1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом вище вказувалось, що відповідно до п.п.8.2, 8.4 договору №1 від 01.03.2019р. за прострочення платежу покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу за кожен день прострочененя. У разі порушення покупцем строку платежу, встановленого п.7.11 цього договору, більш ніж на 5 банківських днів, покупець зобов`язаний сплатити крім пені, штраф у розмірі 20% від суми простроченого платежу.

З огляду на порушення відповідачем своїх грошових зобов`язань за договором №1 від 01.03.2019р. в частині оплати в повному обсязі товару, який було поставлено згідно видаткових накладних №1/79046 від 11.09.2019р., №1/80939 від 17.09.2019р., №1/79485 від 20.09.2019р., позивачем було нараховано та заявлено до стягнення 11 880, 35 грн пені, 1 508,86 грн 3% річних, 1 133,93 грн інфляційних втрат та 17 420,03 грн шрафу.

Після здійснення перевірки наведеного позивачем розрахунку штрафних санкцій та нарахувань, що передбачені ст.625 Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку, що розрахунок є арифметично вірним, а позовні вимоги в цій частині такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно приписів ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позовні вимоги повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Благо-Інвест" (02088, м.Київ, Солом`янський район, вул.Польова, будинок 24, ЄДРПОУ 38077609) на користь Акціонерного товариства "Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської" (01013, м.Київ, Голосіївський район, вул.Будіндустрії, будинок 7, ЄДРПОУ 05523398) 87 100,12 грн основного боргу, 11 880, 35 грн пені, 1 508,86 грн 3% річних, 1133,93 грн інфляційних втрат, 17 420,03 грн шрафу та судовий збір в сумі 2102 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст.241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно ч.1 ст.256 та п.п.17.5 пункту 17 Розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Спичак О.М.