Рішення

від 28.08.2020 по справі 916/1268/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" серпня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/1268/20

Господарський суд Одеської області у складі судді Щавинської Ю.М. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Рошен Де Люкс" (66300, Одеська область, м. Подільськ, вул. Соборна, буд. 216-А)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Деметра Одеса" (65009, м. Одеса, Французький бульвар, буд. 60Б, приміщення 5)

про стягнення 16 272,15 грн

ВСТАНОВИВ:

08.05.2020р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Рошен Де Люкс" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Деметра Одеса", в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором у сумі 13 760,45 грн, пеню у сумі 2 255,14 грн, 3% річних у сумі 256,56 грн, а також судові витрати.

Обґрунтовуючи позові вимоги, позивач зазначає про порушення відповідачем умов укладеного між сторонами договору поставки №14630 від 25.12.2013р. в частині повної та своєчасної оплати поставленого товару.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.05.2020р. за даним позовом було відкрито провадження у справі №916/1268/20 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.

Вказаною ухвалою суду було запропоновано сторонам надати у відповідні строки заяви по суті спору, а також роз`яснено сторонам про можливість звернення до суду з клопотанням про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст. 252 ГПК України.

Крім того, вказаною ухвалою судом запропоновано позивачу надати докази повернення товару (накладні на повернення), а також зазначити підстави коригування боргу у сумі 881,28 грн.

Ухвала суду від 13.05.2020р. була надіслана позивачу на визначену у позовній заяві електронну пошту, що підтверджується роздруківкою з поштового сервісу (а.с.86).

Відповідачу по справі ухвала про відкриття провадження у справі була надіслана в межах строку, встановленого Господарським процесуальним кодексом України, на його юридичну адресу, яка зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.79-83).

Суд зауважує, що згідно ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

У відповідності до п. 116 Правил надання послуг поштового зв`язку у разі невручення рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка» рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою у порядку, визначеному у пунктах 99 , 99 - 1 , 99 - 2 , 106 та 114 цих Правил, із зазначенням причини невручення.

Згідно пункту 99 2 Правил рекомендовані поштові відправлення з позначкою "Судова повістка", адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за вказаною адресою» , яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.

Як вбачається з матеріалів справи, надіслана судом рекомендованим листом з позначкою "Судова повістка" ухвала про відкриття провадження у справі була повернута поштовою установою з відбитком календарного штемпелю на конверті 26.05.2020р. та відміткою "адресат відсутній" (а.с.87-92).

Отже оскільки ухвала суд про відкриття провадження у справі направлена судом за належною адресою і повернута поштою у зв`язку із відсутністю адресата, суд доходить висновку, що відповідач повідомлений про відкриття провадження у справі та прийняття позовної заяви до розгляду.

Згідно з ч.ч.5, 7 ст. 252 ГПК України ст.252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учассуд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило.

Водночас суд зауважує, що відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Зі змісту ст. 165 ГПК України вбачається, що свої заперечення проти позову відповідач може викласти у відзиві на позовну заяву. При цьому, згідно ч. 4 ст. 165 ГПК України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Ухвалою суду про відкриття провадження у справі від 13.05.2020р. відповідачу було запропоновано подати відзив на позов в порядку ст.165 ГПК України та встановлено строк для надання відзиву та його надіслання позивачу протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі та роз`яснено при цьому про продовження процесуальних строків згідно прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України на строк дії карантину.

Судом враховується, що постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020р. №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (із змінами, внесеними згідно з постановами Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 р. № 291, від 04.05.2020 р. № 343) з метою запобігання поширення на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), установлено на всій території України карантин.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)" від 30.03.2020р., який набрав чинності 02.04.2020р., було внесено зміни, зокрема, до ГПК України щодо продовження процесуальних строків згідно прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), в тому числі і строків на подання відзиву на позовну заяву.

В подальшому, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18.06.2020р., який набрав чинності 17.07.2020р., було внесено зміни, зокрема, до ГПК України, щодо процедури продовження процесуальних строків.

Вказаним законом визначено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно, зокрема, до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом.

Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Водночас, у визначений законом строк відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву чи клопотання про продовження процесуальних строків, що обґрунтоване неможливістю вчинення відповідної процесуальної дії внаслідок обмежень, впроваджених у зв`язку з карантином, не скористався, з огляду на що суд вважає за можливе відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

У відповідності до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі, зокрема, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків :

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності зі статтею 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Як вбачається з матеріалів справи, 25.12.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рошен Де Люкс" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Деметра Одеса" (покупець) було укладено договір поставки №14630 (а.с.40-41), згідно з яким постачальник зобов`язується поставити партіями кондитерські вироби, та інші продукти харчування (надалі - товар), а покупець прийняти та оплатити товар на умовах, викладених в Договорі. Кількість, асортимент, ціна конкретної партії зазначається в видаткових накладних (специфікаціях), які є невід`ємною частиною Договору.

Умовами п. 2.3. Договору визначено, що оплата товару покупцем постачальнику здійснюється по наступному варіанту: на протязі 21 календарного дня з моменту приймання товару покупцем у відповідності до п. 3.2., 3.4. договору.

Відповідно до п. 3.2. договору кожна партія товару поставляється на умовах DDP - склад покупця (Інекотермс 2000), розташований за адресою: вказується в накладній.

Згідно до п. 3.4. договору товар вважається поставленим з моменту його передачі від постачальника покупцю по накладним. Накладні оформлюються відповідно до діючого законодавства, підписуються уповноваженими представниками сторін (директор, товарознавець, продавець) із вказанням П.І.П.

Умовами п. 9.1. Договору визначено, що даний договір вважається укладеним з моменту його підписання, скріплення печатками сторін та діє до тих пір, поки обидві сторони не приймуть рішення про його розірвання. Закінчення дії договору не звільняє сторін від відповідальності за його порушення чи невиконання, що мало місце під час дії договору.

Згідно до ст.193 ГК України, яка цілком кореспондується зі ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як встановлено судом з матеріалів справи, на виконання умов договору, позивачем було поставлено відповідачу кондитерські вироби на загальну суму 18 836,19 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними (а.с.42-55).

Як вказує позивач, відповідачем поставлений товар у встановлений договором строк оплачено не було, однак було здійснено повернення товару на суму 4 194,46 грн, про що свідчать наявні в матеріалах справи накладні на повернення (а.с.95-122), а також коригування боргу на суму 881,28 грн.

Вартість поставленого товару на суму 13 760,45 грн відповідачем оплачена не була.

З метою досудового врегулювання спору позивачем на адресу відповідача було направлено претензію (а.с.56-57) про сплату заборгованості у сумі 13 760,45 грн, яка залишилась без відповіді та задоволення.

Враховуючи вищезазначене та те, що належних доказів, які б спростовували наявність заборгованості у розмірі 13 760,45 грн, відповідач, згідно приписів ст.ст. 74, 76-77 ГПК України, суду не надав, та вказана заборгованість підтверджується матеріалами справи, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Рошен Де Люкс" в цій частині цілком обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Аналізуючи вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 2 255,14 грн та 3% річних у сумі 256,56 грн, суд вказує наступне.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За приписами частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п.6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 6.1. Договору, у разі невиконання/несвоєчасного виконання п. 2.3. та п. 2.4. даного Договору постачальник має право стягнути з покупця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ діючої на момент порушення зобов`язання за кожний день прострочення.

Судом при перевірці розрахунку пені (а.с.64-65), було встановлено його часткову помилковість з огляду на неврахування положень ст.253 ЦК України, п.6 ст. 232 ГК України, а також того, що день фактичної сплати суми заборгованості (повернення товару) не включається в період часу, за який стягується пеня, з огляду на що, за допомогою системи "Ліга-закон" було зроблено власний розрахунок пені, згідно якого сума пені складає 2064,87 грн.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 1742.48 13.09.2019 - 24.10.2019 42 16.5000 % 0.090 % 66.17 1742.48 25.10.2019 - 05.11.2019 12 15.5000 % 0.085 % 17.76 849.02 06.11.2019 - 12.12.2019 37 15.5000 % 0.085 %* 26.68 849.02 13.12.2019 - 30.01.2020 49 13.5000 % 0.074 %* 30.77 849.02 31.01.2020 - 12.03.2020 42 11.0000 % 0.060 %* 21.43 313.92 13.09.2019 - 24.10.2019 42 16.5000 % 0.090 %* 11.92 313.92 25.10.2019 - 12.12.2019 49 15.5000 % 0.085 %* 13.06 313.92 13.12.2019 - 30.01.2020 49 13.5000 % 0.074 %* 11.38 313.92 31.01.2020 - 12.03.2020 42 11.0000 % 0.060 %* 7.93 7281.53 19.09.2019 - 24.10.2019 36 16.5000 % 0.090 % 237.00 7281.53 25.10.2019 - 05.11.2019 12 15.5000 % 0.085 % 74.21 6978.67 06.11.2019 - 12.12.2019 37 15.5000 % 0.085 % 219.30 6978.67 13.12.2019 - 30.01.2020 49 13.5000 % 0.074 % 252.95 6978.67 31.01.2020 - 12.03.2020 42 11.0000 % 0.060 % 176.18 6978.67 13.03.2020 - 19.03.2020 7 10.0000 % 0.055 % 26.69 1907.36 26.09.2019 - 24.10.2019 29 16.5000 % 0.090 % 50.01 1907.36 25.10.2019 - 05.11.2019 12 15.5000 % 0.085 % 19.44 1755.99 06.11.2019 - 12.12.2019 37 15.5000 % 0.085 % 55.18 1755.99 13.12.2019 - 30.01.2020 49 13.5000 % 0.074 % 63.65 1755.99 31.01.2020 - 12.03.2020 42 11.0000 % 0.060 % 44.33 1755.99 13.03.2020 - 26.03.2020 14 10.0000 % 0.055 % 13.43 3175.27 26.09.2019 - 24.10.2019 29 16.5000 % 0.090 % 83.25 3175.27 25.10.2019 - 12.12.2019 49 15.5000 % 0.085 % 132.14 3175.27 13.12.2019 - 30.01.2020 49 13.5000 % 0.074 % 115.09 3175.27 31.01.2020 - 12.03.2020 42 11.0000 % 0.060 % 80.16 3175.27 13.03.2020 - 26.03.2020 14 10.0000 % 0.055 % 24.29 1826.86 03.10.2019 - 24.10.2019 22 16.5000 % 0.090 % 36.34 1826.86 25.10.2019 - 05.11.2019 12 15.5000 % 0.085 % 18.62 538.27 06.11.2019 - 12.12.2019 37 15.5000 % 0.085 % 16.91 538.27 13.12.2019 - 30.01.2020 49 13.5000 % 0.074 % 19.51 538.27 31.01.2020 - 12.03.2020 42 11.0000 % 0.060 % 13.59 538.27 13.03.2020 - 03.04.2020 22 10.0000 % 0.055 % 6.47 2588.77 03.10.2019 - 24.10.2019 22 16.5000 % 0.090 % 51.49 2588.77 25.10.2019 - 29.10.2019 5 15.5000 % 0.085 % 10.99 149.31 30.10.2019 - 12.12.2019 44 15.5000 % 0.085 % 5.58 149.31 13.12.2019 - 30.01.2020 49 13.5000 % 0.074 % 5.41 149.31 31.01.2020 - 12.03.2020 42 11.0000 % 0.060 % 3.77 149.31 13.03.2020 - 03.04.2020 22 10.0000 % 0.055 % 1.79

З урахуванням викладеного, вимоги позивача в цій частині підлягають частковому задоволенню у сумі 2 064,87 грн.

Згідно частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При перевірці розрахунку 3% річних (а.с.66), судом також встановлено його помилковість, з огляду на неврахування того, що день фактичної сплати суми заборгованості (повернення товару) не включається в період часу, за який стягується 3%, з огляду на що, за допомогою системи "Ліга-закон" було зроблено власний розрахунок 3% річних.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 1742.48 12.09.2019 - 05.11.2019 55 3 % 7.88 849.02 06.11.2019 - 22.04.2020 169 3 % 11.77 313.92 13.09.2019 - 22.04.2020 223 3 % 5.75 7281.53 19.09.2019 - 05.11.2019 48 3 % 28.73 6978.67 06.11.2019 - 22.04.2020 169 3 % 96.76 1907.36 26.09.2019 - 05.11.2019 41 3 % 6.43 1755.99 06.11.2019 - 22.04.2020 169 3 % 24.35 3175.27 26.09.2019 - 22.04.2020 210 3 % 54.73 1826.86 03.10.2019 - 05.11.2019 34 3 % 5.11 538.27 06.11.2019 - 22.04.2020 169 3 % 7.46 2588.77 03.10.2019 - 29.10.2019 27 3 % 5.74 149.31 30.10.2019 - 22.04.2020 176 3 % 2.16

Таким чином, загальна сума 3% річних складає 256,87 грн. Водночас, приймаючи до уваги положення чинного господарського процесуального законодавства щодо меж позовних вимог, суд задовольняє відповідні вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних у визначеній позивачем сумі 256,56 грн.

Оцінюючи вимоги позивача щодо стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у сумі 5 000 грн, суд зазначає наступне.

У відповідності до ч.ч.1,3 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи; до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати: на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч.1,2, ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. При цьому, у разі відмови у позові такі витрати, згідно з ч.4 ст.129 ГПК України покладаються на позивача.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості , що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

За приписами ч.3 ст.126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч.8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Як вбачається з позовної заяви, позивач, заявляючи вимоги про відшкодування витрат на правову допомогу, зазначає, що такі витрати склали 5 000 грн, з яких згідно попереднього (орієнтовного) розрахунку 4 200 - вивчення документів, підготовка та подання до Господарського суду Одеської області позовної заяви, представництво інтересів клієнта у суді, 800 грн - зустріч, консультація, узгодження правової позиції.

Відповідно до положень ст.26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Згідно з положеннями пункту 4 статті 1, частини третьої статті 27 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

У підтвердження понесення позивачем витрат на правову допомогу ТОВ "Рошен Де Люкс" надано суду укладений між ним та Адвокатським бюро "Ольги СЛАВОВОЇ" в особі керуючого бюро - адвоката Славової Ольги Анатоліївни договір про надання правової допомоги №02/02/19 від 02.05.2019р., відповідно до якого клієнт доручає, адвокатське бюро приймає на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених в даному договорі.

Відповідно до п. 3.1. договору вартість наданих юридичних послуг адвокатське бюро визначає самостійно після одержання від клієнта замовлення на надання правової допомоги, та виставляє клієнту відповідний рахунок.

Згідно п. 3.2. договору оплата за даним договором здійснюється не пізніше 3-х днів з моменту отримання клієнтом рахунку від адвокатського бюро.

За умовами п. 3.5. договору за результатами надання юридичної допомоги складається акт, що підписується представниками кожної зі сторін. В акті вказується обсяг наданої адвокатським бюро юридичної допомоги і її вартість. Акт надсилається клієнту адвокатським бюро факсимільним зв`язком або поштою. На письмову вимогу клієнта, адвокатське бюро може надавати акти про надання юридичної допомоги, в яких буде вказано перелік наданої юридичної допомоги з ідентифікацією.

Крім того, у підтвердження понесення позивачем витрат на правову допомогу, ТОВ "Рошен Де Люкс" також надано копію рахунку-фактури №4 від 08.05.2020р. (а.с.124) на загальну суму 13 850 грн, з яких 5 000 грн - надання правової допомоги за договором "02/05/19 від 02.05.2019р., консультація, підготовка та подача позовної заяви до суду про стягнення заборгованості з ТОВ "Деметра Одеса", ведення справи в суді; платіжне доручення на суму 13 850 грн, в якому в графі призначення платежу зазначено: послуги згідно рахунку від 08.05.2020р.; акт здачі-приймання наданих послуг від 05.05.2020р. (а.с.126).

З огляду на викладене, приймаючи до уваги доведення позивачем належними доказами понесення витрат на правову допомогу та їх розмір, відсутність клопотання відповідача про зменшення розміру таких витрат, суд зазначає, що заявлені позивачем до стягнення з відповідача витрати на професійну правничу допомогу є обґрунтованими.

За таких обставин, оцінивши правомірність вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Рошен Де Люкс" щодо покладання на відповідача обов`язку відшкодування понесених позивачем витрат на правову допомогу, з огляду на часткову відмову у позові, з урахуванням п.3 ч. 4 ст. 129 ГПК України, суд вважає за доцільне та правомірне витрати на правову допомогу покласти на обидві сторони пропорційно.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, також покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст.129,232,233,236-238,240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Деметра Одеса" (65009, м. Одеса, Французький бульвар, буд. 60Б, приміщення 5, код ЄДРПОУ 38933704) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рошен Де Люкс" (66300, Одеська область, м. Подільськ, вул. Соборна, буд. 216-А, код ЄДРПОУ 37984318) основну заборгованість у сумі 13 760 /тринадцять тисяч сімсот шістдесят/ грн 45 коп., пеню у сумі 2 064 /дві тисячі шістдесят чотири/ грн 87 коп., 3% річних у сумі 256 /двісті п`ятдесят шість/ грн 56 коп., витрати на правову допомогу у сумі 4 941 /чотири тисячі дев`ятсот сорок одна/ грн 54 коп., судовий збір у сумі 2 077 /дві тисячі сімдесят сім/ грн 42 коп.

3. В задоволенні решти позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Ю.М. Щавинська