Рішення

від 27.08.2020 по справі 917/870/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.08.2020 Справа № 917/870/20

Господарський суд Полтавської області в складі судді Іванко Л.А., після виходу з лікарняного, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Мало - Кохнівський кар`єр", 39630, Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Ярмаркова, 15, ідент. код 38952905

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Техбудтрансмагістраль", 39600, Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Театральна, буд. 34, каб. 41, ідент. код 41174699

про стягнення 65798,19 грн.

встановив :

До господарського суду Полтавської області надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Мало - Кохнівський кар`єр" (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техбудтрансмагістраль" (далі - відповідач) про стягнення 65798,19 грн. заборгованості за договором поставки № 169/2017-П від 31.05.2017 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем порушено умови договору в частині своєчасної оплати за поставлений позивачем товар, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість, яку позивач просить стягнути.

Відповідач відзив на позов суду не надав.

Інші заяви по суті справи до суду не надійшли.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 01.06.2020 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Мало - Кохнівський кар`єр" прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, клопотання позивача про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження задоволено, розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

При цьому, вказаною ухвалою суду, зокрема, відповідачу - Товариству з обмеженою відповідальністю "Техбудтрансмагістраль" було визначено строк до 01.07.2020 року для подання заяви з запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження та встановлено строк для подання відзиву па позов з урахуванням вимог ст. 165 ГПК України протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду про відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 120 ГПК України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд даної справи судом та про його право подати заяву з запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, відзив на позовну заяву, суд 16.06.2020 року направив на адресу відповідача, а саме: 39600, Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Театральна, буд. 34, каб. 41, рекомендованим листом з повідомленням про вручення ухвалу про відкриття провадження у справі від 01.06.2020 року по даній справі.

Вищезазначена ухвала суду від 01.06.2020 року, яка направлялася відповідачу на адресу: 39600, Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Театральна, буд. 34, каб. 41, повернулася до суду з відміткою поштового відділення "адресат відсутній за вказаною адресою".

За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

За змістом п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, відповідач був належним чином повідомлений про розгляд даної справи та про дату, час, місце проведення судового засідання.

У даному випадку судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час та місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Ухвала суду про відкриття провадження у справі була своєчасно направлена для розміщення до Єдиного державного реєстру судових рішень.

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі від 01.06.2020 року у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 ГПК України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 9 статті 165 ГПК України.

За ч.13 ст.8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

За ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. За ст.248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Суд розпочав розгляд справи по суті відповідно до ч.2 ст. 252 ГПК України.

Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 233 ГПК України дане рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши всі наявні у справі докази, суд встановив наступне.

31.05.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мало - Кохнівський кар`єр" (далі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Техбудтрансмагістраль" (далі - покупець) було укладено договір поставки №169/2017-П (далі - договір), відповідно п.1.1. якого визначено, що постачальник зобов`язується передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти щебінь гранітний різної фракції, щебеневу суміш (у т.ч. з додаванням цементу), відсів, пісок з відсівів дроблення, бутовий камінь (надалі - товар) та своєчасно оплатити його на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п.1.2. договору, Асортимент, найменування (номенклатура), кількість, ціна за одиницю товару зазначається у специфікаціях, які після їх підписання стають додатками та невід`ємними частинами цього договору. Загальна вартість товару визначається відповідно до заявок покупця, рахунків (рахунків-фактур) постачальника та видаткових накладних до цього договору, які (видаткові накладні) після їх підписання та за домовленістю сторін мають юридичну силу специфікацій ( в частині визнання загальної вартості товару) в розумінні статті 226 ГК України та є невід`ємними частинами цього договору.

Згідно п. 3.1. договору, поставка товару здійснюється зі складу постачальника транспортом покупця (чи його перевізника за дорученням покупця) та за його рахунок на умовах EXW (Франко-завод) згідно офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс (2010).

Датою поставки (передачі) партії товару постачальником у власність покупця, є дата, зазначена у відповідній видатковій накладній на цю партію товару, що підтверджує отримання партії товару покупцем (представником покупця) (п. 3.10. договору).

У п. 5.1. договору сторони погодили, що конкретні ціни за одиницю виміру товару, що визначені у специфікаціях до цього договору, встановлені сторонами виключно для цього договору і не поширюються на інші договори, що укладені або будуть укладені між сторонами.

Розрахунки за товар здійснюються у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника (п. 6.1. договору).

Якщо постачальник передав товар без здійснення покупцем попередньої оплати, то покупець зобов`язаний оплатити товар у день отримання товару, а якщо товар був поставлений після 16 годин, то не пізніше наступного робочого дня з моменту отримання товару (п. 6.4. договору).

У випадку наявності заборгованості покупця за декілька партій (по декільком видатковим накладним) поставленого йому товару, сплачені покупцем гроші зараховуються постачальником в погашення заборгованості по видатковим накладеним в порядку черговості їх оформлення, починаючи із найдавнішої, незалежно від призначення платежу у платіжному дорученні покупця на оплату (п. 6.6. договору).

Пунктом 6.7. договору сторони погодили, що один раз на місяць, не пізніше 25го числа поточного місяця, постачальник складає акти звірки взаєморозрахунків, що підписуються обома сторонами.

Як зазначає позивач, товар, який поставлено відповідно до договору поставки №169/2017-П від 31.05.2017 року у період з 27.06.2018 року по 11.10.2018 року покупець оплатив частково.

Так, у період з 27.06.2018 року по 11.10.2018 року покупцю поставлено товар на суму 905884,80 грн., що підтверджується відповідними видатковими накладними (додаються) та не заперечується відповідачем.

За поставлений у період з 27.06.2018 року по 11.10.2018 року товар покупець розрахувався частково, у сумі 865884,80 грн., що підтверджується відповідними платіжними дорученнями (додаються).

У зв`язку з порушення покупцем умов договору в частині оплати товару у нього виникла заборгованість перед у сумі 40 000,00 грн.

Відповідач вказану заборгованість не заперечує та не спростовує.

Відповідно до п. 7.3. договору, якщо постачальник передав товар покупцеві без попередньої оплати вартості цього товару, то у разі порушення покупцем строків оплати цього товару, встановлених п. 6.4. цього договору, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості партії товару, строк оплати якої був порушений, за кожен день такого порушення (прострочення) без обмежень строків нарахування цієї пені відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України.

На підставі викладеного позивач просить стягнути з відповідача : 19936,69 грн. - пені.

Крім того, у зв`язку з неналежним виконання умов договору позивач просить стягнути з відповідача : 3935,35 грн. - інфляційних та 1926,15 грн. - 3% річних.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України передбачена свобода договору.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов`язання з договору поставки, згідно якого, в силу ст. 712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтями 525 та 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що строк виконання обов`язку відповідача зі сплати за поставлений йому товар настав, проте, відповідач товар оплатив частково, у зв`язку з чим заборгованість відповідача складає 40 000,00 грн.

Відповідач факт поставки товару позивачем, часткової оплати товару та розмір основного боргу не заперечує.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 40000,00 грн. є обґрунтованою та підтвердженою належними доказами, а отже підлягає задоволенню у повному обсязі.

Перевіривши розрахунок позивача в частині вимог про стягнення 19936,69 грн. пені (п. 7.3.договору) та 1926,15 грн. 3% річних, суд дійшов висновку, що він є правильним, заявлений розмір сум відповідає вимогам законодавства та договору, тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

При перевірці заявлених позивачем до стягнення інфляційних в сумі 3935,35 грн. за розрахунком позивача судом встановлено, що позивачем не враховано наступне.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Періодом, на який розраховуються інфляційні втрати, є період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).

При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Невиконання грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається за прострочення, що триває повний місяць, поки існує борг, та може бути визначено з урахуванням положень Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" у наступному місяці.

Згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур`єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

Якщо прострочення відповідачем виконання зобов`язання з оплати становить менше місяця, то в такому випадку виключається застосування до відповідача відповідальності, передбаченої ч. 2 ст.625 Цивільного кодексу України, у вигляді стягнення інфляційних втрат за такий місяць.

Такі висновки суду підтверджуються висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 24.04.2019 у справі №910/5625/18, від 13.02.2019 у справі №924/312/18, а також постановою Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.07.2019 у справі №905/600/18.

Судом здійснено перевірку правильності обрахунку позивачем інфляційних нарахувань за допомогою калькулятору "Ліга: Закон" та встановлено, що оскільки прострочення виконання зобов`язання мало місце з 12.10.2018 року, нарахування втрат від інфляції можливе за період з листопада 2018 року.

Враховуючи зазначене, позовні вимоги в частині стягнення інфляційних судом задовольняються частково в сумі 3181,73 грн. В іншій частині позовних вимог щодо стягнення інфляційних суд у позові відмовляє.

Згідно п. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Позивач у позові прохає також покласти на відповідача судові витрати понесені ним у даній справі.

За ч.1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Суд встановив, що при подачі даного позову позивачем сплачено 2102,00 грн. судового збору за платіжним дорученням № 7736 від 19.05.2020 р.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам, тобто у розмірі 2102,00 грн.

Суд роз`яснює, що в разі добровільного виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Сторони також мають право укласти мирову угоду у процесі виконання судового рішення.

Керуючись ст. ст. 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техбудтрансмагістраль" (39600, Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Театральна, буд. 34, каб. 41, ідент. код 41174699) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мало - Кохнівський кар`єр" (39630, Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Ярмаркова, 15, ідент. код 38952905) 40000,00 грн. основного боргу, 19936,69 грн. пені, 1926,15 грн. 3% річних, 3181,73 інфляційних та 2102 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ набранням цим рішенням законної сили.

3. В частині вимог про стягнення інфляційних в розмірі 753,62 грн. у позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.256 ГПК України). Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Іванко Л.А.