Рішення

від 28.08.2020 по справі 924/787/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" серпня 2020 р. Справа № 924/787/20

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Субботіної Л.О. за участю секретаря судового засідання Мізика М.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" м.Хмельницький

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Квадрофарм" м. Хмельницький

про стягнення 1350,48 грн.

Представники сторін:

позивач: Канюка Т.В. - адвокат, діє згідно довіреності № 007.2Др-1-0120 від 02.01.2020

відповідач: Веселовський С.С. - представник, діє згідно довіреності № 8 від 31.07.2020

Рішення проголошується 28.08.2020, оскільки в судовому засіданні 27.08.2020 оголошувалась перерва.

В судовому засіданні відповідно до ч. 6 ст. 233 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ВСТАНОВИВ:

30.06.2020 до господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" м. Хмельницький до Товариства з обмеженою відповідальністю "Квадрофарм" м. Хмельницький про стягнення 1350,48 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 11.12.2018 між сторонами було укладено договір №32FHm19052-18 сезонного технічного обслуговування газових мереж та приладів. На виконання умов договору АТ "Хмельницькгаз", правонаступником якого є позивач, виконав роботи з сезонного технічного обслуговування системи газопостачання за адресою: смт Теофіполь, вул.Кооперативна, 16. Відповідачем були прийнятті дані роботи, що підтверджується підписаним актом приймання виконаних підрядних робіт № Хм000018503 від 28.12.2018 на суму 2349,05 грн. Однак, відповідач розрахунки в повному обсязі за надані йому роботи не здійснив, чим порушив умови договору. Заборгованість становить 849,05 грн. Також на підставі п. 5.2 договору та ч. 2 ст.625 ЦК України позивач просить стягнути з відповідача 40,71 грн. 3% річних, 54,98 грн. інфляційних втрат та 405,74 грн. пені.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 30.06.2020 вказану позовну заяву передано для розгляду судді Субботіній Л.О.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 03.07.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №924/787/20 в порядку розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 10:00 год. 28 липня 2020 року.

Ухвалою суду від 28.07.2020 відкладено судове засідання для розгляду справи по суті на 27 серпня 2020 року, продовжено відповідачу та позивачу встановлений судом процесуальний строк для подання відзиву на позов та відповіді на відзив.

В судовому засіданні 27.08.2020 суд продовжив відповідачу встановлений судом процесуальний строк для подання відзиву на позов, прийняв поданий відповідачем відзив та долучив його до матеріалів справи. За результатами засідання суд оголосив перерву до 14:30 год. 28 серпня 2020 року, про що зазначено у протоколі судового засідання.

Представник позивача в судовому засіданні 28.08.2020 підтримав заявлені позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні та у поданому відзиві на позов проти позову заперечує. Вказує, що після укладення договору №32FHm19052-18 від 11.12.2018 керівництво позивача звернулось до відповідача з проханням здійснити авансовий платіж в рахунок оплати майбутніх виконаних робіт з додатковою вимогою підписати акт приймання виконаних підрядних робіт № ХМ000018503 ще до початку виконання самих робіт. Враховуючи погодні умови та відсутність опалення в приміщенні, відповідач змушений був погодитись на незрозумілі умови. Звертає увагу, що остаточним підтвердженням виконання робіт працівниками позивача є акт пуску газу в приміщення відповідача. Однак, такий акт відповідачем не підписувався. З приводу проведення часткової оплати виконаних робіт, позивач вказує, що дані кошти були сплачені на прохання позивача, після чого останній обіцяв негайно приступити до виконання робіт. Проте, вказані в акті роботи не виконані навіть по сьогоднішній день. З вказаних підстав вважає вимогу позивачу необґрунтованою та просить у позові відмовити.

Суд під час розгляду матеріалів справи встановив наступні обставини.

11.12.2018 між товариством з обмеженою відповідальністю "Квадрофарм" (замовник) та Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Хмельницькгаз" (виконавець), правонаступником якого згідно п. 1.2.1 Статуту АТ "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" є позивач, було укладено договір №32FHm19052-18 сезонного технічного обслуговування газових мереж та приладів (далі - договір).

Пунктом 1.1 договору визначено, що на умовах даного договору виконавець зобов`язується за завданням замовника виконати роботи з сезонного технічного обслуговування систем газопостачання за адресою: смт Теофіполь, вул.Кооперативна, 16, а замовник зобов`язується прийняти зазначені роботи та оплатити їх.

Роботи з сезонного технічного обслуговування систем газопостачання включають наступні роботи: проведення сезонного технічного обслуговування газових приладів та перевірка на щільність газопроводів, газових приладів та апаратів за допомогою газу під робочим тиском приладовим методом або мильною емульсією; перевірку роботи електромагнітного клапана та газового сигналізатора; оформлення супровідної технічної документації; пуск газу; пусконалагоджувальні роботи обладнання (п. 1.2 договору).

Згідно п. 2.1 договору загальна вартість робіт по договору складає 2349,05 грн.

Замовник сплачує 100% вартості робіт, вказаної у п. 2.1 договору шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця протягом 7 банківських днів з моменту підписання даного договору (п. 2.2 договору).

У відповідності до п. 3.1 договору виконавець зобов`язується розпочати виконання робіт протягом десяти робочих днів після підписання сторонами даного договору та за умови отримання від замовника передоплати в порядку, передбаченому пунктом 2.2 договору.

Виконавець зобов`язується виконати роботи до 31 грудня 2018 року за винятком випадків, передбачених п. 3.2 даного договору про продовження строку виконання робіт виконавцем (п. 3.3 договору).

Пунктом 3.4 договору визначено, що після виконання робіт виконавець надає замовнику для підписання акт приймання-передачі виконаних робіт. Замовник зобов`язаний протягом 3 робочих днів з моменту одержання від виконавця такого акту підписати його і повернути виконавцю. У разі неповернення замовником у вказаний строк підписаного акту приймання-передачі виконаних робіт та/або ненадання письмових зауважень, роботи вважаються прийнятими замовником та такими, що підлягають оплаті.

Згідно п. 4.2.4 договору замовник зобов`язується своєчасно розрахуватись з виконавцем за роботи.

У відповідності до п. 5.2 договору у випадку несвоєчасної оплати замовником робіт замовник сплачує на користь виконавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період прострочення, від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами, скріплення печатками сторін та діє до 31 грудня 2018 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань по договору (п. 8.1 договору).

Договір підписаний сторонами та скріплений відтисками їх печаток.

До матеріалів справи долучено акт № ХМ000018503 приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2018 року, підписаний представниками сторін 28.12.2018 та скріплений відтисками їх печаток. Згідно вказаного акту ПАТ "Хмельницькгаз" виконало роботи на загальну суму 2349,05 грн.

Відповідно до акту звіряння взаємних розрахунків за грудень 2018 року - травень 2020 року, який підписаний лише АТ "Хмельницькгаз", відповідач частково розрахувався за виконані роботи на суму 1500,00 грн., зокрема: 26.12.2018 - 1 000,00 грн.; 22.01.2019 - 500,00 грн. Заборгованість становить 849,05 грн.

01.04.2020 позивач звертався до відповідача з листом щодо погашення заборгованості в сумі 849,05 грн.

Однак, відповідач заборгованості не сплатив, в зв`язку із чим позивач звернувся до суду із даним позовом.

Також позивач нарахував на підставі п. 5.2 договору пеню за період з 19.12.2018 по 24.06.2020 в розмірі 405,74 грн. та згідно ч. 2 ст.625 ЦК України 40,71 грн. 3% річних за період з 19.12.2018 по 24.06.2020 та 54,98 грн. інфляційних втрат за січень 2019 року - травень 2020 року.

Аналізуючи надані докази та пояснення представників сторін, оцінюючи їх у сукупності, суд приймає до уваги наступне.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (далі - ГК України) майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

З положень ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. 173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Як вбачається з матеріалів справи, 11.12.2018 відповідачем та Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Хмельницькгаз", правонаступником якого згідно п. 1.2.1 Статуту АТ "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" є позивач, було укладено договір №32FHm19052-18 сезонного технічного обслуговування газових мереж та приладів, за умовами п. 1.1 якого позивач зобов`язувався за завданням відповідача виконати роботи з сезонного технічного обслуговування систем газопостачання за адресою: смт Теофіполь, вул.Кооперативна, 16, а відповідач зобов`язувався прийняти зазначені роботи та оплатити їх. Перелік робіт з сезонного технічного обслуговування систем газопостачання визначений у п. 1.2 договору і включає наступні роботи: проведення сезонного технічного обслуговування газових приладів та перевірка нащільність газопроводів, газових приладів та апаратів за допомогою газу під робочим тиском приладовим методом або мильною емульсією; перевірку роботи електромагнітного клапана та газового сигналізатора; оформлення супровідної технічної документації; пуск газу; пусконалагоджувальні роботи обладнання.

Згідно ст. 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

У відповідності до ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Згідно п. 2.1 договору загальна вартість робіт по договору складає 2349,05 грн.

Замовник сплачує 100% вартості робіт, вказаної у п. 2.1 договору шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця протягом 7 банківських днів з моменту підписання даного договору (п. 2.2 договору).

Зважаючи на вищевказані норми Цивільного кодексу України та положення договору, враховуючи дату укладення договору - 11.12.2018, відповідач зобов`язувався оплатити позивачу вартість робіт в розмірі 2349,05 грн. до 20.12.2018 включно.

При цьому суд враховує, що умовами договору строк оплати робіт жодним чином не пов`язаний із їх фактичним виконанням та датою підписання акту приймання-передачі виконаних робіт. Тому доводи відповідача з приводу фактичного невиконання позивачем вказаних у акті робіт не приймаються судом до уваги, оскільки не стосуються предмету спору у даній справі.

Суд встановив, що відповідач частково розрахувався за виконані роботи на суму 1500,00 грн., зокрема: 26.12.2018 - 1 000,00 грн.; 22.01.2019 - 500,00 грн., що не заперечується сторонами у справі. Вартість неоплачених робіт становить 849,05 грн.

Положеннями ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України встановлено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає як порушення зобов`язання.

Відповідач не надав, а матеріали справи не містять доказів сплати заборгованості, яка є предметом спору. За таких обставин позовні вимоги про стягнення 849,05 грн. боргу заявлені обґрунтовано, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.

В зв`язку з порушенням відповідачем договірних зобов`язань, позивач заявив до стягнення 405,74 грн. пені за період з 19.12.2018 по 24.06.2020.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною другою ст. 551 ЦК України передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

У відповідності до п. 5.2 договору у випадку несвоєчасної оплати замовником робіт замовник сплачує на користь виконавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період прострочення, від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Із долученого позивачем розрахунку пені вбачається, що позивач невірно визначив період нарахування пені, зокрема зважаючи на умови п. 2.2 договору прострочення виконання боржником свого зобов`язання мало місце з 21.12.2018, а не з 19.12.2018, як вказує позивач. Крім того, позивач двічі нарахував пеню на одну і ту ж суму (1349,05 грн.) за 25.12.2018.

Також при здійсненні нарахування пені позивач не врахував положення ч. 6 ст. 232 ГК України, яка передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

З урахуванням вищевказаного, суд провів перерахунок пені в межах заявленого позивачем періоду і встановив, що обґрунтованим є нарахування пені в сумі 172,63 грн., в тому числі: з 21.12.2018 по 25.12.2019 (5 днів) на суму 2349,05грн. - 11,58 грн., з 26.12.2018 по 21.01.2019 (27 днів) на суму 1349,05грн. - 35,93 грн., з 22.01.2019 по 21.06.2019 (151 день) на суму 849,05 грн. - 125,12 грн. У стягненні 233,11 грн. пені слід відмовити, у зв`язку з безпідставністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач заявив до стягнення 3 % річних в сумі 40,71 грн. за період з 19.12.2018 по 24.06.2020, а також інфляційні втрати в сумі 54,98 грн. за січень 2019 року - травень 2020 року.

Суд, перевіривши розрахунок заявлених до стягнення 3% річних, встановив, що позивач невірно визначив початок нарахування відсотків (прострочення настало з 21.12.2018) та двічі нарахував 3% річних на одну і ту ж суму (1349,05 грн.) за 25.12.2018. Обґрунтованим є нарахування 3% річних в розмірі 40,21 грн., в тому числі: з 21.12.2018 по 25.12.2019 (5 днів) на суму 2349,05грн. - 0,97 грн., з 26.12.2018 по 21.01.2019 (27 днів) на суму 1349,05грн. - 2,99 грн., з 22.01.2019 по 24.06.2020 (520 днів) на суму 849,05 грн. - 36,25 грн. У стягненні 0,50 грн. слід відмовити.

Щодо позовних вимог про стягнення 54,98 грн. інфляційних втрат суд вважає за необхідне зазначити наступне.

У п. 3.1 постанови Пленуму ВГСУ "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" від 17.12.2013 року № 14 роз`яснено, що інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Відповідно до п. 3.2 вищевказаної постанови індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Інфляційні нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення.

Суд встановив, що позивач невірно провів нарахування інфляційних втрат у січні 2019 року на суму заборгованості в розмірі 1349,05 грн., оскільки на останній день вказаного місяця (станом на 31.01.2019) заборгованість відповідача перед позивачем становила 849,05 грн. Таким чином, обґрунтованим є нарахування інфляційних втрат на заборгованість в розмірі 849,05 грн. за період з січня 2019 року по травень 2020 року в розмірі 50,40 грн. У стягненні інфляційних втрат в сумі 4,58 грн. слід відмовити, в зв`язку з їх безпідставністю.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Відповідно до ст. 73 ГПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13, ст. 74 ГПК України).

Приймаючи до уваги наведені вище положення закону, враховуючи встановлені судом факти та зміст позовних вимог, суд вважає правомірними вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 849,05 грн. заборгованості, 172,63 грн. пені, 40,21 грн. 3% річних, 50,40 грн. інфляційних втрат. У стягненні 233,11 грн. пені, 0,50 грн. 3% річних та 4,58 грн. інфляційних втрат суд відмовляє.

Судові витрати зі сплати судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 20, 24, 27, 73, 74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240-242, 247, 252, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" м.Хмельницький до Товариства з обмеженою відповідальністю "Квадрофарм" м. Хмельницький про стягнення 1350,48 грн. задовольнити частково .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Квадрофарм" (29000, м. Хмельницький, проспект Миру, буд. 80, код 33591083) на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" (29019, м. Хмельницький, проспект Миру, буд. 41, код 05395598) 849,05 грн. (вісімсот сорок дев`ять гривень 05 коп.) заборгованості, 172,63 грн. (сто сімдесят дві гривні 63 коп.) пені, 40,21 грн. (сорок гривень 21 коп.) 3% річних, 50,40 грн. (п`ятдесят гривень 40 коп.) інфляційних втрат, 1731,26 грн. (одну тисячу сімсот тридцять одну гривню 26 коп.) витрат на оплату судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

У стягненні 233,11 грн. пені, 0,50 грн. 3% річних та 4,58 грн. інфляційних втрат відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення. Порядок подання апеляційної скарги визначений ст. 257 ГПК України та підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України.

Повне рішення складено 28.08.2020.

Суддя Л.О. Субботіна

Віддруковано у 3 примірниках:

1- до справи,

2- позивачу (29019, м. Хмельницький, пр. Миру, 41),

3- відповідачу (29000, м. Хмельницький, пр. Миру, 80).

Надіслати усім рекомендованим листом з повідомленням про вручення.