Постанова

від 18.08.2020 по справі 910/2873/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2020 року

м. Київ

Справа № 910/2873/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Дроботової Т. Б. - головуючого, Пількова К. М., Чумака Ю. Я.,

секретар судового засідання - Грузицька І. В.,

представники учасників справи:

позивача - Пегза К. К.,

відповідача - не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" Акціонерного товариства "Українська залізниця"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.11.2019 (судді: Смірнова Л. Г. - головуючий, Кропивна Л. В., Дідиченко М. А.) у справі

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" Акціонерного товариства "Українська залізниця"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІК Сервіс"

про зобов`язання здійснити заміну неякісної продукції та стягнення 24 235,20 грн

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1. У березні 2019 року Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - Філія "Центр забезпечення виробництва" АТ "Українська залізниця") звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІК Сервіс" (далі - ТОВ "ВІК Сервіс") про зобов`язання відповідача здійснити заміну неякісної продукції (фарби ПФ-115 червоно-коричневої (партія № 401) у кількості 1 200 кг; емаль коричнева RAL 3011 (партія № 406) у кількості 90 кг; емаль коричнева (партія № 410) у кількості 1 000 кг) на аналогічну продукцію належної якості та стягнення з відповідача штрафу у сумі 24 235, 20 грн за поставку неякісної продукції за договором поставки від 27.07.2018 №ЦЗВ-02-01818-01.

1.2. Позовні вимоги, із посиланням на положення статей 525, 526, частини 1 статті 675, частини 2 статті 676, частини 2 статті 678 Цивільного кодексу України, обґрунтовані поставкою відповідачем неякісної продукції згідно з укладеним між сторонами договором поставки та залишенням відповідачем без виконання вимоги замовника про заміну неякісної продукції та сплати штрафу.

2. Короткий зміст судових рішень у справі

2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.05.2019 позовні вимоги задоволено у повному обсязі, зобов`язано ТОВ "ВІК Сервіс" здійснити заміну неякісної продукції на аналогічну продукцію належної якості, стягнуто з ТОВ "ВІК Сервіс" на користь Філії "Центр забезпечення виробництва" АТ "Українська залізниця" 24 235,20 грн штрафу, з підстав доведеності та обґрунтованості позовних вимог.

2.2. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.11.2019 рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2019 скасовано, прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про передчасність висновків суду першої інстанції про доведеність позовних вимог, установивши обставини щодо недоведеності позивачем своїх вимог.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. Не погоджуючись із постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.11.2019, Філія "Центр забезпечення виробництва" АТ " Українська залізниця" у касаційній скарзі (поданій 13.01.2020) просить її скасувати, а рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2019 залишити в силі, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги (поданої 13.01.2020), неправильним застосуванням судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Так, скаржник зазначає, що відповідач мав можливість ознайомитися з ухвалами суду про призначення справи до розгляду, які йому суд направляв належним чином, проте відповідач у судові засідання не з`являвся, про причини неявки суд не повідомляв, відзив на позовну заяву не надав. Отже суд першої інстанції правомірно розглянув справу за наявними у матеріалах справи доказами.

Заявник касаційної скарги також зазначає, що апеляційний суд мав залишити апеляційну скаргу ТОВ "ВІК Сервіс" без руху, акцентуючи, що її подано за межами встановленого статтею 265 Господарського процесуального кодексу України строку, а підстави, наведені апелянтом, не могли бути визнані судом апеляційної інстанції поважними.

Скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції неправомірно не застосував до спірних правовідносин положення статей 525, 526, 662, 675, 678 Цивільного кодексу України, статтю 193 Господарського кодексу України та ГОСТ 24297-87.

3.2. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "ВІК Сервіс" просить відмовити у її задоволенні, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.11.2019 залишити без змін, наголошуючи на недоведеності та необґрунтованості доводів касаційної скарги та правомірності висновків суду апеляційної інстанції.

4. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду

4.1. Згідно з ухвалою від 04.03.2020 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Мамалуй О. О.- головуючий, Баранець О. М., Студенець В. І. відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Філії "Центр забезпечення виробництва" АТ "Українська залізниця" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.11.2019 у справі № 910/2873/19, із призначенням її розгляду у судовому засіданні на 26.03.2020.

Ухвалою від 18.03.2020 задоволено клопотання скаржника, відкладено розгляд касаційної скарги.

Розпорядженням Заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 02.06.2020 № 29.3-02/918 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи у зв`язку з перебуванням судді Мамалуя О. О. у відпустці.

Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 02.06.2020 у справі № 910/2873/19 визначено колегію суддів у складі: Дроботова Т. Б. - головуючий, Пільков К. М., Чумак Ю. Я., якою прийнято до розгляду касаційну скаргу Філії "Центр забезпечення виробництва" АТ "Українська залізниця" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.11.2019 у справі № 910/2873/19.

4.2. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.

4.3. Суди попередніх інстанцій установили, що 27.07.2018 між Філією "Центр забезпечення виробництва" АТ "Українська залізниця" (замовник) та ТОВ "ВІК Сервіс" (постачальник) укладено договір поставки № ЦЗВ-02-01818-01 (далі - договір), за умовами якого постачальник зобов`язався поставити та передати у власність, а замовник - прийняти та оплатити продукцію, найменування, марка й кількість якої вказується у специфікації, яка є невід`ємною частиною договору, на умовах, викладених у цьому договорі.

Згідно зі специфікацією № 1 до договору постачальник мав поставити замовникові 18 найменувань продукції, у тому числі: емаль ПФ-115 коричнева у кількості 6 778 кг, емаль ПФ-115 червоно-коричнева у кількості 10 016 кг, емаль ПФ-115 коричнева RAL-3011 у кількості 3 010 кг.

За змістом пункту 5.2 договору поставка продукції проводиться партіями протягом терміну дії договору тільки після письмової рознарядки замовника, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності замовника до прийому продукції. Відповідальність за достовірність інформації, яка вказується у рознарядці, несе замовник. Рознарядка надається постачальникові в оригіналі шляхом направлення засобами поштового зв`язку (Укрпошта) цінного листа з описом вкладенням або направлення скан-копії рознарядки електронним листом із застосуванням електронної пошти (е-mail). Сторони погодили, що рознарядка вважається отриманою постачальником з дня її відправлення замовником засобами поштового зв`язку (Укрпошта) та/або електронною поштою (е-mail). Кожна партія продукції постачається протягом 30 календарних днів з дати письмової рознарядки замовника, якщо інше не зазначено у рознарядці.

02.08.2018 замовник листом № ЦЗВ-20/2913 надав дозвіл на відвантаження фарби протягом серпня-вересня 2018 року, зокрема емаль ПФ-115 червоно-коричнева у кількості 10,016 кг, емаль ПФ-115 коричнева у кількості 6 728 кг та емаль ПФ-115 коричнева RAL-3011 у кількості 3 010 кг.

Суди установили, що згідно з видатковими накладними від 10.08.2018 № 26, від 15.08.2018 № 27 і від 20.08.2018 № 29 ТОВ "ВІК Сервіс" поставило Філії "Центр забезпечення виробництва" АТ "Українська залізниця" продукцію (емаль ПФ-115 червоно-коричнева у кількості 6 416 кг вартістю 221 352,00 грн (28,75 грн за 1 кг без ПДВ); емаль ПФ-115 коричнева RAL-3011 у кількості 3 010 кг вартістю 152 426,40 грн (42,20 грн за 1 кг без ПДВ); емаль ПФ-115 коричнева у кількості 6 700 кг вартістю 229 140,00 грн (28,50 грн за 1 кг без ПДВ).

Філія "Центр забезпечення виробництва" АТ "Українська залізниця", у свою чергу, поставила продукцію на адресу виробничого підрозділу "Київський головний матеріальний склад" регіональної філії "Південно-Західна залізниця" АТ "Українська залізниця", що підтверджується видатковими накладними від 13.08.2018 № ФАС18-342 (емаль ПФ-115 червоно-коричнева у кількості 1 200 кг вартістю 41 400,00 грн), від 22.08.2018 № ФАС18-436 (емаль ПФ-115 коричнева RAL-3011 у кількості 900 кг вартістю 45 576,00 грн), від 22.08.2018 № ФАС18-662 (емаль ПФ-115 коричнева у кількості 1000 кг вартістю 34 200,00 грн).

4.4. Предметом позову у справі, яка розглядається, є вимога Філії "Центр забезпечення виробництва" АТ "Українська залізниця" про зобов`язання ТОВ "ВІК Сервіс" здійснити заміну неякісної продукції на аналогічну продукцію належної якості та стягнення з відповідача штрафу у сумі 24 235, 20 грн за поставку неякісної продукції за договором поставки від 27.07.2018 №ЦЗВ-02-01818-01.

4.5. Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За змістом статей 626- 629 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

4.6. Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За змістом статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом статей 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

4.7. За змістом статей 673-675 Цивільного кодексу України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. Відповідність товару вимогам законодавства підтверджується способом та в порядку, встановленими законом та іншими нормативно-правовими актами. Товар, який продавець передає або зобов`язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу. Договором або законом може бути встановлений строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк).

Статтею 678 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.

Якщо продавець товару неналежної якості не є його виготовлювачем, вимоги щодо заміни, безоплатного усунення недоліків товару і відшкодування збитків можуть бути пред`явлені до продавця або виготовлювача товару.

Згідно з частинами 1, 3 статті 680 цього Кодексу покупець має право пред`явити вимогу у зв`язку з недоліками товару за умови, що недоліки виявлені в строки, встановлені цією статтею, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо на товар встановлено гарантійний строк, покупець має право пред`явити вимогу у зв`язку з недоліками товару, які були виявлені протягом цього строку.

4.8. Суди попередніх інстанцій установили, що згідно з пунктом 2.1 договору якість продукції, яка поставляється постачальником, повинна відповідати вимогам Державних стандартів, що діють в Україні, нормативно-технічній документації, зазначеній у специфікації № 1 до договору.

Підтвердженням якості продукції з боку постачальника є такі документи: сертифікат якості; декларація про відповідність (пункт 2.2 договору).

Суд апеляційної інстанції установив, що на підтвердження якості поставленої фарби постачальником надано замовникові сертифікати якості № 1410018 (емаль ПФ-115 коричнева (партія № 410), № 1406018 (емаль ПФ-115 коричнева RAL-3011 (партія № 406), № 1401018 (емаль ПФ-115 червоно-коричнева (партія №401) та декларації відповідності продукції.

Згідно з пунктами 2.3, 2.4 договору гарантійний термін зберігання 24 (двадцять чотири) місяці з дати виготовлення. Гарантійні терміни зберігання на продукцію встановлюються в будь-якому випадку не гіршими, ніж визначено нормативно-технічною документацією та виробником. Дата виготовлення продукції не раніше 01.01.2018.

Відповідно до пункту 2.6 договору вхідний контроль, приймання за якістю, кількістю продукції проводиться кінцевим одержувачем згідно із вимогами ГОСТ 24297-87. Замовник має право проводити перевірку технології виробництва продукції та приймання її за якістю у виробника з використанням виробничого обладнання.

У пункті 7.2 договору сторони передбачили такі умови: "Приймання продукції за якістю і кількістю проводиться замовником або кінцевим одержувачем продукції відповідно до Інструкції від 15.06.1965 № П-6 "О порядке приемки продукции производственно-технического назначения и товаров народного потребления по количеству" та Інструкції від 25.04.1966 № П-7 "О порядке приемки продукции производственно-технического назначения и товаров народного потребления по качеству", затверджених Держарбітражем з наступними змінами та доповненнями".

4.9. Суди установили, що кінцевим одержувачем - виробничим підрозділом "Київській головний матеріальний склад" регіональної філії "Південно-Західна залізниця" АТ "Українська залізниця" складено акти відбору проб при вхідному контролі продукції від 30.08.2018 № 47 (емаль ПФ-115 червоно-коричнева), від 30.08.2018 № 58 (емаль ПФ-115 коричнева) та від 30.08.2018 № 59 (емаль ПФ-115 коричнева RAL-3011).

Відібрані зразки передані для дослідження до Головної вимірювальної хіміко-технічної та екологічної лабораторії (ГХТЛ), якою 05.09.2018 складено висновок, у якому зазначено, що фарба, відібрана згідно актів відбору проб від 30.08.2018 (червоно-коричнева партія № 401; коричнева RAL-3011 партія № 406; коричнева, партія № 410) не відповідають вимогам ТУ У 19428284.001-2000 зі змінами № 1-6 за показниками "масова частка нелетких речовин" та "в`язкість умовна".

4.10. Відповідно до пункту 2.7 договору у разі виявлення невідповідності якості та/або кількості продукції замовник може викликати представників постачальника для участі в приймання по кількості та якості.

За змістом Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, затвердженої Держарбітражем СРСР 25.04.1966 № П-7 (далі - Інструкція № П-7), яку сторони згідно з пунктом 7.2 договору визначили обов`язковою для застосування для приймання продукції за якістю, приймання товару по якості здійснюється у відповідності зі стандартами, технічними умовами, основними і особливими умовами поставки, іншими обов`язковими для сторін правилами, а також за супровідними документами, що посвідчують якість товару. У разі виявлення невідповідності якості товару вимогам договору і супровідним документам, отримувач товару зупиняє подальше приймання товару і складає акт, в якому зазначає кількість оглянутого товару, характер виявлених під час приймання недоліків. Отримувач також зобов`язаний викликати для участі у прийманні товару і складенні двостороннього акта представника постачальника з дотриманням встановленого цією Інструкцією порядку виклику. Перевірка товару за якістю повинна здійснюватися повноважними і компетентними представниками з дотриманням процедури приймання, за результатами приймання товару за якістю складається акт про фактичну якість отриманого товару, який підписується усіма особами, що приймали участь в перевірці якості товару. Акт затверджується керівником підприємства - отримувача і зберігається у нього.

Згідно з пунктом 20 Інструкції № П-7 у разі неявки представника виготовлювача (відправника) на виклик одержувача (покупця) в установлений термін і у випадках, коли виклик представника іногороднього виготовлювача (відправника) не є обов`язковим, перевірка якості продукції проводиться представником відповідної галузевої інспекції за якістю продукції, а перевірка якості товарів - експертом бюро товарних експертиз або представником відповідної інспекції за якістю.

Суди попередніх інстанцій установили, що Філія "Центр забезпечення виробництва" АТ "Українська залізниця" звернулась до постачальника з листом від 20.09.2018 № ЦЗВ-20/3459 з проханням направити уповноваженого представника постачальника 26.09.2018 до виробничого підрозділу "Київській головний матеріальний склад" регіональної філії "Південно-Західна залізниця" для вирішення питання стосовно виявлення неякісної продукції.

Проте суд апеляційної інстанції установив, що матеріали справи не містять доказів надсилання цього листа постачальникові. При цьому, представник позивача у судовому засіданні підтвердив, що лист від 20.09.2018 № ЦЗВ-20/3459 направлено постачальникові 25.09.2018, тобто з порушенням строку, передбаченого Інструкцією № П-7, що, у свою чергу, як установив суд апеляційної інстанції, позбавило постачальника можливості бути присутнім під час встановлення якості продукції.

4.11. За змістом пункту 28 Інструкції № П-7, відповідно до якої згідно з пунктом 7.2 договору здійснюється приймання товару за якістю, передбаченою що з відібраних зразків (проб) один залишається в отримувача, а другий направляється виготовлювачу (відправникові) продукції. У всіх випадках, передбачених стандартами, технічними умовами, іншими обов`язковими правилами і договором, здійснюється відбір додаткових зразків (проб) для передання на аналіз чи випробування у лабораторії або науково-досліджувальні інститути. Про передачу зразків (проб) на аналіз або випробування робляться відповідні відмітки в акті відбору зразків (проб). Відібрані зразки (проби) продукції повинні зберігатися отримувачем, виготовлювачем (відправником) до вирішення спору про якість продукції, а у випадку передачі матеріалів щодо неякісної продукції в органи прокуратури і суду - до вирішення справи в цих органах.

Водночас, як установив суд апеляційної інстанції, в порушення положень зазначеного пункту Інструкції № П-7, постачальникові не було надіслано відібрані зразки (проби) фарби, а як свідчать акти відбору пломб при вхідному контролі продукції, зразки проб були відібрані у невідповідній кількості, для направлення виробнику або постачальнику зразки взагалі не відбирались.

4.12. За змістом частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 цього Кодексу).

Згідно зі статтями 76-78 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній на час розгляду справи судом апеляційної інстанції) належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

4.13. Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції на підставі здійсненої оцінки всіх доказів у справі в їх сукупності, дійшов правильного висновку щодо передчасності висновку суду першої інстанції про доведення Філією "Центр забезпечення виробництва" АТ "Українська залізниця" своїх позовних вимог, з підстав установлення судом апеляційної інстанції обставин щодо недотримання позивачем (як замовником) умов договору щодо прийняття продукції за якістю відповідно до Інструкції № П-7.

5. Висновки Верховного Суду

5.1. Згідно зі статтею 287 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній на час звернення із касаційною скаргою - 13.01.2020) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті. Підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

5.2. Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

5.3. За змістом пункту 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

5.4. Відповідно до частини 1 статті 309 цього Кодексу суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

5.5. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції колегія суддів вважає, що постанову у справі прийнято із додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для її скасування не вбачається.

5.6. Доводи, викладені у касаційній скарзі, про порушення і неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної постанови не отримали підтвердження, не спростовують обставин, на які послався суд як на підставу для відмови у позові, ґрунтуються на переоцінці доказів, зібраних у справі, що за змістом статті 300 Господарського процесуального кодексу України не належить до повноважень суду касаційної інстанції, у зв`язку з чим підстав для зміни чи скасування оскарженої у справі постанови суду апеляційної інстанції не вбачається.

6. Розподіл судових витрат

6.1. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини 1 статті 308, статтями 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" Акціонерного товариства "Українська залізниця" залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.11.2019 у справі № 910/2873/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Т. Б. Дроботова

Судді К. М. Пільков

Ю. Я. Чумак