Рішення

від 27.08.2020 по справі 355/1678/19

БАРИШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 355/1678/19

Провадження № 2/355/93/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2020 року Баришівський районний суд Київської області в складі головуючого судді Коваленка К.В.

з участю секретаря Ющенко Л.А.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в селищі Баришівка Київської області за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю МА-1 про стягнення належних при звільненні сум, середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 15.11.2019 року звернувся до суду з зазначеним позовом, який мотивує тим, що після звільнення від відповідача 03.10.2019 року йому не виплачена заборгованість по заробітній платі не проведено розрахунок та не видано трудова книжка. Просить суд стягнути з відповідача ТОВ МА-1 , заборгованості по виплаті заробітної плати в сумі 62 448 (шістдесят дві тисячі чотириста сорок вісім) грн. 15 коп. за період з 01.07.2019 року по 03.10.2019 року, 24 436 (двадцять чотири тисячі чотириста тридцять шість грн.) 25 копійок року середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з період з 04 жовтня 2019 року по 11 листопада 2019 року, компенсацію за невикористану відпустку тривалістю 13 календарних дні за період з 28.11 2018 року по 02 жовтня 2019 року в сумі 11 765 (одинадцять тисяч сімсот шістдесят пять) грн. 65 коп., компенсацію за заподіяну моральну шкоду в сумі 40 000 (сорок тисяч) грн. та зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю МА-1 видати йому трудову книжку.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 , заявлений позов підтримали в повному обсязі.

Представник відповідача ТОВ МА-1 в судове засідання повторно не з`явився. Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ МА-1 в стадії ліквідації не перебуває. Поштові повідомлення направлені на адресу підприємства повертаються з відміткою про вручення. Разом з тим 05.02.2020 року на електронну адресу суду надходила заява підписана директором ТОВ МА-1 В.А. Задорожнім, та посвідчена печаткою підприємства, про відкладення судового засідання призначеного на 10.02.2020 року. Таким чином суд приходить до переконання, що відповідачу відомо про існування даної цивільної справи та неотримання ним судових викликів є не чим іншим як намагання уникнути судового розгляду та затягування справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Відповідно до ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У своєму рішенні у справі Пономарьов проти України від 03.04.2008 року Суд вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду з прав людини вбачається, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

За таких обставин суд вважає, що відповідач повідомлений про день, час та місце судового розгляду своєчасно та належним чином та спір можливо вирішити на підставі наданих доказів.

Заслухавши пояснення позивача та його представника, перевіривши матеріали справи, суд вважає заявлений позов обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення.

В судовому засіданні встановлено, що позивач працював на посаді директора ТОВ МА-1 , з 28.11.2014 року.

В 2019 році у зв`язку із смертю власника ТОВ МА-1 відбулася зміна власника, який побажав заміни керівництво ТОВ. Новим директором ТОВ МА-1 є Задорожний Віталій Анатолійович - керівник з 03.10.2019 (згідно витягу з ЄДРПОУ МЮ України).

Наказом по ТОВ МА-1 , від 03 жовтня 2019 року мене було звільнено із займаної посади з 03 жовтня 2019 року за ст. 36 КЗпП України за згодою сторін.

В день звільнення позивачу не було видано трудову книжку та не виплачено всі належні мені кошти, які складаються із заборгованості по виплаті заробітної плати та календарних днів невикористаної відпустки. Всупереч вимогам статті 49 КЗпП України не видано довідки про роботу та заробітну плату.

Відповідач не надав суду жодних заперечень, чи доказів, які б спростували дані твердження позивача, тому суд вважає дані обставини доведеними.

Відсутність трудової книжки робить неможливим працевлаштування позивача за фахом і позбавляє його права заробляти на життя, унеможливлює реєстрацію в якості безробітного. Це призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагає від позивача додаткових зусиль для організації свого життя.

В ухвалі про відкриття провадження по справі від 20.11.2019 року , яку відповідач отримав разом з пакетом документів доданих до позовної заяви 19.12.2019 року ( а.с.37) суд зобов`язував відповідача надати довідки про розмір заробітної плати позивача та про кількість днів невідбутої відпустки.

Відповідачем була проігнорована вимога суду, тому в вирішенні питання про розмір невиплачених сум, суд покладається на розрахунки надані позивачем в позовній заяві.

Згідно ч.1 ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Відповідач не виконав дані вимоги закону та по день звернення позивача до суду розрахунок з позивачем не провів.

Відповідно до вимог ч. 1 ст.117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

За таких обставин суд вважає, що заявлені вимоги підлягають до задоволенню в повному обсязі.

Статтею 235 ч. 5 КЗпП України передбачено, що у разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Оскільки відповідач не надав доказів своєчасного розрахунку з позивачем та своєчасного вручення йому трудової книжки, та дана обставина стала перешкодою працевлаштування позивача та значною мірою порушує права позивача, вимога про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу

Стаття 237-1 КЗпП України передбачає, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Суд приймає до уваги той факт, що правомірними діями відповідача права позивача порушувались протягом тривалого часу, та враховуючи суму заборгованості відповідача перед позивачем, тривалий час порушення законних прав позивача, суд вважає, що сума моральної шкоди заявлена позивачем є співмірною заподіяній шкоді та підлягає задоволенню в повному обсязі.''

На підставі викладеного, керуючись ч. 2 ст. 124 Конституції України, ч. 1 ст. 47, ч. 1 ст. 116, ч. 1 ст. 117, ч. 1 ст. 237-1 КЗпП України, ст. ст.ст. . 3, 12, 81, 141,229, 263-265 ЦПК України, -

Керуючись ст. ст10,12,81,141,206,268 ЦПК України, 47,116,117, 235 КЗпП України суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю МА-1 про стягнення належних при звільненні сум, середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу задовільнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю МА-1 , ідентифікаційний код 35423893 на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого АДРЕСА_1 , , код ФОПП НОМЕР_1 , заборгованості по виплаті заробітної плати в сумі 62 448 (шістдесят дві тисячі чотириста сорок вісім) грн. 15 коп. за період з 01.07.2019 року по 03.10.2019 року.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю МА-1 , ідентифікаційний код 35423893 на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого АДРЕСА_1 , , код ФОПП НОМЕР_1 , 24 436 (двадцять чотири тисячі чотириста тридцять шість грн.) 25 копійок року середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з період з 04 жовтня 2019 року по 11 листопада 2019 року.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю МА-1 , ідентифікаційний код 35423893 на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого АДРЕСА_1 , , код ФОПП НОМЕР_1 , компенсацію за невикористану відпустку тривалістю 13 календарних дні за період з 28.11 2018 року по 02 жовтня 2019 року в сумі 11 765 (одинадцять тисяч сімсот шістдесят пять) грн. 65 коп..

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю МА-1 , ідентифікаційний код 35423893 на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого АДРЕСА_1 , , код ФОПП НОМЕР_1 , компенсацію за заподіяну моральну шкоду в сумі 40 000 (сорок тисяч) грн..

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю МА-1 , ідентифікаційний код 35423893 видати позивачу ОСОБА_3 трудову книжку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 20 днів з дня отримання його копії.

Повний текст рішення виготовлено 28.08.2020 року.

Суддя Баришівського

районного суду К. В. Коваленко