Рішення

від 05.08.2020 по справі 371/1344/15-ц

МИРОНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

05.08.2020 Єдиний унікальний № 371/1344/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

5 серпня 2020 року м. Миронівка

ЄУН 371/1344/15-ц

Провадження № 2/371/2/20

Миронівський районний суд Київської області в складі :

головуючого судді Капшук Л.О.,

за участю:

секретаря судових засідань Сахненко О.М.,

представників позивача ОСОБА_1 , ОСОБА_6.,

відповідача ОСОБА_2 ,

представника третьої особи Коломієць С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, Кип`ячківська сільська рада Миронівського району Київської області, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку,

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

Позивач звернулася до суду з вказаними вимогами, посилаючись на ті обставини, що згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно вона є власником житлового будинку під номером АДРЕСА_1 . Будинок розташований на приватизованій земельній ділянці площею 0,2499 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Також вона є власником земельної ділянки площею 0,1088 га, цільове призначення якої для ведення особистого селянського господарства, яка також знаходяться по АДРЕСА_1 .

Власником будинку під номером АДРЕСА_2 , є відповідач ОСОБА_2 . Цільове призначення зазначеної земельної ділянки - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Належні їй на праві власності земельні ділянки не мають спільної межі із земельною ділянкою, яка розташована за адресою по АДРЕСА_1 , власником якої є відповідач.

У 2014 році відповідач облаштував огорожу, перегодивши АДРЕСА_3, захопивши частину належної їй земельної ділянки, призначеної для ведення особистого селянського господарства, побудував на ній погріб, частину належної їй на праві власності земельної ділянки обгородив залізобетонною огорожею та огорожею із металевих стовпців і сітки-рабиці.

Пропозицію звільнити належну їй земельну ділянкувідповідач не прийняв, а тому вона звернулась до Кип'ячківської сільської ради Миронівського району Київської області із заявою про відновлення межі її земельної ділянки.

За її заявою комісією Кип'ячківської сільської ради Миронівського району Київської області 16 квітня 2014 року були проведені обміри земельної ділянки, яка належить їй та призначена для ведення особистого селянського господарства, та яка належить відповідачу і призначена для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Комісією виявлено невідповідність меж земельних ділянок, визначених державними актами на право власності на земельні ділянки, з фактичними межами земельних ділянок на місцевості, встановлено факт накладання земельних ділянок.

В зв`язку з виявленою невідповідністю меж земельних ділянок, визначених державним актом на право власності на земельну ділянку, з фактичними межами земельної ділянки на місцевості, вона звернулась до Кип 'ячківської сільської ради Миронівського району Київської області з заявою про проведення інвентаризації належної їй земельної ділянки за цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства та отримала дозвіл на проведення такої інвентаризації.

В результаті проведеної інвентаризації було виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), уточнено розмір земельної ділянки та отримано на цю земельну ділянку Свідоцтво про право власності на нерухоме майно індексний номер НОМЕР_4, кадастровий номер земельної ділянки 3222982902:02:001:0035, площа якої складає 0,1088 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, розташована по АДРЕСА_1 .

Незважаючи на здійснені нею землевпорядні роботи, ОСОБА_2 не звільнив самовільно захоплену частину належної їй земельної ділянки площею 0,02820, призначеної для ведення особистого селянського господарства.

У червні 2015 року вона звернулась до землевпорядної організації ФОП ОСОБА_4 та замовила зведений план спірних земельних ділянок. З виготовленого зведеного плану земельних ділянок вбачається, що відповідач ОСОБА_2 захопив частину належної їй земельної ділянки загальною площею 0,02820 га.

Отже, відповідач шляхом самовільного захоплення належної їй земельної ділянки площею 0,02820 га, позбавив її права володіння, користування та розпоряджання власністю.

ОСОБА_2 самочинно здійснив будівництво господарської будівлі (погреба) на не відведеній йому земельній ділянці, без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, без належним чином затвердженого проекту і отримання документу, який посвідчує право на виконання будівельних робіт, самочинно побудував господарську будівлю (погреб) на належній їй на праві власності земельній ділянці та здійснює його експлуатацію без прийняття згідно з встановленим порядком.

На побудову погреба та встановлення огорожі на належній їй земельній ділянці дозволу відповідачу не надавала, такі погріб та огорожі були побудовані та встановлені самовільно, чим порушені її права володіння, користування та розпоряджання власністю. Дії відповідача вважає незаконними, а тому просила зобов`язати відповідача не чинити перешкод у користуванні належною їй на праві власності земельною ділянкою, що розташована по АДРЕСА_1 , демонтувати залізобетонну огорожу та огорожу із металевих стовпців та сітки-рабиці, які встановлені на належній їй земельній ділянці та усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою загальною площею 0,02820 га, розташованою по АДРЕСА_1 шляхом знесення самочинно збудованої господарської будівлі (погреба).

Ухвалою судді Миронівського районного суду Київської області Гаврищука А.В. від 6 серпня 2015 року відкрито провадження в справі.

Ухвалою Миронівського районного суду Київської області від 27 жовтня 2015 року у справі призначена комплексна земельно-технічна та будівельно-технічна експертиза.

3 жовтня 2016 року позивач подала заяву про збільшення позовних вимог, просила визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯРІ № 5099, виданий 17 лютого 2010 року Кип`ячківською сільською радою Миронівського району Київської області на земельну ділянку кадастровий номер 3222982902:02:001:0089, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 011044900347, та скасувати його державну реєстрацію, оскільки земельні ділянки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 згідно правовстановлюючих документів (за даними кадастрових планів) накладаються між собою, що порушує її право власності та право користування належною їй земельною ділянкою, площа накладання становить 0,0031 га (31 кв. м).

Ухвалою Миронівського районного суду Київської області від 15 листопада 2016 року у справі призначена додаткова комплексна земельно-технічна та будівельно-технічна експертиза.

Аргументи учасників справи

Відповідач 21 вересня 2015 року подав до суду заперечення проти позову.

У запереченні вказав, що обставини, вказані позивачем не відповідають дійсності. Згідно технічного паспорту погріб було збудовано у 1960 році, що на рік раніше ніж збудовано будинок позивача.

В позовній заяві обґрунтовується порушення будівельних норм, проте реагування на порушення вказаних норм (як цивільно-правове так і адміністративне) є виключною компетенцією відповідних органів. У даному випадку відділу містобудування та архітектури Миронівської РДА.

Аргументація про знесення господарської споруди та огорожі через порушення відповідних норм як мінімум є безпідставною, оскільки такі позови можуть подавати відповідні служби, які уповноважені на це відповідними спеціальними законами. Більше того, дозволи від вказаних служб були отримані для узаконення.

За актом прийомки-передачі межових знаків на зберігання, землевпорядною організацією ФОП ОСОБА_4 , було встановлено 9 шт. межових знаків. В дійсності їх не було встановлено.

Згідно викопіровки з кадастових карт за 04 січня 2013 року земельна ділянка ОСОБА_3 , кадастровий номер 3222982902:02:001:0035, мала загальну площу 0,1958 га, та не мала спільної межі з його земельною ділянкою. Після втручання сільської голови Кип`ячківської сільської ради та складання нею неправомірних актів, згідно викопіровки з кадастрових карт за 28 серпня 2015 року площа земельної ділянки ОСОБА_3 стала складати 0,1088 га і стала мати спільну межу з його земельною ділянкою.

Просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

2 листопада 2016 року відповідач подав до суду заперечення на заяву про збільшення позовних вимог.

У запереченнях зазначив, що згідно свідоцтва про право на спадщину від 21 червня 2011 року та державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №485099 від 15 лютого 2010 року він є власником земельної ділянки з кадастровим номером 3222982902:02:001:0089, площею 0,2499 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 .

Згідно свідоцтва про право на спадщину від 21 червня 2011 року він є власником житлового будинку під номером АДРЕСА_1 .

На час оформлення спадкових документів житловий будинок складався з безпосередньо самого будинку під літ. А , сараю під літ. Б та погреба під літ. В .

Згідно характеристики будинку, господарських будівель та споруд, вказаної в технічному паспорті на житловий будинок під номером АДРЕСА_3 , сам житловий будинок під літ. А 1958 року побудови, погріб з шийкою під літ. В , 1960 року побудови, сарай під літ. Б , 1960 року побудови та веранда а-1 , 2007 року побудови.

Таким чином, земельна ділянка з кадастровим номером 3222982902:02:001:0089 передавалась у 2010 році у приватну власність саме під обслуговування вказаного вище готового будинку під номером АДРЕСА_3 , приналежністю якого є інвентаризовані надвірні споруди - погріб з шийкою під літ. В , 1960 року побудови, сарай під літ. Б , 1960 року побудови.

Висновком експерта за результатами проведення комплексної судової земельно - технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою від 12 серпня 2016 року №22196/15-41 було встановлено накладення між конфігураціями належної йому земельної ділянки з кадастровим номером 122982902:02:001:0089 та земельної ділянки позивача ОСОБА_3 з кадастровим номером 122982902:02:001:0035 згідно правовстановлюючих документів (за даними кадастрових планів), площа накладення становить 0,0031 га (31 м2).

При цьому, частина належної йому надвірної споруди у виді погребу з шийкою під літ. В , 1960 року побудови, знаходиться саме на цих 0,0031 га (31 м2).

Згідно державного акта на право приватної власності на земельну ділянку від 15 лютого 2010 року та свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 05 січня 2015 року ОСОБА_3 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 222982902:02:001:0035 площею 0,1088 га по АДРЕСА_3 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства.

При цьому, у 2014 році за замовленням позивачки ОСОБА_3 ДП Центр Державного земельного кадастру було розроблено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) з кадастровим номером 3222982902:02:001:0035 площею 0,1088 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства. В результаті, і площу, і конфігурацію земельної ділянки ОСОБА_3 було змінено.

Рішенням 42 сесії 6-го скликання Кип`ячківськї сільської ради Миронівського району Київської області від 28 листопада 2014 року № 232-42-УІ вказану технічну документацію було підтверджено.

З вищевказаної технічної документації не вбачається, що належна позивачу ОСОБА_3 земельна ділянка межує чи накладається з належною йому земельною ділянкою, відповідно, його підписів при погодженні зовнішніх меж земельної ділянки ОСОБА_3 не вимагалось.

Разом з тим, у випадку виявлення накладення земельних ділянок під час розробки цієї технічної документації - передача земельної ділянки саме такої конфігурації позивачу в приватну власність була б неможливою, оскільки це порушує його права як власника нерухомого майна те не відповідає цільовому призначенню земельної ділянки ОСОБА_3 .

Отже, технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) з кадастровим номером 3222982902:02:001:0035 виготовлена у 2014 році ДП Центр Державного земельного кадастру з грубим порушенням його прав як власника нерухомого майна, а тому її затвердження рішенням Кип`ячківськї сільської ради Миронівського району Київської області суперечить чинному законодавству.

Право власності на житловий будинок під номером АДРЕСА_3 з відповідними надвірними господарськими будівлями і спорудами, 1960 року побудови, виникло у його дружини ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , а у нього - з дня її смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Державний акт на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222982902:02:001:0035 площею 0,1088 га по АДРЕСА_3 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства на ім`я позивача ОСОБА_3 було видано значно пізніше - 15 лютого 2010 року, а свідоцтво про право власності на земельну ділянку під тим же кадастровим номером видано 05 січня 2015 року.

Таким чином, передача позивачу ОСОБА_3 у власність земельної ділянки, на якій розміщена частина належної йому надвірної споруди, прямо суперечить ст. 120 ЗК України та порушує його права власника нерухомого майна і це право в даному випадку є першочерговим та згідно з нормами чинного законодавства є пріоритетним.

З огляду на викладене, вимога позивача про визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222982902:02:001:0089 та скасування його державної реєстрації є незаконною, необґрунтованою та не може бути задоволена судом.

В судовому засіданні представники позивача підтримали заявлені вимоги, просили задовольнити позов у повністю.

Відповідач позов не визнав.

Представник третьої особи Кип`ячківської сільської ради Миронівського району Київської області в судове засідання не з`явився. В надісланій до суду заяві сільський голова просить розглядати справу у відсутності представника сільської ради.

Фактичні обставини справи

Судом встановлені наступні факти.

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_3 є власником житлового будинку під номером АДРЕСА_1 , та двох земельних ділянок : площею 0,2499 га, що має цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, та земельної ділянки, що має цільове призначення для ведення особистого селянського господарства. Земельні ділянки розташовані по АДРЕСА_1 .

Вказані обставини підтверджені даними свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 , виданого 22 лютого 2009 року Кип'ячківською сільською радою Миронівського району Київської області, зареєстрованого в єдиному реєстрі прав власності на нерухоме майно, витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 21950018, виданого КП КОР Білоцерківське міжміське бюро технічної інвентаризації 22 лютого 2009 року, державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №003734, виданого Кип`ячківською сільською радою Миронівського району Київської області 19 лютого 2010 року Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ - 3205969302016, сформованого станом на 19 лютого 2016 року (а.с.,а.с. 12,13, 17, 197 т. 1).

За даними державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 003735, виданого Кип'ячківською сільською радою Миронівського району Київської області 19 лютого 2010 року на земельну ділянку, призначену для ведення особистого селянського господарства, площа такої земельної ділянки становила 0,1647 га (а.с. 18 т. 1).

Власником житлового будинку під номером АДРЕСА_1 та земельної ділянки, призначеної для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,2499 га є відповідач ОСОБА_2 .

Вказані обставини підтверджені даними свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого державним нотаріусом 21 червня 2011 року, зареєстрованого в реєстрі за № 2-854, свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого державним нотаріусом 21 червня 2011 року, зареєстрованого в реєстрі за № 2-856, державного акта на право власності на землю серії ЯИ № 434099, виданим Кип'ячківською сільською радою Миронівського району Київської області 18 лютого 2010 року (а.с.,а.с. 72, 73, 74 т. 2)

Належні сторонам на праві власності земельні ділянки не мають спільної межі.

На частині належної позивачу земельної ділянки, призначеної для ведення особистого селянського господарства, побудовано погріб, який перебуває у користуванні відповідача, частину вказаної земельної ділянки огороджена відповідачем залізобетонною огорожею та огорожею із металевих стовпців і сітки-рабиці.

Вказані обставини відповідач не заперечує, посилаючись на факт допущення порушень при приватизації позивачем земельної ділянки.

За заявою позивача комісією Кип'ячківської сільської ради Миронівського району Київської області 16 квітня 2014 року були проведені обміри земельної ділянки, яка належить позивачу і призначена для ведення особистого селянського господарства, та земельної ділянки, яка належить відповідачу і призначена для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Комісією виявлено невідповідність меж земельних ділянок, визначених державними актами на право власності на земельні ділянки, з фактичними межами земельних ділянок на місцевості, встановлено факт накладання земельних ділянок.

Такі обставини підтверджені даними листа Кип`ячківської сільської ради від 28 серпня 2013 року № 325 та актами комісії Кип`ячківської сільської ради від 16 квітня 2014 року та від 23 травня 2014 року (а.с.,а.с. 22-23, 25, 26 т. 1).

В зв`язку з виявленою невідповідністю меж земельних ділянок, визначених державним актом на право власності на земельну ділянку, з фактичними межами земельної ділянки на місцевості, позивач звернулась до Кип 'ячківської сільської ради Миронівського району Київської області з заявою про проведення інвентаризації належної їй земельної ділянки за цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства та отримала дозвіл на проведення такої інвентаризації.

Такі обставини підтверджені даними рішення Кип 'ячківської сільської ради від 25 квітня 2014 року № 210- 38-У1 (а.с. 29 т. 1).

Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), призначеної для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться у власності ОСОБА_3 , виготовлена за її зверненням ДП Центр державного земельного кадастру .

Технічна документація затверджена рішенням 42 сесії 6 скликання Кип'ячківської сільської ради Миронівського району Київської області від 23 листопада 2014 року.

Отже, в результаті проведеної інвентаризації було виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), уточнено розмір земельної ділянки та отримано на цю земельну ділянку Свідоцтво про право власності на нерухоме майно, індексний номер НОМЕР_4, кадастровий номер земельної ділянки 3222982902:02:001:0035, площа якої складає 0,1088 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, розташована по АДРЕСА_1 .

Вказані обставини підтверджені матеріалами технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), виготовленими ДП Центр державного земельного кадастру , свідоцтва про право власності на нерухоме майно № НОМЕР_4, Витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 32011762, виданими реєстраційною службою Миронівського РУЮ Київської області 5 січня 2015 року, Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ - 3205968932016, сформованого станом на 19 лютого 2016 року (а.с., а.с. 19, 20, 148-158, 194 т. 1).

У червні 2015 року на замовлення позивача ФОП ОСОБА_4 виготовила абрис меж земельної ділянки позивача, призначеної для ведення особистого селянського господарства, склала акт прийому-передачі межових знаків на зберігання.

З виготовленого абрису вбачається, що відповідач ОСОБА_2 самовільно зайняв частину належної позивачу земельної ділянки площею 0,02820 га (а.с. 30 т.1).

Мотиви суду та застосовані норми права

Суд, заслухавши сторони та їх представників, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позов належить задовольнити частково.

Стаття 14 Конституції України передбачає, що право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно статті 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Аналогічне правило закріплено в частині 1 статті 153 ЗК України, за якою власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим кодексом та іншими законами України.

Згідно положень частин 1, 3 статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень або за результатами аукціону.

За нормою статті 125 ЗК України, відповідно до пункту 3 статті 3. Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно ч. 10 Розділу VII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про Державний земельний кадастр документи, якими було посвідчено право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, видані до набрання чинності цим Законом, є дійсними.

Згідно положень частини 1 статті 126 ЗК України в редакції, що діяла до набрання чинності Закону України Про Державний земельний кадастр право власності на земельну ділянку посвідчувалося державним актом.

Статтею 152 ЗК України передбачено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідно зі статтею 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

За положеннями частини 2 статті 158 ЗК України виключно судом вирішуються спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб.

Відповідно до пункту 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ від 16.04.2004 року № 7 захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з частиною третьою статті 152 ЗК шляхом : визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом способів захисту (стаття 16 ЦК).

Відповідно до положень статей 91, 103 ЗК України власники земельних ділянок зобов`язані дотримуватися правил добросусідства, не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів, співпрацювати при вчиненні дій, спрямованих на забезпечення прав на землю кожного з них.

Статтею 212 ЗК України передбачено, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Згідно за статтею 1 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Оскільки відповідно до земельного законодавства України право власності на землю чи право користування земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж такої ділянки в натурі (на місцевості) та одержання документа, що посвідчує це право, для вирішення даного спору про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою суд має з`ясувати, чи було і як саме вирішено питання про межі в зазначеному порядку.

Механізм встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками визначено Інструкцією про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18.05.2010 № 376, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.06.2010 за № 391/17686.

Відповідно до пунктів 2.1., 2.3. Інструкції встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на підставі розробленої та затвердженої : технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок; проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Комплекс робіт із встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) включає : підготовчі роботи, топографо - геодезичні, картографічні роботи та роботи із землеустрою, камеральні роботи, складання і оформлення матеріалів технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), а також встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх межовими знаками.

На підставі даних кадастрової зйомки, інженер-землевпорядник, під час розробки такої технічної документації, складає кадастровий план земельної ділянки з відповідними координатами поворотних точок, визначенням складу угідь, власників суміжних земельних ділянок, відомостей про обмеження у використанні земельної ділянки, тощо.

Основною метою виготовлення технічної документації по встановленню меж є визначення на місцевості меж (кордонів) земельної ділянки. Межа земельної ділянки - сукупність ліній, що утворюють замкнений контур і розмежовують земельні ділянки. Точне визначення меж важливе для правильного встановлення огорожі земельної ділянки.

Межі земельної ділянки ОСОБА_3 , призначеної для ведення особистого селянського господарства, в натурі (на місцевості) були визначені в ході виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), яка знаходиться у власності ОСОБА_3 .

Встановлено, що відповідач звів погреб (льох), облаштував залізобетонну огорожу, огорожу з металевих стовпців та із сітки - рабиці на земельній ділянці, належній позивачу.

Такі обставини не заперечив відповідач, підтвердив у поданих до суду запереченнях, посилаючись на ті обставини, що передача позивачу ОСОБА_3 у власність земельної ділянки, на якій розміщена частина належної йому надвірної споруди, прямо суперечить ст. 120 ЗК України.

Порушення землекористування належними сторонам земельними ділянками підтверджено висновком експерта за результатами проведення комплексної судової земельно-технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою № 22196/15-41 від 12 серпня 2016 року та висновком експерта, складеним за результатами проведення додаткової судової земельно-технічної експертизи № 20013/16-41 від 17 січня 2018 року (а.с., а.с. 3-14, 133-146 т. 2).

При проведенні додаткової експертизи експертом отримано інформацію про площу земельної ділянки з кадастровим номером 3222982902:02:001:0035, яка становить 0,1088 та. Параметри земельної ділянки відповідають Витягу з Державного земельного кадастру від 19 лютого 2016 року № НВ-3205968932016.

Площа земельної ділянки з кадастровим номером 3222982902:02:001:0089 становить 0,2499 га. Параметри земельної ділянки відповідають Державному акту серії ЯИ № 435099, зареєстрованому в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 01144900347 від 18 лютого 2010 року.

Фактичні межі досліджуваних земельних ділянок, розташованих АДРЕСА_3 встановлені в ході виконання огляду та обмірів на місцевості земельних ділянок в рамках первинної судової експертизи, що проводилися 13 червня 2016 року.

Зокрема, за результатами візуально-інструментального обстеження земельних ділянок встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 3222982902:02:001:0035, належна ОСОБА_3 , по периметру не огороджена, з північного боку обмежена парканом, встановленим ОСОБА_2 . Ділянка не забудована.

За результатами проведення первинної експертизи встановлено, що площа земельної ділянки з кадастровим номером 3222982902:02:001:0035 згідно фактично вказаних меж становить 0,0810 га.

За результатами проведення первинної експертизи встановлено, що площа земельної ділянки з кадастровим номером 3222982902:02:001:0089 згідно фактичного використання становить 0,4299 га.

За наслідком співставлення координат поворотних точок меж земельної ділянки згідно фактичного використання та згідно правовстановлюючих документів встановлено наступне.

Співставлювані параметри земельної ділянки ОСОБА_2 з кадастровим номером 3222982902:02:001:0089 не відповідають одне одному.

Згідно правоустановлюючих документів площа земельної ділянки становить 0,2499 га, а згідно фактичного використання - 0,4299 га. Отже, площа земельної ділянки згідно фактичного використання є на 0,1800 га більшою від площі ділянки згідно правоустановлюючих документів.

Довжини ліній між точками та конфігурації зіставлюваних параметрів земельної ділянки також не відповідають одне одному.

Розміри розбіжностей у конфігураціях земельної ділянки варіюють від 4,23 метра до 28,56 метрів. З усіх сторін фактичне використання земельної ділянки є більшим від визначеного правоустановлюючими документами. Виключення становить південно-східна сторона, де використання земельної ділянки є меншим від визначеного кадастровим планом. Найбільший розмір розбіжностей має місце в південно-західній частині земельної ділянки.

Щодо наявності/відсутності накладання між земельними ділянками ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відповідно до правовстановлюючих документів експертом встановлено, що ділянки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не накладаються між собою.

Щодо відповідності/невідповідності фактичного розташування будівель, споруд та інших об`єктів, які належать ОСОБА_2 , відносно меж земельних ділянок правовстановлюючим документам та технічній документації із землеустрою експертом зазначено, що в даному випадку можливо лише змоделювати розташування будівлі (житлового будинку) згідно технічної документації із землеустрою щодо складання державних актів, що посвідчують право власності на земельні ділянки громадянам, розробленої ПП Геодам-Сервіс .

Зіставивши дану інформацію з інформацією про координати поворотних точок меж досліджуваних земельних ділянок, що надані Відділом Держгеокадастру у Миронівському районі згідно листа № 29-1021-99.3-1954/2-16 від 24 жовтня 2016 року, експертом встановлено, що розташування житлового будинку в натурі (на місцевості) не відповідає його розташуванню, позначеному на кадастровому плані технічної документації, при цьому: величина і конфігурація житлового будинку, визначена кадастровим планом, та існуючі його параметри є різними; житловий будинок, визначений кадастровим планом, по відношенню до існуючого житлового будинку є розвернутим на південний схід; існуючий житловий будинок співпадає з будинком, визначеним кадастровим планом в технічній документації лише в одній точці, при цьому в перевернутому вигляді.

Що стосується копії технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок, виготовлений КП КОР Білоцерківське міжміське бюро технічної інвентаризації за станом на 31 жовтня 2016 року, що додатково долучений до матеріалі справи, експертом зазначено таке.

Названий технічний паспорт містить схематичний план земельної ділянки із зображенням будівель та споруд, належних ОСОБА_2 . Разом з тим, використати відомості з даного технічного паспорту для виконання завдань, поставлених перед судовим експертом в межах питання № 4, не є можливим з причин, що схема досліджуваної земельної ділянки, яка зображена в технічному паспорті в жодній частині не відповідає дійсності.

Щодо розташування господарської будівлі погребу експертом зазначено, що при зіставленні інформації про межі земельної ділянки ОСОБА_2 згідно правовстановлюючих документів та інформації про розташування погребу (льоху), встановлено, що льох розміщений за межами земельної ділянки, визначеними правовстановлюючими документами.

Експерт дійшов висновків, що фактична площа земельної ділянки ОСОБА_3 , що розташована по АДРЕСА_1 , становить 0,0810 га. Площа земельної ділянки, якою фактично користується ОСОБА_2 в АДРЕСА_1 , становить 0,4299 га.

Фактичне землекористування ОСОБА_2 земельною ділянкою в АДРЕСА_1 не відповідає правовстановлюючим документам.

Фактичне землекористування ОСОБА_2 земельною ділянкою в АДРЕСА_1 незмінно не відповідає документації із землеустрою, що виготовлялася для видачі державного акту, зокрема в частині невідповідності положенням ч. 2, 3 ст. 79 та 81 Земельного кодексу України.

Має місце порушення землекористування земельною ділянкою ОСОБА_2 з кадастровим номером 3222982902:02:001:0089.

Незмінно має місце порушення землекористування земельною ділянкою ОСОБА_3 з кадастровим номером 3222982902:02:001:0035.

Накладання між конфігураціями земельних ділянок ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відсутнє.

Розташування житлового будинку, який належить ОСОБА_2 , в натурі (на місцевості) не відповідає його розташуванню, позначеному на кадастровому плані технічної документації із землеустрою щодо складання державних актів, що посвідчують право власності на земельні ділянки громадянам, при цьому:

величина і конфігурація житлового будинку, визначена кадастровим планом, та існуючі його параметри є різними;

житловий будинок, визначений кадастровим планом, по відношенню до існуючого житлового будинку є розвернутим на південний схід;

існуючий житловий будинок співпадає з будинком, визначеним кадастровим планом в технічній документації лише в одній точці, при цьому в перевернутому вигляді.

Господарська будівля погреб (льох) розташована поза межами земельної ділянки з кадастровим номером 3222982902:02:001:0089, що належить ОСОБА_2 на праві власності.

Додатковий висновок експерта не викликав сумнів відповідача у його правильності. Відповідач мав можливість клопотати перед судом про призначення повторної експертизи з метою перевірки висновку експерта. Відповідних клопотань стороною заявлено не було, доказів на спростування висновку експерта суду не надано.

Посилання відповідача на ті обставини, що право власності на житловий будинок у його дружини виникло раніше, ніж у позивача право на земельну ділянку, тому передача позивачу у власність земельної ділянки, на якій розміщена частина належної йому надвірної споруди, прямо суперечить статті 120 ЗК України та порушує його права власника нерухомого майна і це право в даному випадку є першочерговим та згідно з нормами чинного законодавства є пріоритетним, не мають доказового значення у справі з огляду на ті обставини, що межі земельних ділянок спеціалістом визначені на підставі даних правовстановлюючих документів та Публічної кадастрової карти України.

Висновки за результатами розгляду

Відповідно до змісту статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, одним із способів захисту цивільних прав є визнання права. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав ( п. а ч. 3 ст. 152 ЗК України).

Згідно з вимогами статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За правилами статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Аналіз наведених норм процесуального та матеріального права дає підставу вважати, що кожна сторона сама визначає зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів.

Оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що обставини, якими обґрунтовані заявлені вимоги, мали місце.

В судовому засіданні доведено факт, що фактична площа земельної ділянки ОСОБА_3 , що розташована по АДРЕСА_1 , становить 0,0810 га.

Фактичне землекористування ОСОБА_2 земельною ділянкою в АДРЕСА_1 не відповідає правовстановлюючим документам та документації із землеустрою, що виготовлялася для видачі державного акту.

Згідно правоустановлюючих документів площа земельної ділянки становить 0,2499 га, а згідно фактичного використання - 0,4299 га. Площа земельної ділянки згідно фактичного використання є на 0,1800 га більшою від площі ділянки згідно правоустановлюючих документів.

Має місце порушення землекористування земельною ділянкою ОСОБА_2 з кадастровим номером 3222982902:02:001:0089 та порушення землекористування земельною ділянкою ОСОБА_3 з кадастровим номером 3222982902:02:001:0035.

ОСОБА_2 самочинно побудував господарську будівлю (погреб) на належній позивачу на праві власності земельній ділянці та здійснює його експлуатацію, звів на цій земельній ділянці залізобетонний паркан і паркан з металевих стовпців та сітки - рабиці.

Вказаними діями відповідач перешкоджає позивачу як власнику вільно користуватись та розпоряджатись належною їй земельною ділянкою, з метою відновлення її порушеного права необхідно покласти на відповідача обов`язок усунути перешкоди в користуванні майном.

На підставі наданих позивачем письмових доказів дії відповідача необхідно кваліфікувати як самовільне зайняття частини належної їй земельної ділянки, що тягне за собою наслідки, передбачені статтею 212 ЗК України.

Такі перешкоди підлягають усуненню шляхом зобов`язання відповідача демонтувати залізобетонний паркан і паркан з металевих стовпців та сітки - рабиці, зведених ним на належній ОСОБА_3 земельній ділянці, знести самочинно збудовану на вказаній земельній ділянці господарську будівлю у виді погреба (льоха).

Вимоги позивача про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 435099, виданого Кип`ячківською сільською радою Миронівського району Київської області 15 лютого 2010 року, не підлягають задоволенню, оскільки судом не встановлено факту наявності накладання між земельними ділянками ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відповідно до правовстановлюючих документів, ділянки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не накладаються між собою.

Згідно правил частини 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно вказаного правила понесені позивачем судові витрати у виді сплаченого судового збору підлягають стягненню на її користь.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 76 - 81, 89, 95, 141, 229, 258, 259, 263 - 265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, Кип`ячківська сільська рада Миронівського району Київської області, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку задовольнити частково.

Зобов`язати ОСОБА_2 усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_3 земельною ділянкою з кадастровим номером 3222982902:02:001:0035, розташованою по АДРЕСА_1 , належною їй на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Реєстраційною службою Миронівського районного управління юстиції Київської області 5 січня 2015 року, індексний номер НОМЕР_4, шляхом демонтування залізобетонного паркану і паркану з метелавих стовпців та сітки - рабиці, зведених ним на належній ОСОБА_3 земельній ділянці, знесення самочинно збудованої на вказаній земельній ділянці господарської будівлі погреба (льоха).

Зобов`язати ОСОБА_2 не чинити ОСОБА_3 перешкод у користуванні належною їй на праві власності земельною ділянкою, розташованою по АДРЕСА_1 .

У задоволенні вимоги про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 435099, виданого Кип`ячківською сільською радою Миронівського району Київської області 15 лютого 2010 року, відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 понесені судові витрати у виді сплаченого судового збору у розмірі 243 гривні 60 копійок.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 1 Розділу ХШ Перехідні положення ЦПК України в новій редакції до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач:

ОСОБА_3 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Миронівським РВ ГУ МВС України в Київській області 14 червня 1996 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач:

ОСОБА_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_4 , адреса місця перебування: АДРЕСА_1 .

Третя особа:

Кип`ячківська сільська рада Миронівського району Київської області, код ЄДРПОУ 04362562, адреса місцезнаходження : Київська область, Миронівський район, село Кип`ячка, вулиця Незалежності, буд. 25.

Суддя підпис Л.О. Капшук

Згідно з оригіналом

Суддя Л.О. Капшук