Рішення

від 28.08.2020 по справі 200/1558/20-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 серпня 2020 р. Справа№200/1558/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Христофорова А.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області до Комунального некомерційного підприємства Мангушський центр первинної медико-санітарної допомоги про застосування заходів реагування, -

В С Т А Н О В И В :

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Комунального некомерційного підприємства Мангушський центр первинної медико-санітарної допомоги , в якому просить суд:

- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) Ялтинської амбулаторії загальної практики сімейної медицини Комунального некомерційного підприємства Мангушський центр первинної медико-санітарної допомоги , розташованої за адресою: Донецька область, Мангушський район, смт. Ялта, провулок Райдужний, 8, - до повного усунення порушень шляхом заборони експлуатації вищезазначеного об`єкта.

В обґрунтування позову зазначено, що в ході проведення уповноваженими посадовими особами позивача, у період з 17.12.2019 року по 18.12.2019 року, позапланової перевірки Комунального некомерційного підприємства Мангушський центр первинної медико-санітарної допомоги (ЄДРПОУ: 37870963), а саме Ялтинської амбулаторії загальної практики сімейної медицини Комунального некомерційного підприємства Мангушський центр первинної медико-санітарної допомоги , розташованої за адресою: Донецька область, Мангушський район, смт. Ялта, провулок Райдужний, 8, на предмет дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, були виявлені порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, що були зафіксовані в Акті перевірки № 60 від 18.12.2019 року.

Посилаючись на те, що виявлені порушення, створюють безпосередню загрозу виникнення пожежі, перешкоджають вільній евакуації людей у разі настання надзвичайної ситуації (пожежі, аварії, тощо), ускладнюють гасіння пожежі, тобто створюють безпосередню загрозу життю т/або здоров`ю людей, позивачем зазначено про неприпустимість подальшої експлуатації Ялтинської амбулаторії загальної практики сімейної медицини Комунального некомерційного підприємства Мангушський центр первинної медико-санітарної допомоги , без усунення виявлених порушень, у зв`язку із чим наголошено на необхідності застосування такого заходу реагування як повне зупинення експлуатації (роботи) вищевказаного об`єкта.

Ухвалою суду від 14 лютого 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, провадження у справі відкрито, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи. Встановлений строк для подання відповідачем відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, якими він обґрунтовується, протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Роз`яснено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

На виконання вимог чинного процесуального законодавства, вищевказана ухвала суду про відкриття провадження у справі, від 14 лютого 2020 року, була направлена рекомендованим поштовим відправленням за адресою зареєстрованого місцезнаходження відповідача Комунального некомерційного підприємства Мангушський центр первинної медико-санітарної допомоги (ЄДРПОУ: 37870963), - Донецька область, Мангушський район, смт. Мангуш, вул. Поштова, 22, та згідно із рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу (код відстеження: 8412207017588), - була вручена - 21 лютого 2020 року.

У встановлений судом строк, відзив на позовну заяву та докази, які підтверджують обставини, якими він обґрунтовується, відповідачем подані не були.

02 квітня 2020 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, яким Розділ VI Прикінцеві положення КАС України, доповнений п. 3, згідно із яким, встановлювалось, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки, щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".

За для дотримання права відповідача на подання відзиву на позовну заяву, доказів, а також вчинення інших можливих процесуальних дій, означені строки, і, відповідно, строк розгляду даної справи, судом були продовжені, у відповідності до положень п. 3 Розділу VI Прикінцеві положення КАС України.

27 травня 2020 року від позивача до суду надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, а саме Акту від 26.05.2020 року обстеження усунення виявлених порушень норм чинного законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки у Ялтинській амбулаторії КНП Мангушський центр первинної медико-санітарної допомоги , та повідомлено про не надходження до позивача інформації щодо усунення порушень які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

17 липня 2020 року, набрав чинності Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) від 18.06.2020 року № 731-IX, відповідно до якого, пункт 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 48, ст. 436) викладений в такій редакції: Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином .

Розділом II Прикінцеві та перехідні положення, означеного Закону № 731-IX, закріплено, що процесуальні строки, які були продовжені, зокрема, відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом.

Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Задля дотримання права відповідача на подання до суду відзиву на позовну заяву, та доказів, вчинення будь-яких інших процесуальних дій, судом був витриманий достатній час для поштового пробігу можливих поштових відправлень документів від учасників справи.

Однак, станом на час розгляду справи 28 серпня 2020 року, відзив на позовну заяву, чи будь-які заяви щодо продовження процесуальних строків з підстав, встановлених Законом № 731-IX, або заяви про поновлення процесуальних строків, встановлених нормами КАС України, у зв`язку із їх пропуском з поважних причин, та таких, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином, або заяви про продовження процесуальних строків, встановлених судом, з причин неможливості вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк, що зумовлено обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином, - від учасників справи не надходило.

Відповідно до статті 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Суд враховує, що відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, яка ратифікована Україною 17.07.1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи вищезазначене, та зважаючи на те, що в матеріалах справи достатньо документів для розгляду справи по суті, заяв від учасників справи про поновлення/продовження процесуальних строків, для вчинення процесуальних дій, у відповідності до положень п. 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України, до суду не надходило, з метою недопущення невиправданого затягування судового процесу, суд проводить розгляд справи у письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами.

Саме по собі оголошення карантину не зупиняє роботи судів, участь учасників справи в судовому засіданні судом обов`язковою не визнавалась, та сторонами не повідомлено причин, які безпосередньо перешкоджають розгляду даної справи за наявними у ній доказами.

При цьому суд зазначає, що відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (п. 109 рішення у справі Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії від 07 липня 1989 року).

З`ясовуючи те чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, та сторонами не заперечується, що відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , Доручення Прем`єр-міністра України від 11.12.2019 року №44205/1/1-19, на підставі Наказу 25 Державної пожежно-рятувальної частини Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області № 125 від 12.12.2019 року Про проведення позапланових перевірок , у період з 17.12.2019 року по 18.12.2019 року, 25 Державним пожежно-рятувальним загоном Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області (ДПРЗ - 25 ГУ ДСНС України у Донецькій області), була проведена позапланова перевірка Комунального некомерційного підприємства Мангушський центр первинної медико-санітарної допомоги (ЄДРПОУ: 37870963), а саме Ялтинської амбулаторії загальної практики сімейної медицини Комунального некомерційного підприємства Мангушський центр первинної медико-санітарної допомоги , розташованої за адресою: Донецька область, Мангушський район, смт. Ялта, провулок Райдужний, 8, щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, в ході якої були виявлені порушення вимог Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за № 252/26697, що було зафіксовано в Акті перевірки № 60 від 18.12.2019 року, а саме:

59) Не проведено ідентифікацію об`єкта, не складено Повідомлення про результати ідентифікації щодо визначення потенційної небезпеки та не узгоджено з органом державного нагляду у сфері цивільного захисту та техногенної безпеки;

60) План-схеми евакуації людей на випадок пожежі не відкориговані згідно діючих норм;

61) Приміщення закладу не забезпечені знаками безпеки відповідно до ДСТУ ISO 6309:2007 Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір (ISO 6309:1987, IDT) та ГОСТ 12.4.026-76 ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности ;

62) Дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) не оброблені засобами вогнезахисту;

63) У приміщенні амбулаторії опорядження стін виконано з матеріалу з вищою пожежною небезпекою , ніж: Г2, В2, Д2, Т2 - для приміщень, у яких можливе перебування до 1500 осіб (облицювання стіни реєстратури на шляху евакуації);

64) З`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів не здійснюється за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів;

65) У приміщенні амбулаторії відбувається (влаштовано) експлуатація тимчасових електромереж;

66) У приміщенні маніпуляційної кімнати відбувається прокладання кабелю по дерев`яній конструкції;

67) Не виконано замір опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання;

68) Будівлі, приміщення та споруди не обладнано системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту ;

69)Територія закладу не в повному обсязі забезпечена первинними засобами пожежогасіння: вогнегасниками, ящиками з піском, бочками з водою, покривалами з негорючого теплоізоляційного матеріалу, совковими лопатами, пожежними відрами, пожежним інструментом, які використовуються для локалізації і ліквідації пожеж у їх початковій стадії розвитку;

70) На території закладу не визначена необхідна кількість первинних засобів пожежогасіння.

Зазначений Акт підписаний посадовими особами органу державного нагляду ДСНС, та уповноваженою особою суб`єкта господарювання інженером з питань охорони праці НКП Мангушський центр ПМСД Пастуховим Є.Г.

Графа Пояснення, зауваження або заперечення щодо проведеного заходу державного нагляду (контролю) та складеного акта перевірки містить запис пояснення, зауваження, заперечення відсутні (а.с. 31-61).

Згідно із Актом від 26.05.2020 року обстеження усунення виявлених порушень норм чинного законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, 26 травня 2020 року комісією, призначеною наказом № 26 від 12.05.2020 року Про створення комісії з перевірки усунення виявлених порушень норм чинного законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки у Ялтинській амбулаторії КНП Мангушський центр ПМСД у складі: Голова комісії - головний лікар КНП Мангушський центр ПМСД Григор`єв В.В. ; Заступник голови комісії - заступник головного лікаря з медичного обслуговування населення та завідувач Ялтинської амбулаторії КНП Мангушський центр ПМСД Черниця О.О.; Секретар комісії - завідувач господарством та відповідальна особа з пожежної безпеки центру Коротаєв О.В.; Члени комісії - інженер з питань охорони праці КНП Мангушський центр ПМСД Пастухов Є.Г.; Провідний інспектор Мангушського районного сектору Головного управління ДСНС України у Донецькій області Судников А.А.; Фахівець відділу забезпечення заходів з попередження надзвичайних ситуацій Центру забезпечення діяльності Головного управління ДСНС України у Донецькій області Бельць Д.В., було проведено обстеження Ялтинської амбулаторії КНП Мангушський центр ПМСД Донецької області (ЄДРПОУ 37870963) розташованої за адресою: 87450, Донецька область, Мангушський район, смт. Ялта, пров. Радужний, буд. 8, щодо усунення порушень норм чинного законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки вказаних в Акті № 60 від 18 грудня 2019 року ДПРЗ-25 ГУ ДСНС України в Донецькій області складеного за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки у, за результатами якого було встановлено, що порушення чинного законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки вказані в Акті № 60 від 18 грудня 2019 року ДПРЗ-25 ГУ ДСНС України в Донецькій області усунуто частково, не виконаними залишились пункти № 4,10, а саме :

- Дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) не оброблені засобами вогнезахисту;

- Будівлі, приміщення та споруди не обладнано системи протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту .

Зазначений Акт підписаний головою, заступником голови, секретарем та членами комісії без пояснень, зауважень або заперечень щодо проведеного заходу та складеного акта.

Дослідивши спірні правовідносини та надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, яке затверджене Указом Президента України від 16 січня 2013 року № 20/2013 Державна служба України з надзвичайних ситуацій (далі - ДСНС) є центральним органом виконавчої влади та здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб.

ДСНС здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, а також міжрегіональні (повноваження яких поширюються на кілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи (у разі їх створення).

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 січня 2013 року № 33 Про утворення територіальних органів Державної служби з надзвичайних ситуацій та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України , утворені як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з надзвичайних ситуацій, одним з яких є позивач.

Відповідно до п.п. 27 п. 4 Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області, затвердженого наказом ДСНС України від 04 лютого 2013 року № 3 (у редакції наказу ДСНС України від 21 вересня 2017 року № 507), Головне управління відповідно до покладених на нього завдань на відповідній території організовує і здійснює безпосередньо та через підпорядковані підрозділи нагляд (контроль) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки та цивільного захисту місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, суб`єктами господарювання.

Відповідач є суб`єктом господарювання, тому за приписами статті 20 Кодексу цивільного захисту України, до його завдань і обов`язків у сфері цивільного захисту належать:1) забезпечення виконання заходів у сфері цивільного захисту на об`єктах суб`єкта господарювання;2) забезпечення відповідно до законодавства своїх працівників засобами колективного та індивідуального захисту;3) розміщення інформації про заходи безпеки та відповідну поведінку населення у разі виникнення аварії;4) організація та здійснення під час виникнення надзвичайних ситуацій евакуаційних заходів щодо працівників та майна суб`єкта господарювання;5) створення об`єктових формувань цивільного захисту відповідно до цього Кодексу та інших законодавчих актів, необхідної для їх функціонування матеріально-технічної бази і забезпечення готовності таких формувань до дій за призначенням;6) створення диспетчерських служб відповідно до цього Кодексу та інших законів, необхідних для забезпечення безпеки об`єктів підвищеної небезпеки;7) проведення оцінки ризиків виникнення надзвичайних ситуацій на об`єктах суб`єкта господарювання, здійснення заходів щодо неперевищення прийнятних рівнів таких ризиків;8) здійснення навчання працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної та пожежної безпеки;9) декларування безпеки об`єктів підвищеної небезпеки;10) розроблення планів локалізації та ліквідації наслідків аварій на об`єктах підвищеної небезпеки;11) проведення об`єктових тренувань і навчань з питань цивільного захисту;12) забезпечення аварійно-рятувального обслуговування суб`єктів господарювання відповідно до вимог статті 133 цього Кодексу;13) здійснення за власні кошти заходів цивільного захисту, що зменшують рівень ризику виникнення надзвичайних ситуацій;14) забезпечення безперешкодного доступу посадових осіб органів державного нагляду, працівників аварійно-рятувальних служб, з якими укладені угоди про аварійно-рятувальне обслуговування суб`єктів господарювання, для проведення обстежень на відповідність протиаварійних заходів планам локалізації і ліквідації наслідків аварій на об`єктах підвищеної небезпеки та потенційно небезпечних об`єктах, сил цивільного захисту - для проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт у разі виникнення надзвичайних ситуацій;15) забезпечення дотримання вимог законодавства щодо створення, зберігання, утримання, використання та реконструкції захисних споруд цивільного захисту;16) здійснення обліку захисних споруд цивільного захисту, які перебувають на балансі (утриманні);17) дотримання протиепідемічного, протиепізоотичного та протиепіфітотичного режиму;18) створення і використання матеріальних резервів для запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;19) розроблення заходів щодо забезпечення пожежної безпеки, впровадження досягнень науки і техніки, позитивного досвіду із зазначеного питання;20) розроблення і затвердження інструкцій та видання наказів з питань пожежної безпеки, здійснення постійного контролю за їх виконанням;21) забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки;22) утримання у справному стані засобів цивільного та протипожежного захисту, недопущення їх використання не за призначенням;23) здійснення заходів щодо впровадження автоматичних засобів виявлення та гасіння пожеж і використання для цієї мети виробничої автоматики;24) своєчасне інформування відповідних органів та підрозділів цивільного захисту про несправність протипожежної техніки, систем протипожежного захисту, водопостачання, а також про закриття доріг і проїздів на відповідній території;25) виконання інших завдань і заходів у сфері цивільного захисту, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами.

Забезпечення техногенної безпеки суб`єкта господарювання покладається на його керівника (частина друга статті 51 Кодексу цивільного захисту України), забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання (частина третя статті 55 Кодексу цивільного захисту України).

Відповідно до пунктів 29, 33 та 43 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України, об`єкт підвищеної небезпеки - об`єкт, який згідно із законом вважається таким, на якому є реальна загроза виникнення аварії та/або надзвичайної ситуації техногенного чи природного характеру; пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю; техногенна безпека - відсутність ризику виникнення аварій та/або катастроф на потенційно небезпечних об`єктах, а також у суб`єктів господарювання, що можуть створити реальну загрозу їх виникнення. Техногенна безпека характеризує стан захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Забезпечення техногенної безпеки є особливою (специфічною) функцією захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.

Відповідно до 1, 3 та 4 частини 1 статті 7 Кодексу цивільного захисту України, цивільний захист здійснюється за такими основними принципами: гарантування та забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності; пріоритетності завдань, спрямованих на рятування життя та збереження здоров`я громадян; максимально можливого, економічно обґрунтованого зменшення ризику виникнення надзвичайних ситуацій.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначено Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (далі - Закон № 877).

Відповідно до статті 1 цього Закону, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно із ч. 11 ст. 4 Закону №877, плановий чи позаплановий захід щодо суб`єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником. Плановий чи позаплановий захід щодо фізичної особи - підприємця має здійснюватися за його присутності або за присутності уповноваженої ним особи.

За приписами ч. 1 ст. 6 Закону №877, підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема, доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави.

Згідно із ч. 5 ст. 7 Закону №877, суб`єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред`явили документів, передбачених цією статтею.

Відповідно до ч. 6 ст. 7 Закону №877, за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Приписами ст. 10 Закону №877 передбачено, що суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право, зокрема, перевіряти наявність у посадових осіб органу державного нагляду (контролю) службового посвідчення та посвідчення (направлення) і одержувати копію посвідчення (направлення) на проведення планового або позапланового заходу; не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо: державний нагляд (контроль) здійснюється з порушенням передбачених законом вимог щодо періодичності проведення таких заходів; посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону; суб`єкт господарювання не одержав повідомлення про здійснення планового заходу державного нагляду (контролю) в порядку, передбаченому цим Законом; посадова особа органу державного нагляду (контролю) не внесла запис про здійснення заходу державного нагляду (контролю) до журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) (за наявності такого журналу в суб`єкта господарювання); тривалість планового заходу державного нагляду (контролю) або сумарна тривалість таких заходів протягом року перевищує граничну тривалість, встановлену частиною п`ятою статті 5 цього Закону, або тривалість позапланового заходу державного нагляду (контролю) перевищує граничну тривалість, встановлену частиною четвертою статті 6 цього Закону; орган державного нагляду (контролю) здійснює повторний позаплановий захід державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю); органом державного нагляду (контролю) не була затверджена та оприлюднена на власному офіційному веб-сайті уніфікована форма акта, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику; у передбачених законом випадках посадові особи не надали копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики з питань державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, або відповідного державного колегіального органу на здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю); бути присутнім під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), залучати під час здійснення таких заходів третіх осіб; вимагати нерозголошення інформації, що становить комерційну таємницю або є конфіденційною інформацією суб`єкта господарювання; одержувати та ознайомлюватися з актами державного нагляду (контролю); надавати органу державного нагляду (контролю) в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта; оскаржувати в установленому законом порядку неправомірні дії органів державного нагляду (контролю) та їх посадових осіб; отримувати консультативну допомогу від органу державного нагляду (контролю) з метою запобігання порушенням під час здійснення заходів державного нагляду (контролю); вести журнал реєстрації заходів державного нагляду (контролю) та вимагати від посадових осіб органів державного нагляду (контролю) внесення до нього записів про здійснення таких заходів до початку їх проведення; вимагати припинення здійснення заходу державного нагляду (контролю) у разі: перевищення посадовою особою органу державного нагляду (контролю) визначеного цим Законом максимального строку здійснення такого заходу; використання посадовими особами органу державного нагляду (контролю) неуніфікованих форм актів; з`ясування посадовими особами під час здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) питань, інших ніж ті, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення такого заходу.

Аналіз представлених матеріалів щодо проведеного заходу державного нагляду (контролю), та результатів комісійного обстеження відповідача на предмет усунення порушень вказаних в Акті № 60 від 18.12.2019 року, свідчить про існування на час проведення перевірки відображених в Акті перевірки № 60 від 18.12.2019 року порушень.

Акти № 60 від 18.12.2019 року (за результатами позапланової перевірки), та від 26.05.2020 року (комісійного обстеження), підписані посадовими особами органу державного нагляду, та уповноваженими особами відповідача, без жодних пояснень, зауважень або заперечень.

Згідно із частиною 7 ст. 7 Закону №877, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Відповідно до абзацу першого частини 5 статті 4 Закону №877, виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Згідно із ст. 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема, звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єкту у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єкту у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єкту у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст. 70 Кодексу цивільного захисту України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єкту у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду (ч. 2 ст. 70 КЦЗ України).

Визначення небезпечного чинника міститься у п. 26 ст. 2 Кодексу цивільного захисту України та означає складову частину небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Суд зазначає, що законодавець пов`язує настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

Відповідно до п. 2 розділу І Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014р. № 1417, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 року за № 252/26697 (далі - Правила пожежної безпеки): ці Правила є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

Відповідно до п. 4 розділу І Правил пожежної безпеки, пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.

Відповідно до п. 2.31 глави 2 розділу ІІІІ Правил пожежної безпеки, сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації мають бути забезпечені евакуаційним освітленням. Світильники евакуаційного освітлення повинні вмикатися з настанням сутінків у разі перебування в будинку людей.

Відповідно до п. 1.2 глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки, закріплено, що будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту .

Відповідно до п. 2.5 глави 2 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки, у будинках, крім будинків V ступеня вогнестійкості, дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) повинні оброблятися засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності.

Необхідність обробляння засобами вогнезахисту дерев`яних елементів інших конструкцій будинків визначається відповідними нормативними документами за видами будинків.

Ці Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд (далі - об`єкт) (пункт 1 розділу 1 Правил).

Як вже зазначалося вище, забезпечення техногенної безпеки суб`єкта господарювання покладається на його керівника (частина друга статті 51 Кодексу цивільного захисту України), забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання (частина третя статті 55 Кодексу цивільного захисту України).

Як встановлено з представлених суду письмових доказів, відповідачем було допущено порушення вищевказаних норм пожежної безпеки.

Частина перша статті 67 Кодексу цивільного захисту України передбачає, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до частин першої та другої статті 68 Кодексу цивільного захисту України, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Аналіз досліджених представлених сторонами письмових доказів, свідчить про те, що встановлені Актом позивача № 60 від 18 грудня 2019 року порушення відповідачем вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, які створюють безпосередню загрозу життю т/або здоров`ю людей, усунені відповідачем частково.

Так, за наслідками проведеного комісійного обстеження відповідача на предмет усунення порушень, вказаних в Акті № 60 від 18 грудня 2019 року, було встановлено не усунення відповідачем у повному обсязі порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, а саме:

- Дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) не оброблені засобами вогнезахисту;

- Будівлі, приміщення та споруди не обладнано системи протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту .

Акт комісійного обстеження підписаний комісією без пояснень, чи жодних зауважень або заперечень щодо проведеного заходу та складеного акта.

У поданому позивачем до суду клопотанні про доручення доказів зазначено про те, що інформація щодо усунення порушень які створюють загрозу життю та здоров`ю людей до позивача не надходила, разом з тим, ті порушення які виявлені під час перевірки створюють загрозу.

Доказів усунення вищевказаних порушень відповідачем суду також не представлено.

Суд враховує, що захід реагування у виді повного зупинення роботи об`єкта до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки є крайнім заходом, обрання якого є доцільним лише у разі, якщо допущенні порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Вжиття заходів реагування на порушення тих чи інших правил пожежної безпеки слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи.

Позивачем наголошено, що не обробка дерев`яних елементів горищних покриттів (крокви, лати) засобами вогнезахисту посилює небезпечні фактори пожежі, призводить до руйнування матеріалу, поширення пожежі зі збільшенням продуктів горіння, чадного газу та впливу підвищених температур, пожежа та її небезпечні фактори розповсюдяться до шляхів евакуації, що створює загрозу життю та/або здоров`ю людей. Відсутність системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту має своїм наслідком ситуацію, за якої первинні засоби пожежогасіння будуть не ефективними, не відбудеться оповіщення людей, які перебувають у приміщеннях, у зв`язку із чим продукти горіння та чадний газ унеможливлять своєчасну та безпечну евакуацію з приміщень та може призвести до отруєння людей що в них перебуватимуть, гасіння пожежі здійсниться лише після прибуття пожежних підрозділів з необхідними засобами гасіння.

Суд погоджується, що не усунення виявлених перевіркою порушень прямою дією впливає на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що спричинить загрозу життю та здоров`ю людей, оскільки впливає: на забезпечення безпеки роботи закладу, безпеки людей у відповідності з вимогами протипожежних норм, техногенної безпеки та цивільного захисту; на своєчасність виявлення надзвичайної ситуації, пожежі; на ліквідацію пожежі, надзвичайної ситуації та ліквідації її наслідків; на евакуацію людей та їх захисту від наслідків пожежі, надзвичайної ситуації, тощо.

На переконання суду, вчинені відповідачем заходи безумовно свідчать про добросовісність намірів відповідача щодо проведення ним роботи по усуненню виявлених порушень та вжиття відповідних заходів.

Разом з тим суд зазначає, що усунення порушень у майбутньому не спростовує їх наявність станом на момент розгляду справи в суді.

Водночас порушення, які залишаються не усуненими на час розгляду справи, продовжують чинити загрозу життю та здоров`ю людей, у зв`язку із чим, на переконання суду, подальша експлуатація такого об`єкта як Ялтинська амбулаторія загальної практики сімейної медицини Комунального некомерційного підприємства Мангушський центр первинної медико-санітарної допомоги без усунення останніх, є неприпустимою, з огляду нащо, існує потреба у застосуванні такого заходу реагування як повне зупинення експлуатації (роботи) зазначеного об`єкта.

Застосування такого заходу є співрозмірним та виправданим з характером не усунених на час розгляду цієї справи порушень законодавства у сфері пожежної безпеки, та цільовим призначенням вищевказаного об`єкта.

Жодних доказів на спростування таких висновків суду відповідачем суду не представлено, у зв`язку із чим, виходячи з наявних в матеріалах справи письмових доказів, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Позиція суду узгоджується із позицією викладеною в постановах Верховного суду у складі Касаційного адміністративного суду по справах: №520/6694/19 від 26 березня 2020 року, №814/2356/17 від 27 червня 2019 року, №812/1262/18 від 23 квітня 2019 року, №806/77/18 від 03 квітня 2020 року, №805/4256/17 від 08 лютого 2019 року.

При цьому суд зазначає, що відповідач, у разі усунення недоліків у повному обсязі, виявлених ДСНС, які створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, не позбавлений можливостей звернутись до суду із заявою про скасування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю), застосованих судом за результатом розгляду адміністративної справи.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 2, 7-11, 17-20, 69-72, 86, 94, 122-124, 126-128, 130, 133-135, 138-140, 143, 150- 154, 158-163, 167, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області (місцезнаходження: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Митрополитська, 175, ЄДРПОУ: 38652962) до Комунального некомерційного підприємства Мангушський центр первинної медико-санітарної допомоги (місцезнаходження: Донецька область, Мангушський район, смт. Мангуш, вул. Поштова, 22, ЄДРПОУ: 37870963) про застосування заходів реагування, - задовольнити.

Застосувати заходи реагування у виді повного зупинення експлуатації (роботи) Ялтинської амбулаторії загальної практики сімейної медицини Комунального некомерційного підприємства Мангушський центр первинної медико-санітарної допомоги , розташованої за адресою: Донецька область, Мангушський район, смт. Ялта, провулок Райдужний, буд. 8, - шляхом заборони його експлуатації, до повного усунення порушень визначених в Акті № 60 від 18 грудня 2019 року складеному Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Рішення складене у повному обсязі та підписане 28 серпня 2020 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя А.Б. Христофоров