РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
28 серпня 2020 року м. Рівне №460/3258/20
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О. за участю секретаря судового засідання Трохимчук А.М. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник Гуль Н.В.,
відповідача: представник Гоч Н.М.,
розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІДЕК-2006" до Головне управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю ІДЕК-2006 (надалі по тексті - ТОВ ІДЕК-2006 та/або Позивач) звернулось до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області (надалі по тексту - ГУ ДПС у Рівненській області та/або Відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 24.02.2020 № 00002090501, № 00002100501, № 00002110501, № 00002120501, № 00002130501, № 00000303305, № 00000313305 та № 00000323305. Згідно з позовною заявою, ТОВ ІДЕК-2006 не погоджується з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями та нарахованими податковими зобов`язаннями. Позивач вказує, що висновки Відповідача про нереальність господарських операцій з ТОВ Нортем ЛТД та ТОВ Алексагрокомплект є безпідставними та хибними, не підтверджуються матеріалами справи. Вказує, що господарській операції з вказаними контрагентами підтверджуються первинними документами, мали реальний характер, придбаний товар використаний в межах власної господарської діяльності з метою отримання прибутку, а тому висновки про заниження податку на додану вартість по даних господарських взаєморозрахунках є необґрунтованими. Щодо донарахованого податку на доходи фізичних осіб та військового збору, то позивач звертає увагу, що висновки акту перевірки про порушення Позивачем ст. 168, 176, 179 Податкового кодексу України також є безпідставними. Вказує, що не допускав порушень податкового законодавства, що становлять склад податкового порушення, передбаченого ст. 126 та 127 Податкового кодексу України, у зв`язку з чим просить скасувати оскаржувані податкові повідомлення-рішення. Просить адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.
Відповідач позов не визнав про що подав письмовий відзив, в якому вказує, що проведеною перевіркою було встановлено факт нереальності господарських операцій позивача з ТОВ Нормет ЛТД та ТОВ Алексагрокомплект , що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 3 577 205 грн. Вказує, що документальне оформлення в податковому обліку фіктивних операцій позивача підтверджується матеріалами кримінального провадження № 32019180000000013 від 15.03.2019 року, протоколами допиту свідків, податковою інформацією, що міститься в базах даних контролюючого органу. Також відповідач звертає увагу на те, що позивачем не відображено в рядку 14 податкової декларації за грудень 2018 року Коригування податкового кредиту відповідно до зареєстрованих розрахунків коригування по ТОВ Фірма Вікант та ТОВ Суффле Агро Україна , що призвело до завищення податкового кредиту на суму 112495,85грн. Вказує, що позивач безпідставно не нарахував податкові зобов`язання з податку на додану вартість та не зареєстрував податкові накладні на списану кредиторську заборгованість, що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 224918грн. Окрім того, перевіркою встановлено факт не перерахування та несвоєчасного перерахування податку на доходи фізичних осіб та військового збору, що є наслідком притягнення позивача до відповідальності на підставі ст. 126 та 127 Податкового кодексу України. На підставі наведеного, вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі та у межах закону. Просить у позові відмовити.
Ухвалою суду від 12.05.2020 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 10.06.2020.
10.06.2020 ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, підготовче засідання відкладено.
17.06.2020 ухвалою суду підготовче провадження закрито та призначено справу до розгляду по суті.
10.08.2020 ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати в судовому засіданні оголошено перерву.
Представники сторін у судовому засіданні надали суду свої пояснення, аналогічні тим, що викладені в заявах по суті справи.
Заслухавши в судовому засіданні сторін, з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.
У період з 05.08.2019 по 27.08.2019 та 27.01.2020 по 30.01.2020 року Головним Управлінням ДПС у Рівненській області (далі - ГУ ДПС у Рівненській області) проводилась документальна планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю ІДЕК-2006 , код ЄДРПОУ 33840626 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2017 по 30.06.2019 року.
За результатами проведеної перевірки працівниками ГУ ДПС у Рівненській області 06.02.2020 року складено акт перевірки №235/17-00-05-01/33840626.
Висновками акта перевірки встановлено наступні порушення:
п. 185.1, ст. 185, пп. 192.1.1. п. 192.1 ст.192, пп. а п. 198.1, п. 198.3, п. 198.5 ст. 198. п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI із змінами та доповненнями, Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 28 січня 2016 року № 21, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету всього у сумі 3912132грн, у тому числі; за грудень 2017p.- 2897грн, за липень 2018p.- 11179грн, за грудень 2018p. - 3398729грн, за січень 2019 p.- 499327грн;
завищення суми від`ємного значення податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного і податкового періоду ряд. 21 за червень 2019 р. у сумі 539029грн;
п. 198.5 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 розділу ІІІ Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (із змінами та доповненнями) ТОВ ІДЕК-2006 - встановлено відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкової накладної за грудень 2018 р.- 233333грн;
п. 57.1 ст. 57, п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010р. із змінами та доповненнями підприємством порушено терміни сплати узгодженого податкового зобов`язання по податку на додану вартість із вироблених в України товарів (робіт, послуг) на суму 1178грн;
п. 20.1.14 п. 20,1 ст. 20, п. 44.1 п. 44.2. п. 44.7 ст. 44 розділу І Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями) на запит контролюючого органу документи та пояснення до перевірки не надані;
п. 51.1 ст. 51 глави 2, пп. б п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України № 2755-VІ від 02.12.2010р. із змінами і доповненнями, розділу ІІІ Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку в редакції затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015р. № 4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.01.2015р. № 111/26556, по яких встановлено подання податкових розрахунків за формою 1 ДФ не в повному обсязі, з недостовірними відомостями та з помилками, а саме: за 3,4 квартали 2016р.; 3,4 квартали 2017р.; 1-4 квартали 2018р.; 1-2 квартали 2019р.;
пп. 14.1.47, пп. 14.1.180 п.14.1 ст.14, п. 163.1 ст. 163, пп. 164.2.17, пп. 164.2.4 п. 164.2, п. 164.5 ст. 164, п. 167.1 ст. 167, п. 168.1 ст. 168, пп. 169.1.1 п.169.1, пп. 169.2.2 п. 169.2 ст. 169, п. 171.1. пп. а п. 171.2 ст. 171, п. 173.1, п. 173.3. п. 173.8 ст. 173, пп. а п. 176.2, ст. 176 розділу IV Податкового кодексу України № 2755-Vl від 02.12.2010р. із змінами і доповненнями, в результаті чого визначено податкове зобов`язання за податком на доходи фізичних осіб, а саме: не утриманий і не перерахований до бюджету податок на доходи фізичних осіб в сумі 9317,45грн, в т.ч. у 2 півріччі 2017р. в сумі 474,66грн, у 2018р. в сумі 8151,32грн, у І півріччі 2019р. в сумі 691,47грн;
пп. 14.1.180, пп. 14.1.156, пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14, п. 31.1 ст. 31, п. 54.2 ст. 54. абз. 2 п. 57.1 ст. 57, п. 87.9 ст. 87, п. 168.1, п. 168.4 ст. 168, п. 171.1 ст. 171 та пп. а п. 176.2 ст. 176 розділу IV Податкового кодексу України № 2755-УІ під 02.12.2010р. із (змінами та доповненнями), за якими встановлено:
несвоєчасне перерахування до бюджету податковим агентом - ТОВ IДЕК-2006 узгоджених сум належного до сплати податку на доходи фізичних осіб, утриманого із оренди земельних ділянок (паїв);
несвоєчасне подання податковим агентом - ТОВ ІДЕК-2006 платіжних доручень для перерахування належного до сплати податку на доходи фізичних осіб за граничними термінами сплати податку до бюджету, передбаченими пунктом 168.1 статті 168 Кодексу, а саме: 06.11.2017р. на суму 6930,50грн, 13.11.2017 р. на суму 6930,50грн, 19.02.2018р. на суму 5435,33грн, 12.04.2018 р. на суму 1495,17грн, 21.07.2018р. на суму 6930,50грн, 17.08.2018р. на суму 6930,50грн, 09.11.2018р. на суму 6930,50грн, 13.11.2018р. на суму 6930,50грн, 26.11.2018р. на суму 6930,50грн, 27.11.2018р. на суму 6930,50грн, 26.12.2018р. на суму 6930,50грн, 15.01.2019р. на суму 2815,14грн, 18.03.2019р. на суму 4213,31грн;
пп. 1.1, пп. 1.2, пп. 1.3, пп.1.4, пп. 1.5, пп. 1.6, пп. 1.7 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010р. із змінами і доповненнями, в результаті чого визначено податкове зобов`язання і військового збору, а саме; не утриманий і не перерахований до бюджету військовий збір в сумі 1083грн, в т, ч. у 2 півріччі 2017р. - 26,25грн, у 2018 році. - 1009,50грн, у 1 півріччі 2019р. - 47,25грн;
пп. 1.1. пп. 1.2, пп. 1.3, пп. 1.4, пп. 1.5, пп. 1.6 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України від 02.12.2020p. № 2755-VI із змінами і доповненнями, за якими встановлено:
несвоєчасне перерахування до бюджету податковим агентом- TОB ІДЕК-2006 сум належного до сплати військового збору, утриманого із оренди земельних ділянок (паїв);
несвоєчасне подання податковим агентом - ТОВ ІДЕК-2006 платіжних доручень для перерахування належного до сплати військового збору за граничними термінами сплата збору до бюджету, передбаченими пунктом 168.1 статті 168 Кодексу, а саме: 06.11.2017р. на суму 577,66грн, 13.11.2017 на суму 577,66грн, 19.02.2018 на суму 454,34грн, 12.04.2018 на суму 577,66грн, 21.07.2018 на суму 577,66грн, 17.08.2018 на суму 577,66грн, 09.11.2018 на суму 577,66грн, 13.11.2018 на суму 577,66грн.
Не погодившись із висновками акту перевірки ТОВ ІДЕК-2006 ' було подано заперечення до ГУ ДПС у Рівненській області.
Згідно відповіді ГУ ДПС у Рівненській області № 2009/10/17-00-05-03 від 21.02.2020 року, заперечення ТОВ Ідек-2006 залишено без розгляду, висновки акту перевірки - залишено без змін.
На підставі висновків акту перевірки від 06.02.2020 № 235/17-00-05-01/33840626 Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ ІДЕК-2006 , код ЄДРПОУ 33840626, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2017 по 30.06.2019 року , 24.02.2020 року ГУ ДПС у Рівненській області були прийняті податкові повідомлення-рішення:
1) № 00002090501 від 24.02.2020 року про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 5868198грн, з яких 3912132грн основного платежу та 1956066грн штрафних (фінансових) санкцій (штрафи);
2) № 00002100501 від 24.02.2020 року про нарахування штрафу за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних на загальну суму штрафу 116667грн;
3) № 00002110501 від 24.02.2020 року про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 539029грн;
4) № 00002120501 від 24.02.2020 року про застосування адміністративного штрафу в розмірі 510грн;
5) № 00002130501 від 24.02.2020 року про зобов`язання сплатити штраф за платежем: Податок на додану вартість в розмірі 117,82грн;
6) № 00000303305 від 24.02.2020 року про застосування штрафних санкцій за платежем: податок на доходи фізичних осіб в розмірі 510грн;
7) № 00000313305 від 24.02.2020 року про збільшення суми грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі податку на доходи фізичних осіб, пені на загальну суму 30832,98грн, в т. ч. 9317,25грн за податковим зобов`язанням, 16367,87грн за штрафами (фінансовими) санкціями (штрафами), 5147,66грн пені;
8) № 00000323305 від 24.02.2020 року про збільшення суми грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі з військового збору, пені на загальну суму 2873,10грн в т.ч. 1083грн основного платежу, 1324,35грн за штрафами (фінансовими) санкціями (штрафами), 465,75грн пені.
ТОВ ІДЕК-2006 не погодилось із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями та висновками акта перевірки у зв`язку з чим було подано скаргу до ДПС України.
Рішенням про результати розгляду скарги від 29.04.2020 року № 14994/6/99-00-08-05-01-06 скаргу ТОВ ІДЕК-2006 залишено без задоволення, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення - без змін.
Не погодившись із даними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає таке.
Що стосується податкових повідомлень-рішень від 24.02.2020 № 00002090501, № 00002110501.
Перевіркою правомірності визначення податкового кредиту за період з 01.07.2017 по 30.06.2019 встановлено його завищення всього на суму 4217828грн, в тому числі за липень 2017 - 11179грн, грудень 2017 - 2897грн, грудень 2018 - 4203752грн.
Перевіркою встановлено, що за перевіряємий період з 01.07.2017 по 30.06.2019 ТОВ ІДЕК-2006 в бухгалтерському та податковому обліку підприємства відображено фінансово-господарські операції по придбанню добрив у наступних суб`єктів господарювання, що мають ознаки фіктивності:
ТОВ Нортем ЛТД (код ЄДРПОУ 42516263) на суму 15241200грн, у т.ч. ПДВ 2540200грн;
ТОВ Алексагрокомплект (код ЄДРПОУ 39856610) на суму 9190000грн, в т.ч. ПДВ 1531666,70грн.
Зокрема, проведеним аналізом по ланцюгу постачання від ТОВ Нортем ЛТД (код ЄДРПОУ 42516263) та ТОВ Алексагрокомплект (код ЄДРПОУ 39856610) до ТОВ ІДЕК-2006 встановлено нереальність господарських операцій. Згідно ЄРПН встановлено відсутність придбання товару та послуг (добриво азотно-фосфорне-калійне комплексне марки 16-16-16, карбамід, послуги відповідального зберігання); відсутність у ТОВ Нортем ЛТД (код ЄДРПОУ 42516263) та ТОВ Алексагрокомплект (код ЄДРПОУ 39856610) матеріальних, трудових ресурсів та основних засобів, відсутність інформації щодо зберігання товарів, ТМЦ; відсутність інформації щодо транспортування та надання в оренду транспортних засобів; наявність протоколів допиту директора та бухгалтера ТОВ Нортем ЛТД (код ЄДРПОУ 42516263) та ТОВ Алексагрокомплект (код ЄДРПОУ 39856610), які засвідчили про непричетність до господарської діяльності вказаних підприємств.
Отже, на думку контролюючого органу, наведене вище доводить порушення ТОВ ІДЕК-2006 п. 185.1 ст. 185, пп. а п. 198.1, п. 198.3 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, внаслідок неправомірного визначення податкового кредиту у податковій звітності всього на суму 4071867грн, в тому числі за грудень 2018 року на суму 4071867 грн.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - Податковий кодекс України).
Згідно ст. 198 Податкового кодексу України, До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
дата отримання платником податку товарів/послуг.
Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Датою збільшення податкового кредиту орендаря (лізингоотримувача) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об`єкта фінансового лізингу таким орендарем.
Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).
Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні № 996-XIV від 16.07.1999 року (надалі - Закон України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні ), господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складенні під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - після її закінчення.
Згідно абзацу 2 п. 2.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.
Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричинити реальні зміни майнового стану платника податків.
Вимога щодо реальної зміни майнового стану суб`єкта господарювання кореспондує з положеннями розділів ІІІ, V Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (надалі - Податковий кодекс України), якими встановлено порядок формування платниками податків валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість та визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток підприємств і податком на додану вартість.
При цьому слід зазначити, що при дослідженні факту здійснення господарських операцій, що були підставою для формування витрат та податкового кредиту платника податків, оцінювати слід відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовано дані податкового обліку. Відносини між учасниками попередніх ланок постачання товарів не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між конкретними контрагентами. В разі наявності у органу державної податкової служби інформації щодо порушення окремим платником податків податкового законодавства, негативні наслідки повинні застосовуватися саме щодо цієї особи.
Судом встановлено, що 14 грудня 2018 ТОВ ІДЕК-2006 в особі генерального директора Ігнатюка Юрія Олексійовича та ТОВ Нортем ЛТД в особі директора ОСОБА_1 було укладено договір поставки № 14/12, предметом якого була поставка мінеральних добрив.
Згідно п. 4.2. Договору, місце поставки (місце передачі) товару: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Мила, вул. Комарова, 25.
Пунктом 5.2 Договору визначено, що розрахунки за товар проводяться наступним чином:
25% вартості товару у строк до 10.01.2019 року та
75% вартості товару у строк до 01.09.2019 року.
Згідно специфікації від 14.12.2018 року, яка є невід`ємним додатком до договору, предметом поставки було добриво азотно-фосфорне-калійне комплексне марки 16-16-16 в кількості 308т; добриво складне мінеральне NP-10:40 в кількості 300т та карбамід в кількості 500т, всього на суму 15241200грн.
17 грудня 2018 року ТОВ ІДЕК-2006 ' було видано довіреність № 17/12-1-1 на ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на вчинення дій, пов`язаних з приймання-передачі продукції від ТОВ Нортем ЛТД .
17.12.2018 року було складено та підписано наступні видаткові накладні на передачу товару: № РН-00021 на суму 2088000грн, № РН-00022 на суму 2088000грн, № РН-00023 на суму 259200грн, № РН-00024 на суму 2082600грн, № РН-00025 на суму 2082600грн, № РН-00026 на суму 640800грн, № РН-00027 на суму 6000000грн.
Також, 17.12.2018 року між сторонами було укладено договір відповідального зберігання за умовами якого ТОВ Нортем ЛТД (Зберігач) взяло на себе зобов`язання по забезпеченню схоронності товару Поклажодавця.
Актом приймання-передачі товару на зберігання від 17.12.2018 року засвідчується факт передачі майна на зберігання, а саме: добриво азотно-фосфорне-калійне комплексне марки 16-16-16 в кількості 308т; добриво складне мінеральне NP-10:40 в кількості 300т та карбамід в кількості 500т, всього на суму 15241200грн.
Повернення товару зі зберігання підтверджується актами приймання-передачі товару (повернення із зберігання) від 30.01.2019, від 31.01.2019, від 04.02.2019, від 07.02.2019, від 12.02.2019, від 13.02.2019, від 14.02.2019, від 15.02.2019, від 18.02.2019, від 19.02.2019, від 20.02.2019, від 21.02.2019, від 22.02.2019, від 25.02.2019, від 26.02.2019, від 27.02.2019, від 28.02.2019, від 01.03.2019, від 04.03.2019.
04.03.2019 року між сторонами було складено акт наданих послуг № 07-03 на надання послуг зберігання на суму 2613,06грн.
Перевезення товару підтверджується товарно-транспортними накладними. Перевезення здійснювалось транспортними засобами позивача та водіями позивача. Місце передачі товару: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Мила, вул. Комарова, 25.
Оплата за придбані добрива проведена в повному обсязі, що підтверджується копією банківської виписки, а також матеріалами акту перевірки.
Таким чином, фактичне здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ Нортем ЛТД підтверджується доданими первинними та іншими документами, які оформлені у відповідності до вимог законодавства та в повній мірі відображають зміст і характер вчинених господарських операцій.
11 грудня 2018 року між ТОВ ІДЕК-2006 та ТОВ Алексагрокомплект було укладено договір поставки № 11/МД-18 мінеральних добрив.
Згідно п. 1.1 Договору, у порядку та на умовах, визначених цим Договором, Постачальник у встановлені строки зобов`язується передати (поставити) у власність Покупця мінеральні добрива, а Покупець зобов`язаний прийняти Товар та оплатити його вартість відповідно до умов договору.
Згідно специфікації на поставку мінерального добрива, предметом поставки за цим договором є сульфат амонію в кількості 550т та селітра аміачна в кількості 500т на загальну суму 9189999,80грн.
Оплата Товару по даній Специфікації здійснюється наступним чином:
65 % вартості товару у строк до 31.12.2018 року включно;
35 % вартості товару у строк до 01.09.2019 року включно.
Товар постачається на умовах FCA (Інкотермс 2010) за адресою складу Постачальника: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Мила, вул. Комарова, 25. Термін поставки всієї кількості Товару по цій специфікації протягом 5-ти робочих днів з дати підписання даної Специфікації.
На виконання умов договору було складено наступні видаткові накладні: від 12.12.2018 року № РН-00001 на суму 1924999,90грн, № РН-00002 на суму 1924999,90грн, від 13.12.2018 року № РН-00003 на суму 1313640грн, № РН-00004 на суму 2029200грн, від 14.12.2018 року № РН-00005 на суму 1997160грн.
Також, 11.12.2018 року між сторонами було укладено договір № 1112-ВЗ відповідального зберігання за умовами якого ТОВ Алексагрокомплект (Зберігач) взяло на себе зобов`язання по забезпеченню схоронності товару Поклажодавця.
Актом приймання-передачі товару на зберігання № 1 від 12.12.2018 року, № 2 від 13.12.2018 та № 3 від 14.12.2018 року засвідчується факт передачі майна на зберігання, а саме: сульфат амонію в кількості 550т та селітра аміачна в кількості 500т на загальну суму 9189999,80грн.
11 грудня 2018 року ТОВ ІДЕК-2006 було видано довіреність № 11/12-1-1 на ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на вчинення дій, пов`язаних з приймання-передачі продукції від ТОВ Алексагрокомплект .
Повернення товару зі зберігання підтверджується актами приймання-передачі товару (повернення із зберігання) від 17.12.2018, від 18.12.2018, від 19.12.2018, від 22.12.2018, від 26.12.2018, від 27.12.2018, від 28.12.2018, від 29.12.2018, від 02.01.2019, від 03.01.2019, від 04.01.2019, від 08.01.2019, від 09.01.2019, від 10.01.2019, від 11.01.2019, від 14.01.2019, від 17.01.2019, від 18.01.2019, від 21.01.2019, від 22.01.2019, від 23.01.2019, від 24.01.2019, від 25.01.2019, від 26.01.2019, від 28.01.2019, від 29.01.2019.
29.01.2019 року між сторонами було підписано акт наданих послуг № 29-01-2019 на надання послуг зберігання на суму 1580,74грн.
Перевезення товару підтверджується товарно-транспортними накладними. Перевезення здійснювалось транспортними засобами позивача та водіями позивача. Місце передачі товару: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Мила, вул. Комарова, 25.
Оплата за придбані добрива проведена в повному обсязі, що підтверджується копією банківської виписки, а також матеріалами акту перевірки.
Таким чином, фактичне здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ Алексагрокомплект підтверджується доданими первинними та іншими документами, які оформлені у відповідності до вимог законодавства та в повній мірі відображають зміст і характер вчинених господарських операцій.
Факт використання придбаних мінеральних добрив у власній господарській діяльності підтверджується матеріальним звітом за період з 01.12.2018 по 30.09.2019 року, в якому відображено в бухгалтерському обліку операції з придбання ТМЦ у ТОВ Нортем ЛТД та ТОВ Алексагрокомплект , актами списання № СпТ-01/27/02 від 27.02.2019, № СпТ-02/27/03 від 27.03.2019, № 01/27/03 від 27.03.2019 року, № СпТ-02/08/03 від 28.03.2019 року, № 01/28/03 від 28.03.2019 року, № СпТ-03/28/03 від 28.03.2019 року, актами про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив та засобів хімічного захисту рослин № 1/03 за березень 2019 року, № 1/06 за червень 2019 року, № 1/05 за травень 2019 року, № 01/04 за квітень 2019 року.
Тож, з урахуванням співвідношення вчинених господарських операцій з видами господарської діяльності позивача, можна дійти висновку, що в результаті господарських операцій з вищевказаними контрагентами у позивача відбулись зміни в структурі активів, зобов`язань та у власному капіталі.
Зазначеними вище документами підтверджується факт використання придбаних мінеральних добрив у власній господарській діяльності, що спростовує висновки податкового органу про нереальність господарських операцій контрагентами позивача.
Дані обставини вказують на наявність у позивача ділової мети, визначення якої наведено у пп. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14 ПК України, як причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.
Окрім того, суд звертає увагу на те, що постановою Кабінету Міністрів України Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 117 від 21.02.2018 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі іменується - Порядок № 117).
Відповідно до пункту 5 Порядку № 117, податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.
У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється (пункт 6 Порядку № 117).
У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна / розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється (пункт 7 Порядку № 117).
У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування.
Натомість всі податкові накладні, виписані ТОВ Нортем ЛТД та ТОВ Алексагрокомплект проходили обов`язковий моніторинг на предмет ризиковості та були зареєстровані в ЄРПН датою подання їх на реєстрацію. Відповідачем не надано суду доказів, що вказані юридичні особи перебували в переліку ризикових платників податків, тому висновки відповідача, що позивачем було неправомірно сформовано податковий кредит по зазначених господарських операціях є безпідставними.
Суд зауважує, що згідно позиції Верховного Суду, викладеній в постанові Верховного Суду від 19.12.2019 р. у справі № 820/12033/15 (адміністративне провадження № К/9901/27309/18), зазначається, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.
Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.
Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту.
Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентами на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.
Необґрунтована податкова вигода характеризується відсутністю фактичного виконання господарських операцій, здійсненням операцій без ділової мети та обліком операцій безвідносно до їх реального економічного змісту, узгодженістю дій покупця та постачальника для штучного створення умов бюджетного відшкодування.
Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.
З`ясовуючи обставини реальності вчинення господарської операції, слід ретельно перевіряти доводи податкового органу про фактичне нездійснення господарської операції, викладені в актах перевірки або зафіксовані іншими доказами.
Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються, тощо.
При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема, якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.
У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.
Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, платник повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема, і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.
Матеріалами справи підтверджується, що постачання товару здійснювалось власними силами Покупця, власними транспортними засобами, а тому кількість працюючих у 1-3 особи є цілком достатніми для виконання господарських операцій з придбання добрив у ТОВ Нортем ЛТД та ТОВ Алексагрокомплект .
Відповідачем ні у відзиві на позовну заяву, ні при наданні пояснень, не було наведено жодних доводів, які б свідчили про недотримання податкової дисципліни позивачем у перевіряємий період, окрім пояснень щодо можливих порушень з боку контрагентів позивача та контрагентів зазначених контрагентів, а також відсутності у контролюючого органу чіткої впевненості у походженні товару, який був предметом наведених вище угод.
Податковий орган обмежився виключно відомостями, що містяться у кримінальному провадженні та інформацією з інформаційних ресурсів ДПС України. При цьому, контролюючий орган з метою перевірки обставин, викладених в матеріалах справи не надіслав жодного запиту на отримання копій документів та не провів жодної зустрічної звірки з метою перевірки вказаних обставин.
Що стосується результатів опрацювання зібраної податкової інформації № 185/05-99-14-15-09 від 18.04.2019 року щодо ТОВ Нортем ЛТД щодо проведення господарських операцій за грудень 2018 року та узагальнена податкова інформація № 257/06-30-51-12 від 21.05.2019 року щодо ТОВ Алексагрокомплект за звітний період грудень 2018 року, то суд звертає увагу, що вказана податкова інформація отримана та опрацьована не на підставі матеріалів перевірки, а тому не береться до уваги в підтвердження нереальності господарських операцій позивача із даними суб`єктами господарювання.
Посилання контролюючого органу на податкову інформацію, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів позивача, а також податкову інформацію надану іншими контролюючими органами, як критерій оцінки реальності господарських операцій, є безпідставним оскільки така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.
Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 08.08.2018 у справі № 820/4428/17, від 13.08.2020 у справі № 520/4829/19.
Окрім того, з акту перевірки слідує, що контролюючим органом здійснено співставлення даних ЄРПН щодо реєстрації податкових накладних по ланцюгу постачання виключно за грудень 2018 року, що не виключає можливість придбання зазначеними суб`єктами господарювання добрив у попередні звітні періоди, або у неплатників ПДВ.
Що стосується наявності кримінального провадження № 32019180000000013 від 15.03.2019 року, то саме по собі наявність зареєстрованого кримінального провадження, в якому фігурує ТОВ ІДЕК-2006 , не може свідчити про нереальність господарських операцій позивача з ТОВ Алексагрокомплект та ТОВ Нортем ЛТД .
Щодо протоколу допиту свідка ОСОБА_7 , від 18.06.2019 року, який являвся директором ТОВ Нортем ЛТД , який вказав, що дане товариство він зареєстрував за грошову винагороду у розмірі 500 гривень без мети здійснення господарської діяльності, фактично керівником та засновником він не був, банківських рахунків не відкривав, ТОВ ІДЕК-2006 йому не відоме і т.п., будь-яких угод з ТОВ Ідек-2006 не укладав і не підписував, що було їх предметом не відомо і т.п. .
По-перше, суд акцентує увагу на те, що договір від імені ТОВ Нортем ЛТД 14.12.2018 року був укладений директором ОСОБА_1 . Видаткові накладні на придбання добрив були підписані від імені ТОВ Нортем ЛТД директором ОСОБА_1 . Таким чином, ОСОБА_7 і не міг підписувати чи укладати договори з ТОВ ІДЕК-2006 . В матеріалах акту перевірки відсутні пояснення директора ОСОБА_1 , щодо укладених договорів з ТОВ ІДЕК-2006 .
Пояснення свідка від 15.02.2019 року директора ТОВ Місячна долина ОСОБА_8 взагалі складений ще до порушення кримінального провадження, яке було відкрито 15.03.2019 року, тому не можна стверджувати, що такі свідчення були здобуті у порядку та у спосіб, передбачені законом.
Те саме стосується протоколу допиту свідка від 18.06.2019 року директора ТОВ Ізомікс ОСОБА_9 та протоколу від 26.02.2019 року директора ТОВ Алексагрокомплект ОСОБА_10 .
Дані протоколи допиту не можна вважати документом, що встановлює факт підписання податкових накладних іншою особою та підставою для тверджень про неможливість їх врахування при визначенні суми податкового кредиту, оскільки такий є протоколом слідчої дії, який фіксує виключно її проведення. В свою чергу, інформація, викладена у протоколі допиту директора, не носить преюдиційного характеру та не може бути підставою для визначення правомірності віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту в розумінні ст. 83 Податкового кодексу України. З урахуванням інформації, викладеної в протоколі допиту директорів ТОВ Нортем ЛТД та ТОВ Алексагрокомплект , для підтвердження невідповідності податкових накладних вимогам законодавства, необхідним є проведення експертизи, на вирішення якої повинно бути поставлено питання про здійснення ідентифікації особи, яка вчинила підпис виданих податкових накладних, відсутність такого висновку не дає підстави вважати, що підписи на податкових накладних, виданих позивачу, були оформлені неналежним чином і, як наслідок, позивач не мав права на віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту. Окрім того, відповідні пояснення можуть бути надані з метою уникнення для себе негативних кримінально-правових наслідків.
Докази, на які посилається відповідач, не відповідають вимогам належності на допустимості в розумінні КАС України, оскільки контролюючий орган не довів, що такі отримано у розпорядження та, те що він має право на їх використання у порядку визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України (КПК України). В силу положень ст. 95 КПК України, протокол допиту, отриманий на стадії досудового слідства, до ухвалення вироку в рамках кримінального провадження (контролюючим органом не надано доказів наявності вироку у кримінальних провадженнях, в рамках яких проводився допит свідків), може бути визнаний як доказ в адміністративному судочинстві виключно за умови підтвердження таких показань особою у судовому засіданні під час розгляду справи, чого в мажах даної справи здійснено не було, а відповідачем клопотань з цього приводу не заявлялось (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 19 березня 2019 року К/9901/50915/18).
Окрім того, відповідачем надано суду докази, які не є належним чином завіреними, а отже не можуть братись до уваги судом в якості допустимих доказів (зазначений висновок підтриманий Верховним судом в постанові від 11.07.2018 року, справа № 904/8549/17).
При цьому відповідно до сталої судової практики (зокрема, постанова Верховного Суду України від 20 січня 2016 року у справі № 826/11531/14, постанови Верховного Суду від 24 січня 2018 року у справі № 2а-19379/11/2670, від 19 листопада 2019 року у справі № 826/487/16) надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом. Про необґрунтованість податкової вигоди можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв`язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; відсутність первинних документів обліку.
Отже, при оцінці обґрунтованості заявленої податкової вигоди адміністративний суд має оцінити обставини вчинення відповідних господарських операцій в їх сукупності та дослідити фактичні правовідносини учасників поставок, перевірити дійсний рух активів у процесі виконання операцій та встановити зв`язок складених первинних документів з реальними фактами господарської діяльності.
Натомість податковим органом не доведено належними та допустимими доказами неможливість виконання ТОВ Нортем ЛТД та ТОВ Алексагрокомплект зобов`язань щодо поставки товару з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв`язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; відсутність первинних документів обліку.
Так, відсутність у контрагента трудових ресурсів та виробничих потужностей для самостійного виконання договірних зобов`язань не свідчить про неможливість виконати відповідні роботи, послуги чи поставку та не є підставою для виключення з податкового обліку, саме з цих мотивів, витрат на оплату цих товарів (робіт, послуг), у тому числі й по ПДВ. Адже сторони самі призвані перевіряти економічну доцільність рішень, що приймаються суб`єктами господарювання, які у сфері господарської діяльності наділені самостійністю та широкою дискрецією (зокрема, при виборі контрагентів, вирішенні питання щодо необхідності залучення третіх осіб до виконання своїх господарських зобов`язань тощо).
Беручи до уваги індивідуальний характер юридичної відповідальності особи, - у разі порушення контрагентами платника податків чинного законодавства, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цих осіб, у зв`язку з чим право платника податків, тобто позивача, на кредит та витрати не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.
Згідно частини шостої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише у питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Доводи відповідача фактично зводяться до посилань на дані ІС Податковий блок та Єдиного реєстру судових рішень, в яких наявні відомості про порушення вказаного кримінального провадження та проведення окремих слідчих дій у ньому.
Відповідачем не надано доказів щодо постановлення вироку у відповідному кримінальному провадженні (правовий висновок викладений в постанові Верховного суду від 04.09.2019 року №520/300/19).
При цьому, для позивача визначальним є саме факт отримання товару від ТОВ Нортем ЛТД та ТОВ Алексагрокомплект та понесення витрат за такими операціями, а у разі допущення порушень податкового законодавства ТОВ Нортем ЛТД та ТОВ Алексагрокомплект , то відповідальність повинна застосовуватись саме до таких платників податків, а не до позивача, який є сумлінною стороною господарської операції.
Суд також звертає увагу, що позивач, як учасник господарської операції, не має об`єктивної можливості та не зобов`язаний відслідковувати та перевіряти весь ланцюг постачання, виявляти хто є виробником товару та хто ввів його в обіг, тощо, оскільки визначальним є отримання ТМЦ та понесення витрат таким платником податків.
Суд зауважує, що позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, адже, поняття добросовісний платник , яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме: платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань.
Таким чином, недотримання контрагентами позивача податкової дисципліни має правові наслідки саме для цих контрагентів, оскільки порушення платником вимог податкового законодавства тягне застосування заходів відповідальності саме до такого платника та не може негативно впливати на податковий облік інших осіб (зокрема, його контрагентів) за відсутності факту причетності останніх до таких правопорушень та за наявності факту здійснення господарської операції.
Під час розгляду справи відповідачем не подано до суду жодних доказів наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним, тому суд не має правових підстав застосовувати будь-які дані що містяться в матеріалах слідства, оскільки матеріали слідства становлять відповідну таємницю, яка не підлягає розголошенню, при цьому, дані що містяться в матеріалах слідства, не є такими, що встановлені судом, тому не можуть бути основою для висновків при розгляді даної адміністративної справи.
Оскільки немає вироку по кримінальній справі щодо позивача, контрагентів позивача (посадових осіб контрагентів), показання свідків з кримінального провадження не є належними та допустимими доказами в адміністративній справі.
Що стосується долучення до матеріалів справи висновку судової економічної експертизи від 23.04.2020 року № 8152 у кримінальному провадженні № 32019180000000013, то суд звертає увагу на те, що даний висновок не був покладений в основу оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, а тому не може бути взятий до уваги судом.
Окрім того, змістом висновку експертизи зазначено, що за умови, що досудовим слідством доведено, що операції з поставки мінеральних добрив ТОВ Нортем ЛТД та ТОВ Алексагрокомплект для ТОВ Ідек-2006 в грудні 2018 року не здійснювались, експертом підтверджуються порушення п. 185.1 ст. 185, пп. а п. 198.1, п. 198.3 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу щодо включення до податкового кредиту за період грудень 2018 року суми ПДВ в розмірі 4071867грн, допущені ТОВ ІДЕК-2006 ' в результаті здійснення господарських відносин з ТОВ Нортем ЛТД , ТОВ Алексагрокомплект , які мали місце в грудні 2018 року, що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету.
Таким чином, суд погоджується з позивачем, що ключовим тут є обставини доведення досудовим слідством факту безтоварності господарських операцій ТОВ ІДЕК-2006 з ТОВ Нортем ЛТД , ТОВ Алексагрокомплект , які мали місце в грудні 2018 року. Факт доведення досудовим слідством даних обставин можливий або шляхом складання обвинувального акту та направлення його до суду або шляхом ухвалення судом вироку у кримінальній справі.
Відтак, на думку суду, з урахуванням встановлених обставин справи, відповідачем, у відповідності до норм ст. 73, 74 КАС України, під час судового розгляду даної справи, не було доведено донарахування позивачу податку на додану вартість в загальному розмірі 5365808грн (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій)) згідно податкового повідомлення-рішення № 00002090501 від 24.02.2020, а тому вказане податкове повідомлення-рішення підлягає до скасування в цій частині.
Окрім того, судом встановлено, що за наслідками даних порушень відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.02.2020 року № 00002110501 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 539029грн.
Враховуючи те, що в ході розгляду справи не підтвердились порушення в частині неправомірного формування податкового кредиту з ТОВ Нортем ЛТД та ТОВ Алексагрокомплект на суму 4071867грн, то податкове повідомлення-рішення від 24.02.2020 року № 00002110501 в частині зменшення розміру від`ємного значення на суму 494662грн є протиправним та підлягає до скасування.
Судом встановлено, що до позивача було застосовано 510грн штрафу на підставі п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 та п. 121.1 ст. 121 Податкового кодексу України за не забезпечення платником податків первинних документів згідно податкового повідомлення-рішення № 00002120501.
Суд вважає дане податкове повідомлення-рішення протиправним з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання ухвал слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 05.04.2019 та від 11.04.2019, слідчим відділом управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органами прокуратури та процесуального керівництва прокуратури м. Києва, вилучено первинні документи фінансово-господарської діяльності ТОВ ІДЕК-2006 за 2018 рік, що унеможливило проведення перевірки, у зв`язку з чим терміни проведення перевірки були перенесені до дати отримання вказаних документів або забезпечення їх доступу.
18.10.2019 року прокуратурою м. Києва листом № 17/1/2-58-18 було повідомлено про те, що вилучені документи повернуті ТОВ ІДЕК-2006 , у зв`язку з чим, наказом від 23.01.2020 № 251, терміни проведення перевірки ТОВ ІДЕК-2006 ' було поновлено з 27.01.2020.
Як встановлено судом, в ході перевірки виконавчому директору ОСОБА_11 вручено запит б/н від 30.01.2020 року щодо надання первинних документів по взаємовідносинах з ТОВ Нортем ЛТД (код ЄДРПОУ 42516263) та ТОВ Алексагрокомплект (код ЄДРПОУ 39856610).
В термін, визначеним у запиті підприємством первинних документів по взаємовідносинах з ТОВ Нортем ЛТД (код ЄДРПОУ 42516263) та ТОВ Алексагрокомплект (код ЄДРПОУ 39856610) не надано.
Згідно п. 84.5 ст. 84 Податкового кодексу України, при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).
Відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати закінчення перевірки.
Як вбачається з матеріалів акту перевірки, запит про отримання документів було вручено платнику 30.01.2020 року, тобто в останній день проведення перевірки, що суперечить п. 84.5 ст. 84 Податкового кодексу України та свідчить про те, що відповідачем порушено вимоги п. 84.5 ст. 84 Податкового кодексу України.
Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що на момент проведення перевірки, такі документи були повторно вилучені прокуратурою м. Києва, що додатково підтверджується копією протоколу обшуку від 03.12.2019 року, яким підтверджується, що станом на 03.12.2019 року документи ТОВ Нортем ЛТД (код ЄДРПОУ 42516263) та ТОВ Алексагрокомплект (код ЄДРПОУ 39856610) відсутні у ТОВ Ідек-2006 .
Враховуючи те, що первинні документи по господарських відносинах з ТОВ Нортем ЛТД (код ЄДРПОУ 42516263) та ТОВ Алексагрокомплект (код ЄДРПОУ 39856610) були надані суду, то вказане спростовує, висновки про те, що позивач не забезпечив зберігання таких документів, а тому податкове повідомлення-рішення від 24.02.2020 № 00002120501 є протиправним та підлягає до скасування повністю.
В продовження встановлених в ході проведення перевірки порушень, наслідком яких стало винесення податкових повідомленнях-рішеннях від 24.02.2020 № 00002090501, № 00002110501, судом встановлено, що позивачу донараховано податок на додану вартість в розмірі 148245грн, а також зменшено розмір від`ємного значення на суму 13666грн у зв`язку з виявленням порушення: не зменшення позивачем податкового кредиту з ПДВ в грудні 2018 року відповідно до виписаних розрахунків коригування кількісних та вартісних показників, а саме: по ТОВ Фірма Вікант на суму 3619,92грн, по ТОВ Суффле Агро Україна на суму 7522,62грн та на суму 33653,31грн.
На думку відповідача, вказане порушення виникло у зв`язку з тим, що ТОВ ІДЕК-2006 в грудні 2018 року зареєстровано в ЄРПН розрахунок коригування кількісних та вартісних показників № 525 від 07.12.2018 до податкової накладної № 4475 від 27.09.2017 по ТОВ Фірмі Вікант на суму зменшення ПДВ (-) 3619,92грн.
03.12.2018 позивачем зареєстровано в ЄРПН розрахунок коригування кількісних та вартісних показників № 115 до податкової накладної № 886 від 30.03.2018 по ТОВ Суффле Агро Україна на суму зменшення ПДВ (-) 75 222,62грн, та № 118 від 03.12.2018 по ТОВ Суффле Агро Україна до податкової накладної № 2406 від 23.04.2018 на суму зменшення ПДВ (-) 33653,31грн.
Проте, ТОВ ІДЕК-2006 не відображено в рядку 14 податкової декларації з ПДВ за грудень 2018 Коригування податкового кредиту відповідно до вищеописаних розрахунків коригування, що призвело до завищення податкового кредиту на суму 112495,85грн.
Вказане порушення не знайшло свого підтвердження в ході розгляду справи, виходячи з наступного.
Згідно наданого позивачем розрахунку коригування кількісних та вартісних показників № 525 від 07.12.2017 до податкової накладної № 4475 від 27.09.2017 по ТОВ Фірма Вікант , даний розрахунок коригування зареєстрований позивачем 09.01.2018 року, що підтверджується квитанцією про реєстрацію розрахунку коригування № 9287887437.
Таким чином, оскільки даний розрахунок коригування був зареєстрований позивачем 09.01.2018 року, позивач не мав обов`язку відображати його в рядку 14 податкової декларації з ПДВ за грудень 2018 року, отже позивачем не було завищено податковий кредит на суму 3619,92грн в грудні 2018 року.
Судом також встановлено, що 19.12.2018 позивачем було зареєстровано розрахунок коригування кількісних та вартісних показників № 115 від 03.12.2018 до податкової накладної № 886 від 30.03.2018 року по ТОВ Суффле Агро Україна на суму зменшення ПДВ (-)75 222,62грн.
18.12.2018 року позивачем було зареєстровано розрахунок коригування кількісних та вартісних показників № 118 від 03.12.2018 до податкової накладної № 2406 від 23.04.2018 року по ТОВ Суффле Агро Україна на суму зменшення ПДВ (-)33653,31грн.
Згідно податкової декларації з ПДВ за грудень 2018 року, позивачем не відображено в рядку 14 Декларації Коригування податкового кредиту та в додатку № 1 Розрахунок коригування сум податку на додану вартість (Д1) до декларації за грудень 2018 року.
Проте, судом встановлено, що вказане порушення не призвело до заниження податку на додану вартість за грудень 2018 року, оскільки, як вбачається з податкової декларації з ПДВ за грудень 2018 року, додатку 2 Довідка про суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2), позивач в грудні 2018 року декларував суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 1038356грн.
З матеріалів акту перевірки вбачається, що позивач декларував від`ємне значення з податку на додану вартість у період з січня 2019 по червень 2019 року.
Отже, зазначене порушення не вплинуло на визначення податку на додану вартість, що сплачується до бюджету за грудень 2018 року. Вказане порушення призвело до завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за червень 2019 року на суму 13226,25грн.
З матеріалів перевірки також вбачається, що позивачу донараховано податок на додану вартість на загальну суму 337376грн та зменшено розмір від`ємного значення з ПДВ на суму 30701грн у зв`язку з не зменшенням в податковому та бухгалтерському обліку податкового кредиту по списаній кредиторській заборгованості по ФГ Агросім`я , ПрАТ Технологічна аграрна компанія та ТОВ СпрингІнвестмент .
Щодо вказаних порушень судом встановлено наступне.
В грудні 2017 року ТОВ ІДЕК-2006 самостійно визнано кредиторську заборгованість по контрагенту Фермерське господарство Агросім`я по бухгалтерському рахунку Кт 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками за 2017 рік в сумі 18210,09грн та проведено наступними проводками:
ДТ 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками КТ 717 Дохід від списання кредиторської заборгованості на суму 18210,09грн;
ДТ 717 Дохід від списання кредиторської заборгованості КТ 791 Результат операційної діяльності на суму 1516336грн.
Вказані проводки також відображені в Звітах про фінансові результати у статті Інші операційні доходи код рядка 2120 за 2017 рік.
Наведений факт визнано позивачем в судовому засіданні.
ТОВ ІДЕК-2006 по взаємовідносинах з ПрАТ Технологічна Аграрна Компанія в грудні 2018 року списано кредиторську заборгованість на загальну суму 116336грн, у т.ч. ПДВ 19389,33грн.
ТОВ Ідек-2006 у вересні 2014 року отримано від даного контрагента послуги по зберіганню сої та до податкового кредиту включено суму ПДВ в розмірі 19389,33грн по податковій накладній № 2/2 від 10.09.2014.
Станом на 30.07.2017 по Кт 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками по взаєморозрахунках з ПрАТ Технологічна Аграрна Компанія рахується кредиторська заборгованість в розмірі 116336грн, яка станом на 31.12.2018 року списана позивачем на бухгалтерський рахунок 717 Дохід від списання кредиторської заборгованості на суму 116336грн.
Згідно п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних:
постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;
отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.
Позиція Товариства основана на тому, що віднесення усієї суми як безнадійної до складу доходів не призводить до корегування податкового кредиту є неприйнятною з огляду на таке.
Безповоротна фінансова допомога - це сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності.
Якщо на дату балансу раніше визнане зобов`язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.
Термін не підлягає погашенню означає, що існує достовірна впевненість у тому, що заборгованість уже не погашатиметься. Зокрема, така впевненість може бути, якщо сплинув строк позивної давності й прийнято рішення не погашати борг після його закінчення, відбулася ліквідація юридичної особи - кредитора, якщо не допускається правонаступництво за цим зобов`язанням, прощення боргу.
Крім того, Інструкцією про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку, активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій визначено, що на рахунку 71 обліковуються саме доходи від списання кредиторської заборгованості щодо якої минув строк позовної давності, тобто відносно таких має бути прийнято рішення про їх списання.
Сума безнадійної кредиторської заборгованості, як зобов`язання, яке не підлягає погашенню, включається до складу доходу за правилами Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку 15 Дохід , затвердженого Наказом Міністерства Фінансів України № 290 від 29.11.1999р. (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.12.1999р.) та за правилами підпункту 135.5.4 пункту 135 статті 135 Податкового кодексу України, що призводить до зміни суми компенсації вартості за отримані товари/послуги та є підставою для корегування податкового кредиту відповідно до пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України.
Посилання Товариства на вичерпний перелік підстав корегування податкового кредиту встановлений цією нормою є помилковим, з огляду на те, що будь-яка зміна суми компенсації вартості товарів/послуг за певних умов може бути підставою такого корегування. Вислів включаючи вказує на орієнтовний, а не виключний перелік підстав такого корегування.
Оцінюючи спірні правовідносини суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постанові Верховного Суду від 06 лютого 2018 року у справі № 804/7561/15, від 11.09.2018 № 804/4180/17.
Таким чином, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 24.02.2020 № 00002090501 в частині збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 19931грн основного платежу та 9965грн штрафних санкцій, а також податкове повідомлення-рішення № 00002110501 в частині зменшення розміру від`ємного значення з податку на додану вартість на суму 2355грн є правомірними.
Що стосується донарахування позивачу податку на додану вартість на суму 307480грн та зменшення розміру від`ємного значення з податку на додану вартість в розмірі 28346грн, то суд вважає податкові повідомлення-рішення від 24.02.2020 № 00002090501 та № 00002110501 в цій частині неправомірними, виходячи з наступного.
Судом встановлено з матеріалів перевірки, що в грудні 2018 року позивачем списано кредиторську заборгованість по ТОВ СпрингІнвестмент на суму 1400000грн, у т.ч. ПДВ 233333,33грн.
Судом встановлено, що ТОВ ІДЕК-2006 отримано в серпні 2016 року від ТОВ СпрингІнвестмент товар на суму 2400000грн, в т.ч. ПДВ 400000грн. Розрахунки проведені на суму 1000000грн. Підприємством включено до податкового кредиту в серпні 2016 року суму ПДВ в розмірі 405000грн.
Відповідно до даних попередньої перевірки (акт № 1044/17-00-14-01/33840626 від 06.10.2017), Покупець здійснює оплату вартості товару згідно специфікацій до Договору частинами, 1000000грн до 03.09.2016; 1400000грн у строк до 31.12.2016.
Станом на 30.06.2017 по взаєморозрахунках з ТОВ СпрингІнвестмент рахується кредиторська заборгованість в розмірі 1400000грн, яка списана підприємством у грудні 2018 року.
Враховуючи вищевикладене, на думку відповідача, позивачем занижено податкові зобов`язання з ПДВ за грудень 2018 року по списаній кредиторській заборгованості.
Згідно із підпунктом 14.1.11. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак:
а) заборгованість за зобов`язаннями, щодо яких минув строк позовної давності;
б) прострочена заборгованість фізичної або юридичної особи, що не погашена внаслідок недостатності майна зазначеної особи, за умови, що дії кредитора, спрямовані на примусове стягнення майна боржника, не призвели до повного погашення заборгованості;
в) заборгованість суб`єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв`язку з їх ліквідацією;
г) заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності коштів, одержаних після звернення кредитором стягнення на заставлене майно відповідно до закону та договору, за умови, що інші дії кредитора щодо примусового стягнення іншого майна позичальника, визначені нормативно-правовими актами, не призвели до повного покриття заборгованості;
ґ) заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв`язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством;
д) прострочена заборгованість померлих фізичних осіб, а також осіб, які у судовому порядку визнані безвісно відсутніми, недієздатними або оголошені померлими, а також прострочена заборгованість фізичних осіб, засуджених до позбавлення волі.
Безповоротна фінансова допомога - це сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності.
При цьому, згідно зі статтею 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Статтею 257 названого Кодексу визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Частиною першою статті 261 Цивільного кодексу України визначено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Як свідчать матеріали справи, строк оплати по договору купівлі-продажу № 22/08/16-МД від 22.08.2016, укладеного з ТОВ СпрингІнвестмент згідно Специфікації до договору становить 1000000грн до 03.09.2016 та 1400000грн до 31.12.2016.
Розрахунки зі сторони позивача проведені на суму 1000000грн.
Таким чином, перебіг позовної давності щодо стягнення 1400000 почав відлік з 01.01.2017 та закінчився 31.12.2019.
Отже, з урахуванням наведеного, станом на 31.12.2018, кредиторська заборгованість ТОВ ІДЕК-2006 перед ТОВ СпрингІнвестмент на суму 1400000грн, не мала статусу безнадійної заборгованості, та не являлась безповоротною фінансовою допомогою, оскільки станом на 31.12.2018 по ній не сплинув трирічний строк позовної давності.
Факт списання даної заборгованості позивачем в грудні 2018 року не впливає на перебіг строку позовної давності та момент набуття такої кредиторської заборгованості ознак безнадійної.
Тому, зі сторони позивача не було порушено вимог п. 192.1 ст. 192, п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України.
Окрім того, суд враховує, що перевірка позивача проводилась за період з 01.07.2017 по 30.06.2019, тому період грудень 2019 року не входить до предмету даної перевірки.
Таким чином, правових підстав для віднесення суми 1400000грн у позивача до складу безнадійної заборгованості в грудні 2018 по ТОВ СпрингІнвестмент не було, з огляду на те, що строк повернення заборгованості за договором становив до грудня 2019 (аналогічний висновок зроблений Верховним судом в постанові від 25.06.2020 № 15/2944/17).
Отже, податкове повідомлення-рішення від 24.02.2020 № 00002090501 в частині збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 204987грн основного платежу та 102493грн штрафних санкцій, а також податкове повідомлення-рішення № 00002110501 в частині зменшення розміру від`ємного значення з податку на додану вартість в розмірі 28346, є також протиправними та підлягають до скасування в зазначених частинах.
Крім того, судом встановлено, що на підставі вищеописаного порушення до позивача було застосовано штрафну санкцію в розмірі 116666грн згідно податкового повідомлення-рішення від 24.02.2020 № 00002100501 у зв`язку з відсутністю реєстрації протягом граничного строку податкової накладної по списаній кредиторській заборгованості по ТОВ СпрингІнвестмент .
Враховуючи те, що кредиторська заборгованість по ТОВ СпрингІнвестмент у грудні 2018 року не набула ознак безнадійної, то позивач не мав обов`язку нараховувати податкові зобов`язання з ПДВ та, відповідно, здійснювати реєстрацію податкових накладних відповідно до п. 198.5 ст. 198 та ст. 201 Податкового кодексу України.
Отже, податкове повідомлення-рішення від 24.02.2020 № 00002100501 є неправомірним та підлягає до скасування повністю.
З матеріалів справи також вбачається, що згідно поданих ТОВ ІДЕК-2006 уточнюючих розрахунків податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2017 року (№ 9067033713 від 13.04.2018), від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду становить в сумі (-) 11022грн, за квітень 2018 (№ 9108080449 від 04.06.2018) в сумі (-) 157грн. ТОВ ІДЕК-2006 з січня 2018 по червень 2018 декларувало від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду.
ТОВ ІДЕК-2006 згідно поданої декларації по податку на додану вартість за липень 2018 задекларовано податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, у зв`язку з чим потрібно було зменшити залишок від`ємного значення за результатами поданих уточнюючих розрахунків (ряд.16.2) в сумі (-) 11179грн.
Таким чином, у зв`язку з тим, що в порушення Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, ТОВ ІДЕК-2006 не відображено в рядку 16.2 податкової декларації з ПДВ за липень 2018 року зменшення залишку від`ємного значення за результатами уточнюючих розрахунків, поданих протягом звітного податкового періоду, то вказане призвело до заниження податку на додану вартість в розмірі 11179грн за липень 2018 року.
На підставі вищевикладеного, суд вважає податкове повідомлення-рішення № 00002090501 від 24.02.2020 в частині збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 11179грн основного платежу та 5590грн штрафних санкцій - правомірним.
Щодо податкового повідомлення-рішення від 24.02.2020 № 00002130501 про збільшення грошового зобов`язання за платежем: штраф в розмірі 117,82грн, то судом встановлено наступне.
Проведеною перевіркою встановлено факт несвоєчасного перерахування до бюджету належного до сплати податку на додану вартість в сумі 1178,19грн згідно податкового повідомлення-рішення № 0282625001 від 12.09.2018. Позивачем порушено терміни сплати зазначеного податку на 25 календарних днів.
Згідно п.126.1 ст. 126 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Враховуючи те, що позивачем не надано суду доказів своєчасного перерахування до бюджету податку на додану вартість в розмірі 1178,19грн, то застосування до позивача штрафних санкцій в розмірі 170,82грн згідно податкового повідомлення-рішення від 24.02.2020 № 00002130501 є правомірним, тому в цій частині позовні вимоги до задоволення не підлягають.
Проведеною перевіркою також встановлено порушення ТОВ ІДЕК-2006 п. 51.1 ст. 51 глави 2, пп. б п. 176.2 ст.176 Податкового кодексу України, розділу ІІІ Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку в редакції затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015р. № 4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.01.2015р. № 111/26556, по яких встановлено подання податкових розрахунків за формою 1 ДФ не в повному обсязі, з недостовірними відомостями та з помилками, а саме: за 3,4 квартали 2016р.; 3,4 квартали 2017р., 1-4 квартали 2018р., 1-2 квартали 2019р.
Зазначене порушення призвело до застосування до позивача штрафу в розмірі 510грн згідно податкового повідомлення-рішення від 24.02.2020 № 00000303305.
Враховуючи недотримання позивачем п. 51.1 ст. 51 глави 2, пп. б п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, розділу ІІІ Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку в частині подання податкових розрахунків за формою 1 ДФ в повному обсязі та з достовірними даними, то застосування до позивача зі сторони контролюючого органу штрафу в розмірі 510грн суд вважає правомірним, у зв`язку з чим позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.02.2020 № 00000303305 до задоволення не підлягають.
З матеріалів справи також вбачається, що перевіркою правильності визначення бази оподаткування під час нарахування (надання) доходів у будь-якій не грошовій формі встановлення порушення пп. 14.1.47, пп. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14, п. 163.1 ст. 163, пп. 164.2.17, пп. 164.2.4 п. 164.2, п. 164.5 ст. 164, п. 167.1 ст. 167, п. 168.1 ст. 168, п. 171.1. пп. а п. 171.2 ст. 171, пп. а п. 176.2, ст. 176 розділу IV Податкового кодексу України, за якими не утриманий і не перерахований до бюджету податок на доходи фізичних осіб в сумі 7068,36грн, в т.ч. у 2 півріччі 2017р. в сумі 384,15грн, у 2018р. в сумі 5992,74грн, у І півріччі 2019р. в сумі 691,47грн; пп. 1.1, пп. 1.2, пп. 1.3, пп. 1.4, пп. 1.5, пп. 1.6, пп. 1.7 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, в результаті чого визначено податкове зобов`язання і військового збору, а саме; не утриманий і не перерахований до бюджету військовий збір в сумі 1083,00грн, в т, ч. у 2 півріччі 2017р. - 26,25грн, у 2018 році - 1009,50грн, у 1 півріччі 2019р. - 47,25грн у випадку надання підприємством своїм працівникам додаткових благ у вигляді безоплатних послуг зі сплати банку комісії за отримання готівки з розрахункового рахунку в касу підприємства для надання безвідсоткової позики працівникам, тобто на цілі, не пов`язані з господарськими потребами підприємства та виконанням працівником своїх трудових функцій.
Зокрема, з матеріалів справи вбачається, що працівникам підприємства ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 протягом 2017-2019 років надавалась безвідсоткова позика шляхом отримання готівкових коштів з розрахункового рахунку в касу підприємства з наступною виплатою з каси працівникові згідно видаткового касового ордеру. Детально надані позики описані в Реєстрі № 1, що міститься на сторінці 35 акту перевірки № 235/17-00-05-01/33840626. При отриманні готівки в касу підприємства ТОВ ІДЕК-2006 сплачено комісію за касове обслуговування. На думку відповідача, сплата позивачем банку комісії за зняття готівки для надання безвідсоткової позики працівникові на цілі, що не пов`язані з господарськими потребами підприємства та виконання працівником своїх трудових функцій, є додатковим благом, наданим підприємством на користь платника податку, у зв`язку з чим, ТОВ ІДЕК-2006 , як податковий агент, зобов`язаний був утримати та сплатити податок на доходи фізичних осіб та військовий збір до бюджету.
З такими висновками суд категорично не погоджується, виходячи з наступного.
Згідно п. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).
Загальний місячний оподатковуваний дохід, передбачений п. 164.1 ст. 164 Податкового кодексу України.
Статтею 165 Податкового кодексу України передбачено доходи, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, до яких зокрема відносять 165.1.31. основна сума поворотної фінансової допомоги, наданої платником податку іншим особам, яка повертається йому, основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку.
При цьому, ст. 164 Податкового кодексу України не відносить комісію банку за зняття готівки для надання безвідсоткових позик до загального (річного) оподатковуваного доходу платника податків, так само як не відносить її і до додаткового блага, який виплачується на користь платників податків у грошовій або не грошовій (не матеріальній) формі.
Відповідно до п. е пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України - до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку.
Основною ознакою доходу платника податку, як об`єкта та бази оподаткування податком з доходу фізичних осіб, в тому числі у вигляді додаткового блага, є фактичне отримання такого доходу платником податку в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формах, а тому комісія за розрахунково-касове обслуговування, а саме за зняття готівки працівниками ТОВ ІДЕК-2006 , не можуть вважатися доходом таких працівників, який в розумінні ПК України підлягає оподаткуванню, оскільки фактичного отримання такого доходу працівниками ТОВ ІДЕК-2006 не було.
Окрім того, акт перевірки не містить конкретно норми Податкового кодексу України, яка відносить зазначену комісію банку до додаткового блага, який є об`єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб.
Згідно п. 18 П(С)БО 16 Витрати , до адміністративних витрат відносяться такі загальногосподарські витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків, а також витрати, пов`язані з купівлею-продажем валюти.
Таким чином, на думку суду, комісія банку за зняття готівки за надання поворотної фінансової допомоги працівникам ТОВ ІДЕК-2006 , є адміністративними витратами, які включаються до фінансової звітності та є об`єктом оподаткування податком на прибуток, та не являються в даному випадку додатковим благом, оскільки основною ознакою доходу платника податку, як об`єкта та бази оподаткування податком з доходу фізичних осіб, в тому числі у вигляді додаткового блага, є фактичне отримання такого доходу платником податку в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формі.
Отже, на думку суду, збільшення позивачу грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб в розмірі 7086,36грн та 1083грн військового збору є неправомірним.
Вибірковою перевіркою правомірності надання платникам податку податкової соціальної пільги, розміру та порядку її надання встановлено порушення п. 168.1 ст. 168, пп. 169.1.1 п.169.1, пп. 169.2.2 п. 169.2 ст. 169, п. 171.1. пп. а п. 176.2, ст. 176 розділу IV Податкового кодексу України, за якими не утриманий та не перерахований до бюджету податок на доходи фізичних осіб в сумі 249,09грн, у т.ч. за 2 півріччя 2017 в сумі 90,51грн, у 2018 в сумі 158,58грн, у випадку застосування роботодавцем податкової соціальної пільги до доходу працівника, який не подав роботодавцю заяви про її застосування.
Оскільки, позивачем не надано до перевірки заяви працівників ОСОБА_4 та ОСОБА_17 про надання податкової соціальної пільги, то застосування такої пільги позивачем було здійснено безпідставно, у зв`язку з чим, суд погоджується з доводами податкового органу, що позивачем не утримано та не перераховано до бюджету податок на доходи фізичних осіб в сумі 249,09грн, у т.ч. за 2 півріччя 2017 в сумі 90,51грн, у 2018 в сумі 158,58грн.
Згідно пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України, з урахуванням норм абзацу першого підпункту 169.4.1 пункту 169.4 цієї статті, платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги: у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.
Відповідно до п. 169.2.1 п. 169.2 ст. 169 Податкового кодексу України, податкова соціальна пільга застосовується до нарахованого платнику податку місячного доходу у вигляді заробітної плати тільки за одним місцем його нарахування (виплати).
Платник податку подає роботодавцю заяву про самостійне обрання місця застосування податкової соціальної пільги (далі - заява про застосування пільги).
Податкова соціальна пільга починає застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання роботодавцем заяви платника податку про застосування пільги та документів, що підтверджують таке право. Роботодавець відображає у податковій звітності всі випадки застосування або незастосування податкової соціальної пільги згідно з отриманими від платників податку заявами про застосування пільги, а також заявами про відмову від такої пільги.
Таким чином, на порушення п. 168.1 ст. 168, пп. 169.1.1 п. 169.1, пп. 169.2.2 п. 169.2 ст. 169, п. 171.1. пп. а п. 176.2, ст. 176 розділу IV Податкового кодексу України, позивачем не утриманий та не перерахований до бюджету податок на доходи фізичних осіб в сумі 249,09грн, у т.ч. за 2 півріччя 2017 в сумі 90,51грн, у 2018 в сумі 158,58грн.
Вибірковою перевіркою правильності оподаткування окремих видів доходів, які мають свої особливості щодо їх нарахування (виплати) та оподаткування встановлено порушення пп. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14, п. 163.1 ст. 163, пп. 164.2.4 п. 164.2 ст. 164, п. 167.2 ст. 167, п. 168.1 ст. 168, пп. а п. 171.2 ст. 171, п. 173.1, п. 173.3. п. 173.8 ст. 173, п. 176.2, ст. 176 розділу IV Податкового кодексу України, за якими не утриманий і не перерахований до бюджету податок на доходи фізичних осіб в сумі 2000грн, у випадку коли податковим агентом - ТОВ ІДЕК-2006 не утримано та не перераховано до бюджету податок на доходи фізичних осіб з доходу в сумі 40000грн, виплаченого згідно видаткового касового ордеру № 17 від 22.06.2018 фізичній особі ОСОБА_18 на підставі договору купівлі-продажу транспортного засобу б/н від 22.06.2018 за транспортний засіб КАМАЗ 55102, 1985 року випуску (спеціалізований вантажний самоскид), д.н.з. НОМЕР_1 .
Відповідно до п. 173.3 ст. 173 Податкового кодексу України, у разі якщо стороною договору купівлі-продажу об`єкта рухомого майна є юридична особа чи фізична особа - підприємець, така особа вважається податковим агентом платника податку та зобов`язана виконати всі визначені цим розділом функції податкового агента. При цьому податковий агент утримує податок за ставками, визначеними відповідно до пунктів 173.1 або 173.2 цієї статті з урахуванням інформації про черговість продажу рухомого майна, зазначеної платником податку у договорі купівлі-продажу чи в окремій заяві.
У разі продажу (обміну) об`єкта рухомого майна за посередництвом юридичної особи (її філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу) або представництва нерезидента чи фізичної особи - підприємця або укладення та оформлення договорів відчуження транспортних засобів у присутності посадових осіб органів, які здійснюють реєстрацію (перереєстрацію) транспортних засобів, такий посередник або відповідний орган виконує функції податкового агента стосовно подання до контролюючого органу інформації про суму доходу та суму сплаченого до бюджету податку в порядку та строки, встановлені для податкового розрахунку, а платник податку під час укладання договору зобов`язаний самостійно сплатити до бюджету податок з доходу від операцій з продажу (обміну) об`єктів рухомого майна.
Згідно п. 168.1.4 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України, якщо оподатковуваний дохід надається у не грошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом трьох банківських днів з дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання).
У відповідності до п. 173.1 ст. 173 Податкового кодексу України, дохід платника податку від продажу (обміну) об`єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, визначеною в пункті 167.2 статті 167 цього Кодексу.
Дохід від продажу (обміну) об`єкта рухомого майна (крім легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів) визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче оціночної вартості цього об`єкта, визначеної згідно із законом.
Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, позивачем не утриманий та не перерахований до бюджету податок на доходи фізичних осіб в сумі 2000грн у червні 2018 року.
Проведеною перевіркою встановлено, що ТОВ ІДЕК-2006 ' у періоді, що перевірявся, були укладені договори оренди земельних ділянок (паїв) на території Острозького району: Оженинської сільської ради, Грем`яцької сільської ради, Верхівської сільської ради, Плосківської сільської ради, Могилянської сільської ради, на території Здолбунівського району: Урвенської сільської ради, Новосільської сільської ради та на території Рівненського району: Тайкурівської сільської ради, Гощанського району: Бугринської сільської ради.
Орендна плата нараховувалась орендарем з розрахунку не менше 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Перевіркою встановлено утриманий, але не перерахований до бюджету податок на доходи фізичних осіб із орендної плати земельних ділянок (паїв) станом на 30.06.2019 в сумі 4213,31грн.
Вказана недоплата виникла у зв`язку з тим, що ТОВ Ідек-2006 помилково податок на доходи фізичних осіб в розмірі 6931,68грн було сплачено на бюджетний рахунок № 33111341700005, код платежу 11010500, отримувач - УК в Острозькому районі /м. Острог, замість № 331173442700279, код платежу 11010400, отримувач - УК в Острозькому районі с. Грем`яче.
Вказані суми податку на доходи фізичних осіб були перераховані позивачем 03.02.2020 року згідно платіжного доручення № 1021 на суму 6931,68грн.
Аналогічне порушення було встановлено в частині сплати військового збору. Зокрема, позивачем було сплачено військовий збір при виплаті доходу за користування земельних ділянок для сільськогосподарських потреб в розмірі 577,64грн на бюджетний рахунок № 31112063700005, код платежу 11011000 - військовий збір, одержувач УК в Острозькому районі м. Острог, замість № 31115063700273, код платежу 11011000, отримувач - УК в Острозькому районі с. Грем`яче.
Вказану суму військового збору було повністю сплачено платником 03.02.2020 року.
Згідно п. 109.1 ст. 109 Податкового кодексу України, податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Відповідно до п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Таким чином, за несплату платником податків узгодженої суми грошового зобов`язання у певний термін законодавець для такого платника передбачив негативні наслідки у вигляді штрафних санкцій.
Проте, суд вважає, що здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов`язання до бюджету в строк, встановлений пунктом 57.1 статті 57 ПК, має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова. Відтак дії, які не містять ознак протиправної бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов`язання, не можуть бути підставою для застосування штрафів, передбачених пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України.
Отже, притягнення позивача до відповідальності у вигляді штрафу за несвоєчасне перерахування податку на доходи фізичних осіб в розмірі 4213,31грн та військового збору в розмірі 577,64грн на підставі ст. 126 Податкового кодексу України є неправомірним.
Також, як вбачається з матеріалів перевірки, в порушення пп. 14.1.180, пп. 14.1.156, пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14, п. 31.1 ст. 31, п. 54.2 ст. 54, абз. 2 п. 57.1 ст. 57, п. 87.9 ст. 87, п. 168.1, п. 168.4 ст. 168, п. 171.1 ст. 171 та пп. а п. 176.2 ст. 176 розділу IV Податкового кодексу України, ТОВ ІДЕК-2006 не своєчасно перераховано податок на доходи фізичних осіб за граничними термінами сплати податку до бюджету, передбаченими пунктом 168.1 статті 168 Кодексу, а саме: 06.11.2017р. на суму 6930,50грн, 13.11.2017р. на суму 6930,50грн, 19.02.2018р. на суму 5435,33грн, 12.04.2018р. на суму 1495,17грн, 21.07.2018р. на суму 6930,50грн, 17.08.2018р. на суму 6930,50грн, 09.11.2018р. на суму 6930,50грн, 13.11.2018р. на суму 6930,50грн, 26.11.2018р. на суму 6930,50грн, 27.11.2018р. на суму 6930,50грн, 26.12.2018р. на суму 6930,50грн, 15.01.2019р. на суму 2815,14грн, 18.03.2019р. на суму 4213,31грн.
Аналогічно, перевіркою повноти сплати та дотримання строків перерахування військового збору за перевіряємий період встановлено несвоєчасне подання податковим агентом - ТОВ ІДЕК-2006 платіжних доручень для перерахування належного до сплати військового збору за граничними термінами сплата збору до бюджету, передбаченими пунктом 168.1 статті 168 Кодексу, а саме: 06.11.2017р. на суму 577,66грн, 13.11.2017 на суму 577,66грн, 19.02.2018р. на суму 454,34грн, 12.04.2018р. на суму 577,66грн, 21.07.2018р. на суму 577,66грн, 17.08.2018 на сум 577,66грн, 09.11.2018 на суму 577,66грн, 13.11.2018 на суму 577,66грн.
Оскільки матеріалами перевірки встановлено факт несвоєчасного перерахування податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету, нарахованих у зв`язку з виплатою фізичних особам доходу за оренду земельних ділянок (паїв) за термінами сплати, платник податку притягається до відповідності на підставі ст. 126 Податкового кодексу України.
Згідно п. 109.1 ст. 109 Податкового кодексу України, податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Відповідно до п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
На підставі вищевикладеного, податкове повідомлення-рішення від 24.02.2020 № 00000313305 підлягає до скасування в частині збільшення суми грошового зобов`язання за основним платежем в розмірі 7068,36грн, за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 7650,82грн та нарахованої пені в розмірі 5147,66грн, а в частині донарахування основного зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 2249,09грн та 8717,05грн штрафних (фінансових) санкцій є правомірним.
Так, матеріалами справи, з урахуванням висновків суду встановлено, що платником вперше було допущено порушення, передбачене ст. 127 Податкового кодексу України 31.08.2017 року, вдруге 22.06.2018, втретє 17.12.2018 року. Проте, з розрахунку штрафних санкцій до податкового повідомлення-рішення № 00000313305 встановлено, що за порушення, допущене платником 31.08.2017 застосовано штрафну санкцію в розмірі 50%, замість 25%, за порушення, допущене 22.06.2018 - 75%, замість 50%.
Також, за допущені порушення платнику податків було нараховано пеню згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 00000313305, проте з розрахунку пені вбачається, що пеня нараховувалась за період з 24.07.2017 по 31.01.2020 за всі порушення одночасно.
Згідно п. 19-1.1.1 п. 19-1.1 ст. 19-1 Податкового кодексу України, контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу: здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків.
Відповідно до пп. 54.3.5 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо:дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом.
Згідно з положеннями Рекомендації №R (80) 2, прийнятої Комітетом Міністрів Ради Європи 11 березня 1980 року, державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11 березня 1980 року, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
У судовій практиці (наприклад постанова Верховного Суду від 11.09.2019 у справі № 819/570/18) сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення.
Суд зазначає, що питання нарахування податків та зборів, а також застосування до платників податків штрафних санкцій належить до дискреційних повноважень податкового органу і адміністративний суд не має визначених законом повноважень підміняти вказаний орган та самостійно здійснювати нарахування (перерахування) платнику податків штрафних санкцій та/або пені. Суд, виключно в межах наданих повноважень, перевіряє рішення суб`єкта владних повноважень на відповідність вимог, встановлених частиною 2 статті 2 КАС України у з урахуванням наведеного може скасувати рішення суб`єкта владних повноважень повністю або в окремій частині.
Аналогічно, податкове повідомлення-рішення від 24.02.2020 № 00000323305 підлягає до скасування в частині збільшення позивачу грошового зобов`язання з військового збору в розмірі 1083грн, за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 804,45грн та нарахованої пені в розмірі 465,75грн. В частині збільшення позивачу грошового зобов`язання за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 519,90грн, суд вважає правомірним.
Підсумовуючи вище викладене в його сукупності, керуючись ст. 245 КАС України, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення частково, зокрема шляхом визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 24.02.2020: № 00002090501 в частині збільшення суми основного зобов`язання за платежем: Податок на додану вартість на суму 3881022грн та 1940511грн штрафних (фінансових) санкцій; № 00002110501 в частині зменшення суми від`ємного значення з податку на додану вартість в розмірі 523447,75грн; № 00002100501 про нарахування штрафу за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних на загальну суму 116667грн; № 00002120501 про застосування адміністративного штрафу в розмірі 510грн; № 00000313305 в частині збільшення суми основного зобов`язання з податків та зборів, у тому числі податку на доходи фізичних осіб, пені на суму 7068,36грн, штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 7650,82грн та 5147,66грн пені; № 00000323305 в частині збільшення суми основного зобов`язання з податків та зборів, у тому числі військового збору, пені в розмірі 1083грн, штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 804,45грн та 465,75грн пені. В задоволенні позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 24.02.2020: № 00002090501 в частині збільшення суми основного зобов`язання за платежем: Податок на додану вартість на суму 31110грн та 15555грн штрафних (фінансових) санкцій; № 00002110501 в частині зменшення суми від`ємного значення з податку на додану вартість в розмірі 15581,25грн; № 00002130501 про зобов`язання сплатити штраф за платежем: Податок на додану вартість в розмірі 117,82грн; № 00000303305 про застосування штрафних санкцій за платежем: податок на доходи фізичних осіб в розмірі 510грн; № 00000313305 в частині збільшення суми основного зобов`язання з податків та зборів, у тому числі податку на доходи фізичних осіб, пені на суму 2249,09грн, та 8717,05грн штрафних (фінансових) санкцій; № 00000323305 в частині збільшення зобов`язання з податків та зборів, у тому числі військового збору, пені в розмірі 519,90грн штрафних (фінансових) санкцій слід відмовити.
Частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
При поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір в розмірі 21020грн згідно платіжного доручення № 1086 від 06.05.2020, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи. Ціна позову складає 6558737,90грн, задоволено позовні вимоги на суму 6484377,79грн, відмовлено на суму 74360,11грн. Отже, відсоток задоволених позовних вимог складає 99%.
Таким чином, враховуючи вимоги ч. 3 ст. 139 КАС України, на користь позивача підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень судовий збір в розмірі 20781,68грн.
Щодо розподілу витрат, пов`язаних з розглядом справи, суд зазначає наступне.
18.08.2020 через відділ документального забезпечення суду, позивачем подано клопотання про стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 90000грн. До поданого клопотання подав докази на їх підтвердження.
В судовому засіданні представник позивача подане клопотання підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката. Своє клопотання обґрунтував тим, що вказана сума є не співмірною із ціною позову і обсягом наданих послуг. При цьому навів порівняння із заробітною платою юристів в державних установах та для прикладу зазначив подібну справу у податкових спорах, в якій ціна позову була більш як в десятеро раз більше, однак адвокати з м. Києва, що представляли сторону учасника справи, не заявили взагалі клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу. Отже, як стверджує відповідач, підстави для стягнення витрат на професійну правничу допомогу у даній справі у позивача відсутні. Просить відмовити в задоволенні такого клопотання повністю.
Вирішуючи питання щодо стягнення таких витрат, суд враховує наступне.
Частиною 3 статті 132 КАС України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п.1).
При цьому, статтею 134 КАС України передбачає, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч.1). За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч.2).
Разом з тим, частиною 3 статті 134 КАС України регламентовано, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.4 ст.134 КАС України).
Відповідно до частини 5 статті 134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частинами 6, 7 статті 134 КАС України визначено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з частиною 9 статті 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Судом встановлено, що відповідно до договору про надання правничої допомоги від 10.05.2019 № 10/05/19, укладеного між ТОВ ІДЕК-2006 (Клієнт) та Адвокатським об`єднанням Прищепа і партнери (Адвокатське об`єднання), Клієнт доручає, а Адвокатське об`єднання бере на себе зобов`язання надавати правничу допомогу клієнту в обсязі та на умовах, передбачених даним договором (п. 1.1 Договору).
Пунктом 2.1 вказаного договору передбачено, що Адвокатське об`єднання на підставі звернення Клієнта, приймає на себе зобов`язання з надання наступної правничої допомоги: здійснює підготовку заяв, позовних заяв, скарг, апеляційних скарг, касаційних скарг, відзивів, заперечень до судів загальної юрисдикції всіх інстанцій (п. 2.1.1.); здійснює представництво інтересів Клієнта в судах загальної юрисдикції всіх інстанцій з приводу правових спорів Клієнта, а також інших органах державної влади та місцевого самоврядування, державних та приватних виконавців (п. 2.1.2); надає допомогу КЛІЄНТУ при підготовці та правильному оформленні внутрішньо-розпорядних документів (п. 2.1.3); приймає участь в підготовці та юридичному оформленню різного роду договорів, що укладаються КЛІЄНТОМ з юридичними особами, підприємцями та громадянами, надає допомогу в організації контролю за виконанням зазначених договорів, слідкує за застосуванням передбачених законом та договором санкцій по відношенню до контрагентів, які не виконують договірні зобов`язання (п. 2.1.4); приймає участь в розгляді питань щодо дебіторської та кредиторської заборгованості, що обліковується на балансі КЛІЄНТА, здійснює спільно з іншими підрозділами КЛІЄНТА заходи по ліквідації цієї заборгованості (п. 2.1.5); представляє у встановленому порядку інтереси КЛІЄНТА в господарських судах, судах загальної юрисдикції, адміністративних судах, а також в інших органах під час розгляду правових спорів, здійснює підготовку позовних заяв, скарг тощо (п. 2.1.6).
Згідно з розділом 4 Порядок здійснення розрахунків вищевказаного договору, вартість послуг, що надається Адвокатським об`єднанням становить 2500грн за 1 годину роботи адвоката, які Клієнт оплачує в гривнях шляхом безготівкового перерахування коштів на розрахунковий рахунок Адвокатського об`єднання, що фіксується в підписаних актах про надання правничої допомоги та рахунку-фактурі, без ПДВ. Кількість витрачених Адвокатським об`єднанням годин та детальних перелік виконаних робіт фіксується Сторонами в актах про надання правничої допомоги (п. 4.1). Оплата за даним договором здійснюється не пізніше 3-х днів після підписання сторонами акта надання правничих послуг (п. 4.3). За результатами надання правничої допомоги складається акт, що підписується представниками кожної зі сторін (п. 4.5).
Даний договір укладений на строк до 31.12.2020 та набирає чинності з моменту його підписання (п. 7.1).
Витрати позивача на професійну правничу допомогу підтверджуються дослідженими судом доказами, а саме:
- свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю від 27.07.2018 №1421 на ім`я адвоката ОСОБА_19 ;
- ордером від 12.05.2020 серії ВК №1005878 на ім`я адвоката Гуль Н.В.;
- актом здачі-приймання наданих правничих послуг з детальним описом від 17.08.2020 №17/08/20 згідно з яким Адвокатським об`єднанням відповідно до умов Договору від 10.05.2019 №10/05/19 надано наступну професійну правничу допомогу при підготовці до розгляду адміністративної справи № 460/3258/20 за позовом Клієнта до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 24.02.2020 № 00002090501, № 00002100501, № 00002110501, № 00002120501, № 00002130501, № 00000303305, № 00000313305, а саме: опрацьовано акт перевірки Головного управління ДПС у Рівненській області від 06.02.2020 № 235/17-00-05-01/33840626 та прийняті на його підставі податкові повідомлення-рішення від 24.02.2020 №№ 00002090501, № 00002100501, № 00002110501, № 00002120501, № 00002130501, № 00000303305, № 00000313305 та № 00000323305 (всього адвокатом витрачено 5год); опрацьовано первинні документи, що стосуються господарських взаєморозрахунків з ТОВ Нортем ЛТД та ТОВ Алексагрокомплект та які не були враховані під час проведення перевірки (всього адвокатом витрачено 3год); опрацьовано податкове та інше законодавство в частині спростування виявлених порушень, встановлених під час проведення перевірки, зокрема Податковий кодекс України, Інструкція про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку, активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій, Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку 15 Дохід , затвердженого Наказом Міністерства Фінансів України № 290 від 29.11.1999 р., Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрати , Цивільний кодекс (всього адвокатом витрачено 2год); здійснено пошук судової практики Верховного суду з аналогічного предмету спору, зокрема: постанови ВС від 19.03.2019 року, адміністративне провадження К/9901/50915/18, від 09.11.2018 року у справі № 820/3562/17, від 08.08.2018 у справі № 820/4428/17, від 04.09.2019 року у справі № 520/300/19, від 19.12.2019р. у справі № 820/12033/15, від 07.11.2019 року по справі № 2а-5959/12/1470, від 12.05.2020 у справі № 560/2648/19, від 11.07.2018 року у справі № 904/8549/17, від 25.06.2020 у справі № 815/2944/17 (всього адвокатом витрачено 3год); підготовлено позовну заяву до Рівненського окружного адміністративного суду про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Рівненській області від 24.02.2020 №№ 00002090501, № 00002100501, № 00002110501, № 00002120501, № 00002130501, № 00000303305, № 00000313305 та № 00000323305 (всього адвокатом витрачено 8год); підготовлено клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів на виконання вимог ухвали Рівненського окружного адміністративного суду від 12.05.2020 (всього адвокатом витрачено 1год); підготовлено відповідь на відзив Головного управління ДПС у Рівненській області від 14.07.2020 у справі № 460/3258/20 (всього адвокатом витрачено 9год); здійснено 04.08.2020 ознайомлення з матеріалами справи № 460/3258/20, зокрема з доказами, долученими відповідачем до матеріалів справи разом з відзивом на позовну заяву (всього адвокатом витрачено 1год); підготовлено додаткові письмові пояснення по справі № 460/3258/20 від 05.08.2020 (всього адвокатом витрачено 2год); представлено інтереси Клієнта - ТОВ ІДЕК-2006 в Рівненському окружному адміністративному суді по справі № 460/3258/20, зокрема в судових засіданнях, що відбулись 10 червня 2020, 10 серпня 2020, в судовому засіданні, що відбудеться 19.08.2020 з розгляду справи по суті (всього адвокатом витрачено 2год). Вартість виконаних Адвокатським об`єднанням робіт становить 90000грн без ПДВ;
- рахунком на оплату послуг від 17.08.2020 № 17/08/20 на суму 90000грн без ПДВ;
- платіжним дорученням ТОВ ІДЕК-2006 від 17.08.2020 № 10429 на суму 90000грн з призначенням платежу: Оплата за надану професійну правничу допомогу згідно договору № 10/05/19 від 10.05.2019 року та акту № 17/08/20 від 17.08.2020 року у справі № 460/3258/20 .
Суд враховує правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 (№11-562ас18) про те, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Як зазначено в абз. 268 Рішення ЄСПЛ у справі "East/WestAllianceLimited проти України": "Згідно з практикою Суду, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим" (див., наприклад, рішення у справі Ботацці проти Італії (ВП) заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).
Також суд встановив, що в межах даної справи до суду подано позовну заяву, яку складено на 17 аркушах; додатки до позову; відповідь на відзив на 23 аркушах; додаткові письмові пояснення на 4 аркушах; додаткові письмові пояснення на 4 аркушах; клопотання про долучення до матеріалів справи доказів на підтвердження понесених позивачем судових витрат на 7 аркушах та додатки до клопотання на 7 аркушах; клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів на 2 аркушах. Розгляд даної справи було проведено в порядку загального позовного провадження. Всього адвокатом Гуль Н.В. на підготовку та розгляд справи було витрачено 36год.
З огляду на викладене, з урахуванням складності справи та наданих позивачем доказів понесення витрат на правничу допомогу, суд вважає обґрунтованою вартість послуг адвоката, які є співмірними виконаним адвокатом роботам (наданим послугам), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, відповідно до умов договору про надання правничої допомоги від 10.05.2019 № 10/05/19.
Варто зазначити, що погодинна ставка адвокатів АО Прищепа і Партнери відповідає звичайному рівню оплати на українському ринку кваліфікованих юридичних послуг.
Для порівняння, згідно з дослідженням 50 провідних юридичних фірм України 2017 року , що проводилось провідним українським виданням Юридична практика , діапазон погодинних ставок в провідних юридичних фірмах України (середнього розміру, 15-35 юристів) складає 150-600дол. США (3900 - 15600грн) для партнерів (керівників практики) 69-400дол. США (1794 - 10400грн) для старших юристів та 48-300дол. США (1248 - 7800грн) для юристів.
Таким чином, зазначена у п.4.1 Договору про надання правничої допомоги погодинна ставка розміром 2500грн абсолютно відповідає звичайному рівню оплати на українському ринку кваліфікованих юридичних послуг.
Окрім того, суд також звертає увагу звертає увагу на те, що судова справа № 460/3258/20 є для позивача важливою, адже сума потенційних втрат відповідно до спірних податкових повідомлень-рішень складає 6558737,90грн, у той час, як на захист інтересів для уникнення таких потенційних негативних наслідків витрачено 90000грн, що складає всього 1,37 % суми спору.
З урахуваннях цих обставин, а також того, що даний спір став наслідком неправомірних дій відповідача, заявлений розмір витрат на правничу допомогу є обґрунтованим, співмірним та підтверджується наданими документами.
Разом з тим, повторюючись, суд нагадує, що ч. 3 ст. 139 КАС України визначено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Оскільки ціна позову складає 6558737,90грн, а задоволено позовні вимоги на суму 6484377,79грн, відмовлено на суму 74360,11грн, то відсоток задоволених позовних вимог складає 99%.
Таким чином, враховуючи вимоги ч. 3 ст. 139 КАС України, на користь позивача підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 89100грн, що відповідає 99% задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 241-246 КАС України, суд
В И Р І Ш И В :
Позовну заяву задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Рівненській області від 24.02.2020р. № 00002090501 в частині збільшення суми основного зобов`язання за платежем: Податок на додану вартість на суму 3881022грн та 1940511грн штрафних (фінансових) санкцій.
В задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.02.2020р. № 00002090501 в частині збільшення суми основного зобов`язання за платежем: Податок на додану вартість на суму 31110грн та 15555грн штрафних (фінансових) санкцій, - відмовити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Рівненській області від 24.02.2020р. № 00002110501 в частині зменшення суми від`ємного значення з податку на додану вартість в розмірі 523447,75грн.
В задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.02.2020р. № 00002110501 в частині зменшення суми від`ємного значення з податку на додану вартість в розмірі 15581,25грн, - відмовити.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Рівненській області від 24.02.2020р. №№ 00002100501, 00002120501 в повному обсязі.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Рівненській області від 24.02.2020р. № 00000313305 в частині збільшення суми основного зобов`язання з податків та зборів, у тому числі податку на доходи фізичних осіб на суму 7068,36грн, штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 7650,82грн та 5147,66грн пені.
В задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.02.2020р. № 00000313305 в частині збільшення суми основного зобов`язання з податків та зборів, у тому числі податку на доходи фізичних осіб на суму 2249,09грн, та 8717,05грн штрафних (фінансових) санкцій, - відмовити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Рівненській області від 24.02.2020р. № 00000323305 в частині збільшення суми основного зобов`язання з податків та зборів, у тому числі військового збору, в розмірі 1083грн, штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 804,45грн та 465,75грн пені.
В задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.02.2020р. № 00000323305 в частині збільшення зобов`язання з податків та зборів, у тому числі військового збору, пені в розмірі 519,90грн штрафних (фінансових) санкцій, - відмовити.
В задоволенні позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 24.02.2020р. №№ 00002130501, 00000303305 відмовити повністю.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ІДЕК-2006 за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Рівненській області судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 20809,80грн (двадцять тисяч вісімсот дев`ять гривень, 80коп.) та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 89100грн (вісімдесят дев`ять тисяч сто гривень, 00коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи:
1) позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ІДЕК-2006" (35825, Рівненська обл., Острозький р-н, с. Верхів, вул. Центральна, 22; код ЄДРПОУ 33840626);
2) відповідач - Головне управління ДПС у Рівненській області (33023, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Відінська, 12; код ЄДРПОУ 43142449).
Повний текст рішення складений 28 серпня 2020 року.
Суддя Т.О. Комшелюк
Суд | Рівненський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 28.08.2020 |
Оприлюднено | 01.09.2020 |
Номер документу | 91204773 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Кузьмич Сергій Миколайович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Кузьмич Сергій Миколайович
Адміністративне
Рівненський окружний адміністративний суд
Т.О. Комшелюк
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні