Рішення

від 28.08.2020 по справі 540/142/20

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/142/20 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Морської Г.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Херсонській області до Костогризівського комунального закладу дошкільної освіти (ясла-садок) Костогризівської сільської ради Каховського району Херсонської області про вжиття заходів реагування під час здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності,

встановив:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Херсонській області (далі-позивач) звернулося до суду із адміністративним позовом до Костогризівського комунального закладу дошкільної освіти (ясла-садок) Костогризівської сільської ради Каховського району Херсонської області (далі - відповідач), у якому просить застосувати до відповідача захід реагування у вигляді зупинення подальшої експлуатації будівель, приміщень та території Костогризівського комунального закладу дошкільної освіти (ясла-садок) Костогризівської сільської ради Каховського району Херсонської області за адресою: 74844, Херсонська область, Каховський район, с.Костогризове, вул.Гагаріна, 14 Б до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту шляхом заборони Костогризівському комунальному закладу дошкільної освіти (ясла-садок) Костогризівської сільської ради Каховського району Херсонської області використовувати будівлі, приміщення та територію закладу, окрім робіт, пов`язаних із усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, до повного усунення порушень.

Ухвалою від 24.01.2020р. відкрите провадження у справі, визначено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні).

Ухвалою від 24.03.2020 р. зупинено провадження у адміністративній справі до 24 квітня 2020р.

Ухвалою від 24.04.2020р. суд поновив провадження у справі.

23.04.2020р. від відповідача надійшло клопотання про продовження строку, наданого ухвалою суду від 24.03.2020 р. для примирення строком на два місяці, у зв`язку з неможливістю виконати всі вимоги позивача внаслідок оголошеного карантину.

Ухвалою від 24.04.2020 р. клопотання сторін задоволено, зупинено провадження у справі до 24 червня 2020 року.

Відповідно до статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020 постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" установлено з 12.03.2020 до 03.04.2020 на усій території України карантин, заборонивши відвідування закладів освіти її здобувачами; проведення всіх масових заходів, у яких бере участь понад 200 осіб, крім заходів, необхідних для забезпечення роботи органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Постановами Кабінету Міністрів України строк дії карантину та заборонених заходів неодноразово продовжувався, в тому числі діє станом на сьогодні до 31.08.2020.

Підпунктом 2 пункту 9 розділу І Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 № 540-IX (далі - Закон № 540-ІХ), розділ VI "Прикінцеві положення" КАС України доповнено пунктом 3, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, встановлені судом, продовжуються на строк дії такого карантину.

У свою чергу, пунктом 3 розділу І Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18.06.2020 № 731-IX (далі - Закон № 731-IX) , пункт 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України викладено в такій редакції: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином".

Крім того, пунктом 2 розділу ІІ Закону № 731-IX встановлено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України в редакції Закону № 540-IX, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом. Закон № 731-IX набрав чинності 17.07.2020.

Тобто, процесуальні строки, які були продовжені відповідно до п. 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України в редакції Закону № 540-IX, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом - 06.08.2020.

Ухвалою від 18.08.2020р. суд поновив провадження у справі та витребував у сторін додаткові докази.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у результаті проведення позапланового заходу, органом державного пожежного нагляду зафіксовані порушення, що становлять небезпеки та загрозу життю і здоров`ю людей. Вказує, що під час здійснення перевірки виявлено ряд порушень правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 р. №1417, які є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах. Враховуючи, що виявлені порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, та відсутністю доказів їх усунення, просить позов задовольнити повністю.

Відповідач не скористався своїм правом подання відзиву.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву (ч.7 ст.262 КАС України).

Згідно з ч.2 ст.262 КАС України, якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів.

Статтею 258 КАС України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що справа підлягає розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.

Наказом т.в.о начальника ГУ Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Херсонській області №275 від 11.12.2019 р. про проведення планових та позапланових перевірок визначено з 19 по 20 грудня 2019 року здійснити позапланову перевірку стану пожежної та техногенної безпеки приміщень та території Костогризівського комунального закладу дошкільної освіти Костогризівської сільської ради Каховського району Херсонської області, за адресою : Херсонська область, Каховський район, с.Костогризове, вул.Гагаріна, 14 Б.

На підставі наказу від 11.12.2019 №275, посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) від 11.12.2019 №312 головним інспектором відділу запобігання НС Каховського МРУ ГУ ДСНС у Херсонській області майором служби цивільного захисту Пісковим В.В. проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання Коспогризівським комунальним закладом дошкільної освіти (ясла-садок) Костогризівської сільської ради Каховського району херсонської області правил пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту, про що складено акт від 20.12.2019 №260.

Як убачається зі змісту зазначеного акта, за результатами проведення заходу встановлено наявність порушень відповідачем вимог законодавства, а саме:

- не забезпечено територію об`єкта, а також будинки, споруди, приміщення відповідними знаками безпеки. Знаки безпеки, їх кількість, а також місця їх не встановлені відповідно ДСТУ ISO 6309:2007 "Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір" (ISO 6309:1987 IDT) та ГОСТ 12.4.026-76 "ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности" (п.8 розділу ІІ ППБУ);

- не пройшли навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки посадові особи та працівники у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року № 444 "Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях" (п.16 розділу ІІ ППБУ);

- не встановлені електророзетки, вимикачі, перемикачі та інші подібні апарати на не горючі основи (конструкції) або з підкладанням під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 метра (п. 1.17 глави 1 розділу IV ППБУ);

- не обладнано будинки, приміщення та споруди системами протипожежного захисту (сигналізацією) відповідно до ДБН В.2.5- 56:2014 "Системи протипожежного захисту" (п. 1.2 глави 1 розділу V ППБУ);

- не укомплектовано пожежні кран-комплекти пожежним рукавом однакового з ним діаметра та стволом, кнопкою дистанційного запуску пожежних насосів (за наявності таких насосів), а також важелем для полегшення відкривання вентиля (п. 2 пункту 2.2 глави 2 розділу V ППБУ);

- не розміщені пожежні кран- комплекти у вбудованих або навісних шафках, які мають отвори для провітрювання, і пристосовані для опломбування та візуального огляду їх без розкривання (пп.6 пункту 2.2 глави 2 розділу V ППБУ);

- не вказані на дверцятах пожежних шафок із зовнішнього боку після літерного індексу "ПК" порядковий номер крана та номер телефону для виклику пожежно-рятувальних підрозділів (пп. 8 пункту 2.2 глави 2 розділу V ППБУ);

- не забезпечено комплектом засобів пожежогасіння, які розміщуються на пожежному щиті: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., протипожежне покривало - 1 шт., багор або лом та гак - 2 шт., лопати - 2 шт., сокири - 2 шт. (п.3.11 глави 3 розділу V ППБУ);

- не встановлені для зазначення місцезнаходження первинних засобів пожежогасіння вказівні знаки згідно з ДСТУ180 6309:2007 "Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір", ГОСТ 12.4.026-76 "ССБТ. Цвета сигнальньїе и знаки безопаСности" (п. 3.10 глави 3 розділу V ППБУ);

- не оброблені дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності (Абзац перший пункту 2.5 глави 2 розділу III ППБУ);

- не забезпечено об`єкт адресним вказівником (назва вулиці, номер будинку), встановленим на фасаді будівлі або іншому видному місці і освітлюваним у темний час доби (Пункт 2.22 глави 2 розділу III ППБУ);

- не забезпечено об`єкт необхідною кількістю вогнегасників (відстань між місцями розташування вогнегасників не повинна перевищувати 20 м.) (Пункт 3.15 глави 3 розділу V ППБУ);

- допускається влаштування та експлуатація тимчасових електромереж (Пункт 1.8 глави 1 розділу IV ППБУ);

- не виконано за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів (Пункт 1.6 глави 1 розділу IV ППБУ);

- не розміщені наявні вогнегасники шляхом навішування на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника і на відстані від дверей, достатній для її повного відчинення (Пункт 3.10 глави 3 розділу V ППБУ);

- не розроблені інструкції щодо виконання вимог техногенної безпеки (Пункт 2 розділу III ПТБ);

- не проведені навчання працівників діям у надзвичайних ситуаціях (Пункт 2 розділу III ПТБ);

- не розміщено інформацію про заходи безпеки та відповідну поведінку населення в разі виникнення аварії (Пункт 3 частини першої статті 20 КЦЗУ);

- не здійснено навчання керівного складу, працівників з питань цивільного захисту (Пункт 8 частини першої статті 20 КЦЗУ);

- не здійснено навчання керівного складу, працівників правилам техногенної безпеки (Пункт 8 частини першої статті 20 КЦЗУ);

- не забезпечено на території об`єкта освітлення зовнішніх пожежних драбин, протипожежного обладнання, входів до будинків та споруд (Пункт 1.10 глави 1 розділу III ППБУ);

- не визначено для будівель і приміщень виробничого, складського призначення категорію щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до вимог ДСТУ Б В.1.1-36:2016 "Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою", а також клас зони згідно з "Правилами будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок" (далі - НПАОП 40.1- 1.32-01), у тому числі для зовнішніх виробничих і складських дільниць, які необхідно позначати на вхідних дверях до приміщення, а також у межах зон усередині приміщень та ззовні (Пункт 2.9 глави 2 розділу III ППБУ);

- допускається зберігання у приміщеннях ЛЗР та ГР, а також використану тару з-під них (Пункт 2.18 глави 2 розділу III ППБУ);

- покриття підлоги у приміщеннях з одночасним перебуванням 50 та більше осіб, коридорах не помірно небезпечні щодо токсичності продуктів горіння, не мають помірну димоутворювальну здатність та не відповідають групам поширення полум`я РП1, РП2 (Пункт 2.28 глави 2 розділу III ППБУ);

- не забезпечені евакуаційним освітленням сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації (Пункт 2.31 глави 2 розділу III ППБУ);

- допускається захаращення шляхів евакуації меблями, обладнанням, різними матеріалами (Пункт 2.37 глави 2 розділу III ППБУ);

- допускається замикання на замки що важко відчиняються зсередини, двері на шляхах евакуації та евакуаційних виходах (Пункт 2.37 глави 2 розділу III ППБУ);

- допускається експлуатація та влаштування тимчасових електромереж (Пункт 1.8 глави 1 розділу IV ППБУ);

- відстань від кабелів та ізольованих проводів, прокладених відкрито, до місць відкритого зберігання (розміщення) горючих матеріалів менше 1 метра (Пункт 1.12 глави 1 розділу IV ППБУ);

- не проводиться замір опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання 1 раз на 2 роки (Пункт 1.20 глави 1 розділу IV ППБУ);

- не виконано захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також їх перевірка відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-3 8:2008 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд" (Пункт 1.21 глави 1 розділу IV ППБУ);

- допускається експлуатація кабелів і проводів з пошкодженою або такою, що в процесі експлуатації втратила захисні властивості, ізоляцією (Пункт 1.18 глави 1 розділу IV ППБУ);

- допускається користування пошкодженими розетками, відгалужувальними та з`єднувальними коробками, вимикачами та іншими електровиробами (Пункт 1.18 глави 1 розділу IV ППБУ);

- допускається підвішування світильників безпосередньо на струмопровідні проводи (Пункт 1.18 глави 1 розділу IV ППБУ);

- допускається експлуатація світильників зі знятими ковпаками (розсіювачами) (Пункт 1.18 глави 1 розділу IV ППБУ);

- не проводиться технічне обслуговування і перевірка на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування пожежних кран-комплектів не рідше одного разу на рік (пп.9 пункту 2.2 глави 2 розділу V ППБУ);

- не організовуються та не здійснюються евакуаційні заходи щодо працівників та майна під час виникнення надзвичайних ситуацій (Пункт 4 частини першої статті 20 КЦЗУ);

- відсутні штатні працівники (спеціальні підрозділи) цивільного захисту або спеціально призначені особи з питань цивільного захисту (Частина друга статті 20 КЦЗУ);

- не забезпечено працівників об`єкта засобами колективного та індивідуального захисту (Пункт 2 частини першої статті 20 КЦЗУ).

Зазначений акт підписаний представником відповідача керівником КЗДО Ярощук Г.А.

Через існування небезпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, позивач звернувся до адміністративного суду з позовом про застосування до відповідача заходів реагування у вигляді зупинення подальшої експлуатації належного відповідачу об`єкта до повного усунення виявлених під час перевірки порушень.

За клопотанням представників сторін, суд хвалами зупиняв провадження у справі для надання часу для примирення.

Сторони примирення не досягли, у зв`язку із чим ухвалою від 18.08.2020р. суд поновив провадження у справі та зобов`язати Костогризівський комунальний заклад дошкільної освіти (ясла-садок) Костогризівської сільської ради Каховського району Херсонської області у строк до 25 серпня 2020 року надати до суду докази усунення виявлених за результатами проведеної перевірки порушень, а Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Херсонській області у строк до 25 серпня 2020 року надати до суду інформацію про стан виконання (усунення/не усунення) Костогризівським комунальним закладом дошкільної освіти (ясла-садок) Костогризівської сільської ради Каховського району Херсонської області виявлених порушень.

На виконання ухвали суду позивачем надані додаткові документи та пояснення, відповідно до яких 30.06.2020р. проведений позаплановий захід контролю (перевірка) Костогризівського комунального закладу дошкільної освіти (ясла-садок) Костогризівської сільської ради Каховського району Херсонської області щодо дотримання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, про що складений акт № 150 (далі - акт № 150 та складений припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки від 30.06.2020р. № 70 (далі - припис № 70).

Відповідно до акту № 150 та припису № 70 із 39 порушень, виявлених під час перевірки 20.12.2019р. невиправленими залишились 14 порушень, серед яких в тому числі і відсутність обладнання приміщень системою протипожежного захисту (сигналізацєю), що може мати невідворотні наслідки.

Позивач наполягає на задоволенні позову, зважаючи на наявність небезпеки для життя і здоров`я людей.

Відповідач надіслав суду інформацію, відповідно до якої …На усунення 14-ти недоліків вказаних у приписі, Костогризівською сільською радою зроблено наступні кроки:

1) Зроблено замовлення комплектів пожежних рукавів

2) Забезпечено евакуаційним освітленням сходові клітки,внутрішні відкриті та зовнішні сходи,проходи та інші шляхи евакуації.

3) Замовлено засоби колективного та індивідуального, захисту для працівників об`єкту.

4) Навчання та перевірка знань з питань пожежної безпеки та цивільного захисту,правил техногенної безпеки посадовою особою та працівниками ККЗДО заплановано на початок вересня (по мірі формування груп) у ПАТ Херсонобяагробуд ,що знаходиться у м. Нова Каховка Херсонської області ( гендиректор Подофа А.І. )… .

Вирішуючи дані правовідносини, суд враховує наступні обставини та приписи законодавства.

Кодекс цивільного захисту України (далі - КЦЗ України) регулює відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.64 КЦЗ України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Згідно ст.66 КЦЗ України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 р. № 877-V (далі - Закон № 877-V).

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону № 877-V заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Частинами 11 та 12 статті 4 Закону № 877-V передбачено, що плановий чи позаплановий захід щодо суб`єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником. Перед початком здійснення державного нагляду (контролю) посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить запис до журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) (за наявності такого журналу у суб`єкта господарювання).

Для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки (ч.1 ст.7 Закону № 877-V).

Згідно ч.6 ст.7 Закону № 877-V за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі-підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Як зазначалося вище, та вбачається із матеріалів справи, що позапланову перевірку відповідача проведено у присутності директора Костогризівського КЗДО Ярощук Г.А. , акт перевірки від 20.12.2019 р. № 260 підписано із зазначення у полі пояснення та зауваження : "…інформація стосовно виду суб`єкта господарювання за класифікацією суб`єктів господарювання".

Позапланова перевірка 30.06.2020р. також проведена у присутності директора Костогризівського КЗДО Ярощук Г.А. , акт перевірки від 30.06.2020 р. № 150 підписано без зауважень.

Згідно ч.7 ст. 7 Закону №877-V, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Відповідно до ч.2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Підстави для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів передбачені ч.1 ст.70 КЦЗ України та полягають у:

1) недотриманні вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;

2) порушенні вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;

3) випуску і реалізації вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;

4) нездійсненні заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;

5) відсутності на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;

6) невідповідності кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;

7) порушенні правил поводження з небезпечними речовинами;

8) відсутності або непридатності до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;

9) відсутності на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовності до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;

10) неготовності до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання;

11) проведенні робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

З аналізу вищезазначених норм слідує, що орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень.

При цьому, суд зазначає, що застосування заходів реагування у вигляді повного чи часткового зупинення експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямовано на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій, та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю людей.

Разом з тим, захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки на території розташування об`єкта.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.04.2019 р. по справі № 810/2400/18.

Станом на день ухвалення судом рішення у справі, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували повне усунення виявлених під час перевірки та зазначених в акті від 20.12.2019 №260 та в акті від 30.06.2020р. порушень вимог пожежної безпеки, що стали підставою для звернення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Херсонській області до суду для застосування заходів реагування, як і доказів, що зазначені у акті перевірки порушення не створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

На думку суду, порушення Правил пожежної безпеки в Україні на такому об`єкті, як заклад дошкільної освіти (ясла-садок), є достатнім доказом існування небезпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, які працюють на такому об`єкті чи дітей, вихованців зазначеного закладу.

Відтак, суд дійшов висновку, що зупинення експлуатації зазначеного об`єкта є пропорційним, з урахуванням наведених порушень, збиткам, яких може зазнати власник об`єкта в зв`язку з забороною та можливими негативними наслідками для його працівників та вихованців у разі виникнення пожежі. Надзвичайна подія, за таких обставин, може призвести до незворотних наслідків. У даному випадку, наявність обґрунтованого побоювання, що підтверджено доказами, є достатнім для вжиття заходів реагування шляхом заборони експлуатації приміщення закладу дошкільної освіти (ясла-садок).

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги Головного управління ДСНС України у Херсонській області є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

З урахуванням зазначеного суд не вирішує питання розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Застосувати до Костогризівського комунального закладу дошкільної освіти (ясла-садок) Костогризівської сільської ради Каховського району Херсонської області (код ЄДРПОУ 24963134, місцезнаходження: 74844, Херсонська область, Каховський район, с.Костогризове, вул.Гагаріна, 14 Б ) захід реагування у вигляді зупинення подальшої експлуатації будівель, приміщень та території Косторгизівського комунального закладу дошкільної освіти (ясла-садок) Костогризівської сільської ради Каховського району Херсонської області за адресою: 74844, Херсонська область, Каховський район, с.Костогризове, вул.Гагаріна, 14-б - до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту шляхом заборони Косторгизівському комунальному закладу дошкільної освіти (ясла-садок) Костогризівської сільської ради Каховського району Херсонської області (код ЄДРПОУ 24963134, місцезнаходження: 74844, Херсонська область, Каховський район, с.Костогризове, вул.Гагаріна, 14 Б ), використовувати будівлі, приміщення та територію закладу. окрім робіт, пов`язаних із усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки до повного усунення порушень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Г.М. Морська

кат. 108010200