Рішення

від 28.08.2020 по справі 540/1295/20

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/1295/20 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Морської Г.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, Кваліфікаційної комісії Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру про визнання протиправними та скасування протокольного рішення та наказу про анулювання кваліфікаційного сертифікату інженера-землевпорядника,

встановив:

ОСОБА_1 (далі-позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (далі-відповідач 1), Кваліфікаційної комісії Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (відповідач 2) в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційної комісії Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, викладене у формі протоколу засідання від 27 лютого 2020 року №2, в частині внесення подання стосовно анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника ОСОБА_1 від 05 березня 2018 року НОМЕР_4;

- визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 10 березня 2020 року №74 "Про анулювання кваліфікаційних сертифікатів" в частині анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника ОСОБА_1 від 05 березня 2018 року НОМЕР_4.

Ухвалою від 22.05.2020 р. позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків, а саме надати документ про сплату позивачем судового збору в сумі 1681,60 грн.

Ухвалою від 29.05.2020 р. відкрите загальне провадження у справі, підготовче засідання призначене на 12 червня 2020 р.

Ухвалою від 12.06.2020 р. клопотання представника ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи задоволено, відкладено підготовче засідання на 07 серпня 2020 року.

Ухвалою від 07.08.2020р. закрите підготовче провадження, розгляд справи по суті призначений на 28.08.2020р.

У судове засідання сторони не прибули, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Позивач надіслала клопотання про розгляд справи без її участі.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 205 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 отримала Кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника від 05.03.2018 НОМЕР_4 та здійснює діяльність у ТОВ Експрес-Кадастр . Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області звернулось до Кваліфікаційної комісії Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру листом від 19.02.2020 №21-21-0.103-1125/2-20, в якому просило розглянути питання про позбавлення ОСОБА_1 кваліфікаційного сертифікату інженера-землевпорядника від 05.03.2018 НОМЕР_4, у зв`язку з наявністю систематичних та грубих порушень вимог положень нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою, та з метою недопущенням вчинення таких дій у майбутньому. Зазначене звернення розглянуто Кваліфікаційною комісією Держгеокадастру України на засіданні 27.02.2020, на якому було прийняте протокольне рішення №2, про направлення до Держгеокадастру України подання щодо анулювання кваліфікаційного сертифіката позивача. За результатами розгляду подання Кваліфікаційної комісії Держгеокадастру України від 02.03.2020 №20/100 наказом Держгеокадастру України від 10.03.2020 №74 анульовано виданий ОСОБА_1 кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника від 05.03.2018 НОМЕР_4. Позивач вважає, що протокольне рішення Кваліфікаційної комісії та наказ Держгеокадастру України про анулювання кваліфікаційного сертифікату інженера - землевпорядника від 05.03.2018 НОМЕР_4 протиправними та такими, що підлягають скасуванню з огляду на те, що допущені позивачем недоліки у складанні землевпорядної документації не можна вважати грубим порушенням законодавства. Відповідачами в оскаржуваних рішеннях не наведено аргументів того, що позивачем вчинено порушення, що ці порушення є грубими, не проведено аналіз дій позивача, не наведено критеріїв оцінки цих дій відповідачами, не наведено посилання на докази та норми права на підтвердження обґрунтованості оскаржуваних рішень. Стверджує, що особи-замовники землевпорядної документації не звертались із скаргами на дії ОСОБА_1 , а допущені порушення не мали невідворотних наслідків та були вчасно усунуті.

Із вказаних підтавав просить суд задовольнити позов.

Представник відповідача 1 надіслав суду відзив на позов, у якому заперечив проти задоволення позову, мотивуючи тим, що підставою для прийняття спірного рішення Кваліфікаційною комісією, і як наслідок, видання оскаржуваного наказу, став розгляд звернення Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області від 19.02.20 № 21-21-0.103-1125/2-20, в якому наведені факти, які свідчать про грубі порушення вимог положень нормативно - правових актів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою сертифікованим інженером-землевпорядником ОСОБА_1 . На засіданні члени Кваліфікаційної комісії розглянули письмове звернення Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області, детально проаналізували матеріали, що підтверджують факти вчинення грубих порушень сертифікованими інженерами-землевпорядниками, зокрема, позивачем, вимог положень нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою, та ухвалили звернутися з поданням до Держгеокадастру щодо анулювання кваліфікаційного сертифіката від 05.03.2018 НОМЕР_4 інженера-землевпорядника ОСОБА_1 . У подальшому подання та витяг з протоколу засідання направлені до Відповідача 1. Наказом Держгеокадастру від 10.03.2020 № 74 Про анулювання кваліфікаційних сертифікатів анульовано кваліфікаційний сертифікат від 05.03.2018 НОМЕР_4 інженера-землевпорядника ОСОБА_1 . Законодавством передбачений єдиний вид відповідальності за порушення законодавства у сфері землеустрою - позбавлення сертифікованого інженера- землевпорядника кваліфікаційного сертифіката (його анулювання), а тому Держгеокадастр прийняв рішення про анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника на підставі подання Кваліфікаційної комісії і не має права діяти всупереч вимогам закону.

Щодо визначення порушень вимог положень нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою, вчинених позивачем, грубими, відповідач 1 зазначив, що Кваліфікаційна комісія наділена виключними повноваженнями вирішувати питання щодо видачі та анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника та інженера-геодезиста. За своєю правовою природою вони є дискреційними повноваженнями. Поняття грубе порушення сертифікованим інженером-землевпорядником вимог положень нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою не закріплене на законодавчому рівні. Отже, встановлення порушення сертифікованим інженером-землевпорядником вимог положень нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою грубим залежить від оцінки певних критеріїв, кожний з яких має самостійне значення і здійснюється відповідачем у межах дискреційних повноважень.

Із вказаних підстав просив суд відмовити у задоволенні позову повністю.

Відповідач 2 не скористався своїм правом подання відзиву.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 отримала Кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника від 05.03.2018 НОМЕР_4 та здійснює діяльність у складі ТОВ Експрес-Кадастр .

Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області звернулось до Кваліфікаційної комісії Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру листом від 19.02.2020 №21-21-0.103-1125/2-20, в якому просило розглянути питання про позбавлення ОСОБА_1 кваліфікаційного сертифікату інженера-землевпорядника від 05.03.2018 НОМЕР_4, у зв`язку з наявністю систематичних та грубих порушень вимог положень нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою, та з метою недопущенням вчинення таких дій у майбутньому.

Зазначене звернення розглянуто Кваліфікаційною комісією Держгеокадастру України на засіданні 27.02.2020, на якому було прийняте протокольне рішення №2, про направлення до Держгеокадастру України подання щодо анулювання кваліфікаційного сертифіката позивача.

За результатами розгляду подання Кваліфікаційної комісії Держгеокадастру України від 02.03.2020 №20/100 наказом Держгеокадастру України від 10.03.2020 №74 анульовано виданий ОСОБА_1 кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника від 05.03.2018 НОМЕР_4.

Не погодившись із рішенням Кваліфікаційної комісії Держгеокадастру України від 27.02.2020р. та наказом Держгеокадастру України від 10.03.2020 №74, позивач звернулась до суду.

Надаючи оцінку позиціям сторін у даній справі, суд застосовує наступні правові норми.

Правові та організаційні основи діяльності у сфері землеустрою визначені Земельним кодексом України, Законом Про землеустрій від 22 травня 2003 року № 858-IV (далі - Закон № 858-IV), Законом Про державну експертизу землевпорядної документації від 17 червня 2004 року № 1808-IV (далі - Закон № 1808-IV), Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України Про питання сертифікації інженерів-землевпорядників та інженерів-геодезистів від 28.07.2017 №392, яким затверджено Порядок роботи Кваліфікаційної комісії, видачі та анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника та інженера - геодезиста, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22.08.2017 за № 1044/30912 (далі - Порядок №392).

Згідно з статтею 60 Закону Про землеустрій державний контроль за проведенням землеустрою, виконанням запроектованих заходів із землеустрою і дотриманням вимог, встановлених цим Законом, законами України та іншими нормативно-правовими актами при розробці документації із землеустрою, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, центральними органами виконавчої влади, які здійснюють державний контроль за використанням та охороною земель відповідно до повноважень, визначених законом.

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 №15, визначено, що Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Частиною третьою статті 66 Закону Про землеустрій встановлено, що відповідальними особами за якість робіт із землеустрою можуть бути лише сертифіковані інженери-землевпорядники.

Відповідно до частин дев`ятнадцятої статті 66 Закону Про землеустрій кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника анулюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин:

а) за зверненням сертифікованого інженера-землевпорядника;

б) у разі набрання законної сили рішенням суду про обмеження дієздатності особи (інженера-землевпорядника), визнання її недієздатною, безвісно відсутньою;

в) за поданням Кваліфікаційної комісії в разі встановлення факту порушення інженером-землевпорядником законодавства у сфері землеустрою відповідно до статті 68 цього Закону;

г) на підставі свідоцтва про смерть.

Кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника може бути також анульований за рішенням суду.

Відповідно до частини восьмої статті 66 Закону Про землеустрій рішення Кваліфікаційної комісії може бути оскаржено до суду.

Статтею 68 Закону Про землеустрій передбачено, що кваліфікаційна комісія за результатами розгляду письмових звернень заінтересованих осіб, замовників документації із землеустрою, органів державної влади та місцевого самоврядування, саморегулівних організацій у сфері землеустрою робить подання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката (його анулювання) з таких підстав:

- грубе порушення сертифікованим інженером-землевпорядником вимог положень нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою;

- рішення суду за фактами неякісного проведення землеустрою сертифікованим інженером-землевпорядником;

- наявність у сертифікованого інженера-землевпорядника непогашеної судимості за корисливі злочини;

- з`ясування факту неправомірної видачі кваліфікаційного сертифіката.

На підставі подання Кваліфікаційної комісії про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, приймає відповідне рішення та повідомляє його письмово у двотижневий строк після надходження відповідного протоколу засідання Кваліфікаційної комісії.

Рішення про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката може бути оскаржено в судовому порядку.

Відповідно до пункту 6 Розділу II Порядку №392 рішення Кваліфікаційної комісії приймаються шляхом відкритого голосування простою більшістю голосів присутніх на її засіданні та оформлюються протоколом, який підписують усі присутні на засіданні члени Кваліфікаційної комісії. Член Кваліфікаційної комісії, який не погоджується з прийнятим Кваліфікаційною комісією рішенням, висловлює окрему думку в письмовому вигляді, що додається до протоколу.

Пунктом 19 Розділу III Порядку №392 встановлено, що кваліфікаційна комісія за результатами розгляду письмових звернень заінтересованих осіб, замовників документації із землеустрою, органів державної влади та місцевого самоврядування, саморегулівних організацій у сфері землеустрою робить подання до Держгеокадастру про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката (його анулювання) з таких підстав:

- грубе порушення сертифікованим інженером-землевпорядником вимог положень нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою;

- рішення суду за фактами неякісного проведення землеустрою сертифікованим інженером-землевпорядником;

- наявність у сертифікованого інженера-землевпорядника непогашеної судимості за корисливі злочини;

- з`ясування факту неправомірної видачі кваліфікаційного сертифіката.

На підставі подання Кваліфікаційної комісії про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката Держгеокадастр приймає відповідне рішення та повідомляє його письмово у двотижневий строк після надходження відповідного протоколу засідання Кваліфікаційної комісії.

Із аналізу наведених правових норм слідує, що анулювання кваліфікаційного сертифікату інженера-землевпорядника здійснюється Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру за поданням Кваліфікаційної комісії за наявності однієї із підстав, визначених у статті 68 Закону Про землеустрій . За результатами розгляду звернень заінтересованих осіб Кваліфікаційна комісія у випадку встановлення факту грубого порушення сертифікованим інженером-землевпорядником вимог положень нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою може прийняти рішення про внесення подання до Держгеокадастру України стосовно анулювання сертифіката інженера- землевпорядника. Водночас обов`язковою умовою для винесення подання про анулювання кваліфікаційного сертифікату інженера-землевпорядника є не наявність самого звернення, а встановлення за результатами розгляду такого звернення факту правопорушення, вини особи у вчинені даного правопорушення.

При цьому, Закон Про землеустрій не дає визначення грубого порушення суб`єктом господарювання або ж інженером-землевпорядником вимог нормативно - правових актів. Отже поняття грубе порушення суб`єктом господарювання або ж інженером-землевпорядником вимог нормативно-правових актів , яке застосоване законодавцем у статті 68 цього Закону, має оціночний характер, а тому для з`ясування характеру порушення слід досліджувати допущене порушення у сукупності з урахуванням усіх обставин та попередніх проступків. У кожному конкретному випадку воно повинно встановлюватися, виходячи з об`єктивних та суб`єктивних ознак вчиненого діяння.

За таких обставин підлягає дослідженню у судовому засіданні допущені позивачем порушення землевпорядного законодавства, що кваліфіковані як грубі та стали підставою для анулювання кваліфікаційного сертифіката ОСОБА_1 .

Судом досліджений витяг із протоколу Кваліфікаційної комісії від 27.02.2020р. щодо розгляду звернення Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області від 19.02.20 № 21-21-0.103-1125/2-20, у якому зазначені порушення ОСОБА_1 землевпорядного законодавства та її заперечення.

Зауваження 1 ГУ Держгеокадастру у Херсонській області.

Під час опрацювання територіальними підрозділами Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області документацій із землеустрою розроблених ТОВ Експрес-Кадастр за підписом зазначеного сертифікованого інженера землевпорядника ОСОБА_1 виявлено, що у 2019 році товариством розроблено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель сільськогосподарського призначення загальною площею 4,20 га громадянину ОСОБА_3 за межами населеного пункту с. Широка Балка на території Станіславської сільської ради Білозерського району Херсонської області.

Дана технічна документація розроблена згідно державного акту на право приватної власності на землю серії ХС № 030537 від 05.08.2003.

При перевірці зазначеного державного акту на предмет наявності архівного примірнику державним кадастровим реєстратором виявлено, що даного акту серії ХС №030537 на території Білозерського району не видавалось.

Громадянину ОСОБА_3 видано державний акт від 06.08.2003 серія ХС 007858 площею 2,67 га, кадастровий номер 6520388600:03:029:0004, відомості про вказану земельну ділянку наявні в Державному земельному кадастрі, копія архівного примірнику державного акту рішення державного кадастрового реєстратора про відмову та копія державного акту, який поданий ТОВ Експрес-кадастр в технічній документації додається.

Спроба ТОВ Експрес-кадастр здійснити державну реєстрацію земельної ділянки в Державному земельному кадастрі за державним актом на право власності на земельну ділянку, достовірність видачі якого не надається за можливе перевірити, могла призвести до втрати територіальною громадою 4.20 га земель орієнтовною вартістю 102690 грн., а також може трактуватися як підроблення офіційних документів.

На дане зауваження ОСОБА_1 подала заперечення, у якому зазначила, що дана технічна документація розроблена на підставі заяви спадкоємця ОСОБА_4 , після смерті ОСОБА_3 та копії державного акта на право приватної власності на землю серії ХС № 030537 від 05.08.2003, який відповідно до заяви спадкоємця вважається втраченим. Повідомлення про втрату державного акта надруковано у засобах масової інформації ТОВ Редакція газети Придніпровська зірка (а.с. 21).

Кадастровим реєстратором у повідомленні про відмову в прийняті заяви про внесення відомостей (зміни до них) до ДЗК було зазначено, що копія сканованого акта не читається, та у відділі Держгеокадастру у Білозерському районі не зберігається копія державного акта Проте, Розпорядженням голови Білозерської районної державної адміністрації від 06.06.2003 №530 гр. ОСОБА_3 передається земельна ділянка № НОМЕР_1 , у контурі № НОМЕР_2 , площею 4,20 га. (а.с. 24). В державному акті №030537, який зареєстрований за номером 1109, зазначено дві земельні ділянки з кадастровими номерами 6520388600:03:028:0011 площею 1,63 га, та 6520388600:03:029:0004 площею 2,57 га

Тобто підстав для відмови у розробці зазначеної документації не було.

Попри отримання відмови в прийнятті заяви про внесення відомостей (зміни до них) до ДЗК, земельні ділянки все ж таки були зареєстровані в ДЗК (про що свідчить інформація з публічної кадастрової карти).

Позивач стверджує, що суперечним є той факт, що результатом розгляду заяви громадянина є повідомлення про відмову в прийняті заяви про внесення відомостей (зміни до них) до ДЗК № ПВ-6500025182019 від 30.10.2019 р., проте земельні ділянки зареєстровано. При цьому, реєстратором до Державного земельного кадастру внесено інформацію, що реєстрацію здійснено за технічною документацією із землеустрою виготовленої ТОВ Експрес-Кадастр , ОСОБА_1 . Очевидно, що зауваження ГУ Держгеокадастру у Херсонські області не відповідають дійсним обставинам та є безпідставними.

Даним обставинам та запереченням ОСОБА_1 не було надано оцінки Кваліфікаційною комісією під час розгляду звернення ГУ Держгеокадастру у Херсонській області.

Необхідно зауважити, що державний акт на право власності на земельну ділянку видається на підставі рішення органу місцевого самоврядування або органу виконавчої влади і вирішення питання про правомірність видачі державного акта безпосередньо залежить від законності рішення, на підставі якого такий акт видано з дотриманням вимог, передбачених земельним законодавством, зокрема ст. 116,118 Земельного кодексу України.

Оскільки зазначені земельні ділянки не вважаються відумерлою спадщиною або таким що не витребовувані, здійснення державної реєстрації ділянки в Державному земельному кадастрі за державним актом не може привести до грошових втрат територіальною громадою.

Також необхідно зауважити той факт, що усі документи, які подаються замовником, розглядаються як достовірні та не потребують додаткового вивчення.

Позивачем опрацьовано заяву гр. ОСОБА_4 щодо оформлення земельних ділянок, отриманих ним у спадок. При цьому, ОСОБА_4 є єдиним спадкоємцем. Таким чином, результат опрацювання заяви гр. ОСОБА_4 в будь-якому разі не могло призвести до втрати землі місцевою громадою й не ущемлювало інтереси інших фізичних осіб.

Отже, з урахуванням того факту, що реєстрацію земельних ділянок фактично здійснено, ГУ Держгеокадастру у Херсонські області не має підстав для кваліфікації дій позивача, як порушення чинного законодавства.

При цьому, відповідачами при прийняті оскаржуваних рішень не вчинено жодних дій, спрямованих на дослідження дійсних обставин опрацювання позивачем заяви ОСОБА_4 та залишено поза увагою фактичне прийняття реєстратором технічної документації, виготовленої позивачем, для здійснення реєстрації земельних ділянок, тобто фактичну відсутність порушень з боку позивача при виготовлені цієї документації.

Зауваження 2 ГУ Держгеокадастру у Херсонській області.

У 2020 році ТОВ Експрес-кадастр розроблено технічку документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки з кадастровим номером 6520387500:05:041:0006 на дві окремі земельні ділянки площами 0,74 га та 0,53 га для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості із земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення громадянину ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_1 .

При перевірці даної технічної документації на предмет дотримання вимог законодавства виявлено, що відносно вказаної земельної ділянки існує обтяження - нотаріальна заборона на нерухоме майно, яка долучена до складу документації у вигляді інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 20.01.2020.

Свідомі дії ТОВ Експрес-кадастр щодо виконання робіт з поділу земельної ділянки за наявності відомостей про обтяження призвело б до невідворотних наслідків (поділений кадастровий номер не повертається, а знаходиться в архівному шарі Державного земельного кадастру постійно) та судових позовів в частині порушень законодавства державним кадастровим реєстраторам під час державної реєстрації земельної ділянки.

Також дані дії щодо поділу земельної ділянки спрямовані на створення двох об`єктів цивільних прав не обтяжених нотаріальною забороною задля подальшого вчинення угод, минаючи раніше встановлені цивільно-правові зобов`язання.

Заперечуючи проти даного зауваження, ОСОБА_1 зазначила, що вона інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна замовила та отримала самостійно. Неуважно ознайомившись зі змістом довідки долучила до технічної документації. Свідомі дії, що могли би привести до невідворотних наслідків та судових позовів в частині порушень законодавства державним кадастровим реєстраторам під час державної реєстрації земельної ділянки не переслідувала.

На зазначену документацію отримано рішення про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру № РВ-6500648772020 від 30.01.2020 р. із зауваженням про те, що земельна ділянка має обмеження у вигляді заборони на нерухоме майно.

Замовнику було повідомлено про не можливість завершення робіт щодо поділу земельної ділянки з кадастровим номером 6520387500:05:041:0006 на дві окремі земельні ділянки площами 0,74 га та 0,53 га до тих пір, поки не буде знято заборону на відчуження майна. Невідворотних наслідків та шкоди власнику земельної ділянки не нанесено. На сьогоднішній день замовник повідомив, що після зняття заборони на відчуження нерухомого майна має намір в подальшому звернутися до підприємства для завершення робіт щодо поділу земельної ділянки.

Позивач стверджує, що ОСОБА_5 звернувся із заявою про виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки. Частиною шостою статті 79і Земельного кодексу України визначено, що формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок. При цьому, відповідно до статті 56 Закону Про землеустрій технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок включає: а) пояснювальну записку; б) технічне завдання на складання документації, затверджене замовником документації; в) кадастрові плани земельних ділянок, які об`єднуються в одну земельну ділянку, або частини земельної ділянки, яка виділяється в окрему земельну ділянку; г) матеріали польових геодезичних робіт; ґ) акт приймання-передачі межових знаків на зберігання при поділі земельної ділянки по межі поділу; д) перелік обтяжень прав на земельну ділянку, обмежень на її використання та наявні земельні сервітути; е) нотаріально посвідчена згода на поділ чи об`єднання земельної ділянки заставодержателів, користувачів земельної ділянки (у разі перебування земельної ділянки в заставі, користуванні); є) згоду власника земельної ділянки, для земель державної власності - органу, уповноваженого здійснювати розпорядження земельною ділянкою, на поділ чи об`єднання земельних ділянок користувачем (крім випадків поділу земельної ділянки у зв`язку з набуттям права власності на житловий будинок, розташований на ній).

Таким чином, наявність обтяжень прав на земельну ділянку не перешкоджає виготовленню інженером-землевпорядником технічної документації щодо поділу земельної ділянки. При цьому, відповідно до частини третьої статті 110 Земельної кодексу України поділ чи об`єднання земельних ділянок не припиняє дії обмежень, обтяжень, встановлених на земельні ділянки, крім випадків, коли обмеження (обтяження) поширювалося лише на частину земельної ділянки, яка в результаті поділу земельної ділянки не увійшла до сформованої нової земельної ділянки.

Наведене свідчить, що приймаючи оскаржувані рішення, відповідачі при розгляді зауважень ГУ Держгеокадастру у Херсонській області щодо опрацювання позивачем заяви ОСОБА_5 не провели власного аналізу відповідності дій позивача вимогам чинного законодавства, не дослідили наслідків складання відповідної технічної документації та залишили поза увагою відсутність негативних наслідків розроблення цієї документації.

Крім того, ГУ Держгеокадастру у Херсонській області навело зауваження 3, в якому виклало не інформацію про діяльність безпосередньо позивача, а щодо діяльності ТОВ Експрес-кадастр . Зокрема, зазначено, що Товариством подано на погодження за принципом екстериторіальності 179 проектів із землеустрою щодо відведення земельних ділянок, з яких 65 штук не погоджено, що становить 36%. Поряд з цим за 2019 рік державними кадастровими реєстраторами Херсонської області надано 160 відмов у здійсненні державної реєстрації земельних ділянок за документацією із землеустрою, розробленою зазначеним підприємством.

Очевидно, що наведення таких статистичних відомостей не може розглядатись як негативна оцінка діяльності ТОВ Експрес-кадастр та жодним чином не стосується діяльності ОСОБА_1 . При цьому, із 65 висновків, оцінених негативно, 60 отримали позитивний висновок про розгляд проекту землеустрою, 5 проектів землеустрою на сьогодні в процесі усунення зауважень.

Позивач стверджує, що зауваження ГУ Держгеокадастру у Херсонської області не тільки підлягають усуненню, а й не вважаються грубим порушенням земельного законодавства.

Щодо висновку відповідачів що допущене позивачем порушення є грубим, суд зазначає наступне.

Відповідно пункту а частини другої статті 28 Закону України Про землеустрій розробники документації із землеустрою зобов`язані дотримуватися законодавства України, що регулює земельні відносини, а також державних стандартів, норм і правил при здійсненні землеустрою.

При цьому, Закон України Про землеустрій не дає визначення грубого порушення суб`єктом господарювання або ж інженером-землевпорядником вимог нормативно-правових актів.

Поняття грубе порушення суб`єктом господарювання або ж інженером-землевпорядником вимог нормативно-правових актів , яке застосоване законодавцем у статті 68 Закону України Про землеустрій , має оціночний характер, а тому для з`ясування характеру порушення слід досліджувати допущене порушення у сукупності з урахуванням усіх обставин та попередніх проступків. У кожному конкретному випадку воно повинно встановлюватися, виходячи з об`єктивних та суб`єктивних ознак вчиненого діяння.

Визнання порушення нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою грубим залежить від оцінки таких критеріїв кожний з яких має самостійне значення: характеру порушення; категорії виконавця; об`єктивних ознак здійснюваного порушення; суб`єктивних ознак здійснюваного порушення.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 13.08.2020р. у справі № 824/755/16-а.

Судом встановлено, що досліджений витяг із протоколу Кваліфікаційної комісії від 27.02.2020р. щодо розгляду звернення Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області від 19.02.20 № 21-21-0.103-1125/2-20, у якому зазначені порушення ОСОБА_1 землевпорядного законодавства та її заперечення, не містить жодних посилань на підстави не прийняття до уваги обставин, наведених у запереченнях ОСОБА_1 та причин визнання викладених ситуацій як грубого порушення позивачем землевлевпорядного законодавства.

Із спірного рішення Кваліфікаційної комісії та витягу із протоколу засідання № 2 від 27.02.2020р. слідує, що Кваліфікаційною комісією не наведені аргументи визнання викладених порушень грубими, відсутнє також посилання на правові норми, порушення яких допустила ОСОБА_1 , не зазначена суть порушеного права зацікавлених осіб, не надано підтверджень наявності негативних звернень зацікавлених осіб щодо діяльності позивача та негативних наслідків діяльності позивача.

З урахуванням вищезазначеного, за відсутності фактичних негативних наслідків, зважаючи на виправлення допущених помилок, суд приходить до висновку, що відповідачами без врахування усіх істотних обставин справи прийняті оскаржувані рішення та наказ про анулювання кваліфікаційного сертифікату інженеру-землевпоряднику ОСОБА_1 , що є підставою для визнання їх протиправними та скасування.

Суд також враховує, що юридична відповідальність є однією з форм захисту суспільства та держави від посягань на відповідні цінності, головними з яких відповідно до статті 3 Конституції України є людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека. При цьому, юридична відповідальність ґрунтується, у першу чергу, на державному примусі як специфічному впливі на поведінку особи, заснованому на організованій силі та спрямованому на безумовне виконання санкціонованих державою правил поведінки (норм права). Такий примус передбачає його регламентованість виключно законом, наявність чітко встановлених меж застосування та здійснення лише компетентним суб`єктом владних повноважень.

Мета застосування державою юридичної відповідальності до правопорушника обумовлена цілями, заради яких вона запроваджується. До таких основних цілей слід віднести наступну:

охоронна - зупинити триваюче правопорушення (протиправний стан);

правозабезпечувальна - досягнути результату у формі приведення поведінки (діяльності) відповідного суб`єкта до стану правомірної;

правовідновлювальна (компенсаційна) - відновити порушене право потерпілого та компенсувати йому матеріальний і моральний збиток, заподіяний правопорушенням;

попереджувальна (превентивна) - попередити вчинення нових правопорушень з боку як самого правопорушника (приватна превенція), так і інших суб`єктів (загальна превенція);

процедурно-процесуальна - офіційно визнати правопорушника винним у здійсненні протиправного діяння;

виховна - перевиховати правопорушника шляхом забезпечення у нього сталого спрямування на неухильне дотримання норм права;

каральна (штрафна) - покарати правопорушника у формі понесенні ним додаткових втрат, зокрема, й анулювання кваліфікаційного сертифікату.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 14 серпня 2018 року у справі № 803/1122/17, від 5 березня 2019 року у справі № 814/1049/18.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до п.п. 70-71 Рішення Європейського суду з прав людини від 20.10.2011 року у справі Рисовський проти України (заява № 29979/04) 70 … Суд підкреслює особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах Беєлер проти Італії [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, Онер`їлдіз проти Туреччини [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, Megadat.com S.r.l. проти Молдови (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і Москаль проти Польщі (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах Онер`їлдіз проти Туреччини (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та Беєлер проти Італії (Beyeler v. Italy), п. 119).

Принцип належного урядування , як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі Москаль проти Польщі (Moskal v. Poland), n. 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (див. там само). З іншого боку, потреба виправити минулу помилку не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (див., mutatis mutandis, рішення у справі Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява № 36548/97, п. 58, ECHR 2002-VIII). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), п. 74).

Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis mutandis, зазначене вище рішення у справі Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки (Pincova and Pine v. the Czech Republic), n. 58, а також рішення у справі Ґаші проти Хорватії (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі Трґо проти Хорватії (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року). У контексті скасування помилково наданого права на майно принцип належного урядування може не лише покладати на державні органи обов`язок діяти невідкладно, виправляючи свою помилку (див., наприклад, рішення у справі Москаль проти Польщі (Moskal v. Poland), п. 69), а й потребувати виплати відповідної компенсації чи іншого виду належного відшкодування колишньому добросовісному власникові (див. зазначені вище рішення у справах Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки (Pincova and Pine v. the Czech Republic), n. 53, та Тошкуце та інші проти Румунії (Toscuta and Others v. Romania), п. 38).

Суд відмічає, що рішення про анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера землевпорядника ОСОБА_1 прийняте із порушенням принципів обґрунтованості, розсудливості, пропорційності та не відповідає принципу належного урядування.

Також суд вважає помилковим твердження відповідача 1 про відсутність у суду повноважень для скасування спірного наказу, оскільки анулювання кваліфікаційного сертифікату є дискреційними повноваженнями Держгеокадастру України, з огляду на наступне.

Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Суд зауважує, що наявність дискреційних повноважень не означає, що суб`єкт владних повноважень може діяти свавільно при прийнятті тих чи інших рішень, такі повноваження мають межу.

За правовою позицією, яку Європейський суд з прав людини неодноразово викладав у своїх рішеннях, у національному законодавстві повинно бути з достатньою чіткістю визначено межі та спосіб здійснення відповідних дискреційних повноважень державних органів з метою забезпечення особам мінімального рівня захисту, на який вони мають право в умовах верховенства права в демократичному суспільстві.

При цьому, презюмується, що дискреційними повноваженнями є повноваження обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є законною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова "може". У такому випадку суд не може зобов`язати суб`єкта владних повноважень обрати один з правомірних варіантів поведінки, оскільки який би варіант реалізації повноважень не обрав відповідач, кожен з них буде законним.

Натомість, у деяких справах, відповідач - орган державної влади помилково вважає свої повноваження дискреційними, оскільки у разі настання визначених законодавством умов, відповідач зобов`язаний до вчинення конкретних дій.

Підставою для відмови у прийнятті такого рішення можуть бути лише визначені законодавством обставини. Відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти на власний розсуд, існує лише один правомірний варіант поведінки.

Тож у кожному конкретному випадку на підставі досліджених судом конкретних обставин у справі суд оцінює законність, обсяг, способи та межі застосування дискреційних повноважень представниками владних органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права.

За правовою позицією Конституційного Суду України правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (рішення КСУ від 30 січня 2003 року N 3-рп/2003 та від 02.11.2004 № 15-рп/2004).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільств і держави.

Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

На цій підставі суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до висновку про недоведеність відповідачами, як суб`єктами владних повноважень, вчинення ОСОБА_1 грубого порушення вимог нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою, а відтак задовольняє позов повністю.

Частиною 1 статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційної комісії Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, викладене у формі протоколу засідання від 27 лютого 2020 року № 2, в частині внесення подання стосовно анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника ОСОБА_1 від 05 березня 2018 року НОМЕР_4;

Визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 10 березня 2020 року № 74 "Про анулювання кваліфікаційних сертифікатів" в частині анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника ОСОБА_1 від 05 березня 2018 року НОМЕР_4.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 3, код ЄДРПОУ 39411771) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) судові витрати у розмірі 1681,60 грн. (одна тисяча шістсот вісімдесят одна грн. 60 коп.).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Г.М. Морська

кат. 106020000