Рішення

від 27.08.2020 по справі 640/4309/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 серпня 2020 року м. Київ № 640/4309/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Мазур А.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу:

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "АРГОНІКА" до Державної фіскальної служби України провизнання протиправною бездіяльності, зобов`язати вчинити дії

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю " АРГОНІКА" звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва до Державної фіскальної служби України з позовом в якому просить суд, визнати протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України щодо не забезпечення організації системи електронного адміністрування податку на додану вартість суми податку на яку Товариство має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму 18437 грн., шляхом зменшення показника загальної суми перевищення податкових зобов`язань на суму 18437 грн. та зобов`язати Державну фіскальну службу України збільшити в системі електронного адміністрування податку на додану вартість суми податку, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю "АРГОНІКА " має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму 18 437 грн. шляхом зменшення показника загальної суми перевищення податкових зобов`язань, зазначених платником податку у поданих контролюючому органу податкових деклараціях на суму 18 437 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.03.2019 позов Товариства з обмеженою відповідальністю " АРГОНІКА " прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення та виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податкова накладна №3 від 23.11.2017 була складена помилково, через те, що подія, яка стала підставою для її складання (відвантаження товару) не відбулася, у зв`язку з чим щодо зазначеної податкової накладної позивачем створено та вчасно надіслано розрахунок коригування №1 від 30.11.2017 року, реєстрація якого була здійснена за рішенням Комісії з питань розгляду скарг Державної фіскальної служби України від 29.12.2017.

Позивач зазначає: сума ПДВ, зазначена у податковій накладній, що складена без факту здійснення господарської операції та розрахунку коригування до неї, при реєстрації зазначених документів в ЄРПН враховуються у відповідних обсягах при обчисленні реєстраційної суми, а у постачальника зменшується сума податкових зобов`язань за листопад 2017 року. Натомість, податковий орган вважає, що позивачем завищено суму податкових зобов`язань у розмірі 18437 грн. за листопад 2017.

Отже, позивач вважає бездіяльність відповідача щодо не зменшення суми податкових зобов`язань після реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування за податковою накладною №3 від 23.11.2017 протиправною.

Відтак, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Відповідачем наданий відзив на позовну заяву не по суті заявлених вимог.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

01.03.2017 позивач зареєстрований платником податку на додану вартість. Індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість - 411017110298.

15.09.2017 між позивачем (Продавець) та ТОВ Бердянські ковбаси (Покупець) було укладено договір поставки товару №150917.

Відповідно до п.2.2 Договору поставки оплата за товар здійснюється Покупцем протягом 30 банківських днів з дня виставляння рахунків - фактур або податкових накладних продавцем, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Продавця.

Згідно зазначеного договору у листопаді 2017 Покупець замовив чергову партію товару у кількості 1840 кг на суму 92 184 грн, ПДВ - 18 436 грн. 80 коп.

На виконання умов замовлення Позивачем виставлений Покупцю рахунок-фактура №СФ- 0000010 від 23.11.2017. Оплата за товар проводиться у безготівковій формі на вимогу про зарахування грошових коштів за товар.

Враховуючи те, що за умовами договору оплата товару здійснюється протягом 30 днів, позивачем була складена податкова накладна №3 від 23.11.2017.

Судом встановлено, що позивачем подано та в ЄРПН зареєстровано податкову накладну №3 від 23.11.2017, сума ПДВ 18 436 грн. 80 коп.

В грудні 2017 Покупець повідомив про відмову від купівлі товару та надіслав позивачу лист № 3501 від 11.12.2017 про помилковість виписки та реєстрації позивачем в ЄРПН зазначеної податкової накладної.

Оскільки вказана податкова накладна була складена помилково, через те, що подія, яка стала підставою для її складання (відвантаження товару) не відбулася. то керуючись положеннями п. 192.1. ст.192 ПКУ, позивачем 30.11.2017 був складений та надісланий до ЄРПН розрахунок коригування №1 від 30.11.2017.

Згідно квитанції від 13.12.2017 №9265504458 зазначений розрахунок коригування був прийнятий палатковим органом, але його реєстрація була зупинена. Рішенням комісії ДФС № 455209/41101717 від 21.12.2017 було відмовлено в реєстрації розрахунку коригування № 1 від 30.11.2017.

28.12.2017 позивачем подана скарга на рішення комісії ДФС № 455209/41101717 від 21.12.2017 про відмову в реєстрації розрахунку коригування № 1 від 30.11.2017.

29.12.2017 рішенням комісії ДФС з питань розгляду скарг № 45280/41101717, скаргу позивача задоволено та скасовано рішення комісії ДФС № 455209/41101717 від 21.12.2017 про відмову в реєстрації розрахунку коригування № 1 від 30.11.2017.

29.12.2017 до ЄРПН внесено відповідний запис про реєстрацію розрахунку коригування № 1 від 30.11.2017, що підтверджується витягом № 292696 в розрізі операцій в Системі електронного адміністрування ПДВ (надалі - СЕА ПДВ) від 29.12.2017.

Даний розрахунок коригування був включений позивачем до податкової декларації з ПДВ за грудень 2017 від 17.01.2018.

Згідно витягів з СЕА ПДВ № 63861 від 06.08.2918 та № 264286 від 26.11.2018 в графі № 6 Загальна сума перевищення податкових зобов`язань, зазначених платником податку у поданих до контролюючого органу податкових деклараціях з податку, суми податку, зазначеної у складених таким платником податкових накладних, зареєстрованих в Реєстрі відображається сума перевищення податкових зобов`язань з ПДВ в розмірі 18437 грн.

07.08.2018 позивач звернувся до ГУ ДФС у Київській області з листом №0708/01 щодо надання роз`яснень про встановлення відхилення перевищення суми податкових зобов`язань в розмірі 18 437 грн та виправлення помилки в СЕА ПДВ.

Листом ГУ ДФС у Київській області №К15651/10/10-36-01-07 від 07.09.2018 було надано відповідь про те, що розрахунок коригування №1 від 30.11.2017 підлягає включенню до податкової декларації за листопад 2017, тому що реєстрація розрахунку коригування проведена 13.12.2017 за результатами розгляду скарги, а перевищення зобов`язань з ПДВ в розмірі 18 437 грн. виникло 29.12.2017.

12.12.2018 позивач звернувся із скаргою № 63789/6 до відповідача щодо виключення з СЕА ПДВ із графи №6 суми перевищення податкових зобов`язань з ПДВ у розмірі 18 437грн.

Листом відповідача від 20.12.2018 № 41245/6/99-99-12-03-09-15 надана відповідь, що перерахунок показника перевищень здійснюється щоразу при поданні декларації з ПДВ, уточнюючого розрахунку за вказані періоди на дату такого подання та/або реєстрації в ЄРПН податкової накладної, розрахунку коригування, складені за вказані періоди, на дату такої реєстрації.

На думку позивача системою електронного адміністрування ПДВ не враховано реєстрацію розрахунку коригування до податкової накладної № 3 від 23.11.2017.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з пунктом 41.1 статті 41 ПК України (тут і далі у редакції, чинній на момент спірних правовідносин) контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.

У відповідності до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту, у тому числі із ПДВ.

Так, пунктом 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У разі коли платником податку після реєстрації податкової накладної виявлено помилковість виписки такої накладної або інші недоліки, законодавцем передбачено певний алгоритм дій для платників податків, направлених на усунення розбіжностей в податковому обліку платника у такому випадку.

Відповідно до п. 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Натомість податкова накладна №3 від 23.11.2017 складена позивачем на підставі рахунку-фактури №СФ 0000010 від 23.11.2017 без зарахування коштів на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню та без відвантаження товару Продавцем. Отже, при складанні та реєстрації в ЄРПН зазначеної податкової накладної позивачем допущена помилка.

Так, згідно пункту 21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року №1307, у разі здійснення коригування сум податкових зобов`язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до статті 192 розділу V Податкового кодексу України постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.

Порядок складання розрахунку коригування та його реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних, крім випадків, передбачених цим Порядком.

Підпунктом 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України передбачено, що якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов`язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок.

Постачальник має право зменшити суму податкових зобов`язань лише після реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної.

Таким чином, у випадку помилкового складання податкової накладної на операцію з постачання товарів/послуг, виявленого після завершення процедури реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, та з метою виправлення допущеної помилки платник податків має право згідно пунктом 192.1 статті 192 ПК України скласти розрахунок коригування до помилково виписаної податкової накладної.

Основні принципи функціонування системи електронного адміністрування податку на додану вартість визначено статтею 200-1 Податкового кодексу України.

Відповідно до статті 200-1 ПК України система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку:

- суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України;

- суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість;

- суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 200-1.2 статті 200-1 ПК України платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Для відкриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника.

Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року №569 "Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість" (далі - Порядок №569).

Даний порядок визначає механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, особливості складення податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків.

За визначенням п.2 Порядку № 569 (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) електронний рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ (далі - електронний рахунок) - це рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який платником перераховуються кошти з власного поточного рахунка в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, а також у сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов`язань з цього податку. Кошти з такого рахунка підлягають перерахуванню до бюджету та/або на спеціальний рахунок. Для кожного платника податку Казначейством відкривається один електронний рахунок.

Згідно з п. 3 Порядку №569 періодичність, структура та формат обміну інформацією і реєстрами платників податку, необхідними для функціонування системи електронного адміністрування податку, визначаються ДФС та Казначейством.

Реєстрація в ЄРПН податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних здійснюється виключно у межах реєстраційної суми, яка обчислюється за формулою, встановленою пунктом 200-1.3 статті 200-1 розділу V ПК України та пунктом 9 Порядку № 569.

Відповідно п. 9 Порядку №569 платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі на суму податку (УНакл), обчислену за такою формулою: Накл= У НаклОтр + У Митн + У ПопРах + У Овердрафт - У НаклВид - У Відшкод - У Перевищ- - загальна сума перевищення податкових зобов`язань, зазначених платником податку у поданих контролюючому органу податкових деклараціях з податку, суми податку, зазначеної у складених таким платником податкових накладних, зареєстрованих у Реєстрі, яка визначається як різниця між: сумами податкових зобов`язань за операціями з постачання/надання товарів/послуг та отримання послуг від нерезидента, місцем постачання яких визначено митну територію України, здійсненими після 1 липня 2015 року, та їх подальшого коригування згідно із статтею 192 Кодексу, задекларованими платником у податкових деклараціях з податку, з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них; сумами податку, зазначеними платником податку в податкових накладних, що складені за такими операціями (в тому числі податкових накладних, які не видаються отримувачу, а також складених під час отримання послуг від нерезидента, місцем постачання яких визначено митну територію України), здійсненими після 1 липня 2015 року, та розрахунків коригування, складених починаючи з 1 липня 2015 року та зареєстрованих в Реєстрі, до податкових накладних, складених до 1липня 2015 року.

За приписами п.13 Порядку № 569 ДФС автоматично обчислює суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі.

Таким чином, саме на відповідача покладається обов`язок щодо забезпечення автоматичного відображення у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суми, на яку платник податків має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму непогашеного від`ємного значення податку на додану вартість.

Наведене свідчить про те, що система електронного адміністрування податку на додану вартість організована на централізованому рівні ДФС України, на цьому ж рівні відбувається і автоматичне обчислення реєстраційної суми щоразу при зміні значення будь-якого з показників формули.

Відповідно до п.201.10 ст. 201 ПК України датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Як вбачається з квитанції № 9265504458 від 13.12.2017 розрахунок коригування до податкової накладної № 3 від 23.11.2017, прийнятий податковим органом 13.12.2019 в межах граничних строків, передбачених п.201.10 ст. 201 ПК України (з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, до останнього дня місяця (включно), в якому вони складені), але його реєстрація в ЄРПН була зупинена.

Безпідставне зупинення реєстрації розрахунку коригування до податкової № 3 від 23.11.2017 призвело до скарги позивача на рішення про зупинення розрахунку коригування.

Відповідно до п. 203.1 ст. 203.1.платником ПДВ подається податкова декларація за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Фактично реєстрації розрахунку коригування в ЄРПН проведена лише 29.12.2017, відповідно п 19 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 341 ( у редакції чинній на дату виникнення спірних правовідносин) - розрахунок коригування, реєстрацію якого зупинено, реєструється у день прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

Матеріалами справи підтверджується, що рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування прийняте 29.12.2017.

Витягом № 292696 в розрізі операцій в СЕА ПДВ від 29.12.2017 підтверджується дата операції по внесенню розрахунку коригування № 1 від 30.11.2017.

Отже, рішення про реєстрацію розрахунку коригування № 1 від 30.11.2017 прийняте відповідачем 29.12.2017, тобто після спливу строку подачі декларації з ПДВ за листопад 2017.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що ДФС України протиправно не вжила заходів щодо збільшення у системі електронного адміністрування ПДВ на електронному рахунку позивача суми, на яку позивач має право зареєструвати ПН та/або РК в ЄРПН.

Відтак, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що ДФС як адміністратор системи електронного адміністрування ПДВ не виконала покладених на неї обов`язків щодо своєчасного відображення у системі електронного адміністрування ПДВ заявлених позивачем згідно з чинними нормами ПК України, відомостей.

Отже, суд дійшов висновку, що наявні підстави для визнання протиправною бездіяльності Державної фіскальної служби України щодо незабезпечення збільшення в Системі електронного адміністрування ПДВ показника сума податку, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму 18 437 грн.

Суд зазначає, що з огляду на аналіз норм ПК України та Порядку № 569, поновлення порушених прав позивача шляхом відображення у системі електронного адміністрування ПДВ суми, на яку позивач має право реєструвати ПН та/або РК в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до повноважень ДФС, а тому саме ДФС зобов`язана здійснити відповідне збільшення суми, на яку позивач має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування у системі електронного адміністрування ПДВ шляхом зменшення показника загальної суми перевищення податкових зобов`язань, визначених платником податку у поданих контролюючому органу податкових деклараціях з ПДВ, зазначеної у податковій накладній, зареєстрованої в реєстрі на суму 18 437 грн.

Отже, враховуючи формулу визначену абзацами 18-20 пункту 9 Порядку №569, сума перевищення (показник SПеревищ) повинна становити 18 437 грн. Система електронного адміністрування податку на додану вартість не вірно відобразила показник зареєстрованих податкової накладної на суму 18 437 та розрахунок коригування - 18 437 грн., що в підсумку повинна мати значення - 0,00.

Суд зауважує, що розрахунок коригування податкових зобов`язань з податку на додану вартість за звітний період, поданий Товариством до контролюючого органу, є однією з форм податкової звітності з податку на додану вартість, відповідно, сформовані у ньому показники мали бути враховані ДПС при визначенні суми, на яку Товариство має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, а саме на величину від`ємного значення за листопад 2018 року у сумі 18 437 грн.,однак неправомірні дії щодо безпідставної відмови реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування № 1 від 30.11.2017 були наслідком неможливості відображення позивачем суми 18 437 грн. в податковій декларації з податку на додану вартість за листопад 2017.

У рішенні від 02.04.2019 у справі №815/3267/16 Верховний Суд зазначив, що на його переконання, впровадження системи електронного адміністрування ПДВ не мало наслідком внесення кардинальних змін до загальних принципів справляння ПДВ, затверджених Кодексом. Норми Кодексу, які визначають коло платників ПДВ, об`єкт оподаткування, принципи формування податкових зобов`язань та податкового кредиту, особливості внесення виправлень до податкової звітності, залишились незмінними.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно і всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до положень статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з ч.1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідачі правомірність своїх дій та прийнятих рішень не довели, натомість доводи позивача знайшли своє підтвердження та обґрунтування.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись вимогами ст.ст.2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АРГОНІКА" (07400, Київська область, м. Бровари, вул. Сергія Москаленка, буд.18 А, код ЄДРПОУ 41101717) задовольнити.

Визнати протиправними дії Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8, код ЄДРПОУ 39292197) щодо не відображення в системі електронного адміністрування ПДВ суми 18 437,00 грн., на яку Товариство з обмеженою відповідальністю "АРГОНІКА " має право зареєструвати податкові накладні, в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Визнати протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8, код ЄДРПОУ 39292197) щодо незабезпечення автоматичного збільшення в системі електронного адміністрування податку на додану вартість суми податку, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю ""АРГОНІКА має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму 18 437 грн., відповідно до податкової накладної №3 від 23.11.2017 та розрахунку коригування №1 від 30.11.2017.

Зобов`язати Державну фіскальну службу України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8, код ЄДРПОУ 39292197) збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму податку на додану вартість, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю "АРГОНІКА" має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму 18 437 ( вісімнадцять тисяч чотириста тридцять сім) грн., шляхом зменшення показника загальної суми перевищення податкових зобов`язань, зазначених Товариством з обмеженою відповідальністю "АРГОНІКА" у складених ним податкових накладних, зареєстрованих в реєстрі на суму 18 437 грн.

Стягнути з Державної фіскальної служби України (04053, м.Київ, Львівська площа, буд.8, код ЄДРПОУ 39292197), за рахунок її бюджетних асигнувань, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АРГОНІКА ( 07400, Київська область, м.Бровари, вул. Сергія Москаленка, буд.18 А, код ЄДРПОУ 41101717) суму сплаченого судового збору у розмірі 3842,00 (три тисячі вісімсот сорок дві гривні 00 копійок) грн.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішенням суду може бути оскаржено за правилами встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя А.С. Мазур