Рішення

від 28.08.2020 по справі 640/7989/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 серпня 2020 року м. Київ № 640/7989/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Келеберди В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу

за позовом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері

зв`язку та інформатизації

до Товариства з обмеженою відповідальністю

Телерадіокомпанія Дивосвіт ,

третя особа без

самостійних вимог - Головне управління ДФС у м. Києві,

на предмет спору

про анулювання дозволу,

ВСТАНОВИВ:

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації (далі - позивач, НКРЗІ) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія Дивосвіт (далі - відповідач, ТОВ Телерадіокомпанія Дивосвіт ) з вимогами про анулювання дозволу на експлуатацію радіоелектронного звукового мовлення від 12 жовтня 2015 року №ЗМ-85-0209026.

Позов обґрунтовано тим, що позивачем отримано інформацію від ГУ ДФС у м. Києві про не сплату ТОВ Телерадіокомпанією Дивоствіт рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України більше шести місяців.

Посилаючись на порушення відповідачем вимог 57 Закону України Про радіочастотний ресурс України , підпунктів 254.1.1, 254.1.4 пункту 254.1 статті 254, підпункту 254.5.3 пункту 254.3 статті 254, підпункту 258.2.4 пункту 258.2 статті 258 Податкового кодексу України, позивач вважає, що дозвіл на експлуатацію радіочастотним ресурсом України, наданий відповідачу, має бути анульований в судовому порядку.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 травня 2019 року відкрито провадження у справі №640/7989/19, визначено здійснювати розгляд справи суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ГУ ДФС у м. Києві, запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву та усі наявні докази.

Від відповідача 10 червня 2019 року надійшов відзив на позовну заяву, з якого вбачаються заперечення проти позовних вимог, зазначається, що наданий дозвіл розповсюджується на територію: м. Севастополь (міськрада) та Бахчисарайський район АР Крим, місце знаходження передавача - вул. Руднєва, 41 м. Севастополь.

Відповідно до Закону України Про створення вільної економічної зони Крим , який набрав чинності 27 вересня 2014 року на зону Криму розповсюджується вільна економічна зона строком на десять повних календарних років, починаючи з дня набрання чинності Законом. Пунктом 5.1 зазначеного Закону встановлено, що на території ВЕЗ Крим не справляються загальнодержавні податки та збори, визначені статтею 9 Податкового кодексу України. При цьому рентна плата, зокрема за користування радіочастотним ресурсом України, належить до загальнообов`язкових державних податків та зборів (підпункт 9.1.6 пункту 9.1 статті 9 Кодексу).

Посилаючись на зазначене, відповідач просить у задоволенні позову відмовити.

Від третьої особи пояснень, заяв, клопотань упродовж розгляду справи не надходило.

Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Оцінивши наявні у справі документи і матеріали, належність, допустимість кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв`язок наявних в матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, судом встановлено наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 27 лютого 2013 року НКРЗІ видано ТОВ Телерадіокомпанія Дивосвіт ліцензію на мовлення серії НР №00183-м з наступними характеристиками каналу мовлення, мережі мовлення, багатоканальної мережі: територія розповсюдження програм: м. Севастополь (міськрада) та Бахчисарайський район; місцезнаходження передавача: вул. Руднєва, 41, м. Севастополь.

Як власнику ліцензії 12 жовтня 2015 року відповідачу видано дозвіл №ЗМ-85-0209026 на експлуатацію радіоелектронного засобу аналогового звукового мовлення.

Отже, з наведеного зрозуміло, що смуга радіочастот, яка використовувалася відповідачем, знаходиться в межах Автономної Республіки Крим та м. Севастополь.

НКРЗІ відповідно до положень частини другої статті 12 Закону України Про радіочастотний ресурс України є органом державного регулювання у сфері користування радіочастотним ресурсом України.

До позивача 14 березня 2019 року надійшла інформація від ГУ ДФС у м. Києві про те, що за результатами звірки платників рентної плати РЧР із переліком користувачів РЧР, які знаходилися на обліку у м. Києві та станом на 12 березня 2019 року користувалися РЧР на підставі ліцензій на користування РЧР та/або дозволів на експлуатацію радіоелектронних засобів, виявлено 2 користувача, які протягом шести місяців не сплачували рентну плату по РЧР, зокрема, й ТОВ Телерадіокомпанія Дивосвіт .

В порядку реагування на зазначену інформацію позивачем спрямовано до Товариства листа, у якому вказано, що з метою уникнення судового спору необхідно сплатити заборгованість з рентної плати у термін до 15 квітня 2019 року, про що повідомити НКРЗІ та ГУ ДФС у м. Києві

Оскільки заборгованість з рентної плати не була сплачена, позивач звернувся до судку та вважає наявними підстави для анулювання дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу аналогового звукового мовлення, виданого відповідачу.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з того, що повноваження держави щодо умов користування радіочастотним ресурсом України, права, обов`язки і відповідальність органів державної влади, що здійснюють управління і регулювання в цій сфері, та фізичних і юридичних осіб, які користуються та/або мають намір користуватися радіочастотним ресурсом України врегульовано Законом України "Про радіочастотний ресурс України" від 01 червня 2000 року №1770-ІІІ.

Відповідно до статті 57 Закону України "Про радіочастотний ресурс України": користування радіочастотним ресурсом в Україні здійснюється на платній основі (частина перша); рентна плата за користування радіочастотним ресурсом України встановлюється Податковим кодексом України.

Згідно з підпунктом 254.1.1 пункту 254.1 статті 254 Податкового кодексу України платниками рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України є загальні користувачі радіочастотного ресурсу України, визначені законодавством про радіочастотний ресурс, яким надано право користуватися радіочастотним ресурсом України в межах виділеної частини смуг радіочастот загального користування на підставі ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України.

Підпунктом 258.2.4 пункту 258.2 статті 258 Податкового кодексу України встановлено, що у разі несплати рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України або сплати її в неповному обсязі платниками рентної плати протягом шести місяців контролюючі органи подають інформацію про таких платників до національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації, для вжиття до них заходів згідно із законодавством.

Водночас, згідно із Законом України Про створення вільної економічної зони Крим від 12 серпня 2014 року №1636-VII, що набрав чинності 27 вересня 2014 року, вільна економічна зона Крим запроваджується на десять повних календарних років, починаючи з дня набрання чинності Законом (пункт 2.1 статті 2 Закону).

Відповідно до пункту 1.1 статті 1 Закону №1636-VII вільна економічна зона (ВЕЗ) Крим запроваджується у межах двох адміністративно-територіальних одиниць України: Автономної Республіки Крим та міста Севастополя. Разом з тим, територія ВЕЗ Крим не поширюється на виключну морську економічну зону України (пункт 1.3 статті 1 Закону).

Пунктом 5.1 статті 5 Закону №1636-VII встановлено, що на тери торії ВЕЗ Крим не справляються загальнодержавні податки та збори, визначені статтею 9 Податкового кодексу України.

Підпунктом 1 пункту 12.3 статті 12 Закону №1636-VII передбачено, що під час тимчасової окупації загальнодержавні податки і збори, визначені статтею 9 Податкового кодексу України, не справляються, зокрема, з операцій та/або з інших об`єктів оподаткування (в тому числі об`єктів, пов`язаних з оподаткуванням) на тимчасово окупованій території.

Рентна плата належить до загальнодержавних податків та зборів згідно підпункту 9.1.6 пункту 9.1 статті 9 Податкового кодексу України. До складу рентної плати відноситься, зокрема, рентна плата за користування радіочастотним ресурсом України (підпункт 251.1.3 пункту 251.1 статті 251 Податкового кодексу України).

Отже, з викладеного вбачається, що на період запровадження дії вільної економічної зони Крим оператори не повинні справляти рентну плату за користування радіочастотним ресурсом України за ширину смуги радіочастот загального користування, що використовується у межах Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.

Такі ж висновки викладені у листі Державної фіскальної служби України від 26 червня 2015 року №15456/5/99-99-15-04-0216 щодо надання роз`яснень НКРЗІ на запит від 10 червня 2015 року №02-3309/112.

Отже, позивач обізнаний з позицією Державної фіскальної служби України стосовно відсутності обов`язку у операторів справляти рентну плату за користування радіочастотним ресурсом України за ширину смуги радіочастот загального користування, що використовується у межах Автономної Республіки Крим та міста Севастополя на період запровадження дії вільної економічної зони Крим .

За таких обставин висновок позивача щодо наявності у ТОВ Телерадіокомпанія Дивосвіт заборгованості з рентної плати є передчасним.

Окрім того, відповідно до статті 58 Закону України "Про радіочастотний ресурс України" юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про радіочастотний ресурс України, несуть відповідальність у порядку, визначеному законами України (частина перша); у разі несплати щомісячного збору протягом шести місяців відповідна ліцензія на користування радіочастотним ресурсом України, а також дозволи на експлуатацію анулюються без компенсації збитків користувачу радіочастотного ресурсу України зі стягненням суми заборгованості в судовому порядку (частина третя).

Згідно з пунктом 7.17 "Порядку здійснення державного нагляду за користуванням радіочастотним ресурсом України в смугах радіочастот загального користування", затвердженого рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації від 27 грудня 2012 року №684, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 січня 2013 року за №175/22707, при виявленні за результатами перевірки фактів наявності підстав для анулювання дозволу на експлуатацію радіоелектронних засобів та вимірювальних приладів, визначених у пунктах 3-5 частини другої статті 45 Закону України "Про радіочастотний ресурс України", комісія складає за формою, наведеною у додатках 6, 10, 12 до цього Порядку, акти, що додаються до акта перевірки. У разі виявлення за наслідками перевірки обставин, що зазначені у пунктах 6, 7 частини другої статті 45 та частині третій статті 58 Закону України "Про радіочастотний ресурс України", про виявлені факти зазначається в акті перевірки. Розгляд НКРЗІ питання щодо анулювання дозволу з підстав виявлених вищенаведених фактів здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про радіочастотний ресурс України".

Надаючи тлумачення наведеним нормам Закону України "Про радіочастотний ресурс України" та "Порядку здійснення державного нагляду за користуванням радіочастотним ресурсом України в смугах радіочастот загального користування", Верховний Суд у постанові від 11 грудня 2018 року (справа №809/340/14) висловив правову позицію, за якою за загальним правилом анулювання дозволу на експлуатацію радіочастотним ресурсом України здійснюється в позасудовому порядку. Синтаксичний аналіз частини третьої статті 58 Закону України "Про радіочастотний ресурс України" вказує на те, що словосполучення "в судовому порядку" відноситься виключно до способу стягнення суми заборгованості, що іншим чином зроблено бути не може, відповідно, саме до компетенції Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформації відноситься анулювання дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу. При цьому, отримання від податкового органу інформації про несплату відповідачем збору за користування радіочастотним ресурсом є доказом порушення законодавства у сфері користування радіочастотним ресурсом, зокрема, Закону України "Про радіочастотний ресурс України", що є підставою для здійснення позивачем державного нагляду шляхом проведення позапланової перевірки відповідача, а не звернення до суду з позовом про анулювання дозволу.

З огляду на проаналізоване судом правове регулювання та судову практику, встановлені фактичні обставини справи, правових підстав для задоволення позовних вимог не вбачається.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно з частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується приписами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якої відшкодуванню підлягають судові витрати сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень при задоволенні позову.

Враховуючи відсутність підстав для задоволення позову, відсутні й підстави для розподілу судових витрат.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 72-73, 76-77, 139, 243-246, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації до Товариства з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія Дивосвіт , третя особа без самостійних вимог на предмет спору - Головне управління ДФС у м. Києві, про анулювання дозволу - відмовити.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

За приписами статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Порядок та строки подання апеляційної скарги врегульовано приписами статей 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне найменування сторін:

Позивач: Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації, адреса: 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 22, тел. 0442020022, код ЄДРПОУ 37994258.

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія Дивосвіт , адреса: 01601, м. Київ, площа Спортивна, 1-А, код ЄДРПОУ 25199333.

Суддя В.І. Келеберда