ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 серпня 2020 року м. Київ № 640/17031/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Келеберди В.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з особливостями, визначеними статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Київ Інвест-Буд
до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції в місті Києві
про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В :
Товариство з обмеженою відповідальністю Київ Інвест-Буд (далі - позивач, ТОВ Київ Інвест-Буд ) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції в місті Києві (далі - відповідач, Шевченківський РВДВС м. Києва) та просить визнати протиправною бездіяльність відповідача та зобов`язати його закінчити виконавче провадження №58709697.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Департаментом Держархбудінспекції у м. Києві винесено постанову від 12 жовтня 2018 року №168/18/10/26-51/1210/02/2 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності щодо ТОВ Київ Інвест-Буд . Зазначену постанову оскаржено до Окружного адміністративного суду міста Києва. Ухвалою суду від 27 грудня 2018 року у справі №640/20102/18 позов залишено без розгляду у зв`язку з пропущенням строку звернення до суду.
Оскільки ухвала суду в апеляційному порядку не оскаржувалася, то постанова ДАБІ від 12 жовтня 2018 року мала бути пред`явлена до виконання у тримісячний строк.
Проте, лише 26 березня 2019 року державним виконавцем Шевченківського РВДВС м. Києва розглянуто заяву Департаменту ДАБІ про примусове виконання постанови від 12 жовтня 2018 року про стягнення боргу в сумі 27 615,00 грн. та відкрито виконавче провадження №58709697.
Позивач 30 травня 2019 року звернувся до відповідача із заявою про закриття виконавчого провадження на підставі пункту 7 статті 39 Закону України Про виконавче провадження №58709697 у зв`язку з пропущенням с року пред`явлення виконавчого документу до виконання.
У відповідь позивач отримав загальні роз`яснення про відкриття виконавчого провадження, проте питання щодо закриття провадження у справі не розглянуто, у чому Товариство вбачає ознаки протиправної бездіяльності з боку відповідача, у зв`язку з чим просить зобов`язати його вчинити дії, а саме: закрити виконавче провадження.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 вересня 2019 року відкрито провадження у справі, вирішено розгляд провадити суддею одноособово з урахуванням особливостей, визначених статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України, запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву та усі наявні докази, зобов`язано відповідача надати завірені копії матеріалів виконавчого провадження №58709697.
Витребувані копії матеріалів виконавчого провадження надійшли до суду 20 лютого 2020 року, водночас відзиву на позовну заяву у визначений судом строк від відповідача не надійшло.
Суд звертає увагу, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову (частина друга статті 77, частина четверта статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до частини другої статті 175 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.
Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
З наданої до матеріалів справи копії виконавчого провадження вбачається, що посадовою особою Департаменту Державної виконавчої інспекції у місті Києві винесено постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 12 жовтня 2018 року №168/18/10/26-51/1210/02/2, відповідно до якої на ТОВ Київ Інвест-Буд за вчинення правопорушення, передбаченого абз.2 пункту 1 частини шостої статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності накладено штраф у розмірі 27 615,00 грн.
Відповідно до частин другої статті 4 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності постанови про накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, винесені посадовими особами, визначеними у частині другій статті 3 цього Закону, є виконавчими документами і підлягають виконанню в установленому законом порядку.
Не підлягає виконанню постанова, яку не було звернуто до виконання протягом двох років з дня її винесення, згідно статті 4 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності .
Відповідно до пункту 29 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1995 року №244 (далі - Порядок №244) оскарження постанови про накладення штрафу зупиняє її виконання до набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Пунктом 31 Порядку №244 визначено, що у разі оскарження постанови про накладення штрафу та належного повідомлення відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю про її оскарження така постанова направляється до органу державної виконавчої служби для примусового виконання після набрання законної сили відповідним рішенням суду, крім випадків скасування її судом.
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ Київ Інвест-Буд скористалося своїм правом на оскарження постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 12 жовтня 2018 року №168/18/10/26-51/1210/02/2, подавши відповідний адміністративний позов до Окружного адміністративного суду міста Києва.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 грудня 2018 року у справі №640/20102/18 залишено без розгляду позовну заяву ТОВ Київ Інвест-Буд в частині вимог про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 12 жовтня 2018 року №168/18/10/26-51/1210/02/2 у зв`язку з пропущенням строку звернення до суду.
Як зазначає позивач, ухвала суду від 27 грудня 2018 року в апеляційному порядку не оскаржувалася, а отже набрала законної в порядку положень статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України після підписання суддею - 27 грудня 2019 року.
Відповідно до пункту 34 Порядку №244 не підлягає виконанню постанова про накладення штрафу, яку не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення.
У разі зупинення виконання постанови відповідно до пункту 29 цього Порядку перебіг строку давності її виконання, визначеного статтею 4 Закону, зупиняється до набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Строк, протягом якого виконання постанови про накладення штрафу було зупинено, до загального строку давності виконання такої постанови не зараховується.
З викладеного вбачається, що постанова про накладення штрафу мала бути пред`явлена до виконання Департаментом ДАБІ у м. Києві протягом трьох місяців з дня набрання законної сили ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 грудня 2018 року. Отже, кінцевий строк подачі для примусового виконання постанови - по 27 березня 2019 року.
Листом від 01 лютого 2019 року №10/26-24/0102/05, тобто у межах строку пред`явлення постанови про накладення штрафу до примусового виконання, Департамент ДАБІ звернувся з відповідною заявою до Шевченківського РДВС ГТУЮ в м. Києві.
Отже, твердження позивача про те, що із заявою про примусове виконання рішення позивач звернувся після спливу строку пред`явлення виконавчого документа до виконання не відповідає фактичним обставинам, встановленим у даній справі судом, та спростовуються наявними у справі матеріалами.
За заявою стягувача - Департаменту ДАБІ у м. Києві, державним виконавцем Шевченківського РДВС ГТУЮ в м. Києві відкрито виконавче провадження постановою від 26 березня 2019 року.
Постановою державного виконавця Шевченківського РДВС ГТУЮ в м. Києві від 26 березня 2019 року виконавчі провадження №58709697, 58709700 об`єднані у зведене виконавче провадження №58732195.
Підстави для закриття виконавчого провадження, на які посилається позивач, а саме: на положення пункту 7 статті 39 Закону України Про закриття виконавчого провадження , відповідно до яких однією з підстав для закінчення виконавчого провадження є закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення, крім випадку, якщо існує заборгованість із стягнення відповідних платежів, відсутні у даній справі, оскільки Департамент ДАБІ в м. Києві звернув виконавчий документ для примусового виконання у межах визначеного законом строку.
Обставин протиправної бездіяльності з боку державного виконавця Шевченківського РДВС ГТУЮ в м. Києві щодо закриття виконавчого провадження №58709697 суд не вбачає, як і підстав для зобов`язання до вчинення певних дій.
Частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України гарантовано, що кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Не зважаючи на відсутність відзиву на позовну заяву від відповідача, суд вважає необґрунтованими та не підтвердженими достатніми та переконливими доказами позовні вимоги позивача, не знаходить правових підстав для задоволення позову, оскільки твердження позивача спростовані наявними у справі матеріалами.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується приписами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якої судові витрати підлягають відшкодуванню лише при задоволенні позову. Отже, судові витрати у вигляді сплаченого позивачем судового збору згідно квитанції №39 від 30 серпня 2019 року у розмірі 1 921,00 грн. відшкодуванню не підлягають.
Керуючись статтями 17, 69-71, 94, 139, 160-165, 167, 254, 257-263, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
В И Р І Ш И В :
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Київ Інвест-Буд до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції в місті Києві про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії - відмовити.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
За приписами статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Порядок та строки подання апеляційної скарги врегульовано приписами статей 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне найменування сторін:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Київ Інвест-Буд , юридична адреса: 01034, м. Київ, вул. Ярославів Вал, 33-Б, адреса листування: 04071, м. Київ, вул. Введенська, 4, офіс 1, код ЄДРПОУ 36282359, тел. 0500416033.
Відповідач: Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві, адреса: 01032, Київ, вул. Саксаганського, 110, тел.: +380442348508, код ЄДРПОУ 34967593.
Суддя В.І. Келеберда
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 28.08.2020 |
Оприлюднено | 31.08.2020 |
Номер документу | 91205616 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Келеберда В.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні