Постанова

від 27.08.2020 по справі 640/3188/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/3188/20 Суддя (судді) першої інстанції: Аблов Є.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Федотова І.В.,

суддів: Коротких А.Ю., Сорочка Є.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 квітня 2020 року у справі за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства Страхова компанія КД Життя до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25 вересня 2019 року №006676410,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство Страхова компанія КД Життя (далі по тексту - позивач, ПАТ СК КД Життя ) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби України у м. Києві (далі по тексту - відповідач, ГУ ДПС у м. Києві), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 25 вересня 2019 року №006676410.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 квітня 2020 року позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення від 17 квітня 2020 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, згідно з п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, яким передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що ГУ ДПС у м. Києві на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 та пункту 75.1 статті 75, в порядку пункту 76.3 статті 76 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати податку на прибуток ПАТ СК КД Життя (код ЄДРПОУ 35525143).

За результатами проведення камеральної перевірки ГУ ДПС у м. Києві складено акт від 25 вересня 2019 року №000259/26-15-04-10/35528143 (далі по тексту - Акт перевірки), за висновками якого перевіркою встановлено порушення ПАТ СК КД Життя термінів сплати самостійно узгодженої суми грошового зобов`язання з податку на прибуток страхових організацій, передбачених пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, а саме податкової декларації з податку на доходи від 25 лютого 2015 року №9080983817 J01004.

Не погоджуючись з висновками Акта перевірки, позивач звернувся до ГУ ДПС у м. Києві з письмовими запереченнями, проте відповіді на них відповідачем надано не було.

На підставі висновків Акта перевірки, ГУ ДПС у м. Києві прийнято податкове повідомлення - рішення від 25 вересня 2019 року №006676410, яким, на підставі статті 126 Податкового кодексу України, за затримку на 209 календарних днів сплати грошового зобов`язання у розмірі 4 450, 00 грн ПАТ СК КД Життя зобов`язано сплатити штраф у розмірі 20 % у сумі 890, 00 грн.

Вважаючи вказане податкове повідомлення - рішення протиправним, позивач звернувся з адміністративним позовом до суду.

Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що ГУ ДПС у м. Києві приймаючи оскаржуване податкове повідомлення - рішення, діяло поза межами повноважень та у спосіб, що визначених Конституцією та законами України, необґрунтовано, упереджено, недобросовісно, не розсудливо, без дотримання принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Додатки до податкової декларації є її невід`ємною частиною.

Відповідно до пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України, платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог статті 137 цього Кодексу.

Фінансова звітність, що складається та подається відповідно до цього пункту платниками податку на прибуток та неприбутковими підприємствами, установами та організаціями, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток (звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації) та її невід`ємною частиною.

В силу пункту 48.1 статті 48 Податкового кодексу України, податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов`язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Пунктом 137.4 статті 137 Податкового кодексу України визначено, що податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених пунктом 137.5 цієї статті, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду.

Також, підпунктом 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України передбачено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Відповідно пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов`язання минулих податкових періодів, зобов`язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку. Цей штраф не застосовується у разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній податковий (звітний) рік з метою здійснення самостійного коригування відповідно до статті 39 цього Кодексу у строк не пізніше 1 жовтня року, наступного за звітним;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов`язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п`яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов`язання з цього податку.

За приписами пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Матеріалами справи встановлено, що ПАТ СК КД Життя подано податкову декларацію з податку на доходи (прибуток) страховика за 2014 рік №9080882058 (документ J0100413). Вказана податкова декларація отримана контролюючим органом 25 лютого 2015 року, що підтверджується квитанцією №2 (а.с.10).

Також, 06 березня 2015 року ПАТ СК КД Життя подано уточнюючу податкову декларацію з податку на доходи (прибуток) страховика за 2014 рік №9081571329 (документ J0100413). Вказана податкова декларація отримана контролюючим органом 06 березня 2015 року, що підтверджується квитанцією №2 (а.с.15).

У відповідності до платіжного доручення №347 від 29 вересня 2014 року ПАТ СК КД Життя було сплачено податок на прибуток іноземних юридичних осіб за вересень 2014 року у сумі 5 449, 75 грн.(а.с.9).

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість висновків податкового органу про порушення позивачем строків сплати грошового зобов`язання з податку на прибуток страхових організацій, включаючи філіали аналогічних організацій, розташованих на території України, за податковою декларацією від 25 лютого 2015 року №9080983817 J01004 у сумі 4 450, 00 грн

Разом з тим, статтею 102 ПК України встановлений строк давності для визначення контролюючим органом суми грошових зобов`язань платника податків, який складає 1095 днів.

Також правильним є висновок суду першої інстанції, що зібрана податковим органом інформація відносно платника податку поза встановленими статтею 102 ПК України строками давності не може слугувати підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.

Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 квітня 2020 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді: