Ухвала

від 26.08.2020 по справі 120/3224/19-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову в поновленні строку на апеляційне оскарження

Справа № 120/3224/19-а

26 серпня 2020 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Іваненко Т.В.

суддів: Граб Л.С. Сторчака В. Ю.

розглянувши у письмовому провадженні клопотання Головного управління ДПС у Вінницькій області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 14 січня 2020 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Руспром" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 14 січня 2020 року позов задоволено.

Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2020 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області залишено без руху в порядку ст. 296 КАС України у зв`язку із несплатою судового збору та надано строк для усунення вказаних недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2020 року клопотання Головного управління ДПС у Вінницькій області задоволено та продовжено строк на усунення недоліків апеляційної скарги, визначений в ухвалі суду від 04 березня 2020 року.

У визначений судом строк відповідач недоліки апеляційної скарги не усунув, відтак, ухвалою суду апеляційної інстанції від 19 червня 2020 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області повернуто скаржнику.

06.08.2020 року Головне управління ДПС у Вінницькій області повторно подало апеляційну скаргу на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 14 січня 2020 року, при цьому пропустило, встановлений КАС України, строк на апеляційне оскарження судового рішення.

Разом з апеляційною скаргою відповідачем подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 14 січня 2020 року.

В обґрунтування поважності підстав пропуску строку апеляційного оскарження при поданні апеляційної скарги відповідач вказує на те, що вчасно подав апеляційну скаргу на рішення Вінницького окружного адміністративного суду, однак ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2020 року вказану апеляційну скаргу повернуто відповідачу у зв`язку із несплатою судового збору. Зазначає, що на момент подання апеляційної скарги у відповідача не було можливості здійснити сплату судового збору через відсутність необхідного фінансування на рахунках ГУ ДПС у Вінницькій області.

Щодо доводів відповідача про те, що під час дії карантину строк на апеляційне оскарження продовжується на час дії карантину суд зазначає, що скаржник звертався з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції у лютому 2020 року до запровадження карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Таким чином, скаржник скористався правом на оскарження рішення суду першої інстанції, а судом прийнято відповідне рішення за наслідками розгляду такої апеляційної скарги.

Колегія суддів зазначає, що відсутність коштів на казначейських рахунках не свідчать про наявність істотних підстав, що перешкоджали відповідачу своєчасно звернутися до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою та відповідним платіжним дорученням.

При цьому, з метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.

Однак, податковим органом не надано доказів вчинення дій з метою сплати судового збору у справі №120/3224/19-а ні з моменту виникнення права на апеляційне оскарження, ні з моменту повернення апеляційної скарги.

Та обставина, що апелянт звернувся з первинною апеляційною скаргою у законодавчо визначений строк, (яку було залишено без руху та повернуто з підстав несплати судового збору) не є підставою вважати пропуск строку поважним, оскільки невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, адже не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень.

Отже, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає за необхідне відмовити у поновленні строку на апеляційне оскарження, з огляду на наступне.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.

Згідно з частиною 2 статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до пункту 6 частини 5 статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

У пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини "Лелас проти Хорватії" суд звертав увагу на те, що "держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Іншими словами, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу".

У справі "Рисовський проти України" Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на права людини, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Тобто, виходячи з принципу "належного урядування", державні органи загалом, зобов`язані діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.

У рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відтак, з огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що скаржником не зазначено обставин, які перешкоджали подати апеляційну скаргу вчасно та які є об`єктивно непереборними чи істотною перешкодою для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Наведені скаржником твердження за своєю суттю є суб`єктивними обставинами та не можуть бути прийняті судом апеляційної інстанції як підстава для поновлення строку апеляційного оскарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 14 січня 2020 року.

Враховуючи вказані обставини, колегія суддів не вбачає наявності поважних причин пропуску апелянтом строку на апеляційне оскарження, а тому у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Вінницькій області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 14 січня 2020 року необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст.121, 295, 325, 328, 329 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Вінницькій області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 14 січня 2020 року відмовити.

Визнати неповажними причини пропуску Головного управління ДПС у Вінницькій області строку на апеляційне оскарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 14 січня 2020 року.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України .

Головуючий Іваненко Т.В. Судді Граб Л.С. Сторчак В. Ю.