Ухвала

від 28.08.2020 по справі 910/12118/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у видачі судового наказу

м. Київ

28.08.2020Справа № 910/12118/20

Суддя Господарського суду міста Києва Селівон А.М. , розглянувши заяву стягувача Фізичної особи - підприємця Верховініна Дмитра Вікторовича ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) про видачу судового наказу за вимогою до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю А Плюс Авто (01021, м. Київ, вул. Мечникова, 2, код ЄДРПОУ 42243134) про стягнення 132 75,00 грн. передплати та 210,20 грн. судового збору,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець Верховінін Дмитро Вікторович звернувся до Господарського суду міста Києва з заявою про видачу судового наказу за вимогою до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю А Плюс Авто (01021, м. Київ, вул. Мечникова, 2, код ЄДРПОУ 42243134) про стягнення 132 75,00 грн. передплати та 210,20 грн. судового збору.

Суд зазначає, що відповідно до частини другої статті 12 Господарського процесуального кодексу України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

За приписами ч. 1 ст. 147 ГПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.

У відповідності до приписів ч.1 ст. 148 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ч. 2 ст. 148 ГПК України особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.

Суд зазначає, що згідно ч. 3 ст. 150 ГПК України до заяви про видачу судового наказу додаються, зокрема, копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості, інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Відповідно до п.п. 4 та 5 ч. 2 ст. 150 ГПК України у заяві повинно бути зазначено вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються, а також перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги; відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 150 ГПК України до заяви про видачу судового наказу додаються інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Як вбачається з аналізу вищенаведених норм законодавства, судовий наказ може бути видано за наявності відповідного договору, а також інших письмових доказів, що підтверджують фактичне виконання сторонами умов договору, а також заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність здійснених розрахунків.

Разом з тим, вимоги частини третьої статті 150 ГПК України щодо додавання до заяви про видачу судового наказу копії договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, мають імперативний характер.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Наразі, як встановлено судом, в обґрунтування заяви про видачу судового наказу заявник зазначає про нездійснення ТОВ "А Плюс Авто" поставки деталей згідно здійсненої заявником на підставі виставленого боржником рахунку - фактури ЗТ № 089452007 від 05.05.2020 року на суму 26550,00 грн. передплати на суму 13275,00 грн. платіжним дорученням № 1118 від 08.05.2020 року, що призвело до виникнення у боржника заборгованості в розмірі вартості непоставленого товару (автозапчастин).

При цьому, заявник у поданій заяві зазначив, що між сторонами у спрощений спосіб було укладено договір поставки товарів, на виконання якого заявником згідно виставленого рахунку- фактури було здійснено відповідну передплату.

Як вбачається із матеріалів заяви про видачу судового наказу, заявник звернувся із вимогою про стягнення грошової заборгованості не надавши суду укладеного між сторонами письмового договору, в тому числі в електронній формі.

Окрім цього зі змісту наданої копії рахунку - фактури ЗТ № 089452007 від 05.05.2020 року не вбачається визначеного постачальником строку поставки товару (автозапчастин), позаяк зазначений тільки строк дії рахунку.

Частиною 2 статті 154 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 152 ГПК України, суд відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу.

Враховуючи неподання заявником в обґрунтування своїх вимог договору, укладеного у письмовій формі, а в ч.1 ст. 148 ГПК України не міститься вказівки про можливість видачі судового наказу про стягнення коштів за договором, укладеним у спрощений спосіб, суд відмовляє у видачі судового наказу на підставі п. 3 ч. 1 ст. 152 ГПК України.

За таких обставин, зважаючи на те, що заявником не дотримано вимог, передбачених ст. 148 ГПК України, до заяви не додано копії письмового договору, укладеного між сторонами, суд доходить висновку про відмову у видачі судового наказу за заявою Фізичної особи - підприємця Верховініна Дмитра Вікторовича про видачу судового наказу за вимогою до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю А Плюс Авто про стягнення 132 75,00 грн. передплати на підставі п. 3 ч.1 ст.152 ГПК України.

Суд звертає увагу заявника на те, що відповідно до ч. 2 ст. 153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

У відповідності до ст.ст. 147, 148, 150, 152-155 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Фізичній особі - підприємцю Верховініну Дмитру Вікторовичу у видачі судового наказу за вимогою до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю А Плюс Авто про стягнення 132 75,00 грн. передплати та 210,20 грн. судового збору.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання 28.08.2020 року та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її підписання.

Суддя А.М.Селівон