Рішення

від 20.08.2020 по справі 905/622/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20.08.2020 Справа № 905/622/20 Позивач: Приватне підприємство "Науково-виробнича фірма "ПОИСК" (місцезнаходження: 93400, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, вул. Промислова, буд. 34; код ЄДРЮОФОПГФ 23486040)

до відповідача: фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (позивачем у позовній заяві допущена описка щодо по-батькові відповідача і замість "ОСОБА_2" як зазначено у договорі, помилково вказано " ОСОБА_1 ") (місце проживання згідно позову і договору: АДРЕСА_1 ; місце проживання згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: АДРЕСА_2 ; код ЄДРЮОФОПГФ НОМЕР_1 )

про стягнення 11 982, 48 грн. вартості неповернутого майна.

Суддя Матюхін В.І.

Приватне підприємство "Науково-виробнича фірма "ПОИСК" звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення 11 982, 48 грн. вартості неповернутого майна.

Ухвалою від 08.04.2020 позовну заяву у зв`язку із неподанням попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи, залишено без руху.

Для усунення виявлених недоліків встановлено строк у десять календарних днів, починаючи з наступного дня після отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

21.04.2020 на адресу господарського суду надійшла заява позивача, відправлена ним згідно поштового штампу на конверті 15.04.2020, в якій виявлені судом недоліки були усунуті.

Ухвалою від 22.04.2020:

- відкрито провадження;

- вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами;

- судове засідання призначено на 21.05.2020 року о 10:20 год .,

Сторони, належним чином повідомлені про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами (ухвала про відкриття провадження у справі була надіслана сторонам 24.04.2020 і згідно поштового повідомлення отримана: позивачем 27.04.2020, а надіслана відповідачеві копія ухвали поштою повернута суду у зв`язку з закінченням терміну зберігання) , клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (відповідач - в строк для подання відзиву (протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі), а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву) не подали.

Ухвалою від 18.05.2020, у зв`язку з встановленням з 12 березня 2020 року на всій території України карантину і введенням обмежень на міжобласне/міжміське автобусне та залізничне пасажирське сполучення, учасників справи повідомлено про те, що призначений розгляд справи не відбудеться, про дату та час наступного судового засідання вони будуть повідомлені додатково ухвалою суду.

Ухвалою від 07.08.2020 розгляд справи призначено на 20.08.2020.

Від відповідача станом на 20.08.2020 ніяких документів щодо суті спору, зокрема, відзиву на позовну заяву не надходило .

В обґрунтування позову позивач зазначив, що 26.06.2018 з відповідачем був укладений договір суборенди, за умовами якого останньому було передано у строкове платне користування торгове обладнання. На вимогу позивача передане відповідачеві майно повернуто не було і відповідно до умов договору останній має сплатити його вартість.

Відповідач, належним чином повідомлений про час розгляду справи, не заперечив проти позовних вимог, відзив на позов у встановлений судом строк без поважних причин не надав, у зв`язку з чим господарським судом справа відповідно до ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України і на підставі ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України розглянута за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив:

26.06.2018 між Приватним підприємством "Науково-виробнича фірма "ПОИСК (орендар ) в особі директора, який діяв на підстав статуту з однієї сторони та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (суборендар ) був укладений договір суборенди майна №18828С-00784.

Відповідно до п.1.1 договору з метою сприяння продажу продукції, орендар передає суборендареві у строкове платне користування (оперативну суборенду) торгове обладнання (зокрема, але не включно - холодильне обладнання, обладнання для розливу пива, меблі, інше торгове обладнання), а суборендар приймає торгово-рекламне обладнання, яке є власністю ПАТ Оболонь , та зобов`язується сплачувати орендну плату за користування цим майном.

Пунктом 1.2 договору сторони визначили перелік, модель, заводський номер, рік виробництва майна, місцезнаходження, вартість та кількість майна, що передається в суборенду.

Укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором піднайму майна (судоренди ), який підпадає під правове регулювання норм глави 58 Цивільного Кодексу України Найм (оренда) .

Приписами ст.774 Цивільного кодексу України встановлено:

1. Передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом.

2. Строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму.

3. До договору піднайму застосовуються положення про договір найму .

Згідно ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Як визначено ч.1 ст.760 Цивільного кодексу України предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ) .

Відповідно до ч.1 ст.761 ЦК України право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

Згідно ч.1 ст.762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення .

У відповідності до п.3.1 договору розмір орендної плати за користування однією одиницею майна становить 1 гривня з ПДВ за один календарний рік .

Розділом 7 договору обумовлений строк його дії та порядок розірвання.

Так, згідно п.7.1 договору він вважається укладеним і набирає чинності з дня його підписання сторонами.

Даний договір укладається терміном на 1 календарний рік, якщо інше не випливатиме з тексту цього договору або чинного законодавства України (п.7.2 договору).

Якщо суборендар продовжує користуватися майном після закінчення терміну дії договору, то за відсутності письмових заперечень сторін або власника, заявлених не пізніше 10-ти календарних днів до закінчення терміну дії договору , то строк дії даного договору продовжується ще на один календарний рік (п.7.3 договору).

Приписами ч.2 ст.180 Господарського кодексу України встановлено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов . Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Згідно ч.3 ст.180 Господарського кодексу України при укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору .

Відповідно до ч.1 ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

З огляду на те, що сторони досягнули згоди щодо усіх істотних умов договору суборенди майна №18828С-00784 від 26.06.2018, він вважається укладеним у відповідності до приписів ст. 638 Цивільного кодексу України та ст.180 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України , ст.173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами ст.ст. 11 , 509 Цивільного кодексу України , ст.174 Господарського кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно п.4.1.1 договору орендар зобов`язується передати майно суборендарю і в разі потреби надати допомогу з його технічної установки на місці, погодженому з орендарем.

На виконання умов вищенаведеного пункту договору актом приймання-передачі обладнання від 26.06.2018 ПП Науково-виробнича фірма ПОИСК передало, а фізична особа - підприємець ОСОБА_2 прийняв наступне обладнання:

· 906833/30306 К-т Тайфун 90М 4с, п/1охол. 1колон. 4налив.кр, 4медальйон, 4забірн. кран, 1каплезбірн, 1редкут. (вартість обладнання 7 479,27грн. без ПДВ);

· 947193/578 К-т меблів Оболонь /1 стіл + 4 стільця/ (вартість обладнання 700,00грн. без ПДВ);

· 947194/579 К-т меблів Оболонь /1 стіл + 4 стільця/ (вартість обладнання 700,00грн. без ПДВ);

· 947197/582 К-т меблів Оболонь /1 стіл + 4 стільця/ (вартість обладнання 700,00грн. без ПДВ);

· 947203/588 К-т меблів Оболонь /1 стіл + 4 стільця/ (вартість обладнання 700,00грн. без ПДВ);

· вежа немає бренду (вартість обладнання 0,00грн.);

· краплесбірник немає бренду (вартість обладнання 0,00грн.);

· кліщі немає бренду /4 одиниці/ (вартість обладнання 0,00грн.);

· кран немає бренду /4 одиниці/ (вартість обладнання 0,00грн.);

· охолоджувач немає бренду /1 одиниця/ (вартість обладнання 0,00грн.);

· редуктор немає бренду /1 одиниця/ (вартість обладнання 0,00грн.).

Вказаний акт підписаний як з боку позивача так і з боку відповідача без будь яких зауважень.

Разом з тим, пунктом 4.2.4 договору передбачено право орендаря в односторонньому порядку вимагати повернення майна (в тому числі у випадку виявлення фактів нецільового використання, загрози пошкодженню або знищенню майна) негайно. Цим пунктом фактично передбачене необмежене право орендаря вимагати в любий час повернення майна (без обов`язку пояснення підстав таких дій, не залежно від того, чи розірвано укладений між сторонами договір суборенди чи ні і т.п.).

Як зазначає позивач, на усну вимогу повернути майно відповідач ніяким чином не відреагував, у зв`язку з чим останньому була вручена претензія №1117 від 04.09.2019 з вимогою негайно повернути майно, що знаходиться в користування відповідача (комплект Тайфун 90М і 4 комплекти меблів Оболонь ) або негайно сплатити вартість заставного майна, копія якої з відміткою відповідача про її отримання 04.09.2019 власноруч, міститься в матеріалах справи.

Згідно долучених до позову документів претензія була вручена не особисто відповідачеві, а передана його родичці, ймовірно дружині, проте з огляду на те, що відповідач твердження позивача про вручення претензії не спростував, суд вважає факт передачі претензії підтвердженим. Також відповідач ніяким чином не відреагував і на твердження позивача про усну вимогу повернути майно, зазначену у претензії і позові.

Вказана претензія відповідачем залишена без відповіді і задоволення.

Пунктом 6.1 договору розділу 6 Відповідальність та відшкодування збитків встановлено, що відповідальність перед орендарем та власником в повному розмірі і в першу чергу несе суборендар по даному договору. У випадку виконання умов даного розділу, суборендар відшкодовує орендарю завдані збитки, в тому числі і втрачену вигоду.

Згідно п.6.2 договору У випадку втрати, у тому числі повного знищення (окрім випадків, що мають підтвердження актами відповідних органів, і які виникли внаслідок дії обставин непереборної сили), або неповернення обладнання в строк/термін, передбачений орендарем , що призвело до неможливості подальшого використання обладнання, суборендар зобов`язаний у вказаний термін відшкодувати орендарю вартість такого обладнання …

Також в цьому пункті зазначено, що вартість іншого обладнання відшкодовується суборендарем виходячи з його вартості в гривні, що була вказана у відповідному акті приймання-передачі обладнання, з множенням такої вартості на відношення офіційного курсу гривні до євро, визначеному НБУ станом на дату здійснення відшкодування, до курсу гривні до євро, визначеному НБУ станом на дату введення такого обладнання в експлуатацію (з додаванням до такої вартості суми ПДВ ).

Так, згідно акту приймання-передачі обладнання від 26.06.2018, загальна вартість переданого в суборенду майна складає 10 279,27грн. без ПДВ. (12 335,12грн. з ПДВ).

Листом №15 від 15.01.2020 позивач, у зв`язку із неотриманням відповіді на претензію №1117 від 04.09.2019, з посиланням на п.7.5.3 договору повідомив відповідача про припинення дії договору №18828С-00784 та наголосив на поверненні переданого в суборенду майна. Також позивач зазначив, що у разі неповернення майна, відповідач в силу приписів 6.2 договору, має сплатити вартість такого майна.

Разом з листом на адресу відповідача також було надіслано рахунок на оплату №П-000023880 від 27.12.2019 на сплату 11 982,48грн. з ПДВ.

У якості доказу направлення відповідачеві вказаного листа та рахунку, позивач додав до позовної заяви копію опису вкладення у лист від 15.01.2020.

Згідно підпункту 7.5 3 п.7.5 договору орендар має право достроково розірвати договір шляхом письмового повідомлення суборендаря за 10 календарних днів до дати розірвання в разі, якщо суборендар своєю недбалою поведінкою або бездіяльністю створює загрозу пошкодження, втрати або знищення майна.

Відповідно до ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Враховуючи те, що у вказаній претензій не було встановлено строк її виконання, відповідач мав або повернути майно або сплатити його вартість у семиденний строк з дня отримання вказаної вимоги, а саме - до 11.09.2019 включно.

Згідно із вимогами ст.ст. 525 , 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписами ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Враховуючи те, що відповідачем на вимогу позивача, яка містилася в претензії №1117 від 04.09.2019 майно не було повернуто та не сплачена його вартість, а також те, що в договорі №18828С-00784 від 26.06.2018 містились всі необхідні реквізити для здійснення оплати, господарський суд вважає, що підприємець мав можливість самостійно здійснити відшкодування вартості неповернутого майна.

Також суд зауважує, що позивачем при розрахунку суми, яка підлягає стягненню з відповідача припущено помилку щодо нарахування ПДВ на суму 10 279,27грн. Так, загальна сума вартості переданого в суборенду майна разом з ПДВ складає 12 335,12грн., у той час, як позивачем заявлено меншу суму, а саме - 11 982,48грн.

Відповідно до приписів ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень , крім випадків, встановлених законом.

Згідно приписів ст.14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи , поданим відповідно до цього Кодексу , в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів , поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Так, згідно зі статтями 73 , 74 , 77 , 79 Господарського процесуального кодексу України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Протягом розгляду справи відповідачем не доведено факт повернення майна або сплати (відшкодування) його вартості, у зв`язку з чим вимога щодо стягнення суми неповернутого майна у розмірі 11 982, 48 грн. є обґрунтованою і такою, що підлягає задоврленню.

Судові витрати в межах встановлених законодавством, покладаються на позивача.

Враховуючи вищевикладене, на підставі ст.ст. 525, 526, ч.2 ст.530, 629 Цивільного кодексу України і керуючись ст.ст.210, 233, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017), господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Приватного підприємства Науково-виробнича фірма ПОИСК до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення 11 982, 48 грн. вартості неповернутого майна, задовольнити.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (місце проживання згідно позову і договору: АДРЕСА_1 ; місце проживання згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: АДРЕСА_2 ; код ЄДРЮОФОПГФ НОМЕР_1 ) на користь Приватного підприємства Науково-виробнича фірма ПОИСК (місцезнаходження: 93400, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, вул. Промислова, буд. 34; код ЄДРЮОФОПГФ 23486040) 11 982, 48 грн. вартості неповернутого майна, 2 102,00грн. на відшкодування витрат з оплати судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається у порядку, передбаченому п.17.5 перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, протягом двадцяти днів з дня його проголошення (складення повного судового рішення).

Повний текст судового рішення складено 31.08.2020.

Суддя В.І. Матюхін