Рішення

від 13.08.2020 по справі 910/3984/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.08.2020Справа № 910/3984/20 Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., за участі секретаря судового засідання Саруханян Д. С., розглянувши матеріали

за позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Крок-Укрзалізбуд"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: 1) ОСОБА_2 , 2) Фермерське господарство "Лада-Сва"

про визнання недійсним рішення загальних зборів

за участі представників:

від позивача: не з`явився,

від відповідача: Пономаренко В.І., адвокат,

від третіх осіб: не з`явилися,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Крок-Укрзалізбуд" про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Крок-Укрзалізбуд" від 03.04.2019, якими ОСОБА_1 виключено зі складу учасників товариства.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.03.2020 вказану позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення її недоліків.

31.03.2020 через відділ діловодства та документообігу суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 07.04.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 04.06.2020 витребувати у ОСОБА_1 договір про надання правової допомоги від 25.09.2019 № 25/09/19-пд, укладений із адвокатом Більковець А.В.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що його спочатку виключено зі складу учасників Товариства з обмеженою діяльністю Крок-Укрзалізбуд , а потім включено до складу учасників із часткою 100 % статутного капіталу. Наразі, як зазначив відповідач, ОСОБА_2 є генеральним директором товариства та кінцевим бенефіціаром.

Представники позивача та третьої особи до судового засідання 13.08.2020 не з`явилися, однак жодних мотивованих обставин, що перешкоджають вказаним представникам з`явитися в судове засідання останніми не наводилися.

Суд зауважує, що саме по собі оголошення карантину не зупиняє роботи судів, при цьому участь учасників справи в судовому засіданні 13.08.2020 судом обов`язковою не визнавалась.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.06.2020 у справі 910/10006/19.

Суд наголошує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).

Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників позивача та третіх осіб.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.07.2020 у справі № 924/369/19.

Дана справа розглянута з урахуванням пункту 4 розділу Х прикінцевих положень ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно зі Статутом Товариства з обмеженою діяльністю Крок-Укрзалізбуд у редакції, затвердженої загальними зборами учасників ТОВ Крок-Укрзалізбуд , оформлених протоколом від 22.05.2017 № 1/2017, учасниками товариства є ОСОБА_2 з часткою у статутному капіталі 50% та ОСОБА_1 з часткою у статутному капіталі 50%.

Як зазначив позивач, при розгляді справи № 910/6000/19 останньому стало відомо про існування цивільної справи № 237/5244/18 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , яким з відповідачів стягнуто солідарно заборгованість за договором позики в розмірі 10000000 грн.

14.02.2019 Мар`їнським районним судом Донецької області ухвалою у справі № 237/5244/18 клопотання Мар`їнського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Донецькій області про затвердження мирової угоди задоволено. У мировій угоді зазначено, що сторони встановили спосіб та порядок виконання рішення шляхом визнання за ОСОБА_3 права власності на належну ОСОБА_2 частку в розмірі 50% статутного капіталу ТОВ Крок-Укрзалізбуд .

13.03.2019 ОСОБА_3 звернувся до державного реєстратора із заявою про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо зміни складу засновників (учасників) або зміни відомостей про засновників (учасників) юридичної особи, шляхом виключення ОСОБА_2 зі складу засновників (учасників) відповідача та включення ОСОБА_5 до складу засновників (учасників) товариства на підставі ухвали Мар`їнського районного суду Донецької області від 14.02.2019 у справі №237/5244/18.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 15.03.2019 засновником та власником ТОВ Крок-Укрзалізбуд є ОСОБА_1 .

Разом з тим, відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 04.04.2019 засновником та власником ТОВ Крок-Укрзалізбуд є ОСОБА_2 . При цьому, з вказаного витягу вбачається, що 13.03.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Русланом Олеговичем внесені зміни до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах.

У подальшому, 04.07.2019 Донецьким апеляційним судом винесено постанову у справі №237/5244/18, якою рішення Мар`їнського районного суду Донецької області від 18.12.2018 скасовано, у задоволенні позову ОСОБА_5 до ОСОБА_4 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості відмовлено. Також вказаною постановою скасовано ухвалу Мар`їнського районного суду Донецької області від 14.02.2019 про затвердження мирової угоди.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.10.2019 у справі № 910/6000/19 за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Крок-Укрзалізбуд , за участі третіх осіб ОСОБА_3 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Швець Руслан Олегович, ОСОБА_1 , про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників, визнання недійсними змін, внесених про юридичну особу, позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано недійсними зміни, за результатами яких ОСОБА_2 позбавлено частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Крок-Укрзалізбуд , що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах; 13.03.2019 10701070023011403; Швець Руслан Олегович; Приватний нотаріус Швець Р.О.; зміна складу або інформації про засновників. У задоволенні позовної вимоги про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Крок-Укрзалізбуд щодо виключення ОСОБА_2 зі складу учасників ТОВ Крок-Укрзалізбуд відмовлено.

При прийнятті рішення суд зазначив, що оскільки ухвала Мар`їнського районного суду Донецької області від 14.02.2019 про затвердження мирової угоди, на підставі якої ОСОБА_2 було виключено зі складу учасників відповідача, а ОСОБА_5 включено до складу ТОВ Крок-Укрзалізбуд , скасована, то суд дійшов висновку задовольнити позовну вимогу в частині визнання недійсними зміни, внесені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Русланом Олеговичем до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах, за результатами яких ОСОБА_2 виключено зі складу учасників ТзОВ Крок-Укрзалізбуд .

Дане рішення в апеляційному порядку не оскаржувалося та набрало законної сили.

Відповідно до частини 4 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до пункту 9.1 статуту учасник товариства має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) в статутному капіталі товариства іншому учаснику, або за згодою інших учасників товариства - третім особам.

Згідно з пунктом 9.2 статуту нові учасники приймаються в товариство шляхом придбання вкладу (частини вкладу) учасника чи в порядку збільшення статутного капіталу товариства. Рішення про прийняття нового учасника приймають загальні збори товариства, розглянувши кандидатуру нового учасника та його заяву.

Судом під час відкриття провадження у справі задоволено клопотання позивача про витребування доказів та витребувано в Печерській районній у місті Києві державній адміністрації копії матеріалів реєстраційної справи Товариства з обмеженою відповідальністю Крок-Укрзалізбуд .

Із матеріалів реєстраційної справи вбачається, що загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю Крок-Укрзалізбуд , зокрема від 03.04.2019, на яких би приймалось рішення про виключення позивача зі складу учасників товариства не приймалось, тобто предмет позову у справі відсутній.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Статтею 16 Цивільного кодексу України, положення якої кореспондують з положенням статті 20 Господарського кодексу України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Зазначеними нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним. Отже, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам слід зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). Так, у рішенні від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголосив, що зазначена норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, передбачених Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені у правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дали би змогу компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції та надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасниці Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, ЄСПЛ акцентував, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, передбачених національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається цією статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема його застосування не повинно бути ускладнено діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення ЄСПЛ у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2005).

За наведених обставин, оскільки рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Крок-Укрзалізбуд" від 03.04.2019, якими ОСОБА_1 виключено зі складу учасників товариства, відсутнє та доказів прийняття такого рішення матеріали реєстраційної справи та господарської справи не містять, суд дійшов висновку у задоволенні відповідної позовної вимоги відмовити.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судові витрати, які складаються зі сплаченої позивачем суми судового збору, відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на позивача.

Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва (пункт 17.5 частини 1 Перехідних положень ГПК України) протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 28.08.2020 року.

Суддя К.В. Полякова