Ухвала

від 18.08.2020 по справі 910/11339/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua УХВАЛА

м. Київ

18.08.2020Справа № 910/11339/15 Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., за участі секретаря судового засідання Саруханян Д.С., розглянувши матеріали

скарги Акціонерного товариства "УкрСиббанк"

на дії державного виконавця Деснянського районного відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Федорченко Романа Анатолійовича у справі № 910/11339/15

за позовом Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк"

до Фізичної особи-підприємця Мурихіної Алли Василівни

про стягнення 241143,66 грн.

за участі представників:

від скаржника (позивача): Люта В.В., адвокат,

від відповідача: не з`явився;

від ДВС: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.07.2015 у справі № 910/11339/15 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" задоволено повністю, а саме: стягнуто з Фізичної особи-підприємця Мурихіної Алли Василівни 164025,77 грн. заборгованості з орендної плати, 22298,61 грн. пені, 2812,63 грн. 3% річних, 52006,65 грн. інфляційних втрат та 4822,87 грн. судового збору.

31.07.2015 на виконання вказаного рішення суду видано відповідний наказ.

05.08.2020 Акціонерне товариство "УкрСиббанк" звернулося до Господарського суду міста Києва зі скаргою на дії державного виконавця Деснянського районного відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Федорченко Романа Анатолійовича у справі № 910/11339/15.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.08.2020 матеріали скарги передані на розгляд судді Поляковій К.В. у зв`язку із відпусткою судді Борисенко І.І.

Ухвалою суду від 10.08.2020 вищезазначену скаргу прийнято до розгляду та призначено судове засідання.

У судовому засіданні 18.08.2020 представник скаржника (позивача) подану скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Відповідач та державний виконавець про дату, час і місце розгляду скарги повідомлені належним чином, проте у судове засідання представників не направили, тому скарга розглядається і вирішується судом за відсутності їхніх повноважних представників.

Відповідно до частини 2 статті 342 Господарського процесуального кодексу України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Судом встановлено, що 19.11.2019 скаржник направив до Деснянського районного ВДВС міста Київ ГТУЮ у м. Києві заяву про відкриття виконавчого провадження від 18.11.2019 № 13-3-1/91544 на підставі наказу суду від 31.07.2015 № 910/11339/15 щодо примусового виконання рішення Господарського суду міста Києва від 09.07.2015 у справі № 910/11339/15.

Водночас, 31.01.2020 на адресу скаржника надійшло повідомлення державного виконавця Деснянського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Федорченка Р.А. від 28.11.2019 про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання.

У повідомленні державний виконавець вказав, що виконавчий документ не відповідає вимогам пункту 3 частини 1 статі 4 Закону України Про виконавче провадження , оскільки у виконавчому документі відсутня дата народження боржника-фізичної особи.

Не погоджуючись із винесеною постановою, скаржник звернувся до Господарського суду міста Києва із відповідною скаргою на дії Деснянського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.06.2020 у справі № 910/11339/15 скаргу Акціонерного товариства "УкрСиббанк" задоволено. Визнано дії державного виконавця Деснянського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Федорченка Р.А. щодо повернення стягувачу без прийняття до виконання наказу №910/11339/15, виданого Господарським судом міста Києва від 31.07.2015, неправомірними. Зобов`язано державного виконавця Деснянського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Федорченка Р.А. прийняти до виконання наказ №910/11339/15, виданий Господарським судом міста Києва 31.07.2015, та відкрити виконавче провадження.

У зв`язку з цим, скаржник звернувся до начальника Деснянського районного відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) із заявами від 15.06.2020 № 13-3-3/101717 та від 09.07.2020 № 13-3-3/106249 щодо відкриття виконавчого провадження для виконання наказу суду від 31.07.2015 №910/11339/15.

Водночас, 21.07.2020 державний виконавець Деснянського районного відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Федорченко Р.А. виніс повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, оскільки відкриття виконавчого провадження без дати народження боржника є неможливим через необхідність внесення таких даних до системи виконавчого провадження та правильної ідентифікації боржника.

За наведених обставин, скаржник звернувся до суду із даною скаргою на дії державного виконавця Деснянського районного відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Федорченко Р.А. щодо невиконання останнім ухвали Господарського суду міста Києва від 02.06.2020 у справі № 910/11339/15, якою державного виконавця зобов`язано прийняти до виконання наказ суду від 31.07.2015 №910/11339/15 та відкрити виконавче провадження.

Відповідно до пункту 6 частини 4 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" орган державної виконавчої служби, приватний виконавець відмовляє у прийнятті виконавчого документа до виконання, про що протягом трьох робочих днів повідомляє стягувача у разі якщо: виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону.

Вимоги до виконавчого документу встановлені у частині 1 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження", зокрема, вказується, що у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред`явлення рішення до виконання.

У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв`язку та адреси електронної пошти.

Як слідує із наказу суду від 31.07.2015 № 910/11339/15 боржником за наказом є фізична особа-підприємець Мурихіна Алла Василівна.

Разом із цим, Закон України "Про виконавче провадження" не передбачає, що у виконавчому документі, боржником за яким є фізична особа-підприємець, обов`язково повинна бути вказана його дата народження.

Виходячи з положень частини 2 статті 25, частини 1 статті 34, статті 50 ЦК України, цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження. Повну цивільну дієздатність має фізична особа, яка досягла вісімнадцяти років (повноліття). Одночасно, фізична особа з повною цивільною дієздатністю має право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом.

Отже, фізична особа із повною цивільної дієздатністю в разі здійснення підприємницької діяльності має особливий статус, який набуває за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом.

Фізична особа - підприємець відповідає за зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення (стаття 52 ЦК України).

Подібна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19.09.2019 у справі №469/1357/16-ц, від 22.08.2018 у справі №471/283/17-ц, від 13.05.2019 у справі № 910/14155/18. Так, Верховний Суд зазначав, що фізична особа-підприємець - це насамперед громадянин та обов`язково має дату народження, проте такий громадянин у господарському процесі та у ході здійснення своєї діяльності має особливий статус - він є господарюючим суб`єктом, і такий спеціальний статус обумовлений правовідносинами, заради яких він був набутий і зумовлений законодавчими вимогами до його набуття.

Крім того, визначальним при розгляді поданої скарги є те, що заявник звернувся до суду із позовною заявою за захистом своїх порушених прав у межах правовідносин Акціонерного товариства "УкрСиббанк" з фізичною особою-підприємцем Мурихіною Аллою Василівною, що виникли з договору оренди нежилого приміщення для використання з метою здійснення видів діяльності фізичної особи-підприємця. Отже, відсутність відомостей про дату народження боржника у справі в межах господарських відносин двох суб`єктів підприємницької діяльності жодним чином не може ставати перешкодою під час виконання наказу, який набрав законної сили.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 15.01.2010 у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України" зазначено, що право на суд, захищене статтею 6 Конвенцією про захист прав і основоположних свобод, було ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалось невиконаним на шкоду будь-якій із сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок. У такому контексті відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті Першого протоколу до Конвенції.

З огляду на зазначене, відсутність у наказі відомостей про дату народження боржника не є підставою для повернення державним виконавцем виконавчого документу без прийняття до виконання, оскільки наявність у виконавчому документі ідентифікаційного коду боржника надає державному виконавцю достатній обсяг інформації для ідентифікації фізичної особи-підприємця в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань і прийняття рішення про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до частини 1 статті 18, частини 1 статті 326 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Із матеріалів справи слідує, що дії державного виконавця щодо повернення наказу суду від 31.07.2015 № 910/11339/15 стягувачу без прийняття до виконання з огляду на відсутність відомостей у такому документі про дату народження боржника, визнані судом на підставі ухвали від 02.06.2020 у справі № 910/11339/15 неправомірними. При цьому, державного виконавця вказаною ухвалою суду також зобов`язано прийняти наказ суду до виконання та відкрити за ним виконавче провадження.

Таким чином, повернення даного наказу суду стягувачу без прийняття до виконання після винесення Господарським судом міста Києва ухвали від 02.06.2020 у справі № 910/11339/15 про зобов`язання державного виконавця прийняти такий виконавчий документ та відкрити виконавче провадження свідчить про невиконання державним виконавцем судового рішення всупереч законодавчо визначеної обов`язковості судових рішень до виконання.

Отже, суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів поданої скарги в частині визнання дій державного виконавця щодо невиконання ухвали суду незаконними.

Щодо вимог скарги про зобов`язання державного виконавця виконати ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.06.2020 у справі № 910/11339/15, то господарський суд вправі зобов`язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії у межах виконавчого провадження, від вчинення яких той безпідставно ухиляється. Разом із цим, вимоги щодо зобов`язання державного виконавця виконати ухвалу суду, в межах якої оскаржувалися його дії, не відноситься безпосередньо до тих дій, які суд може зобов`язати державного виконавця здійснити.

При цьому, суд наголошує на обов`язковості судових рішень, які набрали законної сили, до виконання всіма органами державної влади, їх посадовими та службовими особами (частина 1 статті 18, частина 1 статті 326 Господарського процесуального кодексу України).

У той же час, щодо прохання скаржника постановити окрему ухвалу стосовно державного виконавця та направити її до органу досудового розслідування суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 3 статті 246 Господарського процесуального кодексу України, суд може постановити окрему ухвалу щодо державного виконавця, іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця та направити її органам, до повноважень яких входить притягнення вказаних осіб до дисциплінарної відповідальності, або органу досудового розслідування, якщо суд дійде висновку про наявність у діях (бездіяльності) таких осіб ознак кримінального правопорушення.

В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.

Обов`язковою умовою направлення окремої ухвали є наявність ознак дисциплінарного проступку державного або приватного виконавця, або наявність ознак кримінального правопорушення.

Відтак, окремі ухвали постановляються судом, коли у діях виконавця є певні ознаки свавільності, тобто коли здійснення повноважень відбувається у спосіб, що призводить до виразно несправедливих, необґрунтованих, нерозумних або деспотичних рішень, що є порушенням принципу верховенства права.

Наразі, судом не вбачається наявності правових підстав, визначених для винесення окремої ухвали суду на підставі частини 3 статті 246 Господарського процесуального кодексу України.

Одночасно, суд з урахуванням статті 345 ГПК України дійшов висновку зобов`язати державного виконавця повідомити суд про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги, не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання.

Керуючись статтями 232-235, 240, 342, 343, 345 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Скаргу Акціонерного товариства "УкрСиббанк" на дії державного виконавця Деснянського районного відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Федорченко Романа Анатолійовича у справі № 910/11339/15 задовольнити частково.

Визнати незаконними дії державного виконавця Деснянського районного відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Федорченко Романа Анатолійовича щодо невиконання ухвали Господарського суду міста Києва від 02.06.2020 у справі № 910/11339/15.

Зобов`язати державного виконавця Деснянського районного відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Федорченко Романа Анатолійовича повідомити суд і скаржника про виконання цієї ухвали суду та ухвали суду від 02.06.2020 у справі № 910/11339/15 не пізніше десяти днів з дня одержання даної ухвали.

У задоволенні іншої частини скарги відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в порядку та строк, встановлені статтями 254-257 ГПК України.

Дата підписання: 28.08.2020 року.

Суддя К.В. Полякова