Рішення

від 31.08.2020 по справі 912/1979/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В`ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 32-05-11/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2020 рокуСправа № 912/1979/20 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Глушкова М.С., розглянувши у судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРЕЙН ТРАНС" (вул. Вадима Пугачова, б. 6, офіс 405, Автозаводський район, м. Кременчук, Полтавська область, 39627)

до Публічного акціонерного товариства "Райагротехсервіс" (вул. 40 років Перемоги, б. 32/1, м. Новомиргород, Кіровоградська область, 26000)

про стягнення 274 885,87 грн,

секретар судового засідання Безчасна Н.Г.

Представники:

від позивача - участі не брав;

від відповідача - участі не брав,

УСТАНОВИВ:

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРЕЙН ТРАНС" до Публічного акціонерного товариство "Райагротехсервіс" про стягнення 274 885,87 грн, з яких: 244 831,80 грн основного боргу, 19 533,00 грн 40 % річних, 1 958,65 грн сума інфляційних втрат та пені в сумі 8 562, 42 грн з покладенням на відповідача судових витрат.

Ухвалою від 19.06.2020 господарський суд відкрив провадження у справі, розгляд справи ухвалив здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Разом з позовною заявою позивачем 17.06.2020 до господарського суду подана заява про забезпечення позову з вимогою накласти арешт на грошові кошти Публічного акціонерного товариства Райагротехсервіс .

Ухвалою від 19.06.2020 господарський суд у задоволенні заяви (вх 1980/20 від 17.06.2020) Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРЕЙН ТРАНС" про забезпечення позову відмовив.

08.07.2020 в підготовчому засіданні оголошено перерву до 11.08.2020 о 10:00 год.

Ухвалою від 11.08.2020 господарський суд закрив підготовче провадження та призначив справу № 912/1979/20 до судового розгляду по суті на 26.08.2020 о 16:00 год та запропонував позивачу до 26.08.2020 надати суду належним чином завірені копії товаро-транспортних накладних з печатками вантажовідправника та вантажоодержувача, а в разі їх відсутності надати відповідні пояснення з доказами направлення їх відповідачу.

18.08.2020 до суду від позивача надійшли документи відповідно до ухвали суду від 11.08.2020.

26.08.2020 в судовому засіданні оголошено перерву до 31.08.2020 о 14:30 год.

Відповідач відзив на позов до суду не подав.

Частиною 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Частиною 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Представники сторін у судовому засіданні участі не брали, позивачем 28.08.2020 було подано до суду клопотання про розгляд справи за відсутністю представника Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРЕЙН ТРАНС".

Ухвала-повідмолення про оголошення перерви від 26.08.2020 направлена відповідачу на адресу, за якою Публічне акціонерне товариство "Райагротехсервіс" отримувало всю попередню кореспонденцію суду та яка є офіційним місцезнаходженням відповідача, згідно з даними з Єдиниго державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань а саме: вул. 40 років Перемоги, б. 32/1, м. Новомиргород, Кіровоградська область, 26000.

Станом на 31.08.2020 поштове направлення № 2500670841782 з ухвалою суду від 26.08.2020 знаходиться у точці видачі у поштовому відділенні з 28.08.2020. Вказане підтверджується списком згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих №82 27.08 (ф. 103) та трекінгом поштового відправлення від 31.08.2020. Однак, з невідомих суду причин позивач в період з 28.08.2020 до 31.08.2020 до поштового відділення для отримання поштового направлення № 2500670841782 не з`явився.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання ухвали суду у даній справі відповідачем є наслідком діяння (бездіяльності) відповідача щодо її належного отримання та (або) повідомлення суду про зміну свого місцезнаходження, тобто його власною волею.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 11 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" інформація про суд, який розглядає справу, сторони спору та предмет позову, дату надходження позовної заяви, апеляційної, касаційної скарги, заяви про перегляд судового рішення, стадії розгляду справи, місце, дату і час судового засідання, рух справи з одного суду до іншого є відкритою та має бути невідкладно оприлюдненою на офіційному веб-порталі судової влади України, крім випадків, установлених законом.

Згідно із Законом України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення (включаючи ухвали суду господарського суду про відкриття провадження у справі) є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання (ст. 2). Для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень; суд вносить до Реєстру всі судові рішення, викладені у письмовій формі, не пізніше наступного дня після їх ухвалення або виготовлення повного тексту (ст. 3). Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ст. 4).

Ухвала суду від 26.08.2020 про оголошення перерви у даній справі розміщена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 27.08.2020, що підтверджується даними вказаного Реєстру, який є відкритим.

Таким чином, відповідач мав можливість ознайомитись зі змістом ухвали господарського суду про оголошення перерви у судовому засіданні у справі № 912/1979/20.

Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судомВідповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини одним із критеріїв розумного строку розгляду справ є належна поведінка заявника, яка не повинна становити умисного затягування розгляду справи у відповідній державі.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини сторін.

20.01.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю Агрейн Транс (далі -Перевізник) та Публічним акціонерним товариством Райагротехсервіс (далі - Замовник) укладений Договір надання послуг по перевезенню вантажів автотранспортом по Україні № 20/01/20 (а.с. 21-30).

Згідно з п. 1.1. Договору Замовник доручає, а Перевізник приймає на себе зобов`язання надати відповідно до умов даного Договору послуги по перевезенню наступних типів вантажів Замовника: пшениці, ріпака, жита, кукурудзи, соняшнику, ячменю, сорго, сої та інших сільськогосподарських культур автомобільним транспортом Перевізника.

Відповідно до умов Договору Замовник зобов`язується прийняти надані послуги по перевезенню та оплатити їх вартість в порядку та строки, визначені Договором (п. 1.2. Договору).

Дані, необхідні для надання послуг, вказуються у Заявках на перевезення вантажу (далі - Заявка), що є невід`ємними частинами даного Договору. Погоджені Сторонами Заявки регулюють взаємовідносини Сторін щодо кожного окремого перевезення (п. 1.3. Договору).

Пунктом 2.2. Договору передбачено, що назва та об`єм вантажу, а також дата та детальний маршрут перевезення по кожному окремому перевезенню визначаються відповідними Заявками.

Згідно з п. 3.2. Договору об`єм та загальна вартість послуг за договором визначається у Заявці і сплачується Замовником Перевізнику шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Перевізника зазначений у Договорі.

Загальна вартість послуг по перевезенню вантажів, фактично виконаних Перевізником за Договором, по кожній окремій заявці фіксується Сторонами в Акті приимання-передачі наданих послуг (п. 3.3. Договору).

Оплата послуг здійснюється протягом 5 банківських днів з дня підписання Замовником Актів виконаних робіт (п. 3.5. Договору).

Приймання-передача виконаних послуг здійснюється шляхом підписання сторонами Акту приймання-передачі наданих послуг, що надається Перевізником Замовнику (п. 4.1. Договору).

Відповідно до умов договору до Акту приймання-передачі наданих послуг при передачі Замовнику також додаються Заявка, підписана Перевізником в одному екземплярі, товарно-транспортні накладні (п. 4.3. Договору).

Замовник в триденний строк зобов`язаний розглянути Акт виконаних послуг, підписати його і повернути Перевізникові один примірник або надати вмотивовані зауваження. Якщо Замовник не підпише отриманий Акт виконаних послуг і не надішле свої зауваження в триденний строк з моменту його отримання, Акт виконаних послуг вважається погодженим, а послуги прийнятими, відповідно до умов дійсного Договору (п. 4.6. Договору).

Пунктами 9.1., 9.2. Договору визначено, що договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє 12 місяців. У разі, якщо за 30 календарних днів до закінчення строку Договору, жодна із сторін не виявить бажання припинити дію Договору, він вважається продовженим на кожний наступний рік.

Договір підписано сторонами та скріплено печатками.

На виконання умов Договору позивачем прийнято до виконання Заявку № 1 від 20.01.2020 (далі - Заявка №1) (а.с. 31).

В результаті наданих послуг на підставі Заявки № 1, позивачем підписано та направлено відповідачу Акти приймання-передачі наданих послуг до Договору № 20/01/20 від 20.01.2020, а саме:

- Акт приймання передачі наданих послуг №4 (далі - Акт №4) від 27.01.2020 на загальну суму 185 221, 80 грн (а.с. 32);

- Акт приймання передачі наданих послуг №25 (далі - Акт №25) від 31.01.2020 на загальну суму 209 610, 00 грн (а.с. 34).

На підставі Акта №4, позивачем в порядку та строки визначені договором виставлений рахунок на оплату послуг №12 від 27.01.2020 на загальну суму 185 221, 80 грн (а.с. 34).

На підставі Акта №25, позивачем в порядку та строки визначені договором виставлений рахунок на оплату послуг №22 від 31.01.2020 на загальну суму 209 610, 00 грн (а.с. 35).

Підтвердженням наданих послуг перевезення також є товарно-транспортні накладі (а.с. 36-67, 123-186).

Згідно із платіжними дорученнями №74 від 04.02.2020 та №186 від 07.05.2020 відповідач лише частково сплатив вартість наданих послуг у загальній сумі 150 000, 00 грн (а.с. 68, 69).

У зв`язку із несплатою повної вартості наданих послуг, позивач направив до відповідача претензію-вимогу № 1 вих. №147 від 12.03.2020 разом з копіями Договору № 20/01/20, актів №4, №25, заявки №1, товарно-транспортних накладних та рахунків на оплати №12, №25, яка отримана відповідачем 31.03.2020.

Відповідачем було направлено позивачу два гарантійні листи вих. №88 від 30.04.2020 та вих. № 97 від 20.05.2020, в яких відповідач визнав суму заборгованості, зокрема, у розмірі 244 831, 80 грн (гарантійний лист вих. № 97 від 20.05.2020) та гарантував оплату частини заборгованості до 05.05.2020 та до 27.05.2020 відповідно. Однак Публічним акціонерним товариством Райагротехсервіс було сплачено частину заборгованості у розмірі 30 000 грн платіжним дорученням №186 від 07.05.2020.

Оскільки, відповідачем не сплачено повністю заборгованість за надані послуги згідно з умовами договору в сумі 244 831, 80 грн, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Розглядаючи даний спір суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов`язання виникають з підстав, зазначених у ст. 11 Цивільного кодексу України. За приписами ч. 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

У відповідності зі ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Згідно з приписами ст. 6, 627, 628 Цивільного кодексу України сторони вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору, з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1, 2, 5 ст. 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов`язань.

В силу ч. 1-3 ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Згідно зі ст. 50 Закону України "Про автомобільний транспорт" договір про перевезення вантажу автомобільним транспортом укладається відповідно до цивільного законодавства між замовником та виконавцем у письмовій формі (договір, накладна, квитанція тощо).

Істотними умовами договору є: найменування та місцезнаходження сторін; найменування та кількість вантажу, його пакування; умови та термін перевезення; місце та час навантаження і розвантаження; вартість перевезення; інші умови, узгоджені сторонами.

Договір № 20/01/20 надання послуг по перевезенню вантажів автотранспортом по Україні від 20.01.2020, укладений між сторонами у справі, за своїм змістом та правовою природою є договором перевезення вантажу.

Відповідно до ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Станом на момент розгляду справи, відповідач визнану у гарантійному листі вих. № 97 від 20.05.2020 суму заборгованості у розмірі 244 831,80 грн не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б підтверджували оплату заборгованості.

Враховуючи зазначене вище, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРЕЙН ТРАНС" про стягнення основного боргу в сумі 244 831,80 грн підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог про стягнення 19 533,00 грн 40% річних, 1 958,65 грн інфляційних збитків та 8 562,42 грн пені суд зазначає наступне.

Згідно з вимогами ст. 610 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), є порушенням зобов`язання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення становить місяць.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця. Для визначення індексу інфляції за будь-який період необхідно помісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою з урахуванням відповідних оплат.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат, суд встановив правильність розрахунку позивача, а тому вимоги про стягнення 1 958,65 грн інфляційних втрат з суми боргу 244 831,80 грн за період квітень 2020 підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 6.3.1. Договору за прострочення оплати виконаних робіт Замовник сплачує Перевізнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, за кожен день прострочки, а також сорок процентів річних від простроченої суми за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до ч. 1 ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Перевіривши розрахунки відсотків річних та пені суд встановив неправильність нарахування в частині дати виникнення прострочення зобов`язання. Так, позивач визначає початок прострочення зобов`язання з дня отримання претензії з актами приймання передачі наданих послуг, а саме з 31.03.2020, в той же час відповідно до п.3.5. Договору оплата послуг здійснюється протягом 5 банківських днів з дня підписання Замовником Актів виконання робіт, а у п.4.6. Договору сторони визначили, зокрема, якщо Замовник не підпише отриманий Акт виконаних послуг і не недійшле своїх зауважень в триденний строк з моменту його отримання, Акт виконаних послуг вважається погодженим. Отже, відповідач повинен розрахуватися за отримані послуги до 10.04.2020 включно.

Таким чином, прострочення виконання зобов`язання відповідача перед позивачем почалося з 11.04.2020.

Здійснивши власний розрахунок судом встановлено:

- 40 % річних на суму 244 831,80 грн за період з 11.04.2020 до 12.06.2020 складає 16 857,27 грн;

- пеня на суму 244 831,80 грн за період з 11.04.2020 до 12.06.2020 складає 7 064,00 грн.

Враховуючи зазначене вище, підлягають до задоволення позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 244 831,80 грн основного боргу, 1 958,65 грн інфляційних втрат, 16 857,27 грн 40 % річних та 7 064,00 грн пені. В іншій частині позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Райагротехсервіс" (вул. 40 років Перемоги, б. 32/1, м. Новомиргород, Кіровоградська область, 26000, ідентифікаційний код 03751824) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРЕЙН ТРАНС" (вул. Вадима Пугачова, б. 6, офіс 405, Автозаводський район, м. Кременчук, Полтавська область, 39627, ідентифікаційний код 38052610) 244 831,80 грн основного боргу, 1 958,65 грн інфляційних втрат, 16 857,27 грн 40 % річних, 7 064,00 грн пені та 4 308,28 грн судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Кіровоградської області.

Копії рішення вручити або надіслати рекомендованим листом з повідомленням про вручення Товариству з обмеженою відповідальністю "АГРЕЙН ТРАНС" (вул. Вадима Пугачова, б. 6, офіс 405, Автозаводський район, м. Кременчук, Полтавська область, 39627,) та Публічному акціонерному товариству "Райагротехсервіс" (вул. 40 років Перемоги, б. 32/1, м. Новомиргород, Кіровоградська область, 26000).

Повне рішення складено 31.08.20

Суддя М.С. Глушков