Рішення

від 18.08.2020 по справі 916/704/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" серпня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/704/20

Господарський суд Одеської області у складі судді Цісельського О.В.

за участю секретаря судового засідання Тарасенко Ю.Г.

за участю представників:

від позивача: адвокат Сидоров О.В. - ордер,

від відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 916/704/20

за позовом: Державного підприємства "Одеський морський торговельний порт" (код ЄДРПОУ 01125666, 65026, м.Одеса, пл. Митна, № 1)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ГЛОБАЛ ТРЕЙДБУДІНВЕСТ (код ЄДРПОУ 41463216, 65007, м.Одеса, вул. Пантелеймонівська, № 101/11)

про стягнення 187 094,73 грн.

ВСТАНОВИВ:

1. Суть спору.

16.03.2020 Державне підприємство Одеський морський торговельний порт (надалі - Позивач, ДП ОМТП ) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою (вх. № 733/20) до Товариства з обмеженою відповідальністю ГЛОБАЛ ТРЕЙДБУДІНВЕСТ (надалі - Відповідач, ТОВ ГЛОБАЛ ТРЕЙДБУДІНВЕСТ ) про стягнення 1 664 789,90 грн., з яких 1 438 421,68 грн. - сума основного боргу, 187 094,73 грн. - пеня та 39 273,49 грн. - 3% річних.

2. Короткий зміст позовних вимог та заперечень..

В обґрунтування позовних вимог ДП ОМТП зазначає наступне.

18.07.2018р. між Державним підприємством Одеський морський торговельний порт та Товариством з обмеженою відповідальністю ГЛОБАЛ ТРЕЙДБУДІНВЕСТ (за Договором - замовник) було укладено Договір №КД-20894 згідно якого, замовник здійснює порту компенсацію витрат зі сплати плати за землю у вигляді орендної плати за земельні ділянки, загальною площею 14 572,0 кв.м., розташовані під об`єктами державного нерухомого майна за адресою: м. Одеса, вул. Дача Ковалевського, 16, що перебувають в оренді за договором № ДФ-426 від 18.07.2018р.

Позовні вимоги мотивовано неналежним виконанням зобов`язань Відповідачем, передбачених договором №КД-20894 від 18.07.2018р., внаслідок чого, ДП ОМТП було змушено пред`явити ТОВ ГЛОБАЛ ТРЕЙДБУДІНВЕСТ вимоги щодо сплати пені, річних відсотків за порушення строків оплати та основної суми боргу відповідно до умов вище зазначеного договору.

Крім того, ДП ОМТП зауважує, що станом на 05.02.2019р. існує заборгованість за договором №КД-20894 від 18.07.2018р. на загальну суму 1 438 421,68 грн. за рахунками № 770037 від 28.02.2019р. на суму 298 601,26 грн., №770250 від 03.01.2019р. на суму 99 533,46 грн., №770062 від 02,04.2019р. на суму 149 300,63 грн., №770087 від 02.05.2019р. на суму 149 300,63 грн., №770139 від 10.08.2018р. на суму 44 950,60 грн., №770101 від 30.06.2019р. на суму 149 300,63 грн., №770094 від 06.06.2019р. на суму 149 300,63 грн., №770159 від 31.08,2018р. на суму 99 533,46 грн., №770182 від 03.10,2018р. на суму 99 533,46 грн., №770207 від 31,10,2018р. на суму 99 533,46 грн., №770227 від 30.11.2018р. на суму 99 533,46 грн.

Також, 23.10.2019р. Позивачем було направлено претензію на адресу Відповідача №20/6-898/2037, проте зазначена сума заборгованості на час подання позову Відповідачем оплачена не була.

Відповідач відзив на позов не надав, своїм правом на захист не скористався.

Інші заяви по суті до суду не надходили.

3. Процесуальні питання вирішені судом .

16.03.2020 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від позовна заява вх. № 733/20 була передана на розгляд судді Цісельському О.В.

23.03.2020 ухвалою Господарського суду позовну заяву (вх. № 733/20) прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №916/704/20, справу вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання суду призначено на 23.04.2020р.

17.04.2020 року ДП ОМТП подано до суду заяву про відкладення розгляду справи (вх.№9738/20), в якій просило розгляд справи №916/704/20 відкласти на іншу дату та про дату наступного судового засідання у вказаній справі повідомити ДП ОМТП у встановленому законодавством України порядку.

23.04.2020 року ухвалою суду відкладено підготовче засідання згідно п.3 ч.2 ст.183 ГПК України на 12.05.2020р., враховуючи клопотання Позивача та у зв`язку з неявкою учасників по справі.

12.05.2020 року в судовому засіданні було проголошено протокольну ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів за ініціативою суду та оголошено перерву в підготовчому судовому засіданні до 28.05.2020р.

Того ж дня ухвалою Господарського суду Одеської області Товариство з обмеженою відповідальністю ГЛОБАЛ ТРЕЙДБУДІНВЕСТ було повідомлено про час та місце підготовчого засідання.

28.05.2020 року ТОВ ГЛОБАЛ ТРЕЙДБУДІНВЕСТ звернулось до суду з заявою про відкладення розгляду справи (вх.№13620/20), в якій просило розгляд справи №916/704/20 відкласти на іншу дату.

28.05.2020 року в судовому засіданні судом запропоновано Позивачу надати договір оренди земельної ділянки та додаткові документи, посвідчені належним чином та оголошено протокольну перерву до 11.06.2020р.

Того ж дня ухвалою Господарського суду Одеської області ТОВ ГЛОБАЛ ТРЕЙДБУДІНВЕСТ було повідомлено про час та місце підготовчого засідання.

10.06.2020р. до Господарського суду Одеської області надійшла заява ТОВ ГЛОБАЛ ТРЕЙДБУДІНВЕСТ (вх.№14915/20), про витребування у Державного підприємства Одеський морський торговельний порт документів.

11.06.2020р. до Господарського суду Одеської області надійшло клопотання ДП ОМТП (вх.№ 14981/20), в якому просить суд приєднати вище зазначене клопотання із копіями наявних документів, що додаються до нього, до матеріалів справи № 916/704/20 та врахувати їх зміст під час розгляду вказаної справи, яке судом задоволено та залучено до матеріалів справи.

11.06.2020 в судовому засіданні судом оголошено протокольно перерву до 30.06.2020р., про що ухвалою Господарського суду Одеської області ТОВ ГЛОБАЛ ТРЕЙДБУДІНВЕСТ було повідомлено в порядку ст.. 120 ГПК України.

30.06.2020 в судовому засіданні судом проголошено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 21.07.2020 року.

30.06.2020 року ухвалою Господарського суду Одеської області Товариство з обмеженою відповідальністю ГЛОБАЛ ТРЕЙДБУДІНВЕСТ було повідомлено про час та місце розгляду справи по суті в порядку ст.. 120 ГПК України.

21.07.2020 року від ТОВ ГЛОБАЛ ТРЕЙДБУДІНВЕСТ до суду надійшла заява про відкладення розгляду справи (вх.№19180/20), в якій Відповідач просив розгляд справи №916/704/20 відкласти на іншу дату.

Крім того, 21.07.2020 року до Господарського суду Одеської області надійшла заява ТОВ ГЛОБАЛ ТРЕЙДБУДІНВЕСТ про застосування строку позовної давності (вх.№ 19181/20), в якій останній просить суд у задоволені вимог ДП ОМТП до ТОВ ГЛОБАЛ ТРЕЙДБУДІНВЕСТ про стягнення пені у розмірі 187 094, 73 грн. за період 18.07.2018р. по 30.06.2019р. відмовити у зв`язку із пропуском позовної давності.

В обґрунтування вказаної заяви про застосування строків позовної давності Відповідач зазначив, що перший рахунок № 770139 від 10.08.2018 року було вручено 17.08.18 року, останнім днем оплати було 03.09.2018 року, рахунок № 770159 від 31.08.2018 року, вручено 10.09.18 року, останній день оплати 24.09.2018 року, рахунок № 770182 від 03.10.18 вручено 16.10.2018 року, останній день оплати 30.10.18 р., рахунок №770207 від 31.10.18 року вручено 21.11.18 року, останній день оплати 05.12.18 р., рахунок № 770227 від 30.10.2018 року вручено 17.12.2018 року, останній день оплати 02.01.2019 року, рахунок № 770250 від 03.01.19 року (дата вручення некоректно зазначено 28.10.2020 року), після чого, на думку Відповідача, нарахування пені припиняється, тобто після 6 місяців з моменту невиконання зобов`язання, керуючись ч. 2 ст. 258 ЦК України, позов подано зі спливом 1 року після початку невиконання зобов`язань.

Тому Відповідач вважає, що Державне підприємство Одеський морський торговельний порт пропустило строк позовної давності для звернення з вимогами щодо стягнення пені з відповідача, а тому у цій частині позовних просив відмовити.

21.07.2020 в судовому засіданні по суті судом оголошено протокольну перерву до 11.08.2020р., про що ухвалою Господарського суду Одеської області ТОВ ГЛОБАЛ ТРЕЙДБУДІНВЕСТ було повідомлено про час та місце розгляду справи по суті в порядку ст. 120 ГПК України.

06.08.2020р. до Господарського суду Одеської області надійшло клопотання ДП ОМТП (вх.№ 20838/20), в якому Позивач просить суд закрити провадження у справі № 916/704/20 у зв`язку з відсутністю предмета спору у частині позовних вимог Державного підприємства Одеський морський торговельний порт про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю ГЛОБАЛ ТРЕЙДБУДІНВЕСТ 1 477 695,17 грн., з яких: сума основного боргу в розмірі 1 438 421,68 грн. та 39 273,49 грн. 3% річних по Договору № КД- 20894 від 18.07.2018р., які є предметом судового розгляду у справі №916/704/20.

Також, Позивач просив повернути Державному підприємству Одеський морський торговельний порт суму сплаченого судового збору в частині закритого провадження у справі № 916/704/20, сплаченого за п/д № 1000000642 від 13.03.2020р. у сумі 22 165,43 грн.

10.08.2020р. до Господарського суду Одеської області надійшла заява ТОВ ГЛОБАЛ ТРЕЙДБУДІНВЕСТ про закриття провадження у справі (вх.№21195/20), в якій Відповідач просив суд закрити провадження у справі №916/704/20 за позовом Державного підприємства Одеський морський торговельний порт до Товариства з обмеженою відповідальністю ГЛОБАЛ ТРЕЙДБУДІНВЕСТ про стягнення 1 438 421,68 грн. (основний борг) та 39 273,49 грн. (3% річних). У задоволенні вимог Державного підприємства Одеський морський торговельний порт до Товариства з обмеженою відповідальністю ГЛОБАЛ ТРЕЙДБУДІНВЕСТ про стягнення пені у розмірі 187 094, 73 грн. за період з 18.07.2018 року по 30.06.2019 року просив відмовити у зв`язку із пропуском позовної давності.

11.08.2020 в судовому засіданні по суті судом оголошено протокольну перерву до 18.08.2020р.

Того ж дня ухвалою Господарського суду Одеської області ТОВ ГЛОБАЛ ТРЕЙДБУДІНВЕСТ було повідомлено про час та місце розгляду справи по суті в порядку ст. 120 ГПК України.

18.08.2020 року провадження по справі №916/704/20 в частині позовних вимог щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю ГЛОБАЛ ТРЕЙДБУДІНВЕСТ на користь Державного підприємства Одеський морський торговельний порт суми основного боргу в розмірі 1 438 421 грн. 68 коп. та суми 3% річних в розмірі 39 273 грн. 49 коп. закрито.

Представник позивача 18.08.2020р. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд їх задовольнити.

Відповідач про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином за юридичною адресою, свого представника до суду не направив, причини неявки суду не повідомив.

Згідно ч.1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своєї позиції по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

В судовому засіданні, 18.08.2020 судом був закінчений розгляд справи по суті та відповідно до ч.1 ст.240 ГПК України після виходу з нарадчої кімнати проголошена вступна та резолютивна частини рішення.

4. Фактичні обставини встановлені судом.

18.07.2018р. між Державним підприємством Одеський морський торговельний порт та Товариством з обмеженою відповідальністю ГЛОБАЛ ТРЕЙДБУДІНВЕСТ (за Договором - замовник) було укладено Договір №КД-20894 про наступне: Замовник здійснює Порту компенсацію витрат зі сплати плати за землю у вигляді орендної плати за земельні ділянки , загальною площею 14 572,0 кв.м., розташовані під об`єктами державного нерухомого майна за адресою: м. Одеса, вул. Дача Ковалевського, 16, що перебувають в оренді за договором № ДФ-426 від 18.07.2018р.

Згідно з п. 3.3. Договору компенсація Порту здійснюється Замовником за користування земельними ділянками, вказаними у п. 1.1. Договору, щомісяця рівними частинами протягом 10 банківських днів з моменту вручення рахунку Портом.

У відповідності до п. 4.2. Договору за порушення строків здійснення компенсації витрат на сплату плати за землю (у вигляді орендної плати), передбачених п. 3.3. Договору, Замовник несе відповідальність у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент порушення строків здійснення компенсації, за кожен день прострочення порушення здійснення компенсації.

У відповідності до п. 2.2. Договору Замовник зобов`язується забезпечити своєчасне погашення сум сплати орендної плати за земельні ділянки, розташовані під об`єктами державного нерухомого майна за адресою: м. Одеса, вул. Дача Ковалевського, 16, що перебувають в оренді за договором № ДФ-426 від 18.07.2018р.

Листами ДП ОМТП №28/13-181-1262 від 08.07.2019р. та №28/13-165/1176 від 24.06.2109р. було повідомлено Відповідача про наявність заборгованості по рахунках та актах здачі-приймання робіт (надання послуг).

23.10.2019 ДП ОМТП було направлено Претензію №20/6-898/2037 на адресу Відповідача, якою було пред`явлено ТОВ ГЛОБАЛ ТРЕЙДБУДІНВЕСТ вимоги щодо сплати наявної заборгованості за договором.

20.07.2020р. між Державним підприємством Одеський морський торговельний порт та Товариством з обмеженою відповідальністю ГЛОБАЛ ТРЕЙДБУДІВЕСТ було укладено Додаткову угоду до договору компенсації №КД-20894 від 18.07.2018р.

Умовами додаткової угоди передбачено наступне.

Сторони підтверджують, що відповідно до п. 3.1. Договору компенсації №КД -20894 від 18 липня 2018 року, Замовник компенсує Порту сплату плати за землю у вигляді орендної плати за земельні ділянки, розташовані під об`єктами державного нерухомого майна що перебувають в оренді за договором №ДФ -426 від 18 липня 2018 року.

Сторони домовилися про те, що Замовник протягом 10 робочих днів з моменту підписання даної додаткової угоди до Договору, погасить перед Портом частину існуючої заборгованості у розмірі 1 477 695,17 (один мільйон чотириста сімдесят сім тисяч шістсот дев`яносто п`ять) гривень 17 копійок, що виникла станом на 01.07.2019 та непогашена на дату укладання цієї додаткової угоди і складається з 1 438 421,68 гри. (основний борг) та 39 273,49 гри. (3% річних). Розмір вищевказаної заборгованості, підтверджено у позові Порту до Замовника про стягнення на підставі наданих Портом податкових декларацій з плати за землю за 2018-2019 рік та платіжних доручень за зазначений період, який перебуває на розгляді Господарського суду Одеської області у межах справи № 916/704/20.

Замовник визнає наявну перед Портом заборгованість, що виникла за період з 01.07.2019р. по 30.06.2020р., а саме за виставленими рахунками: № 770110 від 31.07.2019р.; № 770117 від 04.09.2019р.; № 770121 від 01.10.2019р.; № 770147 від 02.01.2020р.; № 770003 від 09.02.2020р.; № 770013 від 04.03.2020р.; № 770031 від 30.04.2020р.; № 770046 від 01.07.2020р. на загальну суму 1 343 705,67 (один мільйон триста сорок три тисячі сімсот п`ять) гривень 67 копійок, та зобов`язується погасити її у термін до 1 вересня 2020 року.

Сторони підтверджують, що у випадку своєчасного виконання Замовником зобов`язань, передбачених п. 2 цього Договору, існування зазначеної заборгованості не вважатиметься порушенням умов п. 9.4. Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 18 липня 2018 року, зареєстрованого в реєстрі за № 506 та за своїми наслідками не призводить до розірвання договору оренди.

У разі підтвердження судовим рішенням Господарського суду Одеської області правомірності нарахування Портом Замовнику пені у рамках справи № 916/704/20, Замовник зобов`язується сплатити її протягом 5 днів з моменту набрання даним судовим рішенням законної сили.

Після сплати Замовником на користь Порту заборгованості у розмірі 1 477 695,17 грн., Сторонами буде досягнуто домовленостей щодо врегулювання спору у справі № 916/704/20 в цій частині.

30.07.2020р. Товариством з обмеженою відповідальністю ГЛОБАЛ ТРЕЙДБУДІВЕСТ на виконання п.2 Додаткової угоди було сплачено існуючу заборгованість у розмірі 1 477 695, 17 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 10 від 30.07.2020р. на суму 487 695,17 грн., № 9 від 30.07.2020р. на суму 495 00,00 грн., № 8 від 30.07.2020р. на суму 495 000,00 грн.

5. Норми права застосовані судом

В силу ст.124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст.2 Закону України Про судоустрій України" є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб.

За змістом положень вказаних норм, правом на пред`явлення позову до господарського суду наділені, зокрема, юридичні особи, а суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорювання і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

При цьому, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Частиною 2, 3 ст. 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб`єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов`язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб`єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Частиною 1 ст. 173 ГК України встановлено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частиною 1 ст. 174 ГК України встановлено, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Так, за статтею 283 ГК України: За договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності (частина 1); У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ) (частина 2); Об`єктом оренди можуть бути: державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об`єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об`єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб`єктам господарювання (частина 3).

Поряд з цим у відповідності до статті 286 того ж Кодексу орендар сплачує орендодавцеві незалежно від наслідків своєї господарської діяльності орендну плату, яка є фіксованим платежем та встановлюється сторонами у грошовій формі.

Статтею 3 Цивільного кодексу України передбачено, що загальними засадами цивільного законодавства є: 1) неприпустимість свавільного втручання у сфері особистого життя людини; 2) неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом; 3) свобода договору; 4) свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; 5) судовий захист цивільного права та інтересу; 6) справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно частини 1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом (п.п. 4, 10 ч. 2 ст.16.)

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом частини 1 статті 526 зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 530 ЦК України передбачає, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до приписів ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язань може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до п.п.1, 2, 3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежного виконаного зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України) .

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до п.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 611 у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Зокрема, статтею 625 врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов`язання, які мають особливості. Так, за змістом наведеної норми боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Разом із тим, главою 19 цього Кодексу визначено строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, тобто позовну давність.

Аналіз змісту наведених норм матеріального права у їх сукупності дає підстави для висновку, що до правових наслідків порушення грошового зобов`язання, передбачених статтею 625 ЦК України , застосовується загальна позовна давність тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України ).

У відповідності до положень статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

За змістом частини 2 статті 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується скорочена позовна давність в один рік.

Згідно з положеннями частини 1 статті 261 того ж Кодексу перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права … , а за частиною 5 цієї ж статті за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання .

Згідно із частиною 4 статті 267 Цивільного кодексу України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

6. Висновки Господарського суду за результатами вирішення спору.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Так, укладений між сторонами по справі договір компенсації є підставою для виникнення у сторін за цим договором господарських зобов`язань відповідно до ст.ст. 173, 174 ГК України (ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання його сторонами.

Проте, 20.07.2020р. між Державним підприємством Одеський морський торговельний порт та Товариством з обмеженою відповідальністю ГЛОБАЛ ТРЕЙДБУДІВЕСТ було укладено Додаткову угоду до договору компенсації №КД-20894 від 18.07.2018р.

Таким чином, судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю ГЛОБАЛ ТРЕЙДБУДІНВЕСТ на виконання п.2 Додаткової угоди сплатило існуючу заборгованість у розмірі 1 477 695, 17 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 10 від 30.07.2020р. на суму 487 695,17 грн., № 9 від 30.07.2020р. на суму 495 00,00 грн., № 8 від 30.07.2020р. на суму 495 000,00 грн.

Враховуючи те, що відповідач в процесі розгляду даної справи сплатив існуючу заборгованість, предмет спору у даній справі перестав існувати.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача пені у сумі 187 094,73 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до п.4.2. Договору №КД-20894 від 18.07.2018р., за порушення строків здійснення компенсації витрат на сплату плати за землю (у вигляді орендної плати), передбачених пунктом 3.3. цього Договору, замовник несе відповідальність у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості, за кожен день прострочення.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем було проведено розрахунок нарахування пені по рахункам № 770227 від 30.10.2018р. на суму 99 533,46 грн., № 770207 від 31.10.18р. на суму 99 533,46 грн., № 770182 від 03.10.18р. на суму 99 533,46 грн., № 770159 від 31.08.18р. на суму 99 533,46 грн., № 770139 від 10.08.18р. на суму 44 950,60 грн., № 770094 від 06.06.19р. на суму 149 300,63 грн., № 770101 від 30.06.19р. на суму 149 300,63 грн., № 770062 від 02.04.19р. на суму 149 300,63 грн., № 770037 від 28.02.19р. на суму 298 601,26 грн., № 770250 від 03.01.19р. на суму 99 533,46 грн., № 770087 від 02.05.19р. на суму 149 300,63 грн., за яким загальна сума пені складає 187 094,73 грн.

Як передбачено частиною 2 статті 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Як зазначено вище, за загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила, а за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Суд також зазначає, що відповідно до п.п. 2.3, 4.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду № 10 від 29.05.2013 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" (яка є чинною), якщо позовні вимоги господарським судом визнано обґрунтованими, а стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, то суд зобов`язаний застосувати до спірних відносин положення статті 267 ЦК України та вирішити питання про наслідки такого спливу. У зобов`язальних правовідносинах, в яких визначено строк виконання зобов`язання, перебіг позовної давності починається з дня, наступного за останнім днем, у який відповідне зобов`язання мало бути виконане.

Якщо відповідно до чинного законодавства або договору неустойка (пеня) підлягає стягненню за кожний день прострочення виконання зобов`язання, позовну давність необхідно обчислювати щодо кожного дня окремо за попередній рік до дня подання позову, якщо інший період не встановлено законом або угодою сторін. При цьому, однак, слід мати на увазі положення частини шостої статті 232 ГК України, за якими нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Даний шестимісячний строк не є позовною давністю, а визначає максимальний період часу, за який може бути нараховано штрафні санкції (якщо інший такий період не встановлено законом або договором). Порядок обчислення позовної давності не може бути змінений за угодою сторін, тому, зокрема, умови договору, за якими сторони встановили, що така давність обчислюється не з моменту прострочення платежу, а з іншої дати, що визначається шляхом зворотного відрахування шести місяців від дати пред`явлення вимоги, суперечать вимогам закону і не застосовуються судом (п. 4.3 зазначеної Постанови).

Для визначення моменту виникнення права на позов важливими є як об`єктивні (порушення права), так і суб`єктивні (особа дізналася або повинна була дізнатися про це порушення) аспекти. Порівняльний аналіз термінів довідався та міг довідатися , що містяться в статті 261 Цивільного кодексу України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо. Позивач повинен також довести, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого статтею 74 ГПК України, про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше. При цьому аргументи відповідача, що про порушене право позивач міг дізнатися раніше, ніж він стверджує, мають ґрунтуватись не на можливих обставинах (визначене законодавством право отримувати публічну інформацію з державних реєстрів тощо), а на конкретних обставинах, що підтверджуються наданими у справі належними доказами, за яких суд може однозначно (достеменно) встановити момент, коли особа могла довідатись про порушення його прав.

Отже, враховуючи викладені правові положення, суд приходить до висновку, що початком строку нарахування пені є наступний день після настання строку виконання зобов`язання за кожним з періодичних платежів за вказаними рахунками.

Суд зауважує, що Позивачем пропущено строки позовної давності для звернення з вимогами щодо стягнення пені з Відповідача за рахунками № 770227 від 30.10.2018р., № 770207 від 31.10.18р., № 770182 від 03.10.18р., № 770159 від 31.08.18р., № 770139 від 10.08.18р.

Таким чином, річний строк позовної давності щодо стягнення пені розпочався відносно кожного з рахунків у вказані дати, тобто за рахунками: № 770227 від 30.10.2018р. - 03.01.2019р., № 770207 від 31.10.18р. - 06.12.2018р., № 770182 від 03.10.18р. - 31.10.2018р., № 770159 від 31.08.18р. - 24.09.2018р., № 770139 від 10.08.18р. - 04.09.2018р., та закінчився відповідно через один рік.

Підсумовуючи наведене, суд констатує, що Позивачем пропущений строк позовної давності щодо стягнення пені за вказаними рахунками, оскільки він звернувся до суду з позовом 16.03.2020р., що слідує з реєстрації позовної заяви в суді за вх. № 733/20 від 16.03.2020р.

Таким чином, з Відповідача на користь Позивача слід стягнути пеню у загальній сумі 107 506,86 грн. У стягненні 79 587,87 грн. пені судом відмовляється у зв`язку зі спливом позовної давності.

Відповідач зазначив про пропуск позивачем позовної давності щодо стягнення пені взагалі, однак, як зазначено судом вище, якщо відповідно до чинного законодавства або договору неустойка (пеня) підлягає стягненню за кожний день прострочення виконання зобов`язання, позовну давність необхідно обчислювати щодо кожного дня окремо за попередній рік до дня подання позову.

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Таким чином, оцінюючи наявні в справі докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Державного підприємства "Одеський морський торгівельний порт" обґрунтовані, відповідають фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства, проте підлягають частковому задоволенню з огляду на застосування судом строків позовної давності. Таким чином, зробивши самостійний розрахунок пені, суд встановив, що загальна сума заборгованості Відповідача, що підлягає стягненню на користь Позивача складає 107 506,86 грн.

Відповідно до ч.9 ст. 129 ГПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Отже, приймаючи до уваги вищевикладене, в порядку ч.9 ст. 129 ГПК України судові витрати по даній справі покладаються на Відповідача в сумі 23 778,03 грн., як на сторону з неправильних дій якої виник спір у даній господарській справі.

Керуючись ст.ст. 2, 13, 76, 86, 129, 202, 232, 233, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов - задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ГЛОБАЛ ТРЕЙДБУДІНВЕСТ (65007, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, № 101/11, код ЄДРПОУ 41463216) на користь Державного підприємства Одеський морський торговельний порт (65026, м.Одеса, пл. Митна, № 1, код ЄДРПОУ 01125666) суму пені в розмірі 107 506 (сто сім тисяч п`ятсот шість) грн. 86 коп. та витрати на оплату судового збору в розмірі 23 778 (двадцять три тисячі сімсот сімдесят вісім) грн. 03 коп.

3. В решті позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.241 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст.327 ГПК України.

Повний текст рішення складено 28 серпня 2020 р.

Суддя О.В. Цісельський