Рішення

від 27.08.2020 по справі 920/471/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.08.2020 Справа № 920/471/20 м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі головуючого судді Яковенка В.В., за участю секретаря судового засідання Данілової Т.А., розглянувши матеріали справи № 920/471/20 в порядку спрощеного позовного провадження

за позовом: комунального підприємства "Міськводоканал" Сумської міської ради (40009, м. Суми, вул. Білопільський шлях, 9, код ЄДРПОУ 03352455)

до відповідача: об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Комфорт Суми" (40034, м. Суми, вул. Героїв Крут, 74 "В", код ЄДРПОУ 36707862)

про стягнення 9222,89 грн.,

представники сторін:

позивача - Грицина В.В. (довіреність № 22/08 від 02.01.2020),

відповідача - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Сумської області надійшла позовна заява до відповідача, в якій позивач просить стягнути з відповідача 9222,89 грн. заборгованості за договором № 3149 від 27.04.2013 на водопостачання та прийом стічних вод, з яких: 8257,31 грн. основний борг, 821,72 грн. пеня, 95,49 грн. 3% річних, 48,37 грн. інфляційні втрати та 2102,00 грн. судового збору.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 21.05.2020 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 18.06.2020.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 18.06.2020 відкладено судове засідання на 16.07.2020.

Однак, 16.07.2020 розгляд справи не відбувся, оскільки суддя Яковенко В.В. знаходився у відпустці, що унеможливлювало розгляд справи.

Ухвалою суду від 10.08.2020 призначено справу до судового розгляду по суті на 27.08.2020.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, відзив на позовну заяву не подав, про причини неявки суд не повідомив, ухвали суду, направлені на адресу відповідача, зазначену у позовній заяві: 40034, м. Суми, вул. Героїв Крут (стара назва вул. Черепіна), 74 "В" повернуті відділенням поштового зв`язку до господарського суду Сумської області з відміткою: інші причини , за закінченням терміну зберігання .

Частиною четвертою статті 89 ЦК України визначено, що відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, який зроблено судом, у відповідності до вимог статті 11 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", за запитом № 1006786230 від 18.06.2020, станом на 18.06.2020 відповідач - об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Комфорт Суми" зареєстрований за адресою: 40030, м. Суми, вул. Черепіна, 74 "В".

Згідно з пунктами 4, 5 частини шостої статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення, зокрема, є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 за № 270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Таким чином, відповідач вважається таким, що належним чином повідомлений про розгляд справи господарським судом Сумської області.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі (ч. 1 ст. 252 ГПК).

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться (ч. 8 ст. 252 ГПК).

Відповідно до ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін на підставі наявних в справі матеріалів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані суду докази, суд приходить до висновку про задоволення позову враховуючи наступне.

Між комунальним підприємством "Міськводоканал" Сумської міської ради (позивач - виробник) та об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку Комфорт Суми (відповідач - замовник) укладено договір на водопостачання та прийом стічних вод з об`єднаннями співвласників багатоквартирних будинків від 27.04.2013 № 3149 (далі договір).

Відповідно до п. 1.1 договору виробник бере на себе зобов`язання забезпечувати водопостачання згідно межі розподілу до зрізу будівлі та прийом стічних вод до першого каналізаційного колодязя, а Будинкоуправління (ОСББ) зобов`язується здійснювати безпосереднє надання споживачеві комунальних послуг, забезпечувати належне утримання внутрішньо будинкових водопровідних та каналізаційних мереж, арматури та санітарно-технічних приладів на ній, не допускати витоку води.

Згідно з п. 1.2. договору замовник оплачує виробнику різницю між загально будинковим водо лічильником та квартирними лічильниками обліку води (водо лічильником субабонента), згідно пред`явленого рахунку та на підставі акту виявлених витоків води.

Відповідно до підпунктів 2.4.1, 2.4.3, 2.4.4, 2.4.5 пункту 2.4. договору замовник зобов`язаний:

Встановлений загально будинковий водо лічильник у подальшому знаходиться на балансі та обслуговуванні замовника;

Сплачувати виробнику різницю між загально будинковим водо лічильником та квартирними лічильниками води (водо лічильником субабонента), згідно пред`явленого рахунку та на підставі акту зняття показань із загально будинкового водо лічильника.

У разі незгоди з виставленим рахунком, у п`яти денний термін, з дня надання виробником розрахункового документу письмово повідомити про це виробника з обґрунтуванням причин. В іншому випадку відмова замовника оплатити розрахунковий документ виробника вважається безпідставною;

Отримати у виробника рахунок.

Згідно з п. 3.2. договору замовник сплачує виробнику різницю між загально будинковим водо лічильником та квартирними лічильниками обліку води (водо лічильником субабонента), згідно пред`явленого рахунку на підставі акту зняття показань із загально будинкового водо лічильника.

Зняття показань з загально будинкового здійснюється щомісячно представником виробника у присутності представника замовника. У разі, якщо замовник не забезпечить свого представника для зняття показань, дані, що зняті виробником, є підставою для виставлення розрахункового документа.

Загальнобудинковий водолічильник знаходиться на балансі замовника.

Відповідно до п. 3.6. договору розрахунковим періодом є календарний місяць.

Відповідно до п. 3.7. договору замовник здійснює розрахунок за послуги з водопостачання та водовідведення в 10 денний строк з моменту отримання рахунку, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виробника.

Відповідно до п. 3.8. договору рахунок забирається замовником нарочним з 30 по 5 число, щоб уникнути конфліктів з питань оплати.

Згідно з п. 5.1. договору межа розподілу водопроводу та каналізації визначається:

а) згідно схем водопостачання та прийому стічних вод доданих до договору;

б) від внутрішніх водопровідно-каналізаційних мереж житлового будинку, які до місця підключення замовника, знаходяться на обслуговування замовника.

Виробник обслуговує мережі до першого водопровідного та каналізаційного колодязя.

Відповідно до п. 5.3. договору перелік розрахункових об`єктів: вул. Черепіна, 74В.

Згідно з пунктами 7.1, 7.2, 7.3 договору, договір укладається з 27.04.2013 по 27.04.2016 і вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення терміну дії не надійде заява однієї із сторін про розірвання договору.

Дострокове розірвання договору можливе лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законодавством.

Доповнення та зміни до договору вносяться за взаємною згодою сторін, шляхом підписання додаткової угоди.

Судом встановлено, що позивач виконав свої зобов`язання - надавав послуги з водопостачання та водовідведення, а відповідач користувався послугами з водовідведення та водопостачання, однак їх не оплачував, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 8257,31 грн.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Як вбачається з матеріалів справи відповідачу в особі його директора 17.02.2020 вручена вимога № 24/1387 від 12.02.2020 про сплату заборгованості за надані послуги у семиденний строк.

Крім того, позивачем 03.04.2020 за вих. № 22/2378 від 31.03.2020 поштовим відправленням з повідомленням про вручення направлена відповідачу вимога про сплату заборгованості за надані послуги у семиденний строк.

Вимоги про сплату заборгованості залишені без розгляду, заборгованість за надані послуги не погашена.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, який в силу вимог ч. 1 ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГПК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько- господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язано] сторони виконання її обов`язку.

Ст. 174 ГК України визначено, що підставою виникнення господарських зобов`язань зокрема є господарські договори та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачених законом, але такі, які йому не суперечать.

Частиною 1 ст. 193 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Вимогами ст. 224 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійсненні господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Станом на 01.04.2020 сума заборгованості за надані послуги за травень 2019 року - березень 2020 року складає 8257,31 грн., що підтверджується договором, розрахунком позивача, обіговою відомістю по особовому рахунку відповідача за травень 2019 року - квітень 2020 року, відомостями витрат холодної води по квартирним лічильникам в будинку № 74В по вул. Героїв Крут м. Суми за травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2019 року, січень, лютий, березень 2020 року.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем не спростував, відзив на позов не надав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 8257,31 грн. заборгованості за надані послуги обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань. Суб`єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності.

Платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (стаття 1 Закону).

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону).

Відповідно до ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до пунктів 4.7, 4.8. договору у разі несвоєчасного перерахування коштів Будинкоуправлінням (ОСББ) за послуги водопостачання та водовідведення стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який нараховується пеня. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді нарахування на суму боргу трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідно до розрахунку позивачем нараховано відповідачу пеню в сумі 821,72 грн. за період з 06.06.2019 по 11.03.2020, 3% річних в сумі 95,49 грн. за період з 06.06.2019 по 11.03.2020, інфляційні втрати в сумі 48,37 грн. за період з 06.06.2019 по 11.03.2020.

Перевіривши розрахунки позивача, суд дійшов висновку, що розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат позивачем здійснено у відповідності до вимог законодавства та договору.

Згідно зі ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, законними, підтвердженими матеріалами справи і такими, що підлягають задоволенню.

На підставі ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Крім того, у прохальній частині позовної заяви, позивач просить суд у відповідності до ч. 10 ст. 238 ГПК України при прийнятті рішення про стягнення боргу зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Остаточну суму відсотків (пені) розраховувати за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що буде здійснювати примусове виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 10 ст. 238 ГПК України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом IV цього Кодексу.

Правовий аналіз наведеної вище норми чинного законодавства свідчить про те, що остання передбачає право, а не обов`язок суду зазначити про нарахування відсотків або пені у рішенні про стягнення боргу, і таке право надано суду для нарахування відсотків, або для нарахування пені, тобто за вибором позивача один з видів відповідальності.

Позивач просить зазначити у рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені.

За даних обставин, зважаючи на те, що позиція позивача з даного приводу не є чіткою, а вибір одного чи іншого виду нарахування не належить до повноважень суду при прийнятті рішення, вимоги КП Міськводоканал Сумської міської ради про зазначення в рішенні суду про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення суду з урахуванням приписів законодавства України задоволенню не підлягають.

У цій частині суд зауважує, що сторона не позбавлена права звернутися з окремим позовом про стягнення заборгованості та відповідних санкцій у періоди, які не були охоплені під час розгляду цієї справи.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Комфорт Суми" (40034, м. Суми, вул. Героїв Крут, 74 "В", код ЄДРПОУ 36707862) на користь комунального підприємства "Міськводоканал" Сумської міської ради (40009, м. Суми, вул. Білопільський шлях, 9, код ЄДРПОУ 03352455) 8257 грн. 31 грн. основного боргу, 48 грн. 37 коп. інфляційних втрат, 95 грн. 49 коп. трьох відсотків річних, 821 грн. 72 коп. пені та витрати по сплаті судового збору в сумі 2102 грн. 00 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 31.08.2020.

Згідно статті 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Суддя В.В. Яковенко