Рішення

від 31.08.2020 по справі 927/566/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

31 серпня 2020 року м. Чернігівсправа № 927/566/20

Господарський суд Чернігівської області у складі головуючого судді Фесюри М.В., розглянувши матеріали справи

за позовом: Управління соціального захисту населення Сновської районної державної адміністрації Чернігівської області, вул. Гомельська, буд. 26, м. Сновськ, Чернігівська область, 152000, код ЄДРПОУ 03196185

до відповідача: Київського казенного експериментального протезно-ортопедичного підприємства, код ЄДРПОУ 03187691, вул. Фролівська, буд. 4, м. Київ, 04070, в особі Чернігівського протезно-ортопедичного цеху, код ЄДРПОУ 21403794, вул. Любецька, 9, м. Чернігів, 14000

про стягнення 4884,00 грн

без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання)

Управлінням соціального захисту населення Сновської районної державної адміністрації Чернігівської області подано позов до Київського казенного експериментального протезно-ортопедичного підприємства, в особі Чернігівського протезно-ортопедичного цеху про стягнення 4884,00 грн заборгованості в якості відшкодування вартості послуг по Договору №03196185/2/19/52/89 від 25.10.19 про забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації (крім протезів верхніх та нижніх кінцівок, ортезів шарнірних на нижні кінцівки, крісел колісних) в частині забезпечення гр. ОСОБА_1 засобами реабілітації (взуття), які фактично не були надані.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.04.2020 справа №927/566/20 передана на розгляд судді Фесюрі М.В.

Ухвалою господарського суду від 01.07.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (без проведення судового засідання) та встановлено строки для подання відзиву на позов та відповіді на відзив на позов.

20.07.2020 на адресу суду надійшов відзив на позов у якому відповідач заперечує проти заявлених позивачем вимог, наполягає, що ОСОБА_1 звернувся до підприємства із замовленням 31.01.2019 та надав відповідне направлення від позивача від 29.01.2019. Таке попереднє замовлення було внесено до централізованого банку даних з проблем інвалідності 07.02.2019, виконано підприємством і направлено замовнику поштою 28.02.2019 року. Підприємство виконало зобов`язання у повному обсязі та забезпечено інваліда до моменту настання його смерті 07.07.2019 засобами з урахуванням положень вимог законодавства щодо своєчасності і доступності реабілітації, звертає увагу суду, що у зв`язку із особливостями функціонування централізованого банку даних проблем з інвалідності відповідач не мав можливості внести фактичну дату отримання виробу при тому, що таку дату можна внести в базу даних лише після внесення до неї дати укладання договору. Посилаючись на вищенаведене відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відзив з доданими документами прийнято судом та долучено до матеріалів справи.

30.07.2020 на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив. У відповіді на відзив позивач зазначає, що управління не заперечує факт забезпечення відповідачем 07.02.2019 взуттям ОСОБА_1 , однак позивач заперечує, що таке забезпечення відбулось саме на виконання договору № 03196195/2/19/89 від 25.10.2019.

Відповідь на відзив прийнято судом та долучено до матеріалів справи.

Приписами ст. 248 Господарського процесуального кодексу України передбачено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін суду не надходило.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності, суд встановив:

Відповідно до ч. 9 ст. 26 Закону України Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні перелік технічних та інших засобів реабілітації, порядок забезпечення ними осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю затверджується Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ч.9 ст.38 Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні порядок та умови забезпечення осіб з інвалідністю і дітей з інвалідністю лікарськими, технічними та іншими засобами реабілітації, виробами медичного призначення, санаторно-курортними путівками, автомобілями, а також переліки технічних та інших засобів реабілітації і виробів медичного призначення визначає Кабінет Міністрів України.

Статтею 10 Закону України Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні центральні органи виконавчої влади беруть участь у здійсненні державної політики у сфері реабілітації осіб з інвалідністю та в межах своїх повноважень забезпечують: контроль за втіленням державної політики у сфері реабілітації осіб з інвалідністю; розробку нормативно-правових актів з питань соціального захисту осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю, контроль за додержанням законодавства, що регламентує правовідносини у сфері соціального захисту осіб з інвалідністю.

Відповідно до пункту 5 Порядку забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.04.2012 року № 321, технічні та інші засоби реабілітації, призначені для безоплатного забезпечення осіб з інвалідністю виготовляються, постачаються і ремонтуються підприємствами, які відповідають кваліфікаційним вимогам, установленим Міністерством соціальної політики України.

Пунктом 23 Порядку визначено Забезпечення особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю, іншої особи протезами верхніх та нижніх кінцівок, ортезами шарнірними на нижні кінцівки та кріслами колісними здійснюється згідно з договорами, укладеними органом соціального захисту населення з підприємством та особою з інвалідністю, дитиною з інвалідністю, іншою особою або їх законними представниками (далі - тристоронній договір).

Забезпечення особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю, іншої особи технічними та іншими засобами реабілітації (крім протезів верхніх та нижніх кінцівок, ортезів шарнірних нижніх кінцівок та крісел колісних), надання послуг з післягарантійного ремонту технічних та інших засобів реабілітації, надання реабілітаційних послуг здійснюється згідно з договорами, укладеними органом соціального захисту населення з підприємством.

Договори, у тому числі тристоронні, укладаються за місцем проживання/перебування особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю, іншої особи або її законних представників, за місцем проходження реабілітації.

Типові форми договорів про забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації, надання послуг затверджуються Мінсоцполітики.

У тристоронніх договорах сторони можуть передбачати здійснення часткової передоплати на забезпечення протезами верхніх та нижніх кінцівок, ортезами шарнірними нижніх кінцівок у межах граничних цін у розмірі до 50 відсотків їх вартості.

Особа з інвалідністю, дитина з інвалідністю, інша особа або їх законні представники обирають підприємство і повідомляють відповідний орган соціального захисту населення про вибір такого підприємства.

Орган соціального захисту населення протягом трьох робочих днів після отримання повідомлення про вибір підприємства особою з інвалідністю, дитиною з інвалідністю, іншою особою або їх законними представниками повідомляє підприємство щодо такого вибору, про що робиться відповідна відмітка у банку даних.

Підприємство протягом наступних 20 робочих днів подає органу соціального захисту населення згоду/відмову на забезпечення відповідним технічним та іншим засобом реабілітації особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю, іншої особи, про що підприємством робиться відповідна відмітка у банку даних.

Орган соціального захисту населення після надання згоди підприємством готує тристоронній договір.

За необхідності проведення огляду особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю, іншої особи підприємство інформує особу з інвалідністю, дитину з інвалідністю, іншу особу або її законного представника про спосіб та дату огляду, дату приїзду до особи.

Підприємство протягом трьох робочих днів після прибуття у разі необхідності особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю, іншої особи до підприємства надсилає поштою або в інший спосіб органу соціального захисту населення три примірники договору, підписані особою з інвалідністю, дитиною з інвалідністю, іншою особою або їх законними представниками та керівником підприємства(уповноваженою ним особою).

Особливості забезпечення протезно-ортопедичними виробами, ортопедичним взуттям та допоміжними засобами для особистого догляду та захисту визначаються пунктами 31 - 38 Порядку.

Особа з інвалідністю, дитина з інвалідністю, інша особа або їх законні представники звертаються до підприємства із заявою про забезпечення протезно-ортопедичним виробом, ортопедичним взуттям, допоміжними засобами для особистого догляду та захисту (далі - індивідуальні засоби реабілітації) за формою, затвердженою Мінсоцполітики, оригіналом направленням та паспортом громадянина України або іншим документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України та повноваження, свідоцтвом про народження (для дітей віком до 14 років).

Особи з інвалідністю, інші особи, які працюють, служать, навчаються, подають відповідну підтвердну довідку.

Підприємство за зверненням особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю, іншої особи або їх законного представника на підставі оригіналу направлення оформляє замовлення на виготовлення індивідуального засобу реабілітації не раніше ніж за два місяці до закінчення строку, на який його видано.

Строк виготовлення індивідуальних засобів реабілітації протезно-ортопедичних виробів (обтураторів, ортезів із текстильних матеріалів) та ортопедичного взуття умовного позначення 1, 11 за функціональним призначенням визначено до десяти робочих днів;

протезно-ортопедичних виробів з первинного та складного протезування та ортезування, а також за новітніми технологіями - до 35 робочих днів.

Строк виготовлення індивідуальних засобів реабілітації обчислюється з дня початку їх виготовлення.

У разі надходження письмового звернення від особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю, іншої особи або їх законних представників підприємству дозволяється надсилати поштою готове ортопедичне взуття, обтуратори, ортези із текстильних матеріалів.

Підприємство вносить до банку даних інформацію про забезпечення особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю, іншої особи індивідуальними засобами реабілітації.

Відповідно до п. 53 зазначеного Порядку, забезпечення осіб з інвалідністю технічними та іншими засобами реабілітації здійснюється в межах відповідних бюджетних призначень, передбачених Міністерством соціальної політики України.

Мінсоцполітики спрямовує бюджетні кошти Фонду соціального захисту інвалідів з метою перерахування їх підприємствам, що виконали індивідуальні заявки осіб з інвалідністю на виготовлення технічних та інших засобів реабілітації. Перерахування бюджетних коштів здійснюється на підставі актів приймання-передачі робіт (надання послуг), а також на підставі рахунку підприємства на оплату.

29.01.2019 позивачем, Управлінням соціального захисту населення Сновської районної державної адміністрації Чернігівської області, ОСОБА_1 видано направлення № 03196185/2019/25 та № 03196185/2019/26 для забезпеченням ортопедичним взуттям, виготовленим за індивідуальним замовленням для лівої та правої ноги.

ОСОБА_1 з вказаним направленням звернувся за виготовленням взуття до Чернігівського протезно-ортопедичного цеху Київського казенного експериментального протезно-ортопедичного підприємства до якого ним як заявником було також подано заяву про надсилання виготовленого взуття на адресу поштою, оскільки отримати його самостійно за станом здоров`я не має можливості.

Відповідно до витягу з централізованого банку даних проблем інвалідності, доданим позивачем до відповіді на відзив, відносно ОСОБА_1 , взуття за замовленням було виготовлено про що 06.02.2019 до бази даних внесено відомості про надходження такого замовлення на склад.

Відповідно до заяви ОСОБА_1 таке замовлення було направлено йому поштою, що підтверджується наявним в матеріалах справи зведеним реєстром поштових відправлень.

за лютий місяць 2019 року.

25.10.2019 між Управлінням соціального захисту населення Сновської районної державної адміністрації Чернігівської області та Київським казенним експериментальним протезно-ортопедичного підприємством (Чернігівський протезно-ортопедичний цех) укладено договір № 03196185/2/19/52/89 про забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації (надалі - Договір) за умовами якого підприємство (відповідач) зобов`язується здійснити забезпечення осіб з інвалідністю взуттям на підставі направлень, а орган соціального захисту населення зобов`язується оплатити підприємству вартість такого забезпечення в межах граничної ціни за кожен такий засіб.

Пунктом 1 Договору сторони визначили формування загальної ціни договору з вартості індивідуальних заявок у тому числі попередніх замовлень, за попередні та поточний роки, осіб з інвалідністю на забезпечення технічними засобами реабілітації (ТЗР) та становить 19 992,00грн.

Оплату здійснює орган соціального захисту населення після забезпечення осіб з інвалідністю ТЗР не пізніше 14 робочих днів з дати надходження до органу соціального захисту населення акта приймання передачі робіт. (п.2. Договору)

Пункти 3, 4 додатку до Договору - Перелік ТЗР встановлює граничні ціни на забезпечення засобами реабілітації, в тому числі і ОСОБА_1 .

Відповідно до ч.1 ст. 202 та ч.1 ст. 205 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, правочин може вчинятися усно або в письмовій, електронній формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Згідно із статтею 204 Цивільного кодексу України правомірність правочину презюмується, і він вважається правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Сторони були вільні у визначенні умов договору, на свій розсуд приймали даний правочин на певних встановлених умовах, узгодили ці умови, підписавши 25.10.2019 договір № 03196185/2/19/52/89 про забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації.

Згідно з приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

05.11.2019 між позивачем та відповідачем підписано акт приймання-передачі робіт яким встановили, що підприємство (відповідач) забезпечило взуттям (ТЗР) осіб з інвалідністю на суму 14 718,00грн.

Згідно із випискою Державної казначейської служби кошти на виконання договору перераховано 07.11.2019.

Відповідно до повідомлення №15.22-13/235 від 02.08.2019 ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а тому позивач вважає, що 4 884,00 грн коштів перерахованих за Договором № 03196185/2/19/52/89 від 25.10.2019 перераховані не на виконання його умов, а тому просить суд стягнути їх з відповідача на користь позивача.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч.1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (стаття 79 Господарського процесуального кодексу України)

Частиною 3 статті 631 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

Частина 3 вказаної статті передбачає право сторін надати договору зворотну силу, тобто поширити дію його умов на відносини, що виникли до моменту його укладання. Така ситуація може мати місце тоді, коли фактичні відносини між сторонами (щодо передачі майна, виконання робіт, надання послуг) виникли раніше їх юридичного оформлення.

Як зазначалось вище Пунктом 1 Договору сторони визначили формування загальної ціни договору виходячи із вартості індивідуальних заявок у тому числі попередніх замовлень, за попередні та поточний роки, чим поширили дію його умов на відносини, що виникли до моменту його укладання.

Направлення ОСОБА_1 на забезпечення останнього ТЗР видано позивачем, додатком до Договору передбачено забезпечення ОСОБА_1 засобами реабілітації на саме на підставі виданих позивачем направлень, отримання ОСОБА_1 виготовлених засобів реабілітації позивачем не заперечується, доказів іншого позивачем суду не надано.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що відповідачем правомірно, на підставі договору отримано спірні кошти за виготовлення та забезпечення ОСОБА_1 спеціалізованим взуттям, як засобом реабілітації, внаслідок чого суд не вбачає підстав для задоволення позову.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі Серявін та інші проти України вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Решта доводів сторін, в тому числі викладених у відзиві на позов, заявах, поданих до матеріалів справи документах ретельно досліджені судом, і наведених вище висновків суду не спростовують.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається судом на позивача.

Керуючись ст. 42, 73-80, 86, 126, 129, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Повний текст рішення складено та підписано 31 серпня 2020 року

Рішення набирає законної сили в строк і в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя М.В. Фесюра

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/