УХВАЛА
31 серпня 2020 року
м. Київ
Справа № 910/6891/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду :
Пількова К. М. - головуючого, Зуєва В. А., Чумака Ю. Я.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Релігійної організації "Релігійна громада Свято-Дмитрівського храму с. Ставниця Летичівського району Хмельницької єпархії Української православної церкви"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.06.2020 у справі Господарського суду міста Києва
за позовом Релігійної організації "Релігійна громада Свято-Дмитрівського храму с. Ставниця Летичівського району Хмельницької єпархії Української православної церкви"
до Хмельницької обласної державної адміністрації
за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Релігійної організації "Управління Хмельницької єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України)", Управління культури, національностей, релігій та туризму Хмельницької обласної державної адміністрації
та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Релігійної організації "Управління Хмельницької єпархії Української Православної Церкви"
про визнання протиправним та скасування розпорядження,
ВСТАНОВИВ:
28.07.2020 Релігійна організація "Релігійна громада Свято-Дмитрівського храму с. Ставниця Летичівського району Хмельницької єпархії Української православної церкви" (далі - РО "Релігійна громада Свято-Дмитрівського храму с. Ставниця Летичівського району Хмельницької єпархії Української православної церкви", Позивач) звернулася з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.06.2020 у цій справі.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Згідно з пунктом 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
За пунктами 1, 4 частини другої статті 287 ГПК України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадках, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
При цьому, абзацом 2 частини другої статті 290 ГПК України передбачено, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
На обґрунтування підстав касаційного оскарження прийнятої у справі постанови скаржник послався на те, що суд апеляційної інстанції не врахував висновки у подібних правовідносинах, викладені у постанові Верховного Суду від 16.10.2018 у справі № 807/3565/14, в якій Суд зазначив, що термін "парафіяльні збори", який використовується у статуті релігійної громади, та термін "загальні збори віруючих громадян", який міститься у частині першій статті 12 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації", є тотожними.
Скаржник зазначив, що оскаржуване судове рішення ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, а саме частини четвертої статті 4, частини третьої статті 5, статті 8, частини першої, другої та п`ятої статті 12, статті 13 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації", статті 3, пунктів 1, 8 частини першої статті 25, статті 37 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", частини другої статті 9, пункту 1 частини другої статті 11, пункту 6 частини першої статті 15 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", частини четвертої статті 236, 237 ГПК України.
Скаржник також вказав, що матеріали справи не містять таких документів як додатки до протоколу № 1 від 16.02.2019, список членів релігійної громади, присутніх на зборах, та список членів релігійної громади, які підтримали рішення про зміну конфесійної приналежності, а також належним чином посвідченої копії статуту релігійної громади; такі докази не подавалися сторонами, отже суд апеляційної інстанції встановив обставини щодо оформлення рішення від 16.01.2019 належним чином та обставини подання всіх необхідних документів відповідачу без підтвердження відповідними доказами.
Беручи до уваги обґрунтування скаржником підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 4 частини другої статті 287 ГПК України, Суд визнає, що подані матеріали є достатніми для відкриття касаційного провадження у справі.
Також, звертаючись з касаційною скаргою, скаржник просить зупинити дію оскаржуваної постанови Північного апеляційного господарського суду від 23.06.2020 до закінчення перегляду справи в касаційному порядку, в обґрунтування чого послався на те, що суд апеляційної інстанції скасував заходи забезпечення позову, які полягали у забороні Хмельницькій обласній державній адміністрації до набрання законної сили рішенням Господарського суду міста Києва у цій справі вчиняти будь-які реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) щодо внесення змін та реєстрації статуту у новій редакції Релігійної організації "Релігійна громада Свято-Дмитрівського храму с. Ставниця Летичівського району Хмельницької єпархії Української православної церкви".
На думку скаржника, зняття заходів забезпечення позову призведе до внесення до ЄДР змін щодо перейменування, керівника, зміни підлеглості релігійної організації, а можливе передчасне внесення змін до ЄДР стане підставою для внесення відповідних змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно і, як наслідок, заволодіння Свято-Дмитрівським храмом с. Ставниця Летичівського району.
У разі внесення змін до реєстру та скасування оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції поновлення правового статусу позивача потребуватиме додаткових зусиль і фінансових витрат, натомість зупинення дії судового рішення сприятиме ефективному захисту порушених прав.
Частиною четвертою статті 294 ГПК України передбачено, що за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії, якщо зупинити його виконання неможливо.
Відповідно до частини першої статті 332 ГПК України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Вирішуючи питання про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії, суд враховує ймовірність утруднення повороту виконання рішення у разі скасування судового рішення, необхідність забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, а також осіб, які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки тощо.
Клопотання про зупинення виконання судових рішень або зупинення їх дії має бути мотивованим, містити підстави для зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії, підтверджені належними доказами. У клопотанні заявник повинен навести обґрунтування його вимог та довести, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або буде неможливим повернення виконання судових рішень або зупинення їх дії у разі, якщо вони будуть скасовані.
Враховуючи викладене, наведені у клопотанні доводи не дають підстави для висновку про необхідність зупинення дії постанови суду апеляційної інстанції, а скаржник не наводить обґрунтування настання таких наслідків, які матимуть незворотній характер у разі невжиття заходів із зупинення її виконання, у зв`язку з чим суд касаційної інстанції вирішив відмовити у задоволенні зазначеного клопотання.
Постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 1 серпня до 31 серпня 2020 року на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м. Севастополя (далі - регіони) установлено карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого з 12.03.2020 постановами Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (Офіційний вісник України, 2020 р., № 23, ст. 896, № 30, ст. 1061) та від 20.05.2020 № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (Офіційний вісник України, 2020 р., № 43, ст. 1394, № 52, ст. 1626).
Відповідно до пункту 4 розділу Х "Прикінцеві положення" ГПК України, в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", який набрав чинності 17.07.2020, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), Суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо Суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.
Керуючись статтями 121, 234, 235, 294 Господарського процесуального кодексу України, Суд
УХВАЛИВ:
1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Релігійної організації "Релігійна громада Свято-Дмитрівського храму с. Ставниця Летичівського району Хмельницької єпархії Української православної церкви" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.06.2020 у справі № 910/6891/19.
2. Призначити розгляд справи у судовому засіданні на 13 жовтня 2020 року о 13:40 у приміщенні Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, зал судових засідань № 202.
3. Визнати участь представників учасників справи у судовому засіданні необов`язковою.
4. Встановити учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу із наданням доказів надсилання іншим учасникам справи копій відзиву та доданих до нього документів до 15.09.2020.
5. У задоволенні клопотання Релігійної організації "Релігійна громада Свято-Дмитрівського храму с. Ставниця Летичівського району Хмельницької єпархії Української православної церкви" про зупинення дії постанови Північного апеляційного господарського суду від 23.06.2020 відмовити.
6. Витребувати з Господарського суду міста Києва та Північного апеляційного господарського суду матеріали справи № 910/6891/19 за позовом Релігійної організації "Управління Хмельницької єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України)" до Хмельницької обласної державної адміністрації, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Релігійної організації "Управління Хмельницької єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України)", Управління культури, національностей, релігій та туризму Хмельницької обласної державної адміністрації; та за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Релігійної організації "Управління Хмельницької єпархії Української Православної Церкви" про визнання протиправним та скасування розпорядження.
7. Копію цієї ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя К. М. Пільков
Судді В. А. Зуєв
Ю. Я. Чумак
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 31.08.2020 |
Оприлюднено | 01.09.2020 |
Номер документу | 91218134 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Пільков К.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні