Рішення

від 25.08.2020 по справі 296/8021/18

БОГУНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа №296/8021/18

Категорія 67

2/295/331/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.08.2020 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира в складі:

Головуючого судді Чішман Л.М.

за участю секретаря Лайчук В.В.,

позивача ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2 , представника ЖМР служби у справах дітей Колесинського В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи: Служба у справах дітей Житомирської міської ради, ОСОБА_4 , Романівська районна державна адміністрація про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до Корольовського районного суду м. Житомира з позовом, в якому просить позбавити батьківських прав ОСОБА_5 , 1978 року народження, щодо неповнолітньої дочкиОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; стягнути з ОСОБА_5 аліменти на користь неповнолітньої дочкиОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 2000,00 грн, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня звернення до суду та до її повноліття.

В обґрунтування вимог позивач вказує, що її батьками є відповідач ОСОБА_5 та ОСОБА_4 . Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 20.11.2008 року шлюб між батьками позивача розірвано. Після розірвання шлюбу між батьками, позивач залишилася проживати з матір`ю у м. Житомирі. Однак відповідач неналежно ставилася до свої батьківських обов`язків відносно дочки, залишала на 1-2 тижні дочку саму вдома, не переймаючись при цьому харчуванням дитини та її відвідуванням школи, часто виливала свій гнів на дитину, безпідставно ображала, наносила дитині удари.

У віці 11 років відповідачка нанесла дочці тілесні ушкодження, з приводу чого батько дитини звертався до Служби у справах дітей та до правоохоронних органів. Після вказаного випадку, відповідач фактично вигнала дитину з дому, та ОСОБА_6 стала проживати з бабусею, ОСОБА_7 . Жодної участі в утриманні та вихованні дитини мати не приймала. Утриманням та вихованням ОСОБА_6 займалися її батько та бабусі.

Батько позивача працював у м. Києві, проживав в орендованому житлі та постійно перебував на роботі, тому у віці 13 років позивач стала проживати у своєї бабусі ОСОБА_8 у смт. Романів, де були створені всі необхідні умови для комфортного проживання дитини. Навчалась дитина у ОНЗ Романівська гімназія . Батько постійно приїжджав до дочки, цікавився її життям та надавав матеріальну допомогу. Натомість відповідач лише інколи телефонувала та приїхала відвідати дочку один раз.

Позивач вказує, що за сприяння бабусь намагалася налагодити стосунки з матір`ю, що дало позитивний результат, ОСОБА_6 стала їздити до матері, допомагала їй по домашньому господарству. Однак співмешканець матері, який зайняв кімнату дочки, негативно ставився до дитини, від матері підтримки у цій ситуації позивач не отримала.

Також позивач вказує, що мати зацікавилася езотеричними науками, після чого змінилася у негативну сторону, спілкувалася з підозрілими особами, які вели аморальний спосіб життя, перестала спілкуватися з бабусями позивача.

Рік тому, коли позивач відпочивала у дитячому таборі, позивач привезла дочці її речі, та вказала, що вони їй заважають, та бачити дитину вона не хоче. Після повернення з табору позивач намагалася поспілкуватися з матір`ю, однак вона не впустила її до квартири, винесла альбом з дитячими фото та вказала її не турбувати.

Останній рік позивач з матір`ю не спілкується взагалі. Мати не цікавиться життям дитини, не телефонує, не відвідує, матеріальної допомоги не надає, тому позивач вважає, що її мати повністю самоусунулася від виконання покладених на неї батьківських обов`язків, свідомо ухиляється від їх виконання, не має бажання спілкуватися з дочкою та втратила до неї інтерес як до своєї дитини.

Також позивач вказує, що її мати має на утриманні малолітню доньку ОСОБА_9 , 2017 року народження, перебуває у декретній відпустці та не має стабільного доходу, тому просить стягнути з неї аліменти у твердій грошовій сумі.

Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 16.08.2018 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

13.11.2018 року надійшов відзив, у якому представника відповідача ОСОБА_10 вказав, що вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню, оскільки відповідно до довідки № 71 від 05.05.2017 року ОСОБА_1 , 2002 народження, зареєстрована разом з матір`ю ОСОБА_5 , а також з ОСОБА_11 , ОСОБА_12 за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідач робила все, що від неї залежало, задля уникнення конфліктних ситуацій. Однак позивач не хотіла приймати допомогу своєї матері, постійно провокуючи конфлікти. Особливо це стало часто відбуватися, коли відповідачка завагітніла та народила ОСОБА_12 у 2017 році. Дані обставини може підтвердити ОСОБА_13 - батько відповідача та дід позивача. Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про позбавлення батьківських прав ОСОБА_5 з тих підстав, що остання уникає з нею спілкування, матеріально її не підтримує, однак переконливих доказів невиконання ОСОБА_5 своїх батьківських обов`язків відповідачкою не надано, та її вина в цьому не встановлена, отже представник відповідача вважає, що відсутні підстави для позбавлення ОСОБА_5 батьківських прав.

Також, представник відповідача вказав, що відповідач ОСОБА_5 не працює, має на утриманні малолітню доньку ОСОБА_9 , 2017 року народження, та отримує допомогу у зв`язку з народженням дитини. Отже визначений позивачем розмір аліментів у сумі 2000,00 грн є завеликим для відповідача, оскільки вона сама перебуває на утриманні чоловіка ОСОБА_11 , а соціальна допомога витрачається на утримання малолітньої доньки ОСОБА_9 . Відповідач не ухиляється від утримання дочки ОСОБА_6 , однак сама позивач ухиляється від спілкування з матір`ю та відмовляється приймати від неї матеріальну допомогу.

На підставі вищевикладеного, представник відповідача просить стягнути з ОСОБА_5 аліменти у сумі 1000,00 грн, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, у задоволенні решти вимог позову - відмовити.

Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 14.11.2018 року до участі у справі у якості третьої особи залучено Романівську районну державну адміністрацію.

04.12.2018 року до Корольовського районного суду м. Житомира надійшла відповідь на відзив, у якому позивач вказала, що докази, які додані представником відповідача до відзиву, не спростовують доводів позивача про нехтування матір`ю батьківськими обов`язками та самоусунення від їх виконання. Доказів належного виконання матір`ю своїх обов`язків відносно позивача, до суду не надано. Вже багато років мати не переймається питаннями харчування, одягу, навчання, дозвілля та здоров`я дочки. Позивач вважає, що сам факт реєстрації її місця проживання разом з матір`ю не є доказом належного виконання матір`ю своїх батьківських обов`язків. Реєстрація місця проживання позивача разом з матір`ю була здійснена з корисливих мотивів, задля того, щоб чоловік матері ОСОБА_11 міг стати в чергу для отримання житла як військовослужбовець. Після погіршення стосунків між сторонами, мати повідомила позивачу, що вона зняла її з реєстрації за своїм місцем проживання та надала позивачу для заповнення заяву про зняття її з реєстрації місця проживання. Так само не достовірними є дані, які зазначені у характеристиці, яка видана директором Житомирської міської гуманітарної гімназії №23 від 08.11.2018 року, а саме щодо того, що мати приділяла належну увагу вихованню дитини та брала участь у шкільних та позашкільних заходах, оскільки така характеристика видана у той час, коли позивач вже третій рік навчалася у іншій школі. Крім того, така інформація повністю суперечить відомостям, які містяться у характеристиці, яка була видана при переведенні на навчання до школи у смт. Романів, у якій зазначено, що батьки не приділяли належної ваги навчанню дитини. Доказі того, що відповідач відвідувала школу у смт. Романів, до суду не надано. Також не надано доказів того, що відповідач намагалася надавати матеріальну дорогу дочці, однак вона від неї відмовлялася.

На думку позивача, нехтування матір`ю своїми батьківськими обов`язками відносно дочки підтверджується також і тим, що позивач була змушена переїхати на проживання до смт. Романів, а не залишилася проживати разом з матір`ю.

Таким чином, позивач вважає аргументи, викладені у відзиві, надуманими, необґрунтованими, та такими, що не підтверджені належними доказами.

Протокольною ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 06.05.2019 року підготовче засідання закрито та справу призначено до судового розгляду по суті.

Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 06.05.2019 року задоволено клопотання представника позивача та витребувано у Романівської районної державної адміністрації висновок щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_5 відносно дочки ОСОБА_1 .

Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 10.09.2019 року дану справу надіслано на розгляд до Богунського районного суду м. Житомира.

Ухвалою судді Богунського районного суду м. Житомира Чішман Л.М. від 28.11.2019 року справу прийнято до свого провадження та призначено до розгляду по суті, викликано у судове засідання свідків - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_14 .

Позивач та її представник у судовому засіданні позов підтримали та просили задоволити. Позивач додатково пояснила, що відносини з матір`ю були дуже несприятливі, мати її життям не цікавилася, виховували позивача бабусі та батько. Життя з матір`ю було нестерпним. Сплачені батьком аліменти мати витрачала на свої потреби. З 7 років мати її била. Речі, які купувала позивачу бабуся, мати забирала. Коли мати їй телефонувала, спілкування було грубим.

Відповідач та її представник ОСОБА_10 ( за їх участі в судовому засіданні) заперечували щодо задоволення позову в частині позбавлення батьківських прав, у судове засідання, яким закінчується розгляд справи, не з`явилися, від представника відповідача вдруге надійшла заява про відкладення розгляду справи. У судовому засіданні за участю відповідача вона пояснила, що брала участь у житті дочки, оплачувала відпочинок, лікувала її, водила до стоматолога, купувала речі, намагалася налагодити зв`язок. Разом з дочкою їздили відпочивати. Відповідач знаходилася у пошуках себе, тому читала різну літературу. Проти позбавлення її батьківських прав заперечує.

Представник третьої особи Романівської РДА Кучинська Т.В. у судове засідання не з`явилася, у матеріалах справи міститься заява, у якій вона просить розгляд справи проводити без її участі.

Представник третьої особи Служби у справах дітей Житомирської міської ради Колесинський В.А. у судовому засіданні просив прийняти рішення на користь дитини.

Третя особа ОСОБА_4 у судове засідання, яким закінчується розгляд справи, не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. У судовому засіданні за його участі пояснив, що працював у м. Києві та не мав можливості забрати дочку до себе. Вказав, що мати з дочкою намагалися порозумітися, але безуспішно. Також вказав, що підтримує позов.

Відповідно до п. 1 ст. 223 Цивільного процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно приписів п. 2 ч. 2 ст. 223 Цивільного процесуального кодексу України, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 223 Цивільного процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Представником відповідача Панченком А.С. були подані до суду клопотання про відкладення судових засідань у даній справі, які були призначені на 23.06.2020 року та 25.08.2020 року у зв`язку з його перебуванням у відпустці поза межами м. Житомира.

Разом з тим, до клопотань представник відповідача не долучено доказів його перебування у відпустці поза межами м. Житомира у зазначені дати, отже суд не може визнати поважними причини неявки відповідача та її представника у судове засідання, тому відсутні підстави для відкладення розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з"явилась, про причини неявки суд не повідомила.

Враховуючи, що в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про взаємовідносини сторін, на підставі ст.ст. 211, 223 Цивільного процесуального кодексу України суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності відповідача та її представника.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Встановлено, що батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_4 та ОСОБА_15 , згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а.с. 6).

Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 20.11.2008 року шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_15 розірвано. (а.с. 9)

Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 21.01.2017 року ОСОБА_15 змінила прізвище на ОСОБА_16 . (а.с. 29)

17.07.2018 року депутатом Романівської селищної ради Марцінковським Л.В. у присутності двох сусідів ОСОБА_17 та ОСОБА_18 було складено акт обстеження житлових та побутових умов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає з бабусею ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_2 . В ході перевірки встановлено, що будинок має площу 86 кв.м. та має присадибну ділянка. Будинок складається з 3-х спалень, вітальні, кухні, санвузла. Кімнати гарно освітлені, будинок опалюється газовим опаленням. Піклуються дитиною батько та бабуся, дитина ходить до школи ОНЗ Романівська гімназія . Для дитини створено всі необхідні умови ля проживання та розвитку. На протязі двох з половиною років мати дитину не відвідує. (а.с. 10)

Згідно довідки Романівської селищної ради №6776 від 10.12.2018 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на протязі останніх трьох років проживає разом з бабусею ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_2 . (а.с. 67)

Згідно характеристики ОСОБА_1 , учениці 10-Б класу, яка видана директором Опорного навчального закладу Романівська гімназія від 09.07.2018 року, ОСОБА_1 навчається у навчальному закладі з 10.01.2016 року. За час навчання зарекомендувала себе виключно позитивно, як організована, самостійна, вихована, розсудлива, наполеглива, цілеспрямована, здібна, старанна та дисциплінована учениця, яка має високі досягнення у навчанні. Користується повагою серед вчителів та має авторитет серед учнів. Учениця проживає з бабусею, ОСОБА_8 , яка відповідально ставиться до навчання і виховання дитини. Вдома створено всі необхідні житлово-побутові умови для нормального розвитку дитини. Батько та бабуся підтримують постійний зв`язок з класним керівником. Мати не приділяє увагу вихованню доньки, не цікавиться навчанням. (а.с. 11)

Згідно довідки №627 від 10.12.2018 року, яка видана директором КУ ОНЗ Романівська гімназія, ОСОБА_1 навчається у КУ ОНЗ Романівська гімназія з 8 класу 2015-2016 н.р. по теперішній час. (а.с. 68)

Як вбачається з листа сімейного лікаря ОСОБА_19 Комунального некомерційного підприємства Центр первинної медико-санітарної допомоги Романівської районної ради від 27.02.2019 № 68, ОСОБА_1 за період з 10.09.2018 по даний час неодноразово зверталась до Комунального некомерційного підприємства Центр первинної медико-санітарної допомоги Романівської районної ради за отриманням медичної допомоги. ОСОБА_1 має декілька хронічних захворювань (вегето-судинна дистонія, остеохондроз шийного відділу хребта, хронічний гастродуоденіт та функціональні розлади жовчного міхура). (а.с. 98)

Згідно характеристики на ученицю 8-Д класу ОСОБА_1 , 2002 р.н., яка видана директором Житомирської міської гуманітарної гімназії №23, ОСОБА_20 навчається в гімназії з 5 класу. За час навчанні проявила себе здібною та старанною ученицею. Батьки недостатньо приділяють увагу навчанню та вихованню дитини у зв`язку з розлученням та проживанням у різних містах. (а.с. 62)

У той же час, у матеріалах справи міститься копія характеристики ОСОБА_1 , яка видана директором Житомирської міської гуманітарної гімназії №23 від 08.11.2018 року, згідно якої ОСОБА_20 протягом навчання у навчальному закладі (з 5 класу по 1 семестр 8 класу, 2013-2016 н.р.) зарекомендувала себе здібною та сумлінною ученицею. Мама ОСОБА_15 приділяла належну увагу вихованню доньки. Завжди відвідувала батьківські збори, брала участь у шкільних та позашкільних класних заходах, певний час входила до батьківського комітету (батько проживав в іншому місті). Батьки приділяли належну увагу вихованню доньки. (а.с. 34)

Як вбачається з змісту листа Служби у справах дітей Житомирської міської ради від 06.11.2018 року №1079/2, ОСОБА_20 дійсно перебувала на обліку в службі у справах дітей (наказ №79 від 28.11.2013) з підстав вчинення фізичного насильства її матір`ю ОСОБА_15 . Повідомлення про вчинення насильства над ОСОБА_20 направлено до МВ УМВС України в Житомирській області, однак відповіді про притягнення ОСОБА_15 за ст. 173-2 Кодексу про адміністративні правопорушення, до служби не надходило. Разом з тим, з ОСОБА_15 , спеціалістом служби проведено профілактичну бесіду про недопущення вчинення протиправних дій по відношенню до своєї дитини ОСОБА_20 , 2002 року народження. (а.с. 61)

Зі змісту довідки Житомирського військового інституту ім. С.П. Корольова від 05.05.2017 року №17 вбачається, що неповнолітня ОСОБА_1 , 2002 року проживає разом, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , разом з ОСОБА_11 , ОСОБА_5 та ОСОБА_12 , 2017 року народження. (а.с. 35). ОСОБА_1 подано заяву директору Житомирського військового інституту ім. С.П. Корольова ОСОБА_21 про зняття її з реєстрації місця проживання за вказаною адресою. (а.с. 63)

Згідно копії свідоцтва серії НОМЕР_3 від 26.04.2017 року, ОСОБА_12 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , її батьками є ОСОБА_11 та ОСОБА_5 (а.с. 31)

Згідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків ДФС України про суми виплачених доходів, інформації про виплачені ОСОБА_5 доходи за період з 01.04.2017 року по 31.03.2018 року немає.(а.с. 32)

Згідно довідки Управління соціального захисту населення Богунського району №141 від 02.10.2018 року, ОСОБА_5 перебуває на обліку в управлінні та отримує допомогу при народженні дитини - ОСОБА_12 . Інших соціальних допомог не отримує. (а.с. 36)

Згідно характеристики ОСОБА_5 , яка видана завідувачем Житомирського дошкільного навчального закладу №21, ОСОБА_5 працювала у закладі з 28.05.2008 року по 03.06.2009 року. За час роботи проявила себе виключно позитивно як у виконання трудових обов`язків, та і у спілкуванні з людьми. (а.с. 75)

Також матеріали справи містять ряд копій квитанції, які були долучені до справи представником відповідача, про купівлю продуктів харчування, одягу, побутової хімії тощо (а.с. 76-77, 79-80), а також представником позивача. (а.с. 101-103)

18.07.2019 року органом опіки та піклування Романівської райдержадміністрації складено висновок №1659/02-88 про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно неповнолітньої дитини ОСОБА_20 , згідно якого ОСОБА_20 проживала з матір`ю в м. Житомирі, проте з січня 2016 року проживає в смт. Романів з батьком ОСОБА_4 та бабусею ОСОБА_8 ОСОБА_4 працює в м. Києві. ОСОБА_5 проживає з чоловіком та малолітньою донькою в м. Житомирі. З 10 січня 2016 року до закінчення, в 2019 році 11 класу, ОСОБА_6 навчалася в ОНЗ Романівська гімназія . Батько та бабуся забезпечують ОСОБА_6 всім необхідним для життя та виховання, займаються її лікуванням та оздоровленням, купують одяг, створюють повноцінні умови для життя і здоров`я дитини, забезпечують отримання належної освіти. Як видно з характеристики, виданої ОНЗ Романівська гімназія на ОСОБА_20 , пояснень батька дитини та бабусі, інформації КНП ЦПМСД , акту обстежень умов проживання, довідки про місце проживання, ухиляння матері ОСОБА_3 від виконання своїх обов`язків мало місце, адже вона не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання (жодного разу за 4 роки мати не відвідувала батьківські збори, останні 2 роки не спілкувалася з класним керівником навіть в телефонному режимі), підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечує необхідного харчування та медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дитиною в необхідному обсязі для її нормального самоусвідомлення; не надає доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляє інтересу до внутрішнього світу.

Відповідно до інформації КНП ЦПМСД ОСОБА_1 перебуває під медичним спостереженням у сімейного лікаря, неодноразово зверталася за медичною допомогою і отримала направлення на консультацію до обласного спеціаліста. Батько ОСОБА_4 виконує рекомендації лікаря. Мати участі у лікуванні дитини не приймала.

Згідно інформації служби у справах дітей Житомирської міської ради, ОСОБА_20 перебувала на обліку в службі з підстав вчинення фізичного насильства її матір`ю ОСОБА_15 .

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати, як ухилення від виховання дитини, як винна поведінка матері, свідоме нехтування нею своїми обов`язками.

Матір дитини неодноразово в телефонному режимі було запрошено в службу у справах дітей Житомирської міської ради для з`ясування думки щодо позбавлення батьківських прав та на засідання комісії з питань захисту прав дитини в смт. Романів, однак вона не з`явилася і не бажала спілкуватися в телефонному режимі.

На підставі вищевикладеного, з метою забезпечення реалізації прав, свобод та законних інтересів дитини, орган опіки та піклування Романівської райдержадміністрації вважає за доцільне позбавлення батьківських прав ОСОБА_5 відносно доньки ОСОБА_1 (а.с. 127)

В судові засідання не з"являлась, що вказує на ту обставину, що мати втратила інтерес для захисту своїх інтересів в дані справі.

Статтею 76 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються, зокрема, показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В судовому засіданні 13.01.2020 року за клопотаннями позивача та представника відповідача було допитано свідків

Свідок ОСОБА_8 пояснила, що вона є бабусею позивача. ОСОБА_6 проживає у неї у смт. Романів. За три з половиною роки мама відвідувала дитину лише у 2016 році, життям дитини цікавилася три рази. ОСОБА_6 переїхала проживати до бабусі, бо мама не хотіла, щоб дочка з нею жила. У батька на той час не було власного житла, а у бабусі були гарні умови. Матеріальної допомоги матір дитині не надавала, привозила лише дрібнички. Подати позов до суду про позбавлення батьківських прав бабуся дитину не спонукала.

Свідок ОСОБА_7 пояснила, що вона є бабусею позивача. ОСОБА_6 з матір`ю проживала у квартирі поверхом вище. Свідок чула, як мати била дитину, шкіра на обличчі та тіло були постійно побиті. Мати дитини поводила себе агресивно до всіх. Утримували дитину батько та дві бабусі. Мати не спілкується з дитиною з 2016 року.

Свідок ОСОБА_22 пояснив, що він є чоловіком матері позивача. Вказав, що з 2016 року він проживає разом з відповідачем. Свідок намагався налагодити відносини з дитиною, разом їздили відпочивати до ОСОБА_23 , разом з дітьми свідка, ОСОБА_6 їздила відпочивати до дитячих таборів. Від поїздок ОСОБА_6 не відмовлялася та охоче їхала. На дзвінки матері дитина не відповідає. Про конфлікт між дочкою та матір`ю свідку не відомо. Між свідком та ОСОБА_6 конфліктів не було, до дитини свідок відносився добре. Свідку також відомо, що мати займалася лікуванням дочки, купувала речі, вони разом проводили дозвілля.

Відповідно до ст. 51 Конституції України визначено, що батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Повнолітні діти зобов`язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків. Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Статтею 150 Сімейного кодексу України передбачені обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини. Батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Відповідно до ч. 2 ст. 155 Сімейного кодексу України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Відповідно до частин 3, 4 ст. 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них. Під час ухвалення рішення про позбавлення батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім`ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.

Згідно ч. 1 ст. 165 Сімейного кодексу України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

В пунктах 15, 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справи про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" від 30.03.2007 року роз`яснено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення від виконання юридичного обов`язку - це акт свідомої поведінки, оскільки особа має реальну можливість виконати його, але не вчиняє відповідних дій. Так, мати (батько) можуть вважатися такими, що ухиляються від обов`язку по вихованню дитини, якщо вона (він) не проявляють про неї батьківської турботи, хоча мають таку можливість.

Оцінюючи у сукупності докази, які містяться у матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про позбавлення батьківських прав відповідача, оскільки матеріали справи не містять жодного ґрунтовного доказу належного виконання матір`ю дитини свої батьківських обов`язків відносно дочки.

Як встановлено судом, дитина тривалий час, з січня 2016 року, проживає окремо від матері у іншому населеному пункті - смт. Романів, разом зі своєю бабусею, де навчається у школі, проходить лікування. Як вбачається із характеристики ОСОБА_1 , учениці 10-Б класу, яка видана директором Опорного навчального закладу Романівська гімназія від 09.07.2018 року, мати не приділяє уваги навчанню дитини. Також, як видно з матеріалів справи, лікується дитина також у смт. Романів, що, на думку суду, свідчить про те, що мати дитини не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, не забезпечує медичного догляду, лікування дитини.

Суд не приймає до уваги відомості, які викладені у характеристиці ОСОБА_1 , яка видана директором Житомирської міської гуманітарної гімназії №23 від 08.11.2018 року, про те, що мама ОСОБА_15 приділяла належну увагу вихованню доньки, оскільки такі відомості суперечать інформації, яка міститься у характеристиці на ученицю 8-Д класу ОСОБА_1 , 2002 р.н., яка видана директором Житомирської міської гуманітарної гімназії №23, у якій зазначено, що батьки недостатньо приділяють увагу навчанню та вихованню дитини у зв`язку з розлученням та проживанням у різних містах, крім того, ця характеристика видана тоді, коли ОСОБА_6 навчалася ще у 8 класі, тобто у період її навчання у Житомирській міській гуманітарній гімназії №23, або безпосередньо після того, як дитина була з неї переведена, тому суд вважає, що дані, які зазначені у ній, є більш достовірними.

Також суд не може прийняти до уваги квитанції, які були долучені до справи представником відповідача, про купівлю продуктів харчування, одягу, побутової хімії тощо, як доказ надання матеріальної допомоги дочці, оскільки з їх змісту не можливо встановити, ким здійснювалися такі покупки, та тим більше, не можливо встановити, ким використовувалися продукти та товари, придбані згідно вказаних квитанції.

Жодних доказів того, що існували об`єктивні причини, які перешкоджали матері проживати разом з дитиною, а також щодо наявності поважних причин, які перешкоджали відповідачу відвідувати дитину за місцем проживання, цікавитися її життям та піклуватися про неї, відповідачем не надано, що свідчить про усвідомлене ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків.

Крім того, суд приймає до уваги факт фізичного насильства, яке відповідач вчиняла щодо на той час ще малолітньої дочки, що підтверджується письмовими доказами та показами свідка.

Таким чином, оскільки з письмових доказів та показів свідків судом встановлено, що з 2016 року відповідач з дитиною практично не спілкується, не відвідує дочку за місцем проживання, не цікавиться її життям, навчанням та здоров`ям, не приділяє уваги її духовному та фізичному розвитку, не бере участі у вихованні дитини, не готує її до самостійного життя, отже не виконує своїх батьківських обов`язків належним чином, фізичного насильства при цьому, доказів того, що відповідачу чиняться перешкоди у здійсненні своїх батьківських прав та обов`язків матеріали справи не містять, суд дійшов висновку, що такі дії відповідача є свідомою поведінкою та є доцільним позбавлення ОСОБА_5 батьківських прав.

Згідно частин 2, 3 ст. 166 Сімейного кодексу України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини . При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Статтею 27 Конвенції про права дитини, яку ратифіковано Постановою Верховної Ради України № 789 ХІІ від 27.02.91 року (далі - Конвенція), передбачено право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до статті 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно положень ст. 181 Сімейного кодексу України способи виконання батьками цього обов`язку визначаються за домовленістю між батьками. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Частини 1-2 статті 184 Сімейного кодексу України визначають, що суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.

Відповідач є матір`ю дитини та зобов`язана утримувати її до досягнення повноліття. За своїм змістом аліменти - це грошові кошти на утримання дитини, які необхідні для забезпечення належного рівня її розвитку, виховання, забезпечення одягом, продуктами харчування тощо.

Визначаючи розмір аліментів, які підлягають стягненню, суд враховує реальні ринкові ціни на потреби в забезпеченні дитини повноцінним харчуванням, сезонним одягом, приладдям для розвитку та навчання, речами особистої гігієни.

Суд вважає, що скрутний матеріальний стан відповідача не є підставою для ухиленні від обов`язку утримувати дитину та вирішуючи справу, суд у першу чергу враховує інтереси дитини.

З урахуванням викладених вище обставин, суд присуджує аліменти, які підлягають стягненню з відповідача на утримання неповнолітньої дитини, в розмірі 2000,00 (три тисячі) гривень щомісячно і до її повноліття.

Відповідно до ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі по 840,80 грн за дві заявлені позовні вимоги, а саме 1681,60 грн.

Керуючись статями 150, 155, 166, 165, 164, 181, 182, 184, 191 Сімейного кодексу України, статями 5, 12, 13, 81, 211, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позбавити батьківських прав ОСОБА_5 , 1978 року народження відносно доньки ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти на її утримання в розмірі по 2000,00 грн., щомісячно, починаючи з 15.08.2018 року і до досягнення повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави 1681,60 грн. судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_20 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 .

Відповідач: ОСОБА_5 , місце проживання: АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_5 .

Треті особи: Служба у справах дітей Житомирської міської ради, місцезнаходження: м. Житомир, м-н С.П. Корольова, 4/2;

ОСОБА_4 , місце проживання: АДРЕСА_2 ;

Романівська районна державна адміністрація, місцезнаходження: Житомирська область, смт. Романів, вул. С. Лялевича, 2, код ЄДРПОУ 04053536

Повний текст рішення виготовлено 28.08.2020 року.

Суддя Л.М. Чішман