Рішення

від 28.08.2020 по справі 340/2054/20

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2020 року м. Кропивницький Справа № 340/2054/20

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Казанчук Г.П., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом міжнародного адвокатського об`єднання "РАДА" Кіровоградського обласного центру зайнятості, Кіровоградського міськрайонного центру зайнятості про визнання протиправним та скасування наказу, а також зобов`язання вчинити певні дії, -

ВИКЛАД ОБСТАВИН:

Міжнародне адвокатське об`єднання "РАДА" (надалі позивач) звернулось до суду з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ Кіровоградського обласного центру зайнятості від 09.06.2020 №334-Д-2020 Про відмову у наданні допомоги по частковому безробіттю на період карантину МАО "РАДА";

- зобов`язати Кіровоградський міськрайонний центр зайнятості повторно розглянути заяву МАО "РАДА" від 04.06.2020 року №25 про надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину.

Ухвалою судді від 30.06.2020 року у даній справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у порядку письмового провадження).

В обґрунтування позовної заяви МОА "РАДА" зазначає, що звернувшись до Кіровоградського міськрайонного центну зайнятості із заявою №25 про надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину у відповідності до вимог статті 47-1 Закону України Про зайнятість населення та Порядку надання та повернення коштів, спрямованих на фінансування допомоги по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 червня 2020 року отримало відмову у задоволенні заяви. Так, наказом Кіровоградського центру зайнятості відмовлено в наданні допомоги по частковому безробіттю у зв`язку з тим, що позивач не належить до суб`єктів підприємництва відповідно до Господарського кодексу України та не підпадає під дію статті 47-1 Закону 5067. МАО "РАДА" вважає даний наказ протиправним, оскільки в силу статті 55 Господарського Кодексу є суб`єктом мікропідприємницької діяльності, оскільки діяльність МАО "РАДА" охоплюється поняттям підприємництва.

Не погоджуючись із позовом Кіровоградській обласний центр зайнятості (надалі відповідач-1) подав відзив на позов, в якому просить суд відмовити у задоволенні позову, оскільки позивач не відноситься до числа суб`єктів малого та середнього підприємництва, а також з огляду на те, що він не є суб`єктом підприємництва в розумінні Господарського кодексу України і не підпадає під дію статті 47-1 Закону України Про зайнятість населення .

Позивач подав відповідь на відзив в якій наголошував на тому, що посилання відповідача на роз`яснення Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури при Кабінеті Міністрів України від 21.03.2008 року стосовно того, що адвокатська діяльність не є господарської, і зокрема підприємницькою у значенні статті 3 Господарського Кодексу України, оскільки такі роз`яснення ґрунтуються на Закону України Про адвокатуру , що втратив чинність 01.11.2011 року.

04.08.2020 року позивачем додані додаткові обґрунтування, в яких зазначено про те, що в штаті адвокатського об`єднання є 3 особи, які не здійснюються діяльність як самозайняті особи, а відтак своїм протиправним наказом відповідач-1 позбавив працівників МАО "РАДА" соціальних гарантій визначених статтею 47-1 Закону 5067.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Міжнародне адвокатське об`єднання "РАДА" згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з 19.12.2012 року зареєстрване як юридична особа, код 28435917 (а.с.6). Згідно інформації з ЄДРЮОФОПГФ основним видом діяльності МАО "РАДА" є 69.10 Діяльність у сфері права.

МАО "РАДА" звернулось із заявою про надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину 04.06.2020 року №25 до Кіровоградського міськрайонного центру зайнятості (а.с.29).

Наказом Кіровоградського обласного центру зайнятості від 09 червня 2020 року №334-Д-2020 Про відмову у наданні допомоги по частковому безробіттю на період карантину МАО РАДА відмовлено у наданні допомоги через те, що МАО Рада не належить до суб`єктів підприємництва відповідно до Господарського кодексу України та не підпадає під дію статті 47-1 Закону України Про зайнятість населення та зобов`язано директора Кіровоградського МРЦЗ посилити роз`яснювальну роботу з роботодавцями щодо умов отримання допомоги по частковому безробіттю (надалі спірний наказ, а.с.45).

Отже правомірність та законність спірного наказу є предметом спору, переданого на вирішення адміністративного суду.

Правові, економічні та організаційні засади реалізації державної політики у сфері зайнятості населення, гарантії держави щодо захисту прав громадян на працю та реалізації їхніх прав на соціальний захист від безробіття визначає Закон України Про зайнятість населення від 05.07.2012 № 5067-VI.

Стосовно посилання відповідачів на те, що позивач не відноситься до суб`єктів підприємництва, суд зазначає наступне.

Згідно частини першої статті 2 Закону України Про зайнятість населення від 05.07.2012 № 5067-VI відносини у сфері зайнятості населення регулюються Конституцією України, цим Законом, Кодексом законів про працю України, Господарським та Цивільним кодексами України, Законом України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", іншими актами законодавства.

Відповідно до частини першої статті 47-1 Закону України Про зайнятість населення від 05.07.2012 № 5067-VI (у редакції чинній на дату винесення спірного наказу) допомога по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - допомога по частковому безробіттю на період карантину), надається територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, застрахованим особам у разі втрати ними частини заробітної плати або доходу внаслідок вимушеного скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв`язку із зупиненням (скороченням) діяльності через проведення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України, за зверненням роботодавця або фізичної особи - підприємця, який є застрахованою особою, для її виплати працівникам або фізичній особі - підприємцю, який є застрахованою особою.

Сума допомоги по частковому безробіттю на період карантину надається роботодавцям, у тому числі фізичним особам - підприємцям, які є застрахованими особами, із числа суб`єктів малого та середнього підприємництва на строк зупинення (скорочення) діяльності, а також протягом 30 календарних днів після завершення карантину.

Допомога по частковому безробіттю на період карантину надається у разі сплати роботодавцем або фізичною особою - підприємцем, який є застрахованою особою, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування протягом шести місяців, що передують даті зупинення діяльності.

Так згідно змісту спірного наказу МАО "РАДА" відмовлено у наданні допомоги з двох підстав:

- МАО "РАДА" не відноситься до суб`єктів підприємництва;

- МАО "РАДА" не підпадає під дію статті 47-1 Закону України Про зайнятість населення .

Поняття суб`єкта господарювання наведене у статті 55 Господарського кодексу України, у відповідності до частини 1 якої суб`єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов`язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Відповідно до частин 2, 3 статті 55 Господарського кодексу України суб`єктами господарювання є:

1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку;

2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Суб`єкти господарювання залежно від кількості працюючих та доходів від будь-якої діяльності за рік можуть належати до суб`єктів малого підприємництва, у тому числі до суб`єктів мікропідприємництва, середнього або великого підприємництва.

Суб`єктами мікропідприємництва є:

фізичні особи, зареєстровані в установленому законом порядку як фізичні особи - підприємці, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 10 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 2 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України;

юридичні особи - суб`єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 10 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 2 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України.

Суб`єктами малого підприємництва є:

фізичні особи, зареєстровані в установленому законом порядку як фізичні особи - підприємці, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 10 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України;

юридичні особи - суб`єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 10 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України.

Суб`єктами великого підприємництва є юридичні особи - суб`єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) перевищує 250 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності перевищує суму, еквівалентну 50 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України.

Інші суб`єкти господарювання належать до суб`єктів середнього підприємництва.

З матеріалів справи вбачається, що МАО "РАДА" зареєстровано в порядку, встановленому Законом України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців юридичною особою, яка здійснює господарську діяльність по наданню послуг у сфері права, які мають вартісний характер та цінову визначеність, оскільки метою діяльності згідно зі Статутом МАО "РАДА" є, зокрема, отримання доходу (пункт 11 Статуту). Фінансова звітність МАО "РАДА" подається саме як суб`єкта мікропідприємства (а.с.39), розмір чистого прибутку за 2019 рік складає 120,8 тис. грн., що підтверджується балансом на 31.12.2019, який був наданий відповідачу разом із заявою про надання допомоги по частковому безробіттю. Крім того, в органах податкової служби МАО "РАДА" перебуває на обліку як суб`єкт господарювання платник єдиного податку 3-ї групи за ставкою 5 % від доходу, що підтверджується витягом з реєстру платників єдиного податку № 1911233401676 від 08.08.2017, кількість працівників МАО "РАДА" складала 4 особи. Отже, на думку суду, МАО "РАДА" відповідає критеріям визначеним у пункті 4 частини 3 статті 55 Господарського кодексу України та є суб`єктом підприємницької діяльності.

Отже, доводи відповідача про те, що позивач не відноситься до суб`єктів підприємництва відхилені судом.

Водночас, у спірному наказі, як підстава для відмови зазначено невідповідність позивача вимогам статті 47-1 Закону України Про зайнятість населення від 05.07.2012 № 5067-VI.

Так, в другому абзаці частини першої статті 47-1 Закону України Про зайнятість населення від 05.07.2012 № 5067-VI (в редакції чинній на час винесення спірного наказу) визначено, що сума допомоги по частковому безробіттю на період карантину надається роботодавцям, у тому числі фізичним особам - підприємцям, які є застрахованими особами, із числа суб`єктів малого та середнього підприємництва на строк зупинення (скорочення) діяльності, а також протягом 30 календарних днів після завершення карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України 22 квітня 2020 р. N 306 завтерджено Порядок надання та повернення коштів, спрямованих на фінансування допомоги по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (надалі Порядок №306), який визначає механізм надання коштів, спрямованих на фінансування допомоги по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - карантин), повернення зазначених коштів у разі порушення гарантій зайнятості осіб, яким виплачувалася така допомога, а також її розмір.

Згідно пункту 5 Порядку №306 сума допомоги по частковому безробіттю на період карантину надається роботодавцям, у тому числі фізичним особам - підприємцям, які є застрахованими особами, із числа суб`єктів малого та середнього підприємництва на строк зупинення (скорочення) діяльності та протягом 30 календарних днів після завершення карантину в разі сплати роботодавцем або фізичною особою - підприємцем, який є застрахованою особою, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування протягом шести місяців, що передують даті зупинення (скорочення) діяльності.

У разі коли суб`єкт господарювання належить одночасно до різних категорій суб`єктів підприємництва за різними критеріями , належність до відповідного суб`єкта підприємництва в цілях застосування цього Порядку визначається за річним доходом від провадження будь-якої діяльності на звітний рік.

У пункті 9 Порядку №306 зазначено про те, що показник річного доходу суб`єкта підприємництва від будь-якої діяльності визначається на підставі офіційних звітних даних за останні чотири квартали (для суб`єкта підприємництва, що подає квартальну звітність) або за останній звітний рік (для суб`єкта підприємництва, що подає річну звітність).

Середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) визначається за даними відповідної статистичної звітності, де зазначається такий показник, або іншої передбаченої законодавством звітності, в якій наявні відповідні відомості.

Отже, аналізуючи вищезазначені норми законодавства суд дійшов висновку, що право на отримання допомоги по безробіттю у зв`язку із карантинними заходами пов`язаними із гострою респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 маються суб`єкти малого та середнього підприємництва. При цьому суб`єктів мікропідприємництва та суб`єктів великого підприємництва серед переліку осіб, які мають право на одержання допомоги по безробіттю не має.

Позивач є суб`єктом мікропідприємництва , що виключає його із числа суб`єктів, які мають право на отримання допомоги по безробіттю в силу статті 47-1 Закону України Про зайнятість населення від 05.07.2012 № 5067-VI (в редакції чинній на час винесення спірного наказу).

Про факт віднесення МАО Рада до суб`єктів мікропідприємництва зазначає сам позивач у позові. Позивачем подана фінансова звітність мікропідприємства із зазначенням чистого прибутку за 2019 рік, що за сумою отриманого доходу, а також за кількістю наймайних працівників підпадає під ознаки суб`єкта мікропідприємництва , наведеного у статті 55 Господарського Кодексу України.

Пунктом 10 Порядку №306 визначено, що рішення про надання або відмову в наданні допомоги по частковому безробіттю на період карантину приймається обласним або Київським міським центром зайнятості протягом трьох робочих днів з дня подання роботодавцем або фізичною особою - підприємцем, який є застрахованою особою, документів, передбачених пунктом 9 цього Порядку.

Тобто, судом підтверджено правомірність спірного наказу в частині того, що позивач не підпадає під дію статті 47-1 Закону України Про зайнятість населення та доведено правомірність спірного наказу Кіровоградського обласного центру зайнятості від 09.06.2020 року №334-Д-2020, тому у задоволенні позовної вимоги про визнання протиправним та скасування цього наказу та за похідною позовною вимогою про зобов`язання відповідача вчинити певні дії слід відмовити.

Спірний наказ містить два пункти, перший із яких стосується МАО "РАДА", а другий - директора Кіровоградського МРЦЗ Білоусової Т.В., яким її зобов`язано посилити роз`яснювальну роботу з роботодавцями щодо умов отримання допомоги по частковому безробіттю.

Так, стосовно правомірно винесення наказу в частині пункту 2, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

До адміністративного суду можуть бути оскаржені не будь-які рішення суб`єкта владних повноважень, а лише ті, які порушують права, свободи або законні інтереси позивача. Тобто оспорюваним рішенням повинні створюватись перешкоди для реалізації права позивача на отримання чи набуття якихось прав, натомість вказівка директору центру заяйнятості щодо посилення роз`яснювальної роботи не створює для позивача жодних правових наслідків, якіб впливали на його права чи обов`язки.

Пункт 2 спірного наказу не відповідає критерію юридичної значимості, не створює для позивача жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав, свобод, інтересів та не породжують для нього будь-яких обов`язків, оскільки не . має безпосереднього впливу на суб`єктивні права та обов`язки позивача, у зв`язку із чим суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправними пункту 2 спірного наказу.

Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Доводи позивача, якими він обґрунтовував свої позовні вимоги, не знайшли свого підтвердження впродовж розгляду справи та спростовуються наведеними в рішенні суду обставинами. Адже, згідно з частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а викладені в позовній заяві вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до положень статті 139 КАС України судовий збір не підлягає відшкодуванню, оскільки в задоволенні позовних вимог було відмовлено.

Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні позову міжнародного адвокатського об`єднання "РАДА" (вул. Гоголя, 95/46, офіс 11, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25006; код в ЄДРПОУ 38435917; адреса для листування: а/с 4/14, м. Кропивницький, 25006) до Кіровоградського обласного центру зайнятості (вул. Леоніда Куценка, буд.12, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25015; код в ЄДРПОУ 02771569); Кіровоградського міськрайонного центру зайнятості (вул. Євгена Маланюка, буд.15, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25015; код в ЄДРПОУ 22218952) про визнання протиправним та скасування наказу, а також зобов`язання вчинити певні дії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України .

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Г.П. Казанчук