Рішення

від 31.08.2020 по справі 400/999/20

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2020 р. № 400/999/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мельника О.М. розглянув за правилами спрощеного провадження в письмовому порядку адміністративну справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "Прометей Рад", вул. Пушкінська, 8, м.Миколаїв,54001

до відповідача:Головне управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна,6,Миколаїв,54001

про:визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.11.2019 р. № 00006360508,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Прометей Рад (надалі-позивач або ТОВ Прометей Рад ) звернувся до адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Державної податкової служби у Миколаївській області надалі-відповідач або ГУ ДПС у Миколаївській області), в якій просить скасувати податкове повідомлення-рішення №00006360508 від 13.11.2019 року.

Ухвалою від 04.03.2020 року провадження у справі відкрито та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження на 23.03.2020 року на 11:00 год.

Представник позивача 10.06.2020 року надав до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмово провадження.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України суд, перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч.5 ст. 250 КАС України).

Позовні вимоги обґрунтовано наступним.

На підставі направлень від 10.10.2019 №488/14-29-01 та №489/14-29-01, виданих ГУ ДФС у Миколаївській області головному державному ревізор-інспектору відділу позапланових перевірок ризикових платників та збору податкової інформації управління податкових перевірок, трансфертного ціноутворення та міжнародного оподаткування управління аудиту ГУ ДПС у Миколаївській області Гуцолу Миколі Олександровичу та головному державному ревізор-інспектору відділу позапланових перевірок ризикових платників та збору податкової інформації управління податкових перевірок, трансфертного ціноутворення та міжнародного оподаткування управління аудиту ГУ ДПС у Миколаївській області Назаренко Людмилі Михайлівні з 10.10.2019 по 17.10.2019 проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ Прометей Рад (код 40416516) по взаємовідносинам з контрагентами-постачальниками ТОВ ОНРЕЗ (код 41835893) за січень-лютий 2019 року, ТОВ МАКСИМУМ ТРЕЙД СЕРВІС (код 415457733) за квітень 2018 року, ТОВ ТОРУС (код 40551154) за лютий, березень 2017 року, ТОВ ЕКСТАЄР (код 40874926) за квітень 2018 року та контрагентами-покупцями, яким у подальшому були реалізовані товари, послуги, придбані у вищевикладених контрагентів-постачальників, з метою перевірки дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість.

Контролюючим органом, відносно ТОВ Прометей Рад складено акт від 24.10.2019 р. № 153/14-29-05-08/40416516 Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Прометей Рад (код 40416516) по взаємовідносинам з контрагентами-постачальниками ТОВ ОНРЕЗ (код 41835893) за січень-лютий 2019 року, ТОВ МАКСИМУМ ТРЕЙД СЕРВІС (код 415457733) за квітень 2018 року, ТОВ ТОРУС (код 40551154) за лютий, березень 2017 року, ТОВ ЕКСТАЄР (код 40874926) за квітень 2018 року та контрагентами-покупцями, яким у подальшому були реалізовані товари, послуги, придбані у вищевикладених контрагентів-постачальників, з метою перевірки дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки від 24.10.2019 р. № 153/14-29-05-08/40416516, контролюючим органом було сформовано податкове повідомлення-рішення від 13.11.2019 р. №00006360508 на загальну суму 405 724, 00 грн.

Позивач висновки вищевказаного акту перевірки вважає неправомірними та незаконними, а тому відповідно і зазначене вище податкове повідомлення-рішення від 13.11.2019 р. №00006360508 на загальну суму 405 724, 00 грн. таким, що підлягає скасуванню.

Відповідач позов не визнав, надав до суду письмовий відзив на позов, в якому зазначив,що доводи позивача ґрунтуються на тому, що необхідною умовою для віднесення коштів до податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності. Окрім того позов містить посилання на первинні документи; при цьому відповідач стверджує, що первинних документів на підставі яких позивач сформував податковий кредит до матеріалів справи не надано, у зв`язку з чим не можливо встановити зміст господарських операцій та дослідити їх економічний зміст.

З приводу виявлених порушень відповідача зазначив наступне.

ТОВ Прометей Рад задекларовано податковий кредит по взаємовідносинам з ТОВ Торус (код ЄДРПОУ 40551154) податкової декларації з ПДВ за лютий 2017 року від 20.03.2017 р. №9044629305 у розмірі 25662,72 грн. В ході проведення перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ Торус (код ЄДРПОУ 40551154) за період з 01.02.2017 р. по 28.02.2017 р. встановлено наступне.

ТОВ Прометей Рад укладено договір з ТОВ Торус від 07.01.2017р. №2/17, згідно з яким позивач придбав послуги з монтажу фундаменту ангара, а також, пісок і цемент. Представник відповідача зазначає, що відповідно до наданої інформації з інформаційних баз даних ДПС України та в ході аналізу податкової звітності ТОВ Торус (код ЄДРПОУ 40551154), встановлено, що підприємство зареєстровано 09.06.2016. ТОВ Торус до ДПІ обліку фінансові звіти суб`єкта малого підприємництва жодного разу не надавалися, що свідчить про відсутність у підприємства об`єктів оподаткування або об`єктів, пов`язаних з оподаткуванням, через які проводиться діяльність. Згідно наданого до ДПІ обліку звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до органів доходів та зборів (форма Д4) за лютий 2017 року (вх.. від 15.03.2017 №9041943488) працювала в штаті лише 1 (одна) особа (директор). Проаналізувавши податкові накладні в ЄРПН, не встановлено реєстрацію податкових накладних щодо придбання ТОВ Торус по ланцюгу постачання піску та цементу, та послуг щодо залучення кваліфікованого персоналу до виконання робіт, які були виконані для ТОВ Прометей Рад за адресою с. Гребінки, Київська область. Таким чином, перевіркою не встановлено законне (легальне) джерело походження товарів/послуг, зазначених у первинних документах, виписаних ТОВ Торус в адресу ТОВ Прометей Рад . Також, відповідач зазначає, що за даними Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що ТОВ Торус (код 40551154) є фігурантом досудового розслідування від 12.07.2018 за №32018000000000046.

Отже, на думку відповідача, відсутність у ТОВ Торус необхідних трудових та виробничих ресурсів з урахуванням змісту і специфіки операцій, які передбачають наявність кваліфікованого персоналу, основних засобів, об`єктів оподаткування, складських приміщень, необхідних виробничих потужностей, забезпечення спеціальних умов для зберігання товарів, придбання і реалізацію яких оформлено при взаємовідносинах з контрагентами-постачальниками та покупцями, а також враховуючи, що відповідні сторонні послуги з експлуатації основних засобів та обладнання не придбавалися, трудові ресурси у сторонніх організацій для здійснення господарської діяльності не залучалися, вбачається відсутність об`єктивно необхідних умов для реального здійснення задокументованих операцій між ТОВ Торус та його контрагентами.

Щодо взаємовідносин з ТОВ Екстаєр відповідач зазначив наступне.

ТОВ Прометей Рад укладено договір поставки з ТОВ Екстаєр від 19.02.2018 №1903/18, згідно з яким постачальник зобов`язується проводити поставку (продаж) покупцю у власність товар (мастильні матеріали та труби). Відповідач стверджує, що до перевірки не надано заявки ТОВ Прометей Рад , тому не можливо встановити номенклатуру, кількість, ціну, одиницю виміру та партію товару, як передбачено умовами договору; не надано до перевірки технічні паспорти, сертифікати відповідності на товари, що були поставлені, які б підтверджували походження товару та забезпечували б гарантію якості на цей товар та контроль якості в процесі використання даних ТМЦ в господарській діяльності. Враховуючи вищевикладене, відповідача стверджує, що не можливо визначити походження товару, а отже і факт його реального придбання. Також, відповідач зазначає, що за даними Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що ТОВ Екстаєр (код 40874926) є фігурантом досудового розслідування від 19.02.2018 за №32018000000000009.

Щодо взаємовідносин з ТОВ Максимум Трейд Сервіс ГУ ДПС у Миколаївській області зазначило наступне.

Між ТОВ Максимум Трейд Сервіс та ТОВ Прометей Рад було укладено договір поставки товару №160 від 01.03.2018 за умовами якого продавець зобов`язується поставити і передати у власність покупця певний товар, а саме плитки керамічної. На думку відповідача, відповідно до даного договору не визначено місце поставки, тобто не можливо встановити адресу об`єкта, економічну та технічну доцільність використання в господарській діяльності придбаної плитки. Відповідач стверджує, що до перевірки не надано заявки ТОВ Прометей Рад , тому не можливо встановити номенклатуру, кількість, ціну, одиницю виміру та партію товару, як передбачено умовами договору; не надано до перевірки технічні паспорти, сертифікати відповідності на товари, що були поставлені, які б підтверджували походження товару та забезпечували б гарантію якості на цей товар та контроль якості в процесі використання даних ТМЦ в господарській діяльності. Враховуючи вищевикладене, відповідача стверджує, що не можливо визначити походження товару, а отже і факт його реального придбання. Також, відповідач зазначає, що за даними Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що ТОВ Максимум Трейд Сервіс (код 41545733) є фігурантом досудового розслідування від 16.01.2019 за №32019060000000001.

Щодо взаємовідносин з ТОВ Онрез ГУ ДПС у Миколаївській області зазначило наступне.

ТОВ Прометей Рад до перевірки надано договір укладений з ТОВ Онрез №0511/18-1 та №0511/18-2 від 05.11.2018 про надання послуг (благоустрій територій). ТОВ Онрез надано до ДПІ фінансовий звіт суб`єкта малого підприємництва за 2018 рік вх..№9309666231 від 05.02.2019, згідно якого вартість основних засобів, необоротних активів на початок звітного року та на кінець звітного року складає 0,00 тис. грн.., що свідчить про відсутність на підприємстві основних засобів. Згідно наданого до ДПІ обліку звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до органів доходів та зборів (форма Д4) за січень 2019 року (вх.. від 12.02.2019 №9018290822) та за лютий 2019 (вх.. від 11.03.2019 №9040801049) працювала в штаті лише 1 (одна) особа (директор).

Відтак, зважаючи на викладене, Головне управління Державної податкової служби у Миколаївській області вважає вимоги позивача безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

31.03.2020 повноважним представником позивача, через канцелярію Миколаївського окружного адміністративного суду, було подано додаткові пояснення з копіями первинних документів, в тексті яких зазначено, що документи, які не було надано до перевірки, що, на думку, відповідача, є порушенням не є первинними. Також позивач у своїх поясненнях зазначив, що вироки відносно контрагентів позивача в єдиному реєстрі судових рішень відсутні. Позивач зазначив у поясненнях, що наявність або відсутність окремих документів, або помилки у їх оформленні, не можуть бути підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів, або зміни у власному капіталі чи зобов`язання платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

Дослідивши в судовому засіданні докази, наявні в матеріалах справи, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Прометей Рад" є юридичною особою, що підтверджується відповідними відомостями, які містяться в матеріалах справах.

Видами діяльності ТОВ Прометей Рад є: код КВЕД 46.11 Діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською продукцією, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами; код КВЕД 46.90 неспеціалізована оптова торгівля; код КВЕД 52.10 складське господарство; код КВЕД 68.20 надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого майна.

Судом встановлено, що на підставі направлень від 10.10.2019 №488/14-29-01 та №489/14-29-01, виданих ГУ ДФС у Миколаївській області головному державному ревізор-інспектору відділу позапланових перевірок ризикових платників та збору податкової інформації управління податкових перевірок, трансфертного ціноутворення та міжнародного оподаткування управління аудиту ГУ ДПС у Миколаївській області Гуцолу Миколі Олександровичу та головному державному ревізор-інспектору відділу позапланових перевірок ризикових платників та збору податкової інформації управління податкових перевірок, трансфертного ціноутворення та міжнародного оподаткування управління аудиту ГУ ДПС у Миколаївській області Назаренко Людмилі Михайлівні з 10.10.2019 по 17.10.2019 проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ Прометей Рад (код 40416516) по взаємовідносинам з контрагентами-постачальниками ТОВ ОНРЕЗ (код 41835893) за січень-лютий 2019 року, ТОВ МАКСИМУМ ТРЕЙД СЕРВІС (код 415457733) за квітень 2018 року, ТОВ ТОРУС (код 40551154) за лютий, березень 2017 року, ТОВ ЕКСТАЄР (код 40874926) за квітень 2018 року та контрагентами-покупцями, яким у подальшому були реалізовані товари, послуги, придбані у вищевикладених контрагентів-постачальників, з метою перевірки дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість.

Контролюючим органом, відносно ТОВ Прометей Рад складено акт від 24.10.2019 р. № 153/14-29-05-08/40416516 Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Прометей Рад (код 40416516) по взаємовідносинам з контрагентами-постачальниками ТОВ ОНРЕЗ (код 41835893) за січень-лютий 2019 року, ТОВ МАКСИМУМ ТРЕЙД СЕРВІС (код 415457733) за квітень 2018 року, ТОВ ТОРУС (код 40551154) за лютий, березень 2017 року, ТОВ ЕКСТАЄР (код 40874926) за квітень 2018 року та контрагентами-покупцями, яким у подальшому були реалізовані товари, послуги, придбані у вищевикладених контрагентів-постачальників, з метою перевірки дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки від 24.10.2019 р. № 153/14-29-05-08/40416516, контролюючим органом було сформовано податкове повідомлення-рішення від 13.11.2019 р. №00006360508 на загальну суму 405 724, 00 грн.

Правовідносини сторін, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо визначення вичерпного переліку податків і зборів, що справляються в Україні, та порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх прав та обов`язків, компетенції контролюючих органів, повноважень і обов`язків їх посадових осіб під час здійснення податковою контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються нормами Конституції України, Податкового кодексу України тощо.

Відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і пр. иправних посягань.

Статтями 61, 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відповідно до ст. ст. 6, 13 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, а також кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинено особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до п.1 ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Оцінивши надані сторонами у справі докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, відповідно до ст.86 КАС України, та надавши відповідь на кожен із специфічних, доречних та важливих доводів заявника в світлі висновку, викладеного в пункті 25 Рішення Європейського Суду з прав людини Проніна проти України (заява №63566/00, Страсбург 18 липня 2006 року), суд приходить до висновку про можливість винесення законного і об`єктивного рішення у справі з урахуванням всіх обставин, наведених вище.

При цьому, суд зауважує, що п.1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Стаття 2 КАС України зазначає, що основними завданнями (принципами) адміністративного судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін, диспозитивність та офіційне зясування всіх обставин у справі; 5) обовязковість судового рішення; 6) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 7) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом; 8) розумність строків розгляду справи судом; 9) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 10) відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ч.3 ст.2 КАС України, є принцип верховенства права, який відповідно до ст.6 КАС України, полягає в наступному: суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ст. ст. 8, 9 КАС України усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом, а розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За змістом ч. 4 ст. 9 КАС України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; зясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів. Суд прийшов до висновку, що поданих сторонами доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а суд згідно ст. 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до п.п.14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до ст.21 Податкового кодексу України визначені обов`язки контролюючих органів, серед яких обов`язок дотримуватись Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати поршень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Статтею 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Виконання податкового обов`язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Відповідно до п.44.1 ст.44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Згідно з п.55.1. ст.55 ПК України податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов`язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства. Процедура адміністративного оскарження рішень органів державної податкової служби є дворівневою.

Контролюючими органами вищого рівня є Державна податкова адміністрація України - для державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, які у свою чергу є контролюючими органами вищого рівня для державних податкових інспекцій (п.55.2 ст.55 ПК України).

Порядок оскарження рішень контролюючих органів визначений у ст.56 ПК України, п. 56.1 якої визначає, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до п.51.1 ст.51 ПК України, за зверненням платників податків контролюючі органи надають їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.

Звернення платників податків на отримання індивідуальної податкової консультації в письмовій формі повинно містити:

- найменування для юридичної особи або прізвище, ім`я, по батькові для фізичної особи, податкову адресу, а також номер засобу зв`язку та адресу електронної пошти, якщо такі наявні; код згідно з ЄДРПОУ (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті); зазначення, в чому полягає практична необхідність отримання податкової консультації; підпис платника податків; дату підписання звернення.

На звернення платника податків, що не відповідає вимогам, зазначеним у цьому пункті, податкова консультація не надається, а надсилається відповідь у порядку та строки, передбачені Законом України "Про звернення громадян".

Уповноважена особа центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, може прийняти рішення про продовження строку розгляду звернення на отримання індивідуальної податкової консультації понад 25-денний строк, але не більше 10 календарних днів, та письмово повідомити про це платнику податків до закінчення строку, визначеного абзацом першим цього пункту.

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення (п.56.2 ст.56 ПК України).

Згідно з п. 56.18. ст.56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

Відповідно до п.58.1 ст. 58 Податкового кодексу України, у разі коли сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов`язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов`язань платника податків; суму грошового зобов`язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення результатів господарської діяльності або від`ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов`язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов`язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов`язання та штрафних (фінансових) санкцій.

Форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов`язання визначається центральним контролюючим органом.

Відповідно до п.п. 61.1. ст. 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способи здійснення податкового контролю перелічені у ст.62 ПК України, до них відноситься, зокрема, відповідно до п.62.1.3. ПК України здійснення податкового контролю шляхом проведення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до п.75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до ст.78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав:

- отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту;

- платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звіт про контрольовані операції або документацію з трансфертного ціноутворення, якщо їх подання передбачено законом;

- платником податків подано контролюючому органу уточнюючий розрахунок з відповідного податку за період, який перевірявся контролюючим органом;

- виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту;

- платником податків подано в установленому порядку контролюючому органу заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі, коли платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об`єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження.

Наказ про проведення документальної позапланової перевірки з підстав, зазначених у цьому підпункті, видається:

- у разі розгляду заперечення до акта перевірки та/або додаткових документів у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, - контролюючим органом, який проводив перевірку;

- під час проведення процедури адміністративного оскарження - контролюючим органом вищого рівня, який розглядає скаргу платника податків;

- розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.

Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень:

- щодо платника податку подано скаргу:

- про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування у разі ненадання таким платником податків протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання письмового запиту контролюючого органу, в якому зазначається інформація із скарги, пояснень та документального підтвердження на цей запит; або

- про ненадання таким платником податків акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної у разі ненадання таким платником податків протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання письмового запиту контролюючого органу, в якому зазначається інформація із скарги, пояснень та документального підтвердження на цей запит;

- отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки, винесену ними відповідно до закону;

- контролюючим органом вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня здійснено перевірку документів обов`язкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної контролюючим органом нижчого рівня, і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповне з`ясування під час перевірки питань, що повинні бути з`ясовані під час перевірки для винесення об`єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Наказ про проведення документальної позапланової перевірки в цьому випадку приймається контролюючим органом вищого рівня лише у тому разі, коли стосовно посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня, які проводили документальну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або їм повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.

Обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені цим Кодексом, не поширюються на перевірки, що проводяться на звернення такого платника податків, або перевірки, що проводяться у межах кримінального провадження.

Контролюючим органам забороняється проводити документальні позапланові перевірки, які передбачені підпунктами 78.1.1, 78.1.4, 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, у разі, якщо питання, що є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередніх перевірок платника податків.

Працівникам податкової міліції забороняється брати участь у проведенні планових та позапланових виїзних перевірок платників податків, що проводяться контролюючими органами, якщо такі перевірки не пов`язані з веденням оперативно-розшукових справ або здійсненням кримінального провадження стосовно таких платників податків (посадових осіб платників податків), що знаходяться в їх провадженні. Перевірки платників податків податковою міліцією проводяться у межах повноважень, визначених законом, та в порядку, передбаченому Законом України "Про оперативно-розшукову діяльність", Кримінальним процесуальним кодексом України та іншими законами України.

Про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.

Строки проведення документальної позапланової перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу.

Перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної позапланової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу.

Порядок оформлення результатів документальної позапланової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Перевірка платника податків з питань повноти нарахування і сплати податків та зборів під час здійснення контрольованих операцій проводиться з урахуванням особливостей, визначених статтею 39 цього Кодексу.

Відповідно до п.85.2 ст.85 ПК України, платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) відповідно до підпункту 191.1.2 пункту 191.1 статті 191 цього Кодексу оператором поштового зв`язку, експрес-перевізником.

Здійснивши системний аналіз наведених вище норм чинного законодавства України та надаючи оцінку доводам сторін, як викладених в заявленій позовній заяві та відзиві до неї, так і в поясненнях, наданих в представниками сторін, суд виходить з наступного.

Суд вважає необґрунтованою позицію Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області, яка викладена в акті перевірки від 24.10.2019 №153/14-29-05-08/40416516, на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області від 13.11.2019 р. №00006360508, виходячи з наступного.

Як встановлено судом та підтверджено доказами, наявними в матеріалами справи, висновки відповідача, викладені в акті перевірки від 24.10.2019 №153/14-29-05-08/40416516 мають характер припущень, оскільки відсутнє їх підтвердження будь-якими належними і допустимими доказами в розумінні ст. ст.73-76 КАС України та в контексті предмета перевірки.

Суд зауважує, що, викладаючи зазначені припущення у формі висновків в акті перевірки від 24.10.2019 №153/14-29-05-08/40416516, відповідач жодними належними доказами в розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України не довів в судовому засіданні викладених у вказаному вище акті перевірки обставин, що мали наслідком виникнення зазначених припущень у відповідача та мали наслідком винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідачем.

Судом при розгляді зазначеної справи було встановлено наступне.

Висновки відповідача, викладені в акті перевірки від 24.10.2019 №153/14-29-05-08/40416516, про порушення ТОВ Прометей Рад податкового законодавства були зроблені без належного дослідження первинних документів ТОВ Прометей Рад .

Відтак, зазначені вище доводи відповідача носять загальний характер, без наведення інформації та надання доказів у відповідності до ст.ст. 73, 74 КАС України, які б засвідчили конкретні обставини фіктивності господарської операції ТОВ Прометей Рад як з ТОВ Онрез , ТОВ "Максимум Трейд Сервіс", ТОВ ЕКСИАЄР так і з ТОВ "Торус", а тому не можуть спростовувати фактичне здійснення господарських операцій з боку позивача.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентами на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

Необґрунтована податкова вигода характеризується відсутністю фактичного виконання господарських операцій, здійсненням операцій без ділової мети та обліком операцій безвідносно до їх реального економічного змісту, узгодженістю дій покупця та постачальника для штучного створення умов бюджетного відшкодування.

Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

З`ясовуючи обставини реальності вчинення господарської операції, слід ретельно перевіряти доводи податкового органу про фактичне нездійснення господарської операції, викладені в актах перевірки або зафіксовані іншими доказами.

Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються, тощо.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема, якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин; неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, платник повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема, і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

Недоведеність фактичного здійснення господарської операції позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а покупця - права на формування цієї податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв`язку з цим юридично дефектних первинних документів, та незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості товарів/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв`язком з фактично вчиненою господарською операцією учасників правовідносин.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про незаконність та необґрунтованість висновків відповідача, зазначених в акті від 24.10.2019 №153/14-29-05-08/40416516, хибність зайнятої ним позиції та невідповідність її чинному законодавству України.

При цьому, оскільки відповідачем в порядку, передбаченому ч.2 ст.77 КАС України не доведено правомірності позиції, викладеної в акті перевірки від 24.10.2019 №153/14-29-05-08/40416516, що стала підставою для винесення податкового повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області від 13.11.2019 №00006360508 на загальну суму 405 724, 00 грн., суд приходить до висновку про необґрунтованість та протиправність тверджень відповідача, та зазначає, що доводи контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 24.10.2019 №153/14-29-05-08/40416516 є оціночними поняттями, які під час судового розгляду даної справи не зайшли свого підтвердження відповідними доказами в розумінні ст. дост.73-77 КАС України.

Суд зауважує, що зазначена позиція кореспондується позиції Верховного Суду, викладеній в постанові Верховного Суду від 14.01.2020 року у справі №820/1462/15 (касаційне провадження №К/9901/8151/18), в якій зазначається, що господарські операції для визначення валових витрат та податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень.

Разом з тим відповідно до принципу змагальності суб`єкт господарювання зобов`язаний заперечувати проти доводів суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Також суд зауважує, що при розгляді зазначеної справи особлива увага була приділена саме з`ясуванню підстав, що передували винесенню оскаржуваного податкового повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області від 13.11.2019 №00006360508 на загальну суму 405 724, 00 грн., суд приходить до висновку про необґрунтованість тверджень відповідача, які знайшли своє відображення в акті перевірки від 24.10.2019 №153/14-29-05-08/40416516.

Відповідачем у відзиві на позовну заяву не було наведено жодних доводів, які б свідчили про недотримання податкової дисципліни позивачем у перевіряємий період, окрім пояснень щодо можливих порушень з боку контрагентів позивача та контрагентів зазначених контрагентів, а також відсутності у контролюючого органу чіткої впевненості у походженні товару, який був предметом наведених вище угод.

Таким чином, встановивши в судовому засіданні та підтвердивши доказами, наявними в матеріалах справи, факт прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття зазначених рішень; недобросовісно; нерозсудливо; непропорційно, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані ці рішення, що мають наслідком порушення прав та законних інтересів позивача в публічно-правових відносинах з боку відповідача - суб`єкта владних повноважень, суд вважає, що належним засобом щодо поновлення такого порушеного права буде визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області від 13.11.2019 №00006360508 на загальну суму 405 724, 00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 2, 19, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Прометей Рад" (вул.. Пушкінська, 8, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 40416516) до Головного управління Державної податкової служби (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 43144729) задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.11.2019 року № 00006360508 (форма В4 ).

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 43144729) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Прометей Рад" (вул. Пушкінська, 8, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 40416516) судовий збір у сумі 6 085, 86 грн. (шість тисяч вісімдесят п`ять гривень 86 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.М. Мельник