Рішення

від 28.08.2020 по справі 520/7911/2020

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 серпня 2020 р. № 520/7911/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі: Головуючого- судді : Шляхової О.М., , розглянувши у спрощеному провадженні в приміщенні суду в м. Харкові справу за позовом Головного управління ДПС у Харківській області (вул. до Товариства з обмеженою відповідальністю "Міллерс" про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Головне управління ДПС у Харківській області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Міллерс", в якому просить суд: надати дозвіл на погашення суми податкового боргу в розмірі 35 468,56 гривень перед бюджетом України за рахунок майна Товариства з обмеженою відповідальністю Міллерс (податковий номер 41943335), податкова адреса платника податків: вул. Чайковська, буд. 33 Б, офіс 68, м. Харків, 61024, що перебуває у податковій заставі.

В обґрунтування позову зазначив, що з моменту вручення податкової вимоги контролюючий орган здійснював заходи по примусовому погашенню сум боргу з відповідача. Так, рішенням Харківського окружного адміністративного суду по справі № 520/6981/19 було задоволено позов Головного управління ДФС у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Міллерс" про стягнення податкового боргу. Однак, оскільки, ТОВ "Міллерс" не вживаються заходи щодо добровільного погашення податкового боргу, а направлені до банківських установ інкасові доручення повертаються без виконання, у позивача виникла необхідність звернення до суду для отримання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. На підставі викладеного просив задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

По справі було відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому ст. 257 КАС України та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана відповідачу, та отримана ним.

Відповідач відзив на позов не надав.

Згідно ч.6 ст.162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст.229 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.

За відповідачем рахувалась заборгованість у розмірі 28555,25 грн., яка виникла на підставі неповної сплати в установлені законодавством строки грошових зобов`язань на суму 28555,25 грн. за податковим повідомленням - рішенням № 0019365705 від 11.03.2019 у сумі 29726,45 грн., з урахуванням сплати 1171,20 грн.

У зв`язку з несплатою узгодженої суми податкового зобов`язання у встановлені строки, відповідно до п.59.1 ст. 59 Податкового кодексу України позивачем засобами поштового зв`язку направлялась відповідачу податкова вимога форми "Ю" від 11.01.2019 року № 1284-57, та отримана представником відповідача, про що свідчить підпис у зворотному поштовому повідомленні.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2019 р. по справі № 520/6981/19 було задоволено позов Головного управління ДФС у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Міллерс" про стягнення податкового боргу та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Міллерс" з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків та за рахунок готівки, що належить такому платнику податків на користь Державного бюджету України суму податкового боргу у розмірі 28555,25 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Однак, як вказував позивач, оскільки ТОВ "Міллерс" не вживалися заходи щодо добровільного погашення боргу, а направлення інкасових доручень до банківських установ не призводять до погашення податкового боргу, суб`єкт владних повноважень звернувся із зазначеним позовом до Харківського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом.

Позивачем на підставі рішення начальника Київського управління ГУ ДФС в Харківській області від 26.02.2019 року № 119/20-40-57-07-29 було складено акт № 119/20-40-57-07-22 опису майна від 26.02.2019 року.

Відповідно до витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна внесено реєстраційний запис №17333112 про обтяження згідно з статтями 88,89 Податкового кодексу України.

Згодом, згідно акту № 256/20-40-57-07-22 опису майна від 08.04.2019 року вчинено заміну предмета обтяження, про що внесено відповідні відомості до названого реєстру.

Пунктом 88.1 статті 88 Податкового кодексу України передбачено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Відповідно до пункту 89.1 статті 89 Податкового кодексу України право податкової застави виникає: у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації,- з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу; у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 цього Кодексу, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань.

Згідно з пунктом 91.3 статті 91 Податкового кодексу України, податковий керуючий описує майно платника податків, що має податковий борг, в податкову заставу.

Відповідно до пункту 89.3 статті 89 Податкового кодексу України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформляється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до положень пункту 87.1 статті 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Пункт 87.2 статті 87 Податкового кодексу України передбачає, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до п. 95.1, 95.2, 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Наведені норми Податкового кодексу України вказують на можливість продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, у разі недостатності коштів, які перебувають у власності такого платника податків та вжиття контролюючим органом усіх можливих заходів із стягнення податкового боргу.

Розглядаючи вказану справу, суд вказує, що позивач акцентував увагу в позові, що станом на день звернення до суду сума податкового боргу відповідача становить 35 468,56 гривень, однак, як вбачається з матеріалів справи, та було встановлено рішенням суду по справі № 520/6981/19 податковий борг ТОВ "Міллерс" складав 28555,25 грн.

Суд наголошує, що за визначенням підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом, водночас, доказів наявності узгоджених сум у розмірі 35 468,56 гривень суду не надано.

Належним доказом зазначеного може бути виключно рішення суду, яке набрало законної сили, котрим встановлено дійсність відповідних обставин, на користь чого свідчить те, що позивачем надано на підтвердження суми боргу у розмірі 35 468,56 гривень низку податкових повідомлень - рішень та картку особового рахунку відповідача, однак, вказаними документами саме узгодженість цієї суми не підтверджена.

Крім того, суд зазначає, що підставою вказаного позову є саме те, що ТОВ "Міллерс" не вживаються заходи щодо добровільного погашення податкового боргу саме у розмірі 28555,25 грн., стягнутого за рішенням у справі № 520/6981/19, а направлені до банківських установ інкасові доручення повертаються без виконання.

Вказані інкасові доручення у графі "призначення платежу", містять в собі виключно таку підставу, як рішення по справі № 520/6981/19.

З копій інкасових доручень встановлено, що такі направлялись до банку спочатку на суму 28555,25 грн., а саме:

№ 781 від 29.10.2019 р., проведено банком та повернуто без виконання у зв`язку з відсутністю залишку коштів на рахунку платника 25.11.2019 року;

№ 782 від 29.10.2019 р., проведено банком та 25.11.2019 року виплачено частково на суму 60 грн;

№ 783 від 29.10.2019 р., проведено банком та повернуто без виконання у зв`язку з відсутністю залишку коштів на рахунку платника 25.11.2019 року;

№ 786 від 29.10.2019 р., проведено банком та повернуто без виконання у зв`язку з відсутністю залишку коштів на рахунку платника 02.12.2019 року;

№ 788 від 29.10.2019 р., проведено банком та повернуто без виконання у зв`язку з відсутністю залишку коштів на рахунку платника 02.12.2019 року;

згодом, на меншу суму - 24917,36 грн., а саме:

№ 940 від 04.12.2019 р., проведено банком та 17.12.2019 року виплачено частково на суму 10 грн;

№ 935 від 04.12.2019 р., проведено банком та повернуто без виконання у зв`язку з відсутністю залишку коштів на рахунку платника 17.12.2019 року;

№ 934 від 04.12.2019 р., проведено банком та повернуто без виконання у зв`язку з відсутністю залишку коштів на рахунку платника 21.12.2019 року;

№ 939 від 04.12.2019 р., проведено банком та повернуто без виконання у зв`язку з відсутністю залишку коштів на рахунку платника 21.12.2019 року;

№ 933 від 04.12.2019 р., проведено банком та повернуто без виконання у зв`язку з відсутністю залишку коштів на рахунку платника 23.12.2019 року;

№ 938 від 04.12.2019 р., проведено банком та повернуто без виконання у зв`язку з відсутністю залишку коштів на рахунку платника 23.12.2019 року;

№ 931 від 04.12.2019 р., проведено банком та повернуто без виконання у зв`язку з відсутністю залишку коштів на рахунку платника 26.12.2019 року;

№ 936 від 04.12.2019 р., проведено банком та повернуто без виконання у зв`язку з відсутністю залишку коштів на рахунку платника 26.12.2019 року;

№ 932 від 04.12.2019 р., проведено банком та повернуто без виконання у зв`язку з відсутністю залишку коштів на рахунку платника 28.12.2019 року;

№ 937 від 04.12.2019 р., проведено банком та повернуто без виконання у зв`язку з відсутністю залишку коштів на рахунку платника 28.12.2019 року;

Водночас, позивачем жодним чином не обґрунтовано, який саме залишок боргу, стягнутого за рішенням у справі № 520/6981/19 позивач не має змоги стягнути, у зв`язку з поверненням без виконання інкасових доручень, названих вище.

Крім того, як вже зазначалось вище, підставою позову позивачем зазначено те, що ТОВ "Міллерс" не вживаються заходи щодо добровільного погашення податкового боргу, а направлені до банківських установ інкасові доручення повертаються без виконання.

У свою чергу, позивачем не надано доказів направлення інкасових доручень з метою стягнення боргу та повернення таких без виконання станом на час звернення до суду з даним позовом - червень 2020 року, останні інкасові доручення датовані груднем 2019 року.

Крім того, з КОР відповідача вбачається, що останнім вживаються заходи щодо виконання свого податкового обов`язку.

Так, відповідачем було сплачено 27.08.2018 року коштів на суму 7806 грн., 20.12.2018 року - 194 грн., 21.06.2019 року - 50000 грн. та 709,2 грн., 11.11.2019 року - 3489,69 грн., 12.11.2019 року - 88,2 грн., 25.11.2019 року - 60 грн., 17.12.2019 року - 10 грн.

Позивачем не доведено неможливість спрямування вказаних коштів на погашення боргу за рішенням № 520/6981/19 в порядку черговості.

Крім того, обставини повернення без виконання інкасових доручень, за факту наявності у КОР відповідача даних про певні сплати коштів ще не свідчить автоматично про неможливість вчинення дій, спрямованих на погашення боргу, окрім як за рахунок майна відповідача, оскільки відповідними джерелами погашення такого боргу, в силу п.87.1 ст.87 ПК України є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Наведені обставини у сукупності дають суду підстави вважати, що у правовідносинах, з приводу яких подано позов, у контролюючого органу відсутні підстави для звернення до суду з вказаним позовом.

Відтак, у задоволенні позову Головного управління ДПС у Харківській області (вул. до Товариства з обмеженою відповідальністю "Міллерс" про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна належить відмовити.

Керуючись ст.ст. 255, 257, 295, 297 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Головного управління ДПС у Харківській області (вул. до Товариства з обмеженою відповідальністю "Міллерс" про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складання у повному обсязі шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду або в порядку, передбаченому п. 15.5 Розділу VII КАС України, а саме: до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено 31 серпня 2020 року.

Суддя О.М. Шляхова