Рішення

від 20.08.2020 по справі 235/1791/20

КРАСНОАРМІЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер справи 235/1791/20

Номер провадження 2/235/982/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2020 року м. Покровськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді: Клікунової А. С.,

за участю секретаря судового засідання: Ліпскіс О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в прядку загального провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Покровської міської ради Донецької області про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним, визнання права власності, -

В С Т А Н О В И В :

16.03.2020 року на розгляд суду пред`явлено вказану позовну заяву, в якій з урахуванням поданого 28.05.2020 року, в порядку ст. 49 ЦПК України, уточнення, заявлено такі вимоги:

- визнати дійсним договір купівлі-продажу 12.05.2000 року, укладений між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю Торгівель фірма Красноармійськ , зареєстрований на регіональній товарній біржі Юго-Восток за реєстраційним номером № 528 від 12.05.2000 р.;

- визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/500 частини універмагу ІНФОРМАЦІЯ_1 , розташовану на земельній ділянці Покровської міської ради Донецької області за адресою: АДРЕСА_1., універмаг ІНФОРМАЦІЯ_1 загальною площею 9,6 квадратних метри, а саме 1-55 VІ-склад (ІІ поверх).

Позовні вимоги обґрунтовано наступним. 12.05.2000 року ОСОБА_1 придбала (купила) 1/500 частину основної будівлі універмагу ІНФОРМАЦІЯ_1 (до користування перейшло 1-55 VІ-склад (ІІ поверх), розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , про що з продавцем Товариством з обмеженою відповідальністю Торгівельна Фірма Красноармійськ підписано біржовий контракт (договір купівлі-продажу). Контракт був укладений на Регіональній товарній біржі Юго-Восток , з подальшою реєстрацією в Красноармійському бюро технічної інвентаризації. Наразі позивач ОСОБА_1 має обмеження в здійсненні розпорядчих дій стосовно вказаного об`єкта нерухомості, оскільки державним реєстратором прав на нерухоме майно не визнається, біржовий контракт ставиться під сумнів як маючий силу правовстановлюючого документа. Позивач не може реалізувати свої майнові права, оскільки у діючих на час укладання біржового контракту в 2000 році та діючих правових нормах на теперішній час, є протиріччя щодо необхідності нотаріального посвідчення вказаного договору. Вказані обставини зумовили судовий захист майнових прав ОСОБА_1 в спосіб визнання біржового контракту дійсним, за допомогою якого позивач досягне панування над належним їй нерухомим майном (а.с. 2-5, 45-48).

Ухвалою суду від 19.03.2020 року за позовною заявою ОСОБА_1 до Покровської міської ради Донецької області відкрито провадження, між сторонами виникли матеріально-правові і процесуально-правові наслідки такого рішення; розгляд справи призначено в порядку загального позовного провадження з викликом сторін, що узгоджується з ч. 4 ст. 19, ст. 274 ЦПК України (а.с. 32).

17.04.2020 року на адресу суду Покровською міською радою Донецької області, в порядку ст. 192 ЦПК України, подано відзив на позовну заяву з викладенням наступних заперечень проти вимог ОСОБА_1 . Так, 18.12.2019 року державним реєстратором прав на нерухоме майно Центру надання адміністративних послуг м. Покровськ Донецької області в реєстрації права власності ОСОБА_1 на основну будівлю універмагу ІНФОРМАЦІЯ_1 , що розташований за адресою: АДРЕСА_1 відмовлено, оскільки подані позивачем документи не відповідають вимогам ст. ст. 220, 657 ЦК України, а саме договір купівлі-продажу спірного об`єкту нерухомості нотаріально не посвідчений. Покровською міською радою Донецької області звертається увага суду, що відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 - 3, 5, 6 статті 203 ЦК України. Відповідно до ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимог про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Закон надає суду право визнати дійсним договір, який укладено без додержання нотаріального посвідчення. Разом з тим, правило статті 220 ЦК України не поширюється на договори купівлі-продажу, предметом яких є земельна ділянка, єдиний майновий комплекс, житловий будинок (квартира) або інше нерухоме майно, оскільки такий правочин підлягає не тільки нотаріальному посвідченню, а й державній реєстрації, що узгоджується зі ст. 657 УК України. Це пов`язано із тим, що момент вчинення такого правочину, відповідно до ст. ст. 210, 640 ЦК України відповідає саме державній реєстрації. За таких обставин, договір купівлі-продажу 12.05.2000 року, підписаний між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Торгівель фірма Красноармійськ є неукладеним і таким, що не породжує для сторін прав та обов`язків. При розгляді справи Покровська міська рада Донецької області просить врахувати, правову позицію Верховного суду України (рішення від 06.04.2011 року, при цьому номер справи не зазначено), за якою правила статті 220 ЦК України не поширюються на правочини, які підлягають нотаріальному посвідченню та державній реєстрації (а.с. 38-40, 56-58).

ОСОБА_1 правом подати відповідь на відзив Покровської міської ради Донецької області не скористалася.

Ухвалою суду від 26.06.2020 року по справі проведено підготовче провадження, спірні відносини призначено до розгляду по суті, що узгоджується з п. 3 ч. 2 ст. 200 ЦПК України (а.с. 62-63).

Сторони на виклик до суду не з`явилися, про дату, час проведення судового засідання повідомлені належним чином відповідно до ст. ст. 128, 130 ЦПК України.

Позивач ОСОБА_1 суду адресувала заяви про розгляд справи в її відсутність, позов підтримано, просить ухвали рішення на підставі письмових матеріалів у справі.

Відповідачем Покровською міською радою Донецької області надана заява про розгляд справи у відсутність представника органу місцевого самоврядування.

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Суд, повно і всебічно з`ясувавши обставини, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог, дослідивши докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, - приходить до наступних висновків.

Судом встановлено такі фактичні обставини та відповідні правовідносини.

12 травня 2000 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Торгівельна Фірма Красноармійськ укладено договір купівлі-продажу, за яким позивачем придбано у власність одну п"ятсоту частину основної будівлі універмагу ІНФОРМАЦІЯ_1 , розташовану на земельній ділянці Красноармійської міської ради за адресою: АДРЕСА_1, універмаг ІНФОРМАЦІЯ_1 загальною площею 9,6 квадратних метри; до користування перейшло 1-55 VІ-склад (ІІ-й поверх). Договір купівлі-продажу нерухомості, зареєстрований за реєстраційним номером 528 на Регіональній товарній біржі Юго-Восток (а.с. 9).

Зі змісту біржового контракту від 12.05.2000 року вбачається, що умови вказаного договору позивач ОСОБА_1 виконала у повному обсязі, передала продавцю ТОВ Торгівельна фірма Красноармійськ обумовлені грошові кошти в рахунок оплати придбаної частини основної будівлі універмага ІНФОРМАЦІЯ_1 , вартість нерухомого майна 4000,00 гривень (п. 3 контракту).

Згідно посвідчення (форма-3), виданого 18.07.2000 року Державним комунальним підприємством Красноармійське бюро технічної інвентаризації право приватної власності на 1/500 частину основної будівлі універмагу ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстровано за позивачем, реєстраційний номер № 324 (а.с. 10).

Відповідно до статті 4 3акону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 р. № 1952-IV (вступив в дію з 01.01.2013 року) обов`язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме право власності на нерухоме майно. Згідно ч. 1 ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

На виконання вказаних норм позивач ОСОБА_1 звернулася до Центру надання адміністративних послуг м. Покровськ Донецької області із заявою для проведення державної реєстрації права власності на основну будівлю універмагу ІНФОРМАЦІЯ_1 , що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням державного реєстратора на нерухоме майно № 50291030 від 18.12.2019 року відмовлено у державній реєстрації права приватної власності на основну будівлю універмагу ІНФОРМАЦІЯ_1 , що розташований за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 . Дане рішення вмотивоване, серед іншого, тим, що правовстановлюючий документ на об`єкт нерухомого майна, а саме договір купівлі-продажу від 12.05.2000 року, реєстраційний номер 528, виданий Президентом регіональної товарної біржі Юго-Восток не посвідчений нотаріально (а.с. 14).

Позивач ОСОБА_1 постійно і відкрито користується спірним об`єктом нерухомості, однак наявні перешкоди у здійсненні державної реєстрації права власності на майно, оскільки біржовий контракт (договір купівлі-продажу) нотаріально не посвідчено.

Стаття 55 Конституції України про права і свободи людини і громадянина, які захищаються судом, передбачає, що кожен має право будь-якими, незабороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Відповідно до ст. 81 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом; кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу для своїх вимог. Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, при з`ясуванні, якими доказами кожна сторона буде обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо невизнаних обставин, суд повинен виходити з принципу змагальності цивільного процесу, за яким кожна сторона несе обов`язки щодо збирання доказів і доказування тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, якщо інше не встановлено процесуальним законом.

Судом надано оцінку обґрунтованості вимог ОСОБА_1 з урахуванням доводів, аргументів Покровської міської ради Донецької області щодо безпідставності позову.

Спірні правовідносини склалися на підставі укладеного 12.05.2000 року договору купівлі-продажу, сторонами правочину є ОСОБА_1 та Товариство з обмеженою відповідальністю Торгівельна фірма Красноармійськ .

Згідно п. 1 договору купівлі-продажу від 12.05.2000 року ТОВ Торгівельна фірма Красноармійськ продало, а ОСОБА_1 купила одну п`ятисоту частину основної будівлі універмага ІНФОРМАЦІЯ_1 , розташовану на земельній ділянці Красноармійської міської ради за адресою: АДРЕСА_1, універмаг ІНФОРМАЦІЯ_1 загальною площею 9,6 квадратних метри; до користування позивача (покупця) переходить: 1-55 VІ-склад (ІІ поверх), яка складає 1/500 ідеальну частину (а.с. 9).

Рішенням Красноармійської міської ради Донецької області № 7/9-6 від 20.04.2016 року Про перейменування вулиць та провулків міста Красноармійська - назву АДРЕСА_1 змінено на АДРЕСА_1 (а.с. 17-18).

Постановою Кабінету Міністрів України № 1353- VIII від 12.05.2016 року Про перейменування деяких населених пунктів у Донецькій області місто Красноармійськ перейменовано в місто Покровськ.

На ім`я ОСОБА_1 КП Бюро технічної інвентаризації складено технічний паспорт на основну будівлю універмагу ІНФОРМАЦІЯ_1 , з зазначенням наступної експлікації - основна будівля універмагу ІНФОРМАЦІЯ_1 А-2 , торгівельний зал загальною площею 21,9 квадратних метри, 1984 рік спорудження, фундамент - з/б блоки, стіни - з/б панелі, перекриття - з/б плити, підлога - бетонна (а.с. 11-13).

Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, громадських формувань - Товариство з обмеженою відповідальністю Торгівельна фірма Красноармійськ , ідентифікаційний код - 23424926 з 14.04.2005 року перебуває в статусі припинення, правонаступники відсутні (а.с. 15-16).

В зв`язку із чим, належним відповідачем по даній справі є Покровська міська рада Донецької області.

Частина 1 ст. 58 Конституції визначає, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Частинами 1, 3 ст. 5 ЦК України передбачено, що акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності; якщо цивільні відносини виникли раніше й регулювались актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності. Відповідно до пп. 4 і 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України цей кодекс застосовується до цивільних відносин, що виникли після набуття ним чинності, тобто після 1 січня 2004 року. Таким чином, до спірних відносин застосовуються норми ЦК УРСР 1963 року.

Відповідно до ст. 227 ЦК УРСР договір купівлі-продажу житлового будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією із сторін є громадянин.

Згідно з ч. 2 ст. 15 Закону України "Про товарну біржу" від 10.12.1991 року № 1956-ХІІ (в редакції, чинній на момент укладання спірного правочину) угоди, зареєстровані на товарній біржі не підлягають нотаріальному посвідченню.

Таким чином, на дату укладання позивачем ОСОБА_1 правочину в законодавстві існували протиріччя щодо необхідності нотаріального посвідчення вказаного договору, мала місце колізія норми ст. 15 Закону України „Про товарну біржу" та норми кодифікованого нормативно-правового акту, а саме ст. 277 ЦК Української РСР 1963 року.

Відповідно до абз. 3 п. 2 Постанови №14 Пленуму Верховного Суду України Про судове рішення у цивільній справі від 18.12.2009 року, в якому роз`яснено, що у випадку наявності суперечності між нормами законів (кодексів), що мають юридичну силу, застосуванню підлягає той, що прийнятий пізніше.

В даному випадку, наявна колізія норм матеріального права, що мають однакову юридичну силу, при цьому суд акцентує увагу, що Закон України "Про товарну біржу" було прийнято в 1991 року, а Цивільний кодекс на момент укладання спірного правочину діяв з 1963 року. При вирішенні спору про необхідність чи відсутність необхідності нотаріального посвідчення правочину, укладеного на товарній біржі, суд вважає правомірним застосування положення ст. 15 Закону України „Про товарну біржу" (як нормативного акту, прийнятого пізніше), що дозволяв укладати біржові контракти щодо відчуження нерухомості без нотаріального посвідчення.

Відповідно до ч. 2 ст. 47 ЦК України (в редакції 1963 року) - якщо сторони домовилися про всі істотні умови договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухиляється від його нотаріального посвідчення, - суд може визнати такий договір дійсним. У такому випадку наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Як вбачається із матеріалів справи доказом укладення і виконання біржового контракту (договору купівлі-продажу) є підтвердження факту проведення всіх розрахунків (сплата визначеної договором суми грошей, які продавцем отримані до підписання договору).

Згідно ч. 2 ст. 47 ЦК України та ст. ст. 224, 227 ЦК України (в редакції 1963 р.), які діяли на час укладення договору, передбачено: - якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення суд може визнати такий договір дійсним.

З матеріалів справи вбачається, що умови договору купівлі-продажу від 12.05.2000 року (біржового контракту) виконано, однак правочин не посвідчено нотаріально. Така обставина перешкоджає позивачу у здійсненні права володіння та розпорядження належним об`єктом нерухомості, право власності не підлягає визнанню державним реєстратором.

Відповідно до ч. 5 ст. 11 ЦК України, однією з умов виникнення прав та обов`язків учасників цивільних правовідносин є рішення суду.

З вимог ст. 16 ЦК України вбачається, що захист цивільних прав шляхом визнання права власності належить судам. Одним із способів захисту цивільних прав, згідно ч. 2 ст. 16 ЦК України, є визнання права.

Таким чином, обраний позивачем спосіб захисту прав передбачений законом і відповідає йому.

Суд, приймаючи такий висновок, відхиляє доводи відповідача Покровської міської ради Донецької області, що спірний договір купівлі-продажу є неукладеним через відсутність державної реєстрації такого правочину згідно із Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно , тому не може бути визнаний дійсним. В пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними роз`яснено, що при вирішенні спору про визнання правочину, який підлягає нотаріальному посвідченню дійсним, необхідно враховувати, що норма частини другої статті 220 ЦК України не застосовується щодо правочинів відповідно до статей 210, 640 ЦК України пов`язується із державною реєстрацією, тому вони не є укладеними і не створюють прав та обов`язків для сторін. Разом з тим, до спірних правовідносин не підлягає застосуванню стаття 220 ЦК України, який набрав чинності з 01.01.2004 року, тобто після укладення 12.05.2000 року договору купівлі-продажу. Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного суду в постанові від 12.09.2018 року по справі № 522/50/16-ц (підлягає обов`язковому врахуванню в розумінні ч. 4 ст. 263 ЦПК України).

З матеріалів справи також вбачається, що рішенням виконавчого комітету Красноармійської міської ради Донецької області № 61 від 18.02.2004 року надано дозвіл приватному підприємцю ОСОБА_1 виконати обособлення торгових площ (9,6 кв.м., 11,8 кв.м та 5,6 кв.м), розташованих на 2 поверсі універмагу ІНФОРМАЦІЯ_1 , при цьому враховано належність останній вказаного майна на підставі договорів купівлі-продажу від 12.05.2000 року, 17.06.2000 року, 31.05.2002 року, зареєстрованих за № № 528, 572, 988 на Регіональній товарній біржі Юго-Восток (а.с. 49). Тобто, до пре"явлення позову право власності на спірний об"єкт нерухомості Покровською міською радою Донецької області не ставилося під сумнів.

Рішенням Красноармійського міського суду Донецької області від 01.07.2002 року по справі № 2-1857/2002: визнано дійсним договір купівлі-продажу частини основного будівництва універмагу ІНФОРМАЦІЯ_1 , укладений 31.05.2002 року між ОСОБА_1 та ТОВ Торгівельна фірма Красноармійськ ; визнано за ОСОБА_1 право власності на одну тисячну частину основного будівництва універмагу ІНФОРМАЦІЯ_1 , розташованого на земельній ділянку Красноармійської міської ради за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 5,6 кв.м., що складає склад 1-55, 2 поверх (а.с. 50). Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 2481374, сформований 30.12.2003 року Красноармійським бюро технічної інвентаризації - за ОСОБА_1 на підставі рішення Красноармійського міського суду Донецької області № 2-1857 від 01.07.2002 року зареєстровано право власності на 1/1000 частку основної будівлі універмагу ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 51).

Суд, враховуючи вищевикладене, після всебічного, повного дослідження й оцінки наявних матеріалів, за встановленням того, що при укладанні 12.05.2000 року договору купівлі-продажу нерухомості було досягнуто всіх умов угоди та виконано прийняті зобов`язання, при цьому до теперішнього часу заперечень стосовно наслідків укладення правочину не виникло, - приходить до висновку про наявні підставі для застосування вимог ч. 2 ст. 47 ЦК України (в редакції 1963 р.) щодо можливості визнання зазначеного договору дійсним.

Суд також визнає підставними вимоги ОСОБА_1 в частині визнання права власності на 1/500 частини універмагу ІНФОРМАЦІЯ_1 , розташовану на земельній ділянці Покровської міської ради Донецької області за адресою: АДРЕСА_1., універмаг ІНФОРМАЦІЯ_1 (нерухове майно є предметом договору купівлі-продажу від 12.05.2000 року).

Відповідності до ст. ст. 41, 55 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Права людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

На підставі вищевикладеного, ст. ст. 47 ЦК України (у редакції 1963 р.), ст. ст. 16, 220, 319, 328 ЦК України, керуючись ст. ст. 263-265, 268, 273, 280, 354 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Покровської міської ради Донецької області про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним, визнання права власності - задовольнити.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомості, укладений 12.05.2000 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Торгівельна фірма Красноармійськ , зареєстрований на Регіональній товарній біржі Юго-Восток за реєстраційним номером № 528 від 12.05.2000 року.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/500 частини універмагу ІНФОРМАЦІЯ_1 , розташовану на земельній ділянці Покровської міської ради Донецької області за адресою: АДРЕСА_1 універмаг ІНФОРМАЦІЯ_1 загальною площею 9,6 квадратних метри, а саме 1-55 VІ-склад (ІІ поверх).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 273 ЦПК України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 354, 355 ЦПК України та, відповідно п. п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень ЦПК України, - до Донецького апеляційного суду через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області або безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до п. 3 розділу ХІІ Прикінцеві положення ЦПК України (в редакції Закону № 731-IX від 18.06.2020 р.) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином; суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення; суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Згідно ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дата складання повного тексту рішення суду - 20.08.2020 року.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

- позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_3 ;

- відповідач: Покровська міська рада Донецької області, код ЄДРПОУ 04052933, адреса місцезнаходження: Донецька область, м. Покровськ, пл. Шибанкова, 11

Суддя: