Справа № 236/2297/20
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 серпня 2020 року Краснолиманський міський суд Донецької області в складі:
головуючого судді Сердюк Н.В.,
за участю секретаря Безорчук А.О.,
розглянувши в судовому засіданні в залі суду м. Лиман Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Об`єднаної територіальної громади м. Лиман в особі Лиманської міської ради Донецької області, про визнання права власності на спадкове майно,
ВСТАНОВИВ:
15.07.2020 року до Краснолиманського міського суду Донецької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Об`єднаної територіальної громади м. Лиман, в особі Лиманської міської ради Донецької області, про визнання права власності на спадкове майно (а.с. 1-5).
В судове засідання позивач ОСОБА_1 , не прибув, хоча був належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи судом, надав суду письмову заяву про розгляд справи без його участі, на позовних вимогах наполягає, просить їх задовольнити.
Представник відповідача Об`єднаної територіальної громади м. Лиман в особі Лиманської міської ради Донецької області, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не прибув, просить справу розглянути без його участі, про що надав відповідну заяву.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою всіх учасників справи, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд вважає можливим розглянути справу без особистої участі позивача та представника відповідача, оскільки матеріали справи містять всі необхідні відомості про права та взаємовідносини сторін.
Дослідивши зібрані у справі докази, всебічно і повно з`ясувавши всі обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши письмові докази, які мають значення для розгляду спору по суті, суд встановив фактичні обставини та відповідні їм цивільні правовідносини.
Згідно з копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 13.03.1965 року Ямпільським селищним ЗАГС Краснолиманського району батьками позивача ОСОБА_1 є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с. 19).
Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 13.03.2018 року Лиманським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, актовий запис № 240 - ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Ямпіль Лиманського району Донецької області померла мати позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 (а.с. 20).
Згідно із ст 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Після смерті ОСОБА_3 залишилося спадкове майно, яке склалося з житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належав померлій на підставі свідоцтва про право власності, виданого державним нотаріусом Краснолиманської державної нотаріальної контори Ревіною І.М. 07.02.1991 року за реєстровим №2-125, зареєстрованого Слов`янським БТІ 18.02.1991 року за № 1301, та на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого 07.02.1991 року за реєстровим №2-127, зареєстрованого Слов`янським БТІ 18.02.1991 року за №1301; земельної ділянки площею 0,1945 га для будівництва і обслуговування жилого будинку і господарських будівель та споруд, кадастровий номер 1423056400:01:000:1194, розташованої по АДРЕСА_1 , яка належала померлій на підставі державного акту серії І-ДН №164281, виданого Ямпільською селищною радою 22.02.2000 року та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на землю за №1049; земельної ділянки площею 1,9555 га, розташованої на території Лиманської міської ради Донецької області, призначеної для ведення особистого селянського господарства, що належала померлій на підставі державного акту на право власності на землю серії ДН №070885, виданого Краснолиманською міською радою 16.08.2004 року, кадастровий номер 1423056400:04:000:0486.
Відповідно до ст. 1216 , 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Статтею 1217 ЦК України передбачені види спадкування. Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті (ст. 1233 ЦК України ).
За життя 11.05.2017 року ОСОБА_3 склала заповіт, відповідно до змісту якого, все майно, яке належало на час смерті заповідала сину, тобто позивачу в справі ОСОБА_1 .. Заповіт посвідчений державним нотаріусом Лиманської ДНК 11.05.2017 року за реєстровим № 1349 на теперішній час не змінений та не скасований, що підтверджується інформаційною довідкою Лиманської державної нотаріальної контори від 29.07.2020 року.
Положеннями ст. 1261 , 1268 ч. 3 ЦК України визначено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Спадкоємцем за заповітом, який прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3 в порядку ч.1 ст. 1269 ЦК України , є її син - позивач у справі ОСОБА_1 ; інші спадкоємці відсутні, що підтверджується повідомленням Лиманської державної нотаріальної контори від 29.07.2020 року.
19.05.2020 року за реєстровим №402 позивачу ОСОБА_1 державним нотаріусом Лиманської державної нотаріальної контори Алексєєвою В.Є. було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 1,9555 га для ведення особистого селянського господарства , кадастровий номер 1423056400:04:000:0486, розташовану на території Лиманської міської ради Донецької області після смерті матері, ОСОБА_3 ..
На теперішній час, державним нотаріусом постановою від 19.05.2020 року позивачу відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, а саме: у видачі свідоцтва про право на спадщину, яка залишилася після смерті ОСОБА_3 , оскільки відсутні документи, які підтверджують право власності на спадкове майно на ім`я спадкодавця.
Відсутність правовстановлючих документів на спадковий будинок на ім`я померлої ОСОБА_3 перешкоджають позивачу в позасудовому порядку оформити спадщину.
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Стаття 16 Цивільного кодексу України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. При цьому одним із способів такого захисту може бути і визнання права власності.
Відповідно до ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Аналогічна правова позиція викладена в п. 3.1 Узагальнення ВССУ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування де зазначено, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
В абз. з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування"від 20.05.2008 № 7 викладена правова позиція суду, що У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження .
Відповідно до ч.4 ст. 25 ЦК України цивільна правоздатність особи припиняється у момент її смерті, отже на теперішній час у позивач отримати правовстановлюючий документ на ім`я спадкодавців немає можливості.
Статтею 1216 ЦК України встановлено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до норм ч. 5 ст. 1268 ЦК незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Статтею 41 Конституції України гарантовано кожному право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності визнано непорушним.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Якщо спадкоємець не має змоги оформити спадщину відповідно до вимог законодавства у зв`язку із відсутністю правовстановлюючих документів, питання визначення належності цього майна має вирішуватись у судовому порядку.
Приписами п.1 ст. 6 Конвенції прозахист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Так, Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 та статті13Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його прав і обов`язків цивільного характеру (п.36 рішення ЄСПЛ від 21.02.1975 року у справі Голден проти Сполученого королівства ) та кожен має право на ефективний засіб юридичного захисту (ст.13 Конвенції).
В силу ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , кожна людина, права і свободи якої, викладені у цій Конвенції, порушуються, має ефективний засіб захисту у відповідному національному органі.
Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
З урахуванням викладених позивачем обставин та досліджених у судовому засіданні письмових доказів, суд вважає можливим задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування.
Керуючись ст. 4 , 12 , 13 , 81 , 223 , 263-265 ЦПК України , ст. 15-16 , 25 , 316 , 328 ЦК України , суд,
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Об`єднаної територіальної громади м. Лиман в особі Лиманської міської ради Донецької області, про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити .
Визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , право власності на житловий будинок А-1 загальною площею 48,3 кв.м., в тому числі житловою - 24,0 кв.м. з господарськими будівлями та спорудами: сарай`Б , літня кухня В , сарай Б" , льох Г , душ Д , вбиральня Е , сарай Ж , колодязь №1, колонка №2, які розташовані по АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Ямпіль Лиманського району Донецької області.
Рішення може бути оскаржено до Донецького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Згідно із п/п. 15.5) п.15 розд. XIII Перехідні положення ЦПК України (в редакції Закону України від 03.10.2017 року № 2147-VIII) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Згідно із п.3 розд. XII Прикінцеві положення ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 28.08.2020 року.
Суддя -
Суд | Краснолиманський міський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 28.08.2020 |
Оприлюднено | 02.09.2020 |
Номер документу | 91226159 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Краснолиманський міський суд Донецької області
Сердюк Н. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні