Постанова

від 09.08.2007 по справі а31/242-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

А31/242-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

09.08.07р.

Справа № А31/242-07

За позовом: Управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі м. Дніпропетровськ, м. Дніпропетровськ  

До: Державного науково-виробничого підприємства „Текопром”, м. Дніпропетровськ

Про: стягнення 2 131,35 грн.

Суддя: Мороз В.Ф.

При секретарі: Джихур Т.А.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: Пономаренко Л.В., дов. від 08.08.07р.; Степанова О.В., дов. від 23.01.07р.

Від відповідача: Тейковцев В.І. директор, Сухенко А.М., дов. від 01.09.07р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача на свою  користь 2 131,35 грн. недоїмки по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

В обґрунтування позовних вимог посилається на порушення відповідачем зобов'язань щодо своєчасної сплати  внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідач письмових пояснень по суті позову не надав. У судовому засіданні проти позову заперечував, посилався на відсутність заборгованості перед позивачем згідно копій платіжних доручень.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до положень Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” № 1058-ІV від 09.07.2003р. (надалі –Закон) на відповідача покладено обов'язок по нарахуванню, обчисленню і сплаті в установлені строки та в повному обсязі страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Згідно ст. ст. 14, 15 Закону підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання –роботодавці є платниками страхових внесків.

Відповідно до ст. 19 Закону страхові внески до солідарної системи нараховуються  для роботодавця - на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників.

Відповідно до ч.6 ст. 20 Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для відповідача відповідно до Закону є календарний місяць. Перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг). При цьому фактичним одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу) вважається одержання відповідних сум готівкою, зарахування на банківський рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, одержання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей в рахунок зазначених виплат (доходу), фактичне здійснення із цих виплат (доходу) відрахувань,  передбачених  законодавством або за виконавчими документами, чи будь-яких інших відрахувань.

          Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій (ч.2 ст. 106 Закону).

Державне науково-виробниче підприємство „Текопром” зареєстроване в Управлінні Пенсійного фонду України в Красно гвардійському районі м. Дніпропетровськ як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідач з березня по квітень 2007р. нарахував страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на загальну суму 2 165,85 грн.

Позивачем, на підставі розрахунків сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування заявлено вимогу про стягнення з відповідача суми залишку заборгованості у розмірі 2 131,35 грн., що підтверджується довідкою позивача, наданою в матеріали справи.

Суд не погоджується з доводами відповідача щодо наявності підстав для відмови у позові у зв'язку з погашенням заборгованості у квітні місці за визначений позивачем період, оскільки у відповідача існувала заборгованість за попередні періоди. Відповідно до п.5 ст. Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” за  рахунок  сум,  що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій. Розрахунок бору відповідача, наданий позивачем відповідає матеріалам справи та фактичним обставинам.

За викладених обставин позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003р., ст.  158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд:

ПОСТАНОВИВ:

Стягнути з Державного науково-виробничого підприємства „Те копром”  (49059, м. Дніпропетровськ, пр. Кірова, 46; код ЄДРПОУ 04795427) на користь Управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі м. Дніпропетровськ  (49008, м. Дніпропетровськ, вул. Чичеріна, 100; п/р 25600303013179 в ДОУ ВАТ „Державний Ощадбанк України”, МФО 305482; код ЄДРПОУ 21928605) 2 131,35 грн.

Заява про апеляційне оскарження  постанови суду першої інстанції подається до адміністративного суду  апеляційної інстанції через суд першої інстанції протягом 10 днів  з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду  першої інстанції подається у тому ж  порядку протягом 20 днів після подання  заяви про апеляційне оскарження.

          Суддя                                                                                                   В.Ф. Мороз