Ухвала

від 25.08.2020 по справі 758/15108/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 11-сс/824/3837/2020 Слідчий суддя в суді першої інстанції ОСОБА_1

Категорія: ст. ст. 170-173 КПК України Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2020 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою, з доповненнями представника власника майна ТОВ «Мосреалторг» адвоката ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 28 листопада 2018 року,

за участю:

представника власника майна

адвоката ОСОБА_6 ,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 28 листопада 2018 року задоволено клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах третього слідчого відділу управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України ОСОБА_7 , в рамках кримінального провадження за № 12013110060002990 від 02.04.2013 р., за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 364, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368, ч. 5 ст. 368, ч. 3 ст. 368-2, ч. 2 ст. 375, ч. 2 ст. 376, ч. 2 ст. 376-1, ч. 1 ст. 382 КК України, про арешт майна.

Накладено у кримінальному провадженні № 12013110060002990 від 02.04.2013 р. арешт із забороною відчуження на нерухоме майно, яке належить на праві власності ТОВ «Мосреалторг» (Код 35979091), а саме, нежитлова будівля, з льохом, загальна площа 1364,10 кв.м., розташована за адресою: Донецька область, м. Сніжне, вул. Карапетяна, б. 41; будівлі літ.1А-1, 1З-1, 1О-2, 1И-1, Н, 1Л-1, 1М-1, 1К-1, 1П-2, 1Б-1, 1С-1, 1Р-1, 1Ф-1, 1Ц-1, 1Х-1, 1У-1, 1Ш-1, загальна площа 8307,3 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ;

Заборонено органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державним реєстраторам, нотаріусам усіх нотаріальних округів, як спеціальним суб`єктам, наділеним функціями державного реєстратора, а також іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, вчиняти будь-які реєстраційні та нотаріальні дії щодо нежитлової будівлі, з льохом, загальною площею 1364,10 кв.м., що розташована за адресою: Донецька область, м. Сніжне, вул. Карапетяна, буд. 41, та будівлі літ.1А-1, 1З-1, 1О-2, 1И-1, Н, 1Л-1, 1М-1, 1К-1, 1П-2, 1Б-1, 1С-1, 1Р-1, 1Ф-1, 1Ц-1, 1Х-1, 1У-1, 1Ш-1, загальна площа 8307,3 кв.м., що розташовані за адресою: м. Донецьк, вул. Прокоф`єва, буд. 9, щодо державної реєстрації набуття, зміни або припинення речових прав на зазначене нерухоме майно;

Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, представник власника майна ТОВ «Мосреалторг» адвокат ОСОБА_6 , подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційну скаргу, з доповненнями в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 26.11.2018 у справі № 758/15108/18 в кримінальному провадженні № 12013110060002990, якою накладено арешт на нерухоме майно ТОВ «Мосреалторг» (Код 35979091), а саме, нежитлову будівлю, з льохом, загальною площою 1364,10 кв.м., розташовану за адресою: Донецька область, м. Сніжне, вул. Карапетяна, б. 41; будівлі літ.1А-1, 1З-1, 1О-2, 1И-1, Н, 1Л-1, 1М-1, 1К-1, 1П-2, 1Б-1, 1С-1, 1Р-1, 1Ф-1, 1Ц-1, 1Х-1, 1У-1, 1Ш-1, загальною площою 8307,3 кв.м., розташовані за адресою: м. Донецьк, вул. Прокоф`єва, б. 9.

На обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що клопотання про арешт майна подано неналежним суб`єктом, а оскаржувана ухвала не є належним чином обґрунтованою. Слідчим суддею не наведено жодної з ознак відповідності нерухомого майна речовому доказу, у відповідності до вимог ст. 98 КПК України.

Також апелянт зазначає, що мотиви суду при накладенні арешту майна Товариства та підстави накладення арешту, не належним чином обґрунтовані відповідно до вимог частини 3 статті 170, 98 КПК України, та не перевірені належними доказами. Обґрунтування судового рішення про арешт майна лише з метою збереження речових доказів створює надмірним тягар для власника майна, не відповідає засадам кримінального провадження, меті арешту майна, порушує право власності ТОВ «Мосреалторг», тому внаслідок формального мотивування та постановлення оскаржуваної ухвали ТОВ «Мосреалторг» зазнало надмірного втручання в право мирного володіння своїм майном внаслідок арешту.

Крім того апелянт зазначає, що в матеріалах справи на момент накладення арешту відсутня постанова слідчого про визнання речовими доказами майна ТОВ «Мосреалторг», а відтак не була дотримана належна правова процедура.

На обґрунтування вимог клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження апелянт зазначає, що оскаржувана ухвала була постановлена в закритому судовому засіданні без виклику власника майна, та за його місцезнаходження не надсилалась. Про факт її винесення власнику майна випадково стало відомо з Реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяження. Вперше оскаржувану ухвалу було отримано ним, як представником ТОВ «Мосреалторг» 26.06.2020. Однак вчасно подати вказану апеляційну скаргу виявилось не можливо через карантинні заходи, тривалу перерву в роботі транспорту, через повені на території Західної України, що обмежували можливість його як представника власника майна повернутись з м. Луцьк до м. Києва, а також перебування керівника власника майна за межами території України, об`єктивно унеможливили дотримання ним п`ятиденного строку апеляційного оскарження з моменту отримання оскаржуваної ухвали.

В судове засідання прокурор не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений завчасно та належним чином, що дає суду апеляційної інстанції підстави розглядати справу у його відсутність.

Крім того, апеляційний суд приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно виконувати процесуальні обов`язки.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника власника майна, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню, при цьому апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 395 КПК України ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення. Згідно частини 3 зазначеної статті, якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Враховуючи, що ухвалу суду від 26 листопада 2018 року було постановлено без виклику власника майна та його представника, тобто без виклику особи, яка її оскаржує. Вперше оскаржувану ухвалу було отримано представником ТОВ «Мосреалторг» тільки 26.06.2020, однак вчасно подати вказану апеляційну скаргу апелянтом виявилось не можливо через карантинні заходи, тривалу перерву в роботі транспорту, через повені на території Західної України, що обмежували можливість його як представника власника майна повернутись з м. Луцьк до м. Києва, а також перебування керівника власника майна за межами території України, об`єктивно унеможливили дотримання ним п`ятиденного строку апеляційного оскарження з моменту отримання оскаржуваної ухвали. Колегія суддів вважає з урахуванням вимог ст. 117 КПК України, що строк на апеляційне оскарження має бути поновлений, оскільки він був пропущений з поважних причин.

Як вбачається з матеріалів клопотання, що надійшли до суду апеляційної інстанції, 16.11.2018 старший слідчий в особливо важливих справах третього слідчого відділу управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України ОСОБА_7 , за погодженням з прокурором у кримінальному провадженні - прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих управління спеціальних розслідувань Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях, підслідних Державному бюро розслідувань Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 , звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про арешт майна.

У клопотанні слідчий зазначив, що Управлінням спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12013110060002990 від 02.04.2013 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 364, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368, ч. 5 ст. 368, ч. 3 ст. 368-2, ч. 2 ст. 375, ч. 2 ст. 376, ч. 2 ст. 376-1, ч. 1 ст. 382 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що з метою легалізації коштів отриманих злочинним шляхом, ОСОБА_9 залучив ОСОБА_10 до створення підконтрольного йому підприємства ТОВ «Мосреалторг» код 35979091 та відповідно майно вказаного підприємства було здобуто злочинним шляхом.

За ТОВ «Мосреалторг» код 35979091 значиться нерухоме майно, а саме: нежитлова будівля, з льохом, загальна площа 1364,10 кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_2 ; будівлі літ.1А-1, 1З-1, 1О-2, 1И-1, Н, 1Л-1, 1М-1, 1К-1, 1П-2, 1Б-1, 1С-1, 1Р-1, 1Ф-1, 1Ц-1, 1Х-1, 1У-1, 1Ш-1, загальна площа 8307,3 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . Зважаючи на викладене, у органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що вказане нерухоме майно, набуто ТОВ «Мосреалторг» у злочинний спосіб за рахунок злочинної діяльності ОСОБА_9 за сприяння ОСОБА_10 .

Слідчий зазнчає, що вказане вище нерухоме майно є доказом злочину, та являється саме по собі речовим доказом у кримінальному провадженні, про що в рамках провадження винесено постанову про визнання речових доказів у даному кримінальному провадженні, з метою збереження зазначених речових доказів та відомостей щодо незаконного факту їх отримання.

Крім того, з метою вжиття заходів щодо спеціальної конфіскації щодо майна, яке одержане внаслідок вчинення злочину ОСОБА_9 та пов`язаними з ним особами, а також з метою конфіскації майна, як виду покарання, оскільки санкції статей інкримінованих ОСОБА_9 передбачають покарання у вигляді конфіскації майна, та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, оскільки, відповідно до п. 25 ч. 1 ст. 3, ст. 61, ст. 127-130 КК України, в ході досудового розслідування потерпілими заявлено цивільні позови, а саме: НАК «Нафтогаз України», ТОВ «Проект А», ПрАТ «Укрпрофтур», ПрАТ «Волиньтурист», ПрАТ «Запоріжтурист», ПрАТ «Херсонтурист» та іншими потерпілими по справі. Для забезпечення вказаних позовів, та враховуючи те, що вказане майно може бути відчужене і це призведе до втрати речових доказів, з метою забезпечення завдання кримінального провадження, а саме збереження речових доказів, вжиття заходів щодо спеціальної конфіскації, конфіскації майна як виду покарання у майбутньому та відшкодування заподіяної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення (цивільний позов), виникла необхідність у накладенні арешту на майно набуте внаслідок злочинів у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_9 та яке перебуває у власності ТОВ «Мосреалторг»,у зв`язку з чим, слідчий звернувся з вищезазначеним клопотанням до суду.

26 листопада 2018 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва вказане клопотання слідчого задоволено.

З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні доводи про накладення арешту на майно перевірялись судом першої інстанції, при цьому заслухано пояснення слідчого та досліджені матеріали справи, а також з`ясовані обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, рішення слідчого судді про задоволення клопотання сторони обвинувачення про арешт майна, є законним та обґрунтованим, а тому, як вважає колегія суддів, підлягає залишенню без змін.

При винесенні ухвали судом, у відповідності до вимог КПК України, були враховані наведені в клопотанні слідчого правові підстави для арешту майна, зокрема відповідність майна критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а також доведеність мети застосування арешту майна, а саме збереження речових доказів, розумність та співрозмірність обмеження права власності, необхідність виконання завдань у даному кримінальному провадженні, а тому слідчим суддею обґрунтовано задоволено клопотання слідчого про арешт майна, з урахуванням наявних для цього підстав, передбачених ст. 170 КПК України.

З огляду на наведене та враховуючи, що в засіданні суду першої інстанції ретельно перевірено майно, на яке слідчий просить накласти арешт і його відношення до матеріалів кримінального провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на вказане майно, оскільки у даному кримінальному провадженні є всі підстави вважати, що вказане майно може бути відчужене третім особам.

В свою чергу, у кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Таким чином, накладення арешту на майно у даному кримінальному провадженні, за наявності для цього підстав відповідає вимогам КПК України. Матеріали судового провадження свідчать, що застосування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження є виправданим та необхідним у кримінальному провадженні.

Апеляційний суд погоджується з висновком слідчого судді про те, що майно, на яке накладено арешт, відповідає критеріям речових доказів, визначених законом, а тому з метою збереження речових доказів клопотання слідчого підлягає задоволенню, з урахуванням обставин кримінального провадження, що розслідується.

Незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, в подальшому може перешкодити кримінальному провадженню.

Та обставина, що до клопотання про арешт майна не долучено копії постанови про визнання вилученого майна речовим доказом, не є підставою для скасування ухвали слідчого судді з огляду на положення статті 170 КПК України.

З врахуванням встановлених обставин, колегія суддів вважає, що на виконання вимог частини 1статті 173 КПК України, сторона обвинувачення довела слідчому судді необхідність арешту цього майна, а також наявність ризиків, передбачених частиною 1статті 170 КПК України.

Проте є слушними доводи апеляційної скарги в частині того, що ТОВ «Мосреалторг», за визначенням ст. 64-2 КПК України є третьою особою, тому з даним клопотанням мав звертатися прокурор а не слідчий, однак колегія суддів вважає дані обставини не істотним порушенням норм процесуального закону, які потягли б за собою скасування оскаржуваної ухвали, з урахуванням обставин справи, а також, з урахуванням того, що клопотання про накладення арешту було погоджено прокурором.

Крім того слід зазначити, що в даному кримінальному провадженні відповідно до клопотання про арешт майна 16.10.2018 ОСОБА_10 здійснено повідомлення про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 209 КК України у встановленому законом порядку та відповідно до долучених до клопотання документів вбачається, що ОСОБА_10 є керівником /а.с. 139/ та кінцевим бенефіціарним власником (контролером) ТОВ «Мосреалторг» /а.с.154/.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, апелянтом не надано та колегією суддів не встановлено.

Всі інші підстави підлягають з`ясуванню судом під час розгляду справи по суті.

Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.

При цьому колегія суддів враховує і те, що у відповідності до вимог ст. 174 КПК Українизаконний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна, а також і те, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ст.ст.170,171,307,309,376, 404,405,407, 418, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду

п о с т а н о в и л а:

Поновити представнику власника майна ТОВ «Мосреалторг» адвокату ОСОБА_6 , строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 28 листопада 2018 року.

Апеляційну скаргу, з доповненнями власника майна ТОВ «Мосреалторг» адвоката ОСОБА_6 , - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 28 листопада 2018 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах третього слідчого відділу управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України ОСОБА_7 , в рамках кримінального провадження за № 12013110060002990 від 02.04.2013 р., за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 364, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368, ч. 5 ст. 368, ч. 3 ст. 368-2, ч. 2 ст. 375, ч. 2 ст. 376, ч. 2 ст. 376-1, ч. 1 ст. 382 КК України, про арешт майна та накладено у кримінальному провадженні № 12013110060002990 від 02.04.2013 р. арешт із забороною відчуження на нерухоме майно, яке належить на праві власності ТОВ «Мосреалторг» (Код 35979091), а саме, нежитлову будівлю, з льохом, загальною площою 1364,10 кв.м., розташована за адресою: Донецька область, м. Сніжне, вул. Карапетяна, б. 41; будівлі літ.1А-1, 1З-1, 1О-2, 1И-1, Н, 1Л-1, 1М-1, 1К-1, 1П-2, 1Б-1, 1С-1, 1Р-1, 1Ф-1, 1Ц-1, 1Х-1, 1У-1, 1Ш-1, загальною площою 8307,3 кв.м., розташовані за адресою: м. Донецьк, вул. Прокоф`єва, б. 9;

Заборонено органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державним реєстраторам, нотаріусам усіх нотаріальних округів, як спеціальним суб`єктам, наділеним функціями державного реєстратора, а також іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, вчиняти будь-які реєстраційні та нотаріальні дії щодо нежитлової будівлі, з льохом, загальною площею 1364,10 кв.м., що розташована за адресою: Донецька область, м. Сніжне, вул. Карапетяна, буд. 41, та будівлі літ.1А-1, 1З-1, 1О-2, 1И-1, Н, 1Л-1, 1М-1, 1К-1, 1П-2, 1Б-1, 1С-1, 1Р-1, 1Ф-1, 1Ц-1, 1Х-1, 1У-1, 1Ш-1, загальною площою 8307,3 кв.м., що розташовані за адресою: м. Донецьк, вул. Прокоф`єва, буд. 9, щодо державної реєстрації набуття, зміни або припинення речових прав на зазначене нерухоме майно, - залишити без зміни.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4